Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз ефективності використання чистого прибутку компанії

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
19
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Контрольна робота з дисципліни:
«Міжнародна фінансова аналітика»
на тему:
 
«Аналіз ефективності використання чистого прибутку компанії»
 
Зміст
 
Вступ
1. Загальні поняття прибутку підприємств
2. Механiзм аналізу прибутку
3. Розрахунок прибутку (збитку) звітного періоду
4. Аналіз використання прибутку
5. Рентабельність аптечних підприємств
6. Оцiнка рентабельності
Список використаних джерел
 
Вступ
 
В даний час підприємство самостійно планує свою діяльність і визначає перспективи розвитку, виходячи з попиту на вироблену продукцію і необхідність забезпечення виробничого та соціального розвитку. Самостійно планованим показником в числі інших стала прибуток.
В умовах ринкової економіки основа економічного розвитку – прибуток, найважливіший показник ефективності роботи підприємства, джерела його життєдіяльності. Проте, не можна вважати, щопланування та формування прибутку залишилося виключно в сфері інтересів тільки підприємства. Не меншою мірою в цьому зацікавлені держава (бюджет), комерційні банки, інвестиційні структури, акціонери та інші власники цінних паперів.
Формування механізму жорсткої конкуренції, непостійність ринкової ситуації, ставили перед підприємством необхідність ефективного використання наявних у його розпорядженні внутрішніх ресурсів, з одного боку, а з іншого, своєчасно реагувати на зовнішні умови, до яких відносяться: фінансово-кредитна система, податкова політика держави,  механізм ціноутворення, кон'юктура ринку, взаємини з постачальниками і споживачами. Внаслідок перерахованих причин змінюються і напрями аналітичної діяльності.
Щоб забезпечити високу економічну ефективність виробництва, потрібна державна економічна політика, яка сприяла б формуванню середовища, сприятливого для господарської діяльності і орієнтувало підприємство на максимальне отримання прибутку  (доходів).
Так як, саме держава визначає успішне функціонування підприємства, то проблеми формування та використання прибутку в даний час дуже актуальні.
Оптимізація розподілу прибутку, тобто проведена на підприємстві фінансова політика розподілу прибутку має забезпечити зростання обороту, збільшення власного капіталу, досягнення оптимальної структури капіталу.
 
1. Загальні поняття прибутку підприємств
 
Фінансовим результатом господарської діяльності будь-якої аптеки є її прибутковість. Прибутковість підприємства оцінюється наявністю і розмірами прибутку від основної реалізації та чистого прибутку, а також показниками рентабельності.
Прибуток – це частина доходу, що залишається в аптецi пiсля вiдшкодування усiх витрат, пов’язаних з виготовленням лiкiв, реалiзацiєю лiкарських засобiв i виробiв медичного призначення. Прибуток є найважливiшим узагальнюючим показником оцiнки ефективностi функцiонування кожної аптеки, оскiльки саме в прибутку вiдображаються результати всiх сторiн дiяльностi – виготовлення лiкiв, реалiзацiя готових лiкарських засобiв, ефективнiсть використання всiх ресурсiв, собiвартiсть.
В отриманi прибутку зацiкавленi всі аптеки. Для цього варто користуватися ланцюжком досягнення успіху в рамках управління якістю та прикладами стримуючих факторів.
Інформаційною основою для аналізу прибутку є:
Бізнес-план.
Фінансовий план.
Баланс підприємства  (форма 1) .
Звіт про фінансові результати  (форма 2) .
Звіт про рух грошових коштів  (форма 3) .
Звіт про власний капітал  (форма 4) .
Декларація про прибуток підприємства.
Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)  (додаток А).
Зведена таблиця основних показників (форма 22).
Дані бухгалтерського обліку – рахунок 79 „Фінансові результати» та його субрахунки:
791 „Результат основної діяльності»;
792 „Результат фінансових операцій»;
793 „Результат іншої звичайної діяльності»;
794 „Результат надзвичайних подій»;
Матеріали маркетингових досліджень.
Прибуток – це один із основних показників, який вивчають всі користувачі інформації (внутрішні та зовнішні) з огляду на свої інтереси. Так, керівники підприємств аналізують темпи зростання прибутку, адже зростання прибутку становить базу для самофінансування розширеного відтворення виробництва, вирішення соціальних проблем і задоволення матеріальних потреб трудових колективів.
Основними цілями аналізу прибутку є такі:
перевірка обґрунтованості й напруженості планового прибутку;
загальна оцінка виконання плану, прогнози, динаміка;
визначення відхилення фактичного прибутку від передбаченого планом (розрахунком, прогнозом), вивчення динаміки зміни прибутку за кілька звітних періодів;
вивчення впливу на зміну суми прибутку чинників, які водночас є складовими частинами прибутку;
визначення суми резервів зростання прибутку і розробка рекомендацій щодо використання їх у виробництві;
вивчення основних напрямів розподілу прибутку.
У процесі аналізу прибутку потрібно з’ясувати:
на яку величину змінився рівень прибутку від реалізації, чистого прибутку;
чи збігаються тенденції зміни цих показників та якими факторами обумовлені виявлені зміни.
До того ж, доцільно визначити структуру джерел формування чистого прибутку у відсотках від чистого доходу (виручки) від реалізації.
 
