Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

міг і повинен був усвідомлювати. Усвідомлення діяння може виходити з різних обставин і, насамперед, зі знань про наявність норми, яка забороняє подібні дії.

Зі сказаного випливає висновок: якщо протиправність завжди винна, то відсутність вини свідчить про відсутність протиправності й правопорушення і виключає юридичну відповідальність. Це положення цілком відповідає принципам законності, справедливості, охорони прав особи і тому не може і не повинне мати виключень.
Цілком можливі ситуації, коли правопорушник не знав про наявність відповідної заборони в чинному законодавстві. Однак ця обставина не звільняє від відповідальності за вчинене правопорушення. У праві існує презумпція знання закону. Ще з часів Стародавнього Риму діє принцип, відповідно до якого не можна незнання закону не звільняє від відповідальності за його порушення. В сучасних умовах держава і його органи публікують усі нормативно-правові акти, які стосуються прав та інтересів громадян і інших осіб. Отже, кожен повинен подбати про знання норм, які регулюють відносини, у які він вступив чи має намір вступити. Законодавець вважав за необхідне вказати на форми вини, які мають юридичне значення. Це умисел (вина у формі умислу) і необережність (вина у формі необережності). Умисел може бути прямим або непрямим (евентуальним). Необережна вина проявляється у формі самовпевненості або недбалості.
4. Адміністративне правопорушення має свідомо-вольовий характер, тобто момент здійснення адміністративного правопорушення залежить від волі і свідомості учасників, знаходиться під контролем їх волі і свідомості, здійснюється ними усвідомлено і добровільно. Відсутність свободи волі є юридичною умовою, при якій вчинок правопорушенням не визнається, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки.
5. Обов’язковою ознакою адміністративного правопорушення є адміністративна карність. Карність означає, що за здійснення конкретного вчинку адміністративним законодавством передбачається відповідне покарання. Дана ознака дозволяє відмежувати правопорушення від інших протиправних (заборонених адміністративно-правовими нормами) вчинків, здійснення яких не спричиняє застосування адміністративних стягнень.
У юридичній літературі висловлюється думка про те, що суспільно небезпечними є лише деякі адміністративні вчинки, які граничать зі злочинами. Є точка зору, яка зводиться до того, що всі проступки суспільно небезпечні, але в меншому ступені, ніж злочин. Зустрічаються твердження, яке категорично заперечує суспільну небезпеку адміністративних правопорушень, але визнає їх шкідливість. Однак адміністративні правопорушення зазіхають на визначені відносини, завдають шкоди правопорядку, а до винного у їх здійсненні застосовуються заходи державного впливу. Напрошується висновок про те, що адміністративному проступку притаманна суспільна небезпека, але ступінь її менший, ніж у злочинів, і в зв'язку з цим на порушників накладаються адміністративні стягнення. Якщо встановлено малозначність адміністративного правопорушення, орган (посадова особа), який уповноважений вирішувати справу, вправі звільнити порушника від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Таким чином можна виділити два види адміністративних правопорушень:
1. Велика частина проступків, які не граничать з кримінальними злочинами і ні при яких умовах у злочини не переростуть.
2. Частина проступків, що граничать з кримінальними злочинами (наприклад, ст. 51, ст. 173 КпАП). Яскраво виражених і чітко означених критеріїв, які б розмежовували кримінальний злочин і дві групи адміністративних проступків у нас немає.
І нарешті, адміністративним вважається дія чи бездіяльність (діяння) з досягненням визначеного результату.
 
1.3 Юридичний склад адміністративного правопорушення
 
Практичне значення складу адміністративного правопорушення полягає в тому, що він являє собою законодавчу модель кваліфікації конкретних адміністративних правопорушень, тобто адміністративне правопорушення повинне бути кваліфіковане у точній відповідності з законом, що передбачає відповідальність саме за це діяння і ніякі відступи від цих вимог неприпустимі, тобто кваліфікація адміністративної провини за аналогією не допускається і є грубим порушенням закону[6, 123].
Кодекс України про адміністративні правопорушення визнає відсутність у діянні складу (сукупності суб’єктивних і об’єктивних ознак) адміністративного правопорушення як обставини, яка виключає провадження у справах про адміністративні правопорушення. Це рівнозначно визнанню того, що діяння без таких ознак не є проступком.
Цілком очевидно, що кожне конкретне правопорушення має величезну кількість ознак, які виділяють його із загальної маси проступків і роблять особливим, специфічним явищем реальної дійсності.
Відповідні статті матеріальної частини адміністративного права застосовуються на основі встановлених правом ознак окремих складів правопорушень, які мають юридичне значення. Визначення складу правопорушення необхідне для виконання трьох функцій складу: Фундаментальна функція, яка означає, що склад проступку виступає як єдина фактична підстава адміністративної відповідальності.
Розмежувальна функція, яка означає, що ознаки складу відмежовують один склад від іншого, а також від діянь, які не є адміністративними правопорушеннями або від діянь, відповідальність за які передбачена іншими галузями права.
Гарантійна функція, яка означає, що шляхом опису точних складів адміністративних правопорушень та їх об'єктивних ознак законодавець захищає громадянина від необгрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності.
Існують юридично значимі ознаки складу правопорушення і юридично незначущі ознаки. Отож, правове значення має тільки перша група ознак (наприклад: при вчинені дрібного розкрадання (ст. 51 КпАП) вартість викраденого має юридичне значення, а зріст правопорушника, його стать, комплекція, родинний стан, матеріальний стан тощо такого значення не мають, тобто друга ознака юридично не значуща).
Юридично значимі ознаки у свою чергу поділяються на дві групи: по-перше, ознаки, які входять до складу проступку (описані законом) або конструктивні ознаки; і, по- друге, ті, що не входять до складу проступку. До другої належять пом’якшуючі
Фото Капча