Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз хорової партитури Тарасенко Олександра Леонідовича "Под твою милость"

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
9
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. ЗАГАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТВОРУ
 
Відомості про композитора
Тарасенко Олександр Леонідович народився 12 жовтня 1967 р. в смт Квасилів Рівненського району Рівненської області. Викладач диригентських хорових дисциплін, керівник хору, заслужений діяч мистецтв України з 1994 року. У 1992 р. закінчив Здолбунівську ДМШ, клас скрипки Т. О. Грієльської. У 1986 р. закінчив Рівненське музичне училище у заслуженого вчителя України, викладача Г. О. Зеленко. У 1992 р. закінчив Київську консерваторію (професора, народного артиста України Михайла Михайловича Кречка). З 1984 по 1985 рік – регент Свято-Катеринівської церкви у м. Здолбунів Рівненської області. З 1966 по 1987 рік – помічник регента Володимирського собору у Києві. З 1987 по 1989 рік – хормейстер ансамблю пісні і танцю прикордонних військ.
З 1990 року – художній керівник і головний диригент камерного хору “Воскресіння” Свято-Воскресенського собору у Рівному.
З 1997 року – завідувач диригентсько-хоровим відділенням Рівненського музичного училища. Лауреат першої премії ІІ-го Національного конкурсу   ім. Миколи Леонтовича (Київ, 1993 рік), ІІІ-го Міжнародного конкурсу церковної музики (Польща, 1994 рік).
У його творчому доробку своє місце посіли колядки, цілі цикли колядок з Галичини, “Волинська Літургія”, написана на основі старовинних волинських наспівів. Він також виконував аранжування для мішаних та однорідних хорів.
Твір “Под твою милость” є прохальною молитвою до Пресвятої Богородиці, де просимо Її, щоб Вона нас захистила від бід і не залишила нас у скорбіх.
 
2. МУЗИЧНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ
 
Форма твору проста двохчастинна. Перша частина складається з 18 тактів, а друга – з 19 тактів, де зустрічаємо кульмінацію твору. Основна тональність cis-moll гармонійний, також зустрічається і мелодичний (у 10, 18, 31 тактах), є відхилення у E-dur (11, 12 такти), у Fis-dur (23, 24 такти), у E-dur (25, 26 такти).
Гармонія не складна, автор не виходить за рамки класичної гармонії, використовує досить типову послідовність акордів у класичній гармонії.
 ; S9a, а також обернення ІІ; V; IV ст. Фактура твору гомофонно-гармонічна. Метроритм твору має  . У зв'язку з рівним і спокійним темпом цей розмір надає творові спокою, наспівності й урівноваженості.
Ритмічний малюнок нескладний, витриманий рівними тривалостями,      ,   поєднується з епізодичним рухом ♪ нот з зупинками на ♪., що у спокійному темпі надає музиці розмірності.
Темп – Andantino – трохи швидше, ніж Andante.
 
3. ВОКАЛЬНО-ХОРОВИЙ АНАЛІЗ
 
Твір написаний для 4-голосного мішаного хору a capella, з солом Soprano з divisi в партіях тенора, баса та сопрано.
Загальний діапазон F – gis2;
Діапазон S: cisا – gis2;
A: h – cis2;
T: e – g1;
Б: F – c1.
Інтервальний склад мелодичний ліній в основному складається з b2, м3, b3, проте є стрибки:
S: 5 тактА: 13m.35-36 такти, 26 такт.
Т: 5 такт13m-14mБ: 10-11m, 27 такт.
 
Зменшення звучності іноді супроводжується пониженням строю, якщо хор співатиме бездиханно.
Зменшення звучності 23-25т. на низхідних акордах у стриманому русі становить велику складність для чистого строю.
Divisi зустрічається у:
Сопрано: 18 і 19 такт.
 
Бас 8-й: такт, 9 і 10 такти.
Тенор: 16, 17, 18, 7 такти, 19, 20 такти.
 