2. Механiзм аналізу прибутку
 
Загальна сума прибутку характеризує фінансовий результат усіх видів господарської діяльності підприємства.
Згідно з П (с) БО для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звідного періоду з витратами, які були здійснені для одержання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку та звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і списання грошей.
З метою визначуння прибутку в формі 2 звіту передбачається послідовне зіставлення його статей. Таким чином, процес розрахунку прибутку (збитку) звітного періоду може бути поділений на такі кроки:
Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ;
Розрахунок валового прибутку (збитку) ;
Визначення фінансового результату – прибутку (збитку) від операційної діяльності;
Розрахунок прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування;
Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності;
Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.
Аналіз загальної суми прибутку здійснюють зіставленням фактично одержаної суми прибутку за звітний період із даними за минулий рік (розраховують темп зростання прибутку) і даними плану (прогнозу) прибутку за звітний період. При цьому докладно аналізують складові частини загальної суми прибутку, вивчають напрями розвитку їх у звітному періоді, аналізують структуру прибутку за звітний період.
На підставі результатів аналізу визначається, яка саме сфера діяльності підприємства (інвестиційна, фінансова або операційна) позитивно або негативно вплинула на фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування.
 
3. Розрахунок прибутку (збитку) звітного періоду
 
Для перевірки виручки (доходу) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) – використовують первинні документи на відпуск готової продукції зі складу, облікові реєстри, банківські виписки про рух грошових коштів на рахунку в банку, прибуткові касові ордери на прихід готівки у касу підприємства, платіжні доручення на оплату відвантаженої продукції, перепустки на вивіз готової продукції з території підприємства.
Господарська дiяльнiсть кожної аптеки пов’язана з цілою низкою витрат. Витрати поділяються на прямі та розподiльчi. До постійних витрат належать амортизація, витрати, пов’язані з управлянням аптекою, та іншою.
Для розрахунку операційного важеля потрібно:
Ро = марджинальний дохiд / поточний прибуток, де
Валова маржа (маржинальний дохiд) = виручці від реалiзацiї за винятком величини змiнних витрат.
Економічне значення операційного важеля полягає у тому, що він показує темпи змiни величини поточного прибутку до величини реалiзацiї.
Прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг) визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції (робiт, послуг) без податку на додаткову вартість і акцизами та витратами на виробництво і реалізацію, що включаються в собівартість продукції (робіт, послуг).
Аналізуючи прибуток від реалізації продукції підприємства, можна виявити резерви збільшення загальної суми прибутку.
На зміну прибутку від реалізації продукції впливають такі чинники (їх можна розраховувати за даними внутрішньої і зовнішньої звітності) :
Зміна обсягу реалізованої продукції.
Зміна цін.
Зміна повної собівартості реалізованої продукції
Зміна адміністративних витрат і витрат на збут.
Зміна структури реалізованої продукції.
Валовий прибуток (збиток) розраховується як рiзниця мiж чистим доходом вiд реалiзацiї продукцiї i собiвартiстю реалiзованої продукцiї (рiзниця мiж роздрiбною i оптовою цiною).
Визначення прибутку зв'язане з отриманням валового доходу аптеки від реалізації своєї продукції (робіт, послуг) за цінами, що формуються на основі попиту та пропозиції. У цьому випадку валовий дохід аптеки – виручка від реалізації продукції за мінусом матеріальних витрат, він являє собою грошову форму чистої продукції аптеки.
Цей показник використовується для оцінки виконання програми виробництва і розрахунку максимального завантаження виробничих потужностей.
Зміна коефіцієнта валового прибутку може відбуватися з таких причин:
Збільшення або зменшення обсягу продажу;
Збільшення або зменшення собівартості реалізованої продукції;
Підвищення або зниження цін збуту.
