Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз ліквідності та платоспроможності

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

моменту вибуття).

 
Рахунок пасиву „Короткострокові кредити банків”.
Сальдо на 01. 04. 2000 становило 120 тис. грн., на 01. 07. 2000 – 80 тис. грн. За квартал дебетовий оборот становив 360 тис. грн., кредитовий – 300 тис. грн..
Середня тривалість одного обороту становить  .
Після розрахунку оборотності окремих видів активів та їх джерел можна обґрунтовано розподілити активні статті за термінами реалізації, а пасивні – за термінами оплати і створити відповідні групи балансу. Наприклад. термін реалізації першої групи активів і пасивів не перевищує одного місяця, другої – 1-5, третьої – 6-12, четвертої – 12-18 і т. д.
Такий метод побудови балансу ліквідності складніший. але дає точніші результати.
 
3.3 Баланс ліквідності та показники ліквідності та платоспроможності
 
У таблиці 3. 3. 1 наведений баланс ліквідності, що складений за вихідними даними балансу підприємства (див. Додатки)
 
Таблиця 3. 3. 1
Аналіз ліквідності балансу
Вінницького заводу бубличних виробів за 2000 рік
 
АКТИВ На початок року На кінець року
ПАСИВ На початок року На кінець року
Найліквідніші активи 113 372 Найтерміновіші зобов’язання 2649 3243
Швидкореалізовувані активи 2959 3544 Короткострокові пасиви 361 408
Повільнореалізовувані активи 8739 10289 Довгострокові зобов’язання 0 0
Важкореалізовувані активи 26309 25589 Постійні зобов’язання 35110 36143
БАЛАНС 38120 39794 БАЛАНС 38120 39794
 
Наведений баланс як на початок, так і на кінець року не є абсолютно ліквідним.
На початок року сума найліквідніших активи є дуже малою, це свідчить про те, що на розрахунковому рахунку підприємства дуже мало грошей і це призводить до погіршення показників ліквідності підприємства і в разі, якщо підприємству треба буде негайно розрахуватися по своїм найтерміновішим зобов’язанням (а це кредиторська заборгованість підприємства), то воно не зможе цього зробити, як бачимо ця ситуація не змінилась і на кінець року. Проте, як видно з таблиці, швидреалізовувані активи (на початок і на кінець року) в 9 раз перевищують короткострокові пасиви. Відповідно, ліквідність підприємства в більш далекій перспективі (3-6 місяців) є досить високою.
Хочеться також відмітити той факт, що підприємство не має довгострокових зобов’язань (довгострокові кредити банків). На сьогодення це характерне явище майже для 90% вітчизняних підприємств. Тому, що банки практично не видають кредити терміном більше одного року.
У цілому баланс ліквідності на кінець року свідчить про поліпшення фінансового стану підприємства впродовж звітного періоду.
За даними балансу ліквідності можна розрахувати узагальнюючий показник (коефіцієнт) ліквідності (Кл) :
 ,
де а1, а2, а3 – вагові коефіцієнти; А1, А2, А3; П1, П2, П3 – підсумки за першою, другою та третьою групами відповідно активів та пасивів (вплив четвертої групи досить не значний, тому ми її не враховуємо).
Узагальнюючий коефіцієнт ліквідності відносний; він показує, скільки ліквідних активів припадає на зобов’язання з урахуванням вагових коефіцієнтів за групами активів і пасивів. Ці коефіцієнти відображають значущість тієї чи іншої групи; задаються аналітиком з огляду на конкретні обставини.
Збільшення значення Кл свідчить про зміцнення платоспроможності підприємства, і навпаки.
Так. якщо а1 = 1, а2 = 0. 5, а3 = 0. 3, то коефіцієнт ліквідності відповідно на початок і кінець року:
Кл поч. =  ;
Кл кін. =  .
Отже показник збільшився на 0. 03, ліквідність балансу підприємства на кінець року збільшилась.
Для оцінки рівня ліквідності та платоспроможності підприємства необхідно також розрахувати сукупність відносних аналітичних показників – коефіцієнтів ліквідності. Основними з них є коефіцієнти поточної ліквідності. швидкої ліквідності та абсолютної ліквідності.
Знаменник в усіх наведених показників один і той самий – поточні пасиви. тобто термінові невідкладні зобов’язання. Аналітик поступово зменшує розмір чисельника до абсолютно ліквідного (грошові кошти).
Коефіцієнт ліквідності поточної (покриття, загальної платоспроможності)
 