У творах гомофонно-гармонічної фактури, коли хор супроводжує, акомпанує і підтримує солістку, встановлюється таке співвідношення гучності звучання голосів, за яким хор має звучати тихіше голосу, який веде тему. Під час виконання тактів акордового складу слід дотримуватись динамічної рівноваги звуків акорду.
Динамічний ансамбль: нюанс рр. Твір складний для виконання, бо вимагає активності дихання і артикуляції. Нюанс залежить від тексту і будови мелодичної лінії.
mp< >mf “Под твою милость прибігаєм” (1-8 т.).
mp< f >p “Но от біди ізбави нас” (17-19 т.).
Тривале cres і dim – складне для виконання і вимагає великої майстерності і досвіду співаків. Диригент повинен слідкувати за точністю диригентських вказівок. Solo написане для ліричного сопрано, яка своїм ніжним тембром передає характер твору. Там, де вступає солістка хору, потрібно сфілірувати звучання до мінімуму.
У 27 т. “Єдина чистая” – виконати дуже ніжно і тихо, вкласти в текст душу.
 
Стрій – це чистота інтонування. У цьому творі виникають проблеми щодо інтонування великих і малих секунд. Зауважимо, що великі і малі 2 виявляються найскладнішими для інтонування.
Мелодії з висхідним гамоподібним рухом містять небезпеку пониження (7 т.) інтонування. В інтонаційному плані необхідно спиратись на правила інтонування інтервалів по Пігрову.
Діатонічний півтон:↑ – гостро;
↓ – обережно.
Хроматичний:↑ – гостро;
↓ – тупо.
Всі великі інтервали ↑ подаються гостро, ↓ – тупо. Чисті інтервали інтонуються стійко.
Сопрано (1, 2, 7 т.)
 
 
Альт (1, 2, 4, 11 т.)
 
 
Тенор (10, 19, 20 т.)
 
 
Бас (19, 20, т.)
 
 
Теситура в усіх партіях зручна, в основному середня, що співпадає з динамікою, але виникає незручність у тенора fisا–gisا – перехідні ноти, їх потрібно співати фальцетом і не на весь голос, тому що в партії сопрано звучить та ж сама тема.
19-21 т.
У сопрано dis примарний звук, який не звучить повнозвучно, тому треба співати в пів-голос, як зазначено в нюансі (р), 25 т.
 
В альта cis перехідна нота, яка співається в нюансі forte з надривом, тому потрібно слідкувати за звуком (19 т).
 
У баса стрибки 27 такт, 33 такт.
 
Теситура і динаміка – дві нерозривні умови, які впливають на якість загального строю.
За відповідності теситурних умов до вказаних у партитурі нюансів створюються необхідні передумови для хорошого загального строю. Рухливі нюанси становлять серйозну небезпеку для чистого інтонування інтервалів. Посилення звуку може викликати підвищення строю, якщо хор співатиме надто активно і збуджено.
Небезпека може виникнути на ферматі. Фермата не зазначена автором, вона залежить від диригента, який у даний момент відчуватиме цю зупинку (18-19 т.).
 
У 16-18 тактах партія сопрано зливається з солісткою для посилення літературного тексту “Но от біди ізбави нас”.
Друга частина. Перші 4 такти повністю належать хору. Мелодія дуже велична. Партії мають в собі стрибки на ч4 в баса, альтів та сопрано (19-22 т.).
 
Метроритм пов'язаний з гармонічною мовою і ритмом вірша. У хора метроритм простіший, ніж у солістки.
Хор:Солістка:
 
 
4. ВИКОНАВСЬКИЙ АНАЛІЗ
 
Працюючи над дикцією, потрібно пам'ятати:
1) приголосна закритого складу при співі переноситься до складу чи слова наступного. Наприклад:
Под твою – вимовляється як поттвою;
2) при низькому інтонуванні приголосних з'являється під'їзд. При нечіткій вимові кінця слова – западає остання приголосна. На дикцію впливає теситура;
3) дихання в хорі ланцюгове;
4) диригується твір по 4-дальній схемі Т (29 т.), по 2-дальній схемі на Legato.
Дикція повинна бути чіткою, артикуляція голосних також. Вимова приголосних ясна. Потрібно пам'ятати, що тривалість звуку визначається голосною.
Складних у плані вимови слів у партитурі немає. При розучуванні твору необхідно нагадати співакам правило: приголосна закритого складу співається зі складом чи словом наступним.
 
Використана література:
1. Асафьев Б. О хоровом искусстве.
2. Колесса М. Ф. Основи техніки диригування.
3. Рівненське музичне училища: 45 років. – Рівне, 200  р.
4. Романовський И. В. Хоровой словарь.
5. Сенченко Л. І. Формування хорового мислення диригента.
Фото Капча