Аналіз валового прибутку потрібний керівництву підприємства для вирішення цілої низки питань, пов'язаних із збільшенням прибутку підприємства. Передусім це стосується вибору найкращої продажної ціни.
Формування прибутку проходить в двi стадiї: створення прибутку в процесi виготовлення лiкiв i перетворення лiкiв на грошову форму пiд час реалiзацiї екстемпоральних лiкiв.
Аналiзуючи виробничу дiяльнiсть через прибуток, який аптека одержує в процесi виготовлення лiкiв, можна зробити висновок щодо ефективностi цього виробництва.
Відтак для визначення фінансового результату від операційної діяльності (прибутку чи збитку) необхідно від валового прибутку відрахувати адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати і додати до одержаної суми інші операційні доходи.
Аналізують ці витрати порівнянням їх за кілька звітних періодів. З'ясувавши причини утворення їх (особливо штрафів), розробляють заходи щодо зменшення втрат від іншої операційної діяльності (операційної курсової різниці, знецінення запасів, псування цінностей та ін.), а також втрат від фінансових операцій і по тому виявляють причини виникнення на підприємстві збитків від надзвичайної діяльності.
Аналіз результатів діяльності підприємства здійснюється визначенням складових частин прибутку від цієї діяльності з метою виявлення причин зменшення його, при цьому особливу увагу приділяють визначенню втрат підприємства, пов'язаних із порушенням договірної дисципліни (штрафи, пені, неустойки), знеціненням запасів, псуванням цінностей тощо. Для виявлення таких втрат необхідно аналізувати склад і структуру окремих складових частин цього прибутку.
Після детальної перевірки доходів та видатків слід встановити правильність вирахування фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування. Для цього необхідно до фінансового результату від операційної діяльності долучити дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи і відняти фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші витрати.
Фінансовий результат від звичайної діяльності (прибуток, збиток) встановлюється шляхом відрахування від фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування податку на прибуток.
Досить старанно слід перевірити обґрунтованість відображення у бухгалтерському обліку тієї частини прибутку, яка підлягає вилученню в бюджет у зв'язку із застосуванням економічних санкцій: за приховання (заниження) прибутку (доходу) від оподаткування; пені за несвоєчасне перерахування платежів у бюджет та ін. Суми таких санкцій покриваються за рахунок прибутку, що залишається у розпорядженні підприємств, і не впливають на величину оподаткованого прибутку.
Остаточний фінансовий результат діяльності підприємства характеризує його чистий прибуток. Для перевірки правильності визначення чистого прибутку (збитку) необхідно від фінансового результату від звичайної діяльності відрахувати надзвичайні витрати (невідшкодовані збитки від надзвичайних подій – стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій), податок із надзвичайного прибутку, і додати суму надзвичайних доходів. Таким чином, чистий прибуток (збиток) розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного прибутку, надзвичайного збитку та податків із надзвичайного прибутку.
Слід підкреслити, що прибуток відрізняється від доходу тим, що показує, на яку суму доходи перевищують пов'язані з ними витрати. Тому прибуток і виражає остаточний результат ефективності виробництва і продажу продукції, поліпшення її якості, використання трудових, матеріальних і фінансових ресурсів.
Методика аналізу чистого прибутку така сама, як і загальної суми прибутку підприємства, тобто склад, структура, динаміка чистого прибутку вивчаються порівнянням фактичних даних з даними минулого року (для потреб управління виробництвом – з плановими (розрахунковими) даними в розрізі складових частин чистого прибутку).
Аналіз чистого прибутку передбачає розрахунок і аналіз коефіцієнта чистого прибутку, який характеризує діяльність підприємства щодо ефективного управління своїми ресурсами. Причому, чим більше зростання цього коефіцієнта, тим привабливіше таке підприємство для інвесторів.
Коефіцієнт чистого прибутку розраховується за формулою:
Кч. п. = ЧП / ВР,
де Кч. п. – коефіцієнт чистого прибутку;
ЧП – чистий прибуток;
ВР – виручка від реалізації продукції.
 
