Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз конкурентних сил у галузі

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Ціна: 
300 грн.
Оцінка: 

ПЛАН

ВСТУП
  1. Наукові підходи щодо структури моделі конкурентних сил
  2. Модель п'яти конкурентних сил за М. Портером
ВИСНОВОК
Тестові завдання
1. Стратегія визначає:
А. завдання виробничої програми підприємства;
Б. напрями діяльності та розвитку підприємства;
В. потребу в ресурсах для підприємства;
Г. склад поточного інвестиційного портфеля підприємства;
Д. номенклатуру і асортимент продукції підприємства.
2. До стратегічних рішень відносяться:
А. рішення щодо розширення частки ринку;
Б. рішення щодо вдосконалення організації виробництва певного продукту;
В. рішення щодо преміювання працівників;
Г. рішення щодо розширення масштабів бізнесу;
Д. рішення щодо зміни ціни на продукт.
3. Система управління, що базується на розробці стратегій для окремих видів бізнесу це:
А. поточне управління за відхиленнями;
Б. управління за цілями з орієнтацією на зовнішнє середовище;
В. управління від досягнутого економічного рівня;
Г. управління операційне;
Д. стратегічне управління.
4. Генеральна ціль представляє собою 
А. чіткі кількісні та якісні характеристики в вигляді найважливіших показників діяльності підприємства, які повинні бути досягнені за період стратегічного планування. 
Б. кількісні індикатори, що деталізують стратегічні цілі, в тому числі і по окремих складових, часових періодах, підрозділах.
В. призначення підприємства, основні принципи його функціонування та розвитку. 
Г. показники, на підставі яких здійснюється оцінка ефективності використання коштів
5. «За своєю суттю стратегія є переліком правил для прийняття рішень, якими організація користується у своїй діяльності». Таке трактування стратегії наводить:
А. І. Ансоф;
Б. М. Мескон;
В. М. Альберт;
Г. А. Томпсон.
6. Стратегія – це:
А. генеральний напрямок дії організації, слідування якому повинне привести її до поставленої мети;
Б. план дій організації на короткострокову та довгострокову перспективу;
В. сукупність методів управління, що забезпечують досягнення цілей;
Г. модель дій, набір правил і прийомів, за допомогою яких досягають довгострокових цілей розвитку організацій;
7. Загальна стратегія – це:
А. стратегія, яка гнучко й адекватно змінюється під впливом змін зовнішнього середовища організації;
Б. стратегія, яка передбачає взаємодію всіх своїх підсистем для отримання загального кінцевого результату з урахуванням змін внутрішнього потенціалу організації та зовнішнього середовища;
В. стратегія, яка передбачає узгодження всіх своїх підсистем для досягнення загального кінцевого результату.
8. Вимогами до стратегії є:
А. ієрархічність;
Б. статичність;
В. збалансованість;
Г. довгостроковість.
Д. системність;
9. До загальних стратегічних альтернатив розвитку підприємства належать:
А. скорочення;
Б. виживання;
В. синергізм;
Г. зростання;
Д. ліквідація.
10. Сучасна концепція стратегії виходить з умов:
А. детермінізму і стабільності зовнішнього оточення підприємства;
Б. невизначеності і нестабільності зовнішнього оточення підприємства;
В. стабільності внутрішньої структури підприємства;
Г. нестабільності внутрішньої структури підприємства;
Д. аналізу та екстраполяції минулого та поточного розвитку підприємства на довгострокову перспективу.
11. При формулюванні місії організації повинні бути враховані наступні елементи:
А. коротке повідомлення про походження і розвиток організації;
Б. стиль поведінки власників і управлінського персоналу;
В. визначення сфери діяльності у термінах ринку;
Г. основні особливості і конкурентні переваги організації;
Д. цілі діяльності організації.
12. Метою встановлення місії організації є:
А. внесення цільової направленості діяльності;
Б. окреслення довгострокового напряму розвитку;
В. надання організації індивідуальності;
Г. прагнення усвідомити: де ми знаходимося зараз, що ми робимо і куди прямуємо?
13. Місію організації розглядають у таких варіантах:
А. місія-призначення, тобто конкретне уявлення про причину виникнення та зміст існування організації;
Б. місія-орієнтація – широке розгорнуте уявлення про поведінку організації;
В. місія-політика – концентрований вираз головних цілей на найближчий період і на перспективу.
14. За якими критеріями можна класифікувати цілі організації?
А. рівень ієрархії;
Б. часовий період;
В. сфера діяльності
Г. зміст діяльності.
15. За характером діяльності організації цілі поділяють на такі види:
А. зростання;
Б. стабільності;
В. маркетингові;
Г. скорочення;
Д. фінансові.
16. Встановлення цілей передбачає проходження таких стадій:
А. встановлення індивідуальних цілей та задач як інструменту
Б. забезпечення їх виконання;
В. проведення SWOТ-аналізу;
Г. побудова ієрархії цілей;
Д. встановлення загальної мети організації;
17. Сформульовані цілі управління повинні відповідати таким вимогам:
А. конкретність та вимірюваність;
Б. жорсткість щодо шляхів їх досягнення;
В. реальність, досяжність;
Г. гнучкість;
Д. орієнтація на високий результат, успіх.
18. За характером і специфікою проблем цільові комплексні програми класифікують на:
