Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

АЕС України: як працюють вони сьогодні і що чекає на них у майбутньому

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
5
Мова: 
Українська
Оцінка: 
На території України функціонують 4 атомні електростанції: Запорізька, Южно-Українська, Рівненська та Хмельницька, на яких працює 15 ядерних енергетичних установок із загальною встановленою потужністю 13835 МВт. Їх експлуатація з 1996 року здійснюється Державним підприємством Національною атомною енергогенеруючою компанією «Енергоатом» (НАЕК «Енергоатом»).
У 2007 році українські атомні електростанції (АЕС) виробили 92 млрд 740 млн кВт/год, що склало 101, 2% від планового завдання. Порівняно з 2006 роком видобуток збільшився на 2 млрд 474 млн кВт/год. Частка АЕС у загальному енерговиробництві в Україні становить 47, 4%.
Починаючи з 2002 року, відповідно до чинного законодавства України і на підставі всебічної оцінки безпеки ядерних установок та оцінки спроможності експлуатуючої організації виконувати усі заходи щодо забезпечення безпеки, Держатомрегулюванням були видані НАЕК «Енергоатом» ліцензії на експлуатацію ядерних установок на майданчиках Южно-Української АЕС (ЮУАЕС), Запорізької АЕС (ЗАЕС), Рівненської АЕС (РАЕС) та Хмельницької АЕС (ХАЕС).
Одним з основних інструментів підтримки належного рівня експлуатаційної безпеки є суворий облік інцидентів та інших подій, які трапляються в процесі експлуатації АЕС, ретельне розслідування їх причин та впровадження заходів щодо усунення виявлених недоліків і запобігання повторення подібних подій в подальшому. Всі ці питання регламентуються “Положенням про порядок розслідування та обліку порушень в роботі атомних електричних станцій”.
У 2007 році в роботі на діючих АЕС України сталося 25 порушень, з них 8 сталося на ЗАЕС, 8 – на РАЕС, 5 – на ЮУАЕС, 4 – на ХАЕС. Останніми роками спостерігається тенденція до зниження кількості порушень, що відбуваються на АЕС України.
Найбільша кількість порушень була зафіксована у 2000 році (71), у 2002 році відбулося різке зменшення кількості порушень. З 2001 по 2004 рік тенденція до зниження кількості порушень, що відбувалися на АЕС України, зберігалася. Зберігалася вона і у 2005-2007 роках для енергоблоків, які експлуатувалися до 2004 року. Однак загальна кількість порушень впродовж 2004-2006 років залишалася практично незмінною, що зумовлено введенням в експлуатацію у 2004 році нових енергоблоків (ХАЕС-2 та РАЕС-4) та виникненням подій, що відбулися під час пусконалагоджувальних робіт.
Для оцінки важливості події з точки зору безпеки в світовій атомній енергетиці широко використовується міжнародна шкала ядерних подій або шкала INES, яку було спеціально розроблено як інструмент для інформування громадськості. Всі порушення, що сталися на АЕС України протягом 2007 року, було класифіковано за шкалою INES як «відхилення» або «поза шкалою». Останній рівень включає події, які не мають відношення до ядерної та радіаційної безпеки і тому знаходяться за межами шкали. Розподіл порушень за шкалою INES на діючих АЕС наводиться нижче.
Слід зазначити, що впродовж останніх 8 років найбільшою кількість порушень у перерахунку на один енергоблок залишалася на ХАЕС. Цей показник на ХАЕС у 2-3 рази перевищував аналогічний показник по галузі. У серпні 2006 року ситуація, що склалася на ХАЕС, обговорювалася на засіданні Колегії Держатомрегулювання. З огляду на необхідність якнайшвидше вжити дієві заходи, спрямовані на зменшення кількості порушень в роботі ХАЕС, НАЕК “Енергоатом” було доручено провести аналіз ефективності системи зворотного зв’язку за досвідом експлуатації та якості проведення робіт з розслідування порушень на АЕС України, функціонування системи якості в напрямках діяльності “оцінка” та “управління невідповідностями та коригувальні заходи”.
З боку Держатомрегулювання буде проведено низку інспекційних перевірок, зокрема: системи управління якістю ХАЕС в напрямку “управління невідповідностями та коригувальні заходи”; організації та проведення ремонту та технічного обслуговування обладнання систем, важливих для безпеки на ХАЕС.
Основними причинами порушень є відключення енергоблоків від мережі та зниження потужності енергоблоків більш ніж 25%.
Всі ці порушення класифікувались відповідно до вже згадуваної шкали INES рівнем “поза шкалою”, проте під час зазначених порушень мають місце перехідні процеси на реакторній установці, які негативно впливають на безпеку, призводять до підвищення кількості циклів навантаження та зниження ресурсу основного устаткування блоків (яких залишилось за деякими видами на кілька років експлуатації) і ядерного палива (spike-ефекти).
Аналіз причин порушень свідчить про те, що більшість з них спричинена відмовами обладнання (парогенератори, різноманітна арматура, елементи електронних схем, логічні блоки, реле, вимикачі, приводи регулюючих стрижнів СУЗ тощо), але необхідно зазначити, що часто обладнання відмовляє через неякісне проведення ремонтних робіт під час ППР, однак ця причина не фіксується в Звітах про розслідування порушень.
Досить великою лишається й кількість порушень, корінні причини яких, пов’язані з недоліками процедур. Це спричинено, передусім, недостатньою увагою адміністрацій АЕС до аналізу процедур (несвоєчасний перегляд експлуатаційної, ремонтної документації тощо).
Для безпечної експлуатації діючих реакторів, підвищення економічної ефективності українських атомних електростанцій необхідні подальші дослідження і розробки у таких напрямах:
модернізація і реконструкція ядерних енергоблоків з метою підвищення їхньої безпечності і забезпечення ефективної експлуатації усього обладнання АЕС;
створення нових систем діагностики обладнання, наукове обґрунтування і розробка нормативних документів для подовження на 10-15 років терміну безпечної роботи енергоблоків;
розробка і реалізація програми поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами;
вибір і будівництво нових атомних енергоблоків з підвищеним рівнем безпечності;
дослідження та розробка ядерноенергетичних установок четвертого покоління з високою ефективністю і гарантованою керованістю;
створення оптимальної інфраструктури забезпечення надійного і безпечного функціонування та розвитку ядерної енергетики в Україні.
 
Список використаних джерел:
 
Доповідь про стан ядерної та радіаційної безпеки в Україні у 2007 році / ДКАР України. – К., 2008. – 112 с.
Неклюдов І. М. Сьогодення і перспективи ядерної енергетики в Україні // Вісник НАН України, 2006, № 2. – С. 42-46.
Фото Капча