4. Аналіз використання прибутку
 
Нещодавно порядок розподілу прибутку регулювався централізовано. Централізовано затверджувалися відрахування до фондів: резервного, накопичення, споживання, були встановлені відповідні відсотки відрахування чистого прибутку до кожного із цих фондів.
Зміцнення ринкових відносин передбачає самостійність підприємств, тому в цих умовах зникла потреба у централізованому регулюванні розподілу прибутку і нині чистий прибуток використовується підприємствами самостійно, залежно від виробничих потреб, а також потреб матеріального стимулювання.
На державних підприємствах чистий прибуток, як правило, використовують на розвиток виробництва, придбання основних засобів, а також на виплату премії персоналу.
В акціонерних компаніях, а також у випадках, коли власниками підприємства є окремі юридичні особи, чистий прибуток використовується на основі постанови зборів акціонерів, де зазначені напрями його розподілу. На таких підприємствах прибуток розподіляється на виплати за привілейованими акціями, простими акціями, на реінвестування прибутку.
Ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначає його спроможність до фінансового виживання, залучення джерел фінансування та прибуткового використання їх.
Прибутковість залежить від структури капіталу, яка визначає особливості формування і розподілу прибутку, що впливає на фінансове становище та фінансові можливості підприємства. Це зумовлює необхідність проведення аналізу з метою визначення загальної оцінки ефективності фінансової діяльності, яка відображає результативність функціонування аналізованого підприємства.
Для аналізу прибутковості підприємства доцільно використовувати комплекс показників. Перш за все, це показник чистого прибутку в динаміці, який відповідно до чинних стандартів бухгалтерського обліку визначається шляхом додавання до фінансового результату від звичайної діяльності після оподаткування надзвичайних доходів та віднімання надзвичайних витрат і податку з надзвичайного прибутку.
Крім абсолютного показника – чистого прибутку – для характеристики підприємства використовується також відносні показники.
Показником ефективності використання коштів, який широко застосовується у світовій практиці, є коефіцієнт прибутковості, що виражає відношення прибутку до капіталу, інвестованого для одержання цього прибутку.
Цей показник є важливим для прогнозування прибутку, оскільки він пов'язує прибуток, який підприємство планує одержати, із загальним інвестованим капіталом.
Коефіцієнт прибутковості використовується в процесі прийняття інвестиційних рішень на підприємстві, а також у фінансовому плануванні, координації, контролі господарської діяльності та її результатів. Він визначається за формулою:
Кп = Прибуток / Інвестиції.
Це формула розрахунку загального коефіцієнта прибутковості. Основна мета цього вирахування – зняти відповідальність з адміністрації за неодержання прибутку на інвестиції, які не приносять доходу.
Для обчислення коефіцієнтів прибутковості беруться середні показники інвестицій. Вони розраховуються методом середньої хронологічної. В чисельнику формули для коефіцієнтів прибутковості можуть використовуватися показники:
Розмір загального прибутку;
Розмір прибутку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)  (валового прибутку).
Ці коефіцієнти характеризують дохідність основної діяльності підприємства.
Найдоцільніше використовувати показник чистого прибутку, а також показник скорегованого прибутку.
 