А. Соціально-економічні, науково-технічні, екологічні, регіональні
Б. Довгострокові, середньострокові;
В. Міждержавні, міжгалузеві, міжрегіональні;
Г. Регіональні та локальні.
19. Показники продукту для навчального закладу це
А.Кількість підготовлених спеціалістів
Б. Затверджене кошторисом фінансування із загального фонду
В. Кількість студентів на одного викладача
Г. Вартість підготовки одного студента
20. Метою контролю за виконанням цільової комплексної програми є:
А. Сприяння тому щоб фактичні результати відповідали цілям програми; 
Б. Складання звіту за результатами реалізації програми;
В. Оцінка альтернатив;
Г. Формування єдиної стратегії вирішення проблеми.
21. Формулювання місії – це…
А) завершаюча стадія розробки стратегії;
Б) перша стадія розробки стратегії;
В) процес, який не входить у розробку стратегії;
Г) друга стадія розробки стратегії.
22. Утворенню цільного образу підприємства сприяє…
А) стратегічне бачення;
Б) стратегія;
В) місія;
Г) стратегічна ціль.
23. Стратегії, що використовують за позитивної ринкової кон'юнктури, освоєння нових сегментів ринку тощо – це…
А) стратегії зростання;
Б) стратегії підтримки;
В) стратегії реструктуризації;
Г) стратегії скорочення.
24. Стратегії, що спрямовані на підтримку основної діяльності, виробничого потенціалу підприємства, частки ринку, модифікації продукції тощо – це…
А) стратегії зростання;
Б) стратегії підтримки;
В) стратегії реструктуризації;
Г) стратегії скорочення.
25. Стратегії, які застосовують для зміцнення підприємства і пристосування його до динамічних умов ринку; передбачають скорочення витрат, освоєння нових видів діяльності і ринків – це…
А) стратегії зростання;
Б) стратегії підтримки;
В) стратегії реструктуризації;
Г) стратегії скорочення.
26. Стратегії, що використовують у зв'язку з погіршенням фінансового стану, втратою пропозицій на ринку з метою організації «відступу» реструктуризації діяльності, активів – це…
А) стратегії зростання;
Б) стратегії підтримки;
В) стратегії реструктуризації;
Г) стратегії скорочення.
27. Стратегії, що передбачають ліквідацію окремих підрозділів підприємства з метою перегрупування сил для підвищення ефективності своєї діяльності; реалізуються шляхом санації, банкрутства або навіть закриття підприємства – це…
А) стратегії ліквідації;
Б) стратегії зростання;
В) стратегії підтримки;
Г) стратегії реструктуризації
28. Показники ефективності програми визначають:
А. Обсяг виробленої продукції(наданих послуг);
Б. Покращення якості послуг;
В. Обсяги ресурсів, що забезпечують виконання програми;
Г. Витрати ресурсів на одиницю показника продукту.
29. Процес спостереження за програмною діяльністю це:
А.Планування;
Б. Оцінка програм;
В. Моніторинг програм;
Г. Затвердження програм.
30. Показники, за якими оцінюють ефективність програми:
А.Показники -дестимулятори;
Б. Показники-стимулятори;
В. Результативні показники;
Г. Показники продукту.
31. Документ, що містить повну інформацію про мету, відповідальних виконавців, завдання, результативні показники й інші характеристики бюджетної програми:
А. Паспорт бюджетної програми;
Б. Аналітичний звіт;
В. План заходів щодо покращення реалізації бюджетної програми;
Г. Звіт про оцінку виконання програми.
32. Визначити, яку суму необхідно вкласти в інвестиційний проект, якщо за умовою кредитного договору складна ставка відсотків 15% річних, термін кредиту 4 роки. Інвестор очікує отримати 200 000грн.:
А . 114100;
Б. 114500;
В. 114351; Р = 200 000 / ((1 + (0,15/1)4) = 114350,6 грн.
Г. власний варіант. 114285,71
33. Підприємство одержало кредит від банку для реалізації інвестиційного проекту під 15 % річних (прості відсотки) терміном на 1 рік. Розрахувати суму, взяту підприємством позичальником, якщо банк за умовою кредитного договору отримає 35000 грн.
А. 30435; PV = 35 000 / (1+0,15)1 = 30434,78 грн.
Б 28689;
В. 38522;
Г. власний варіант.
34. Функції управлінських рішень:
A. Стимулююча, координуюча, мобілізуюча;
Б. Стратегічні та тактичні;
B. Загальні та спеціальні;
Г. Стимулююча та координуюча.
35. Визначити еластичність зміни NPV, якщо темп приросту NPV 2,86%, а відсоток зміни фактора 5%: 
А. 0,57%;
Б. 14,3%;
В. 1,75%:
Г. власний варіант.
36. Проект вважається збитковим тоді, коли NPV:
A. Більше 0;
Б. Менше 0;
B. Дорівнює 0;
Г. Більше 1.
37. Функції управлінських рішень:
A. Стимулююча, координуюча, мобілізуюча;
Б. Стратегічні та тактичні;
В. Загальні та спеціальні;
Г. Стимулююча та координуюча.
38. Технологія управління це:
A. Сукупність основних правил, якими повинні керуватись органи управління;
Б. Сукупність практичних прийомів впливу на керований об’єкт;
В. Сукупність взаємопов’язаних операцій;
Г. Сукупність засобів.
39. Статистичні методи дослідження проблем використовують при наявності:
A. Комплексу взаємопов’язаних операцій;
Б. Складної ієрархічної структури;
В. Фінансового прогнозу;
Г. Великої сукупності спостережень.
40. Принципи управління це:
A. Сукупність взаємопов’язаних операцій;
Б. Сукупність основних правил, якими повинні керуватись органи управління;
В. Сукупність практичних прийомів;
Г. Сукупність засобів впливу на керований об’єкт
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

