Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз дозвілля, побуту і вільного часу сучасного студента

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
13
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. Структура понять побуту, вільного часу та дозвілля сучасного українського студента
2. Аналіз дозвілля, побуту і вільного часу сучасного студента
Висновки
Список використаних джерел
 
Вступ
 
Сьогодні питання використання вільного часу та дозвілля для розвитку та вдосконалення особистості стають все більш актуальними. Адже соціальна, професійна творчість та будь-яка культурна діяльність пов‘язана з використанням вільного часу. Вільний час використовується людиною для участі у суспільно-політичному житті, для додаткової творчої діяльності в сфері техніки, науки, мистецтва, для розвитку своїх духовних та фізичних здібностей, а також для відпочинку та розваг. Наявність вільного часу хоча б у частини членів суспільства – важлива умова суспільного розвитку.
Специфіка соціокультурної ситуації в Україні визначає параметри та способи реалізації культурологічного підходу до формування національної вищої школи, в основі їх визначення лежить врахування соціальної обумовленості цілепокладання в системі освіти процесами соціальної модернізації та національно-державного самовизначення.
Актуальність окресленої проблеми визначається тим, що система освіти в інформаційному суспільстві перетворюється на основний генератор соціального розвитку. Тому інституційні та структурно-функціональні зміни в Україні можуть стати чинником формування нової культури, нової моралі, нової орієнтації та розвитку нових культуротворчих здібностей.
В Україні розвиток соціологічних досліджень супроводжувався вдосконаленням соціологічної теорії, типології вільного часу, методики і техніки досліджень.
На сучасному етапі здійснений цілий ряд досліджень, присвячених проблемам молодіжного дозвілля. Це роботи К. В. Іздебської [3], І. В. Петрової [6], В. М. Пічі [7], П. Щербаня [10], Н. В. Котельникової [8].
 
1. Структура понять побуту, вільного часу та дозвілля сучасного українського студента
 
До сьогодні в науці не існує єдиного підходу щодо визначення понять «вільний час» та «дозвілля». Так, Л. І. Михайлова стверджує, що сучасна соціологія розглядає вільний час «не просто как свободное от обязанностей, социальной и физиологической необходимости, а как пространство свободной деятельности человека как самоцели, деятельности, не навязанной из вне, не являющейся необходимостью» [5, c. 97].
В. М. Піча вважає, що «вільний час можна визначити як ту частину соціального, в тому числі і позаробочого часу, яка вивільнена від невідкладних справ і є «часом свободи», простором вільної діяльності і вільного розвитку особистості» [7, c. 203]. Спираючись на викладене вище, можна сказати, що «вільний час – це вільний від основної роботи час, і який використовується особистістю для задоволення своїх розумових, фізичних здібностей та соціальних потреб в залежності від рівня культури, матеріального та фізичного стану».
У соціологічних словниках ми можемо прочитати такі визначення: «Дозвілля – це час, який залишається за межами того часу, який витрачається на оплачувану роботу... «. Л. І. Михайлова дає таке визначення: «Дозвілля – це сукупність занять, які виконують функцію відновлення фізичних і психічних сил людини» [5, c. 99]. В. М. Піча дозвіллям називає «частину вільного часу, яка служить як відпочинку, так і розвитку особистості» [7, c. 209]. На підставі цих визначень ми можемо сказати, що дозвілля – це частина вільного часу, що не пов‘язана з основною роботою і яка використовується людиною для різноманітних особистих занять та розваг, відновлення психічних і фізичних сил.
Тут постає дуже цікаве питання, а як же використовувати вільний час та дозвілля з максимальною користю для особистості? Чому кожний витрачає його на свій розсуд? Адже вільний час представляє цінність не сам по собі, а в залежності від інтенсивності його використання людиною для розвитку своєї особистості. В цьому його головна цінність та значимість. І важливо, щоб вільний час був заповнений такою діяльністю, яка буде направлена на розвиток особистості.
На формування культури дозвілля молоді впливають різні суб'єктивні і об'єктивні чинники. Формування дозвілля зумовлене як зовнішніми складними процесами, що відбуваються у суспільстві, так і внутрішніми особливостями індивіда. Наприклад, у період юності відбуваються значні зміни фізичного, психологічного та соціального характеру. На молодіжний період припадають головні соціально-демографічні події: закінчення загальної школи, вибір професії та отримання професійної освіти, початок трудової діяльності, одруження, народження дітей.
Студентство, як соціальна група, вирізняється знаннями, цілями та цінностями, поведінкою, оцінкою та ставленням до оточуючого середовища. Студентство також вирізняється певним спільним видом діяльності (навчання), спільним побутом (проживання в гуртожитках), особливостями спілкування у студентських групах. Студентська молодь є суб'єктом, як освітньо-професійної, так і соціально-культурної діяльності. Навчальна діяльність студентів проходить у постійному взаємозв'язку з дозвіллєвою діяльністю, у якій студент має можливість взаємодіяти з соціальним оточенням та задовольняти різні соціальні потреби. Звідси випливає, що структура та зміст дозвіллєвої діяльності студентства зумовлюються як об'єктивними, так і суб'єктивними чинниками [7, c. 211].
Якщо звертатися до типологізації дозвілля, то визначальним її індикатором є: видова різноманітність, активність дозвіллєвої діяльності, ступінь залучення до культурно-творчих процесів. Згідно цієї типологізації можна виокремити різні типи людей відповідно до їх відношення до дозвілля: перший класифікується як інертний; другий – споживацький; третій – творчий. Серед об'єктивних та суб'єктивних факторів, що формують ці типи, можна назвати соціально-економічні, політичні, духовні, побутові, ситуаційні, особистісно-психологічні та ін. Як свідчить практика, існує об'єктивна необхідність суспільної оцінки даних типів з метою нейтралізації та вирішенні кризових ситуацій, що виникають у соціо-педагогічному просторі.
 
Фото Капча