5. Рентабельність аптечних підприємств
 
Оцiнку iнтенсивностi та ефективностi дiяльностi аптеки проводять не лише за показником прибутку, але й за показником рентабельностi.
Рентабельнiсть – це вiдносний показник, що характеризує рiвень ефективностi (дохідностi) аптеки. Рентабельність – один із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу в процесі виробництва.
Показники рентабельностi повнiше, нiж прибуток, характеризують кiнцевi результати роботи аптеки, оскiльки їх величина показує спiввiдношення прибутку з наявними або використаними ресурсами.
Коефіцієнти рентабельності – система показників, які характеризують здатність підприємства створювати необхідний прибуток в процесі своєї господарської діяльності. Коефіцієнти (показники) рентабельності визначають загальну ефективність використовуваних активів і вкладеного капіталу.
Вони можуть бути розраховані як коефіцієнти і тоді представлені у вигляді десятинного дробу або у вигляді показників рентабельності і тоді представлені у вигляді процентів.
Показники рентабельності розраховуються на основі Балансу ф. 1 та Звіту про фінансові результати підприємства ф. 2.  Найчастіше для розрахунку коефіцієнтів рентабельності використовується чистий прибуток або прибуток до виплати процентів і податку на прибуток. Для розрахунку рівня рентабельності підприємств прибуток порівнюється з авансованою вартістю, яку можна визначити в різних варіантах (весь капітал підприємства, власний капітал, позиковий капітал, основний капітал, оборотний капітал).
Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання. Для аналiзу показникiв рентабельностi використовують:
бiзнес-план
ф. 1 – Баланс аптеки
ф. 2 – Звiт про фiнансовi результати
ф. 5 Звiт про витрати на виробництво продукцiї
плановi та звiтнi калькуляцiї
iнформацiю про цiни
Аналiз передбачає:
  • оцiнку показникiв рентабельностi та їх динамiки;
  • визначення впливу факторiв на змiну рентабельностi;
  • виявлення резервiв пiдвищення рiвня рентабельностi.
Аналіз рентабельності підприємства здійснюється шляхом розрахунку таких основних показників (коефіцієнтів) рентабельностi:
  • рентабельність продажів;
  • рентабельність активів;
  • рентабельність власного капіталу;
  • рентабельність інвестицій;
  • рентабельність діяльності;
  • рентабельність продукції.
Рентабельність продажів (або коефіцієнт «прибуток / продаж» (англ. Profit margin) – норма чистого прибутку) розраховується як відношення чистого прибутку підприємства (Чп) до чистого доходу від реалізації (сума виторгу вiд реалiзацiї продукцiї, без ПДВ i акцизiв)  (В) :
Рп = Чп/В
Показник рентабельностi продажу характеризують ефективність продажів пдприємства, дохiднiсть реалiзованої продукцiї i показують, яку суму прибутку отримує аптека з кожної гривнi реалiзованої продукцiї.
Рентабельність активів (інша назва – коефіцієнт «прибуток/актив») розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості активів.
Рентабельність власного капіталу (інша назва цього показника – коефіцієнт «прибуток/капітал») розраховується як відношення чистого прибутку підприємства до середньорічної вартості власного капіталу і характеризує ефективність вкладення коштів даного підприємства.
Рентабельність інвестицій розраховується як відношення суми чистого прибутку та виплачених процентів до суми власного і довгострокового позикового капіталу середнього за період. Показує, яку віддачу мають власники акціонерного капіталу та утримувачі довгострокового боргу компанії.
Рентабельність продукції розраховується як відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) чи товарної продукції у відпускних цінах (Тп) до собівартості продукції і характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності:
Ртп= Тп/Сп *100%
З метою визначення тих видів продукції, випуск яких є рентабельним та на які в майбутньому необхідно орієнтувати виробництво, а також видів продукції, випуск яких вважається економічно недоцільним, тобто їх виробництво слід припинити, потрібно провести аналіз рентабельності окремих видів продукції. Для поглибленого аналiзу ефективностi дiяльностi аптеки на практицi можуть використовувати показник рентабельностi окремих видi препаратiв. Рентабельнiсть окремих видiв препаратiв (Рi) обчислюється за формулою:
Рi = Цi -Сi / Сi,
де Цi – цiна окремого продукту;
Сi – собiвартiсть окремого продукту.
Найбiльш узагальнюючим показником є рентабенльнiсть аптеки оскiльки у ньому вiдображається вплив усiх факторiв виробництва, реалiзацiї, а також ефективнiсть використання оборотних коштiв. Рентабельнiсть аптеки – це вiдношення чистого прибутку до середньорiчної вартостi виробничих фондiв.
 