Вступ: 

Актуальність. У ринковій системі господарювання категорія конкурентоспроможності є однією з головних, оскільки в ній концентровано виражаються економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські, маркетингові можливості як окремого суб’єкта господарської діяльності, так і економіки країни. Це поняття досить часто стає предметом дослідження і аналізу фахівців, економістів, учених. Велика кількість публікацій відображає об'єктивну, дійсно складну суть досліджуваної категорії.

Дослідженню конкурентних сил у галузі присвячені праці багатьох відомих вчених, зокрема: Л. В. Балабанова, Г. .Я. Гольдштейн, С. М. Клименко, М. М. Мартиненко, М. Портер, Г. Т. П'ятницька, Р. А. Фатхутдінов, З. Є. Шершньова.

Метою роботи є здійснення аналізу конкурентних сил у галузі.

Згідно визначеної мети в процесі роботи потрібно виконати наступні завдання:

  • дослідження наукових підходів щодо структури моделі конкурентних сил;
  • детальний аналіз моделі п'яти конкурентних сил за М. Портером.

Для вирішення поставлених завдань були використані наступні методи дослідження: теоретичні: аналіз, синтез, систематизація, зіставлення, класифікація наукових джерел інформації, що дозволило узагальнити та систематизувати погляди вчених на проблему, яка досліджувалась; емпіричні методи: вимірювання, порівняння, узагальнення.

 

Список використаних джерел: 
  1. Балабанова Л. В. Стратегічне маркетингове управління конкуренто-спроможністю підприємств : навчальний посібник / Л. В. Бала-банова, В. В. Холод. – К. : ВД «Професіонал», 2006. – 448 с. 
  2. Гольдштейн, Г. .Я. Стратегический менеджмент [Электронный ресурс]. – Режим доступа: [http://planovik.ru/management/20/5_4.htm].
  3. Клименко, С. М. Управління конкурентоспроможністю підприємства : навч. посіб. / С. М. Клименко, Т. В. Омельяненко, Д. О. Барабась, О. С. Дубцова, А. В. Вакуленко. – К.: КНЕУ, 2008. – 520 с. 
  4. Мартиненко, М. М. Стратегічний менеджмент : підручник / М. М. Мартиненко, І. А. Ігнатьєва. – К.: Каравела, 2006. – 320 с. 
  5. Модель конкурентных сил М. Портера [Электронный ресурс]. – Режим доступа: [http://marketolog.biz].
  6. Портер М. Конкурентное преимущество: Как достичь высокого результата и обеспечить его устойчивость : пер. с англ. / М. Портер. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2008. – 715 с. 
  7. Портер М. Международная конкуренция: Пер. с англ. - М.: Международ, отношения, 2006. - 896 с.
  8. П'ятницька, Г. Т. Менеджмент громадського харчування : підручник для вузів / Г. Т. П'ятницька, Н. О. П'ятницька. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2001. – 655 с. 
  9. Теоретичні основи конкурентної стратегії підприємства : монографія / за заг. ред. Ю. Б. Іванова, О.М. Тищенко. – Х. : ІНЖЕК, 2006. – 384 с.
  10. Фатхутдінов, Р. А. Управління конкурентоздатністю організації : підручник / Р. А. Фатхутдінов, Г. В. Осовська. – К. : Кондор, 2009. – 470 с. 
  11. Шершньова, З. Є. Стратегічне управління : підруч. / З. Є. Шершньова. – К.: КНЕУ, 2004. – 699 с. 
12205
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).