Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Афективні психічні розлади. Систематика, гіпотези етіопатогенезу. Особливості проявів маскованих депресій. Принципи лікування афективних розладів

Предмет: 
Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЛЕКЦІЯ
 
Тема: Афективні психічні розлади. Систематика, гіпотези етіопатогенезу. Особливості проявів маскованих депресій. Принципи лікування афективних розладів
 
ПЛАН
 
1. Класифікація афективних розладів (МКХ-10)
2. Біполярний розлад
3. Масковані депресії
4. Етіологія, патогенез афективної патології
5. Лікування
 
Актуальність теми: Афективні психічні розлади сьгодні є однією із найгостріших проблем у всьому світі. Особливо актуальною є проблема депресій, що обумовлюється високою суїцидальністю населенні при депресивних розладах. Щорічно у світі внаслідок депресій добровільно із життя іде біля 1 міліона людей. Впродовж останніх 15 років Україна входить у першу десятку країн світу за показниками завершених суїцидів.
 
Настрій характеризує внутрішній емоційний стан людини. Аффект – його зовнішнє вираження. Існує ряд патологічних порушень настрою і афекту, найбільш важкими з яких є розлади настрою, депресія і манія. Настрій може бути нормальним, підвищеним або депресивним. Діапазон коливань настрою в нормі надзвичайно великий. Здорова людина має великий набір способів вираження афекту і почувається в силі управляти своїм настроєм і афектами. Розлади настрою уявляють собою групу клінічних станів, що характеризуються порушенням настрою, втратою здатності контролювати свої афекти і субєктивним відчуттям важких страждань. Хворі з підвищеним настроєм проявляють експансивність, політ ідей, в них спостерігається зниження періоду сну, підвищення самооцінки та наявність грандіозних ідей. У хворих з депресивним настроєм відмічається зниження енергійності та інтересу до життя, почуття вини, вони мають труднощі при необхідності сконцентруватись, втрачають апетит і виказують думки про смерть або самогубство. Інші ознаки і симптоми включають в себе зміни рівня активності, когнітивних здатностей, мови, веретативних функцій, н-д сну, апетиту, сексуальної активності, та інших біологічних ритмів. Ці розлади практично завжди виражаються в порушенні міжособистісних та соціальних стосунків, а також професійної діяльності. Корисно і в той же час спокусливо розглядати розлади настрою нп одному контінуумі з нориальними коливаннями настрою. Хворі з розладами настрою, однак, часто говорять, що їх стан якісно відрізняється від норми, хоча цю різницю їм важко висловити словами. Звідси витікає той фокт, що судячи з усього, таке надмірне ототожнення норми з патологією, яка визначається клініцистом, неправомірно і вносить викривлення в підхід клініциста до оцінки порушень, що виявляються у хворих з розладами настрою. Про хворих, що страждають тільки важкими депресивними станами, говорять, що вони мають уніполярну депресію. Хворі, в яких відмічаються як маніакальні так і депресивні прояви, розглядають як таких, що мають біполярні порушення. Терміни уніполярна манія та чиста манія іноді використовуються для хворих з біполярними порушеннями, в яких не виявлені депресивні розлади. Три допоміжні категорії – гіпоманія, циклотимія, дистимія. На проятязі останніх 20 років психіатрична наука розглядала уніполярну депресію та біполярний розлад як два різних захворювання, однак наступний перегляд свідчить в пользу того, що біполярний розлад фактично є більш важким проявом уніполярної депресії. Інший напряиок в психіатрії розглядає депресію і манію як два кінці контінуума емоційних проявів. Ця концепція не підтверджується клінічними даними, оскільки багато хворих мають змішані форми, в яких поєднюються як депресивні так і маніакальні властивості.
1. В МКХ-10 виділяють наступні діагностичні категорії афективної патології:
-Депресивний епізод (легкий, помірний, важкий без психозу, важкий з психозом).
-Рекурентний депресивний епізод
-Хронічні афективні розлади (циклотимія, дистимія)
-Маніакальний епізод (гіпоманія, манія без психозу, манія з психозом)
-Біполярний розлад
 
2. Біполярний розлад
 
Біполярний розлад (МДП) – це психічна хвороба ендогенного характеру, що проявляється однією, або частіше двома зовні протилежними фазами (маніакальною і депресивною) з наявністу «світлого» проміжку (інтермісії) між ними без змін особистості в цей час. Взагалом ендогенні психози (як..., так і МДП) – це психічне захворювання нез»ясованої етіології, розвиток яких незумовлений дією ендогенних і психогенних факторів.
Захворювання (МДП) може перебігати у вигляді біполярних приступів (власне МДП) і монополярних (монополярний депресивний і монополярний маніакальний психоз).
Термін «циклотимія» вперше заснував К. Кальбаум для м»яких, слабких варіантів хвороби.
2. Для оцінки психотичних приступів найчастіше застосовують термін «фаза», розуміючи під чим обмежений в часі психопатологічний стан. Після закінчення фази повністю відновлюється психічне здоров»я. Тривалість фаз різна – від декількох днів до декількох років. Середня тривалість – 3-6 місяців. Для (МДП) характерна сезонність виникнення фаз. Відомо, що у деяких хворих фази виникають в певні місяці, частіше восени і весною.
Психічні порушення при МДП спостерігаються у вигляді афективних розладів, змін в розумовій і руховій сферах. При маніакальних і депресивних станах ці порушення носять протилежний характер. Для депресивних і маніакальних станів характерні вегетативні і соматичні розлади, які свідчать про «симпатикотанічну спрямованість» вегетативної нервової системи.
 
ДЕПРЕСИВНІ СТАНИ
 
Характеризуються тріадою психічних розладів: зниженим настроєм, сповільненням розумових процесів і руховою загальмованістю.
ПСИХІЧНІ ПОРУШЕННЯ: знижений настрій, подавленість, туга є більш характерними. Вираженість може бути різною – від легкої ступені подавленості і безрадостності, ангедонії (нездатності отримувати задоволення від життя) до переживання вітаятої туги з безвихіддю, відчаєм. Тими, що мучать, бувають переживання «предсердечної туги» з відчуттям сдавлення і тяжкості в ділянці серця, іноді з відчуттям своєрідного пекучого болю. Виникненну депрес. фази іноді переслідують порушення
Фото Капча