6. Оцiнка рентабельності
 
Оцінка показників рентабельності дають уявлення про те, наскільки ефективно підприємство здійснює свою діяльність, контролює витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при цьому отримує. Нормативного значення для коефіцієнтів рентабельності не існує, але є загальне правило, чим вище значення коефіцієнту, тим краще. Збільшення коефіцієнту протягом звітного періоду свідчить про покращання результатів діяльності підприємства, зменшення – про погіршення. Порівняння з середньогалузевими показниками дозволяє визначити місце підприємства серед інших підприємств галузі.
Самі по собі всі показники мають не дуже велике значення, але вони можуть бути корисними, щоб порівняти:
зміну їх у часі;
фактичні результати з бюджетом (прогнозом) ;
бізнес-одиниці між собою.
Рентабельність продажів є одним з найважливіших показників ефективності діяльності компанії.
Цей коефіцієнт показує, яку суму операційного прибутку одержує підприємство з кожної гривні проданої продукції. Іншими словами, скільки залишається в підприємства після покриття собівартості продукції.
Показник рентабельності продажів характеризує найважливіший аспект діяльності компанії – реалізацію основної продукції, а також оцінює частку собівартості в продажах.
Коефіцієнт рентабельності продажів зв'язує оперативну і стратегічну діяльність компанії.
Даний показник відбиває тільки операційну діяльність підприємства. Він не має нічого загального з фінансовою діяльністю.
Середній рівень рентабельності продажів у різних галузях різний. Не існує, якого-небудь єдиного стандарту на даний показник. Це гарний критерій для порівняння з галузевим стандартом.
Значення рентабельності продажів для різних галузей, масштабів виробництва і рівня технології можуть сильно розрізнятися, тому більш показовим буде динаміка їх змін.
Причиною зниження цього коефіцієнта може бути ріст витрат на виробництво і реалізацію продукції. Отже, необхідний аналіз собівартості, щоб знайти причини даного зниження.
Іншою причиною цього може бути падіння загального обсягу продажів. Це зв'язано з ростом витрат на одиницю продукції. Отже, потрібно провести аналіз ринку, щоб з'ясувати вплив маркетингових факторів.
Рентабельність активів – це комплексний показник, що дозволяє оцінювати результати основної діяльності підприємства. Він виражає віддачу, що приходиться на гривню активів підприємства.
Цей коефіцієнт повинний бути одним з основних робочих інструментів керівника в керуванні компанією. Будучи найважливішим показником ефективності її діяльності, він поєднує весь набір елементів, що описують різні сторони роботи підприємства. Аналізуючи взаємозв'язки, можна виділити елементи, що справляють найбільш сильний негативний вплив, і зосередити увагу на них.
 
Список використаних джерел
 
  1. Багров В. П., Багрова І. В. Економічний аналіз: Навч. посіб. -К. : Центр навчальної літератури, 2006. -160 с.
  2. Бухгалтерський облік в торгівлі: Навч. Посібн. Для студ. Вищ. Навч. Закл. / Н. М. Грабова, В. М. Добровський; За ред. М. В. Кужельського. -К. : А. С. К., 2004. – 800 с.
  3. Основи економіки та системи обліку у фармації: Навч. посіб. для студ. вищ. Навч. Закл. / А. С. Немченко, Г. Л. Панфілова, В. М. Чернуха та інш. ; За ред. А. С. Немченко. – Х. : Вид-во НфаУ: Золоті сторінки, 2005. -504 с.
  4. Терещук С. І., Новікевич А. М., Чухрай І. Л. Основи бухгалтерського обліку аптек. Навч. посібник. Львів -2001-91с..
  5. Мец В. О. Еономiчний аналiз фiнансових результатiв та фiнансового стану пiдприємства: Навч. посiб. – К. : Вища шк., 2003. – 278 с.
  6. Семенов Г. А., Семенов А. Г. Є, Станчевський В. Кліз. Технiко-економiчнi розрахунки на пiдприємствi: Навчальний посiбник. – Київ: Центр навчальної лiтератури, 2005. – 184 с.
  7. Тарасенко Н. В. Економiчний аналiз. Навчальний посiбник. -3-тє видання, перероблене. – Львiв: «Новий Свiт – 2000», 2004. – 344 с.
  8. Цигилик I. I., Кропельницька С. О., Мозiль О. I. Економiчний аналiз господарської дiяльностi пiдприємства: Навчальний посiбник. – Центр навчальної лiтератури, 2004. – 123 с.
  9. Чигринська О. С., Власюк Т. М. Теорія економічного аналізу: Навч. посіб. -К. : Центр навчальної літератури, 2006. -232 с.
  10. Шиян Д. В., Строченко Н. I. Фiнансовий аналiз: Навч. посiбн. – К. : Видавництво А. С. К., 2003. – 240 с.
Фото Капча