Адвокатська таємниця: теорія і практика

Теоретичне та практичне значення дисертаційного дослідження. Висновки, що отримані в результаті дисертаційного дослідження, мають методологічне значення для вирішення проблеми адвокатської таємниці та можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях теоретичних і практичних проблем в діяльності суду, прокуратури, органів дізнання, попереднього слідства та адвокатської діяльності в цілому.

Сформульовані висновки та пропозиції можуть бути використані в науково-дослідницьких цілях: а) для подальшої розробки та вдосконалення законодавства України, що стосується адвокатської діяльності, та забезпечення реалізації прав і свобод громадян; б) у законотворчій роботі – для використання та додаткового врегулювання на законодавчому рівні правових гарантій адвокатської діяльності.

У дисертації запропонована система критеріїв і новий підхід до визначення змісту адвокатської таємниці та правової відповідальності за її розголошення.

Матеріали та результати дисертаційної роботи можуть бути використані при викладанні курсів кримінального та цивільного процесів, адвокатури, історико-правових дисциплін, теорії держави та права.

Апробація результатів дослідження. Основні результати та висновки дисертації доповідались на засіданнях кафедри правосуддя юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Основні положення дисертаційної роботи використовувались у викладацькій роботі при читанні курсів “Адвокатура в Україні” та “Юридична деонтологія” Хмельницького юридичного колегіуму, у роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області, науково-практичного семінару “Змагальність та відкритість кримінального судочинства: визначення проблем, пошук рішень”, Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми державотворення та захист прав людини в Україні” (Острозька академія Києво-Могилянського університету, 2001 р.), Громадської міської приймальні з питань розвитку малого та середнього бізнесу (м. Хмельницький), передачі “Метроном” Хмельницького обласного телебачення та програми “Право і закон” Хмельницького обласного радіо. Проведено анкетування 198 адвокатів Хмельницької області.

Основні положення дисертації також відображені в шести наукових статтях, матеріалах дискусій, які проводились у Хмельницькому юридичному колегіумі та Хмельницькому інституті регіонального управління та права. Комітету Верховної Ради з питань судово-правової реформи запропоновані зміни до проекту Закону України “Про адвокатуру” та Кримінального кодексу України.

 

 

У першому розділі “Інститут таємниці як історико-правова проблема” досліджується таємниця як соціально-правовий інститут, виявляються зовнішні та внутрішні фактори адвокатської таємниці, як правової категорії, їх інституалізація. Виявляються і досліджуються основні проблеми таємниці як історико-правової проблеми, її правовий режим, пріоритети. Віднаходяться нові аспекти таємниці, що відповідають сучасному рівню формування системи права України.

У підрозділі 1. 1. “Формування адвокатської таємниці як правової категорії” розглядається поняття “таємниця”, тобто те, що не підлягає розголошенню, що в історико-правовому підході формується як правова категорія.

Таємниця розглядається через призму формування правового побуту, звичаю, звичаєвого права і власне права, виявляються її витоки через призму українського права. Таємниця, як правова категорія, починає формуватись саме тоді, коли вона стає документованою. Оскільки професійна діяльність, як професійне знання, захищалась на рівні утаємниченості, то розвиток таємниці вів до формування її як економічної категорії, що і закріплювалось її правовим статусом.

Таємниця розглядається як інформація, в її кількісному і якісному підходах, звідси і відповідні класифікаційні схеми. Наприклад, кількісний аналіз задає таємницю як інтереси конкретної людини, інтереси певних груп (об’єднань) та інтереси держави, що і розглядається, відповідно, як особиста, корпоративна та державна таємниці.

За якісним ознаками виділяють такі види таємниці: службова (військова, економічна, політична, попереднього слідства, нарадчої кімнати тощо), професійна (адвокатська, банківська, лікарська, комерційна, таємниця сповіді тощо).

Базовою ознакою всіх видів таємниці слід визнати, з одного боку, економічну ознаку, тобто збитки, які можуть бути спричинені внаслідок розголошення таємниці та, з другого боку, захист таємниці, який теж має економічне підґрунтя. Наприклад, важливим чинником захисту таємниці є те, що витрати на захист таємниці не повинні перевищувати можливих втрат (збитків), які можуть бути завдані при розголошенні таємниці. До основних ознак слід віднести і режим секретності, тобто те, що визначає власне таємницю.

Як в кількісному, так і якісному підходах лежить фундаментальний принцип збитковості, тобто шкоди, що може бути завдана особі, групі осіб чи державі в цілому. Отже, таємниця, як правова категорія, необхідно виводить нас на співвідношення інтересів особи, соціальних груп (груп осіб) та держави, тобто тут закладається історичний прецедент формування засад приватного і публічного права

Принцип збитковості формує і принципи відшкодування та співмірності. Важливим чинником інституту таємниці слід визначити принцип розумної достатності, тобто достатності витрат на захист таємниці. Сам принцип зводиться до того, що витрати на захист таємниці не повинні перевищувати можливих втрат (збитків) при її розголошенні. Ці та інші принципи формують таємницю як правову категорію.

Важливими ознаками таємниці виявляються її вартісний вираз захисту та документованість. Іншими словами, таємниця формується як державно-регулюючий механізм, який забезпечує цілісну реалізацію прав і свобод людини та громадянина.

Важливим для розгляду поняття “таємниця” є визначення “власника” інформації, “права власності” на інформацію, а останнє і задає правову основу щодо визначення адвокатської таємниці як правової категорії.

Адвокатська таємниця, як і таємниця взагалі, розглядається в якісному підході як професійна таємниця. На фоні правового визначення підходів, форм та видів таємниці як правової категорії в цілому і визначається місце та роль адвокатської таємниці.

У підрозділі 1. 2. “Права людини і громадянина та інститут таємниці” розглядається сукупність природних прав і