Значення Кл. п показує, скільки грошових одиниць обігових коштів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових, тобто невідкладних зобов’язань. Критичне значення Кл. п = 1. Значення Кл. п = 1 – 1. 5 свідчить про те, що підприємство вчасно ліквідовує борги.
 ;
 
Ці коефіцієнти свідчать про те, що підприємству достатньо обігових коштів щоб ліквідувати борги протягом року.
Коефіцієнт ліквідності швидкої.
 ;
Коефіцієнт характеризує скільки одиниць найбільш ліквідних активів припадає на одиницю термінових боргів. Його значення має дорівнювати, або бути більше 1. В міжнародній практиці Кл. ш = 0. 7 – 0. 8.
 ;
 .
Коефіцієнт ліквідності абсолютної
 ;
Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно перебувати в межах 0. 2-0. 35. Коефіцієнт характеризує здатність підприємства негайно ліквідувати короткострокову заборгованість.
 ;
 
Як бачимо значення коефіцієнту досить такі низькі. Отже, у підприємства не вистачає грошових коштів на покриття невідкладних зобов’язань. Проте вірогідність того, що всі кредитори в один момент звернуться до підприємства з вимогою розрахуватися з ними дуже невелика.
 
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості.
 ;
Цей показник характеризує здатність підприємства розрахуватися з кредиторами за рахунок дебіторів протягом року. Рекомендоване значення = 1. 0.
 ;
 .
Як бачимо, дебіторська заборгованість, як на початок так і на кінець року, перевищує кредиторську, що є позитивним фактором.
Також при аналізі платоспроможності підприємства доцільно розрахувати коефіцієнт платоспроможності. Розрахунок даного коефіцієнта необхідний для того, щоб показати, наскільки в силу негативних факторів можуть бути скорочені надходження грошових коштів, щоб при цьому була можливість проводити необхідні платежі.
 ;
 ;
 
Так, наприклад, якщо значення коефіцієнта складає в нашому випадку на початок року 1. 65, то можна сказати, що навіть при скороченні грошових надходжень на 65% підприємство зможе забезпечити поточні платежі. На кінець року коефіцієнт дещо зменшився, але все ж таки залишається досить високим.
Зрозуміло, що значення даного коефіцієнту не повинно бути меншим за 1. Якщо ж таке сталося, то можна сказати, що поточних надходжень не достатньо для здійснення поточних платежів і підприємство виконує останні за рахунок наявного на початок аналізує мого періоду залишку грошових коштів.
Необхідно також відмітити, що мінімальною умовою платоспроможності підприємства є наявність власного обігового капіталу (ВОК).
ВОК = ВК – НА
де, ВК – власний капітал (Ф. 1, р. 380+430+630)
НА – необоротні активи (Ф. 1, р. 080)
ВОК поч.. року = 35110 – 26309 = 8801
ВОК кін. року = 36143 – 25585 = 10558
Отримані дані свідчать про те, що у звітному періоді власний капітал перевищував необоротні активи.
По проведеному аналізу можна зробити такі висновки: – підприємство, в цілому, має досить таки високоліквідний баланс і це положення підтримується на протязі звітного періоду. Єдине що необхідно зробити підприємству це покращити значення показника абсолютної ліквідності, для цього необхідно збільшити суму грошових коштів на рахунках підприємства, до рівня необхідного для покриття кредиторської заборгованості.
 
ВИСНОВОК
 
Даний аналіз ліквідності балансу підприємства є наближеним з тієї причини, що відповідність ступеня ліквідності активів і термінів погашення зобов'язань у пасиві намічено орієнтовно. Це обумовлено обмеженістю інформації. У результаті використання даних балансу для розрахунків коефіцієнтів можливі істотні перекручування реальної картини платоспроможності, так як важко оцінити якість дебіторської заборгованості. Тому для того, щоб підвищити об'єктивність аналізу показників ліквідності, варто провести попередню роботу, що дозволяє деякою мірою оцінити якість дебіторської заборгованості. Як випливає з розрахунків, загальна величина найбільш термінових зобов'язань підприємства під кінець року збільшилась. Недостатність високоліквідних засобів у підприємства привела до того, що значний обсяг його термінових зобов'язань виявився покритий активами з відносно невисокою оборотністю (дебіторською заборгованістю покупців, запасами товарно-матеріальних цінностей). Іншим показником, що характеризує платоспроможність і ліквідність підприємства, є власний оборотний капітал. На початок року він склав 8801 тис. грн., а на кінець року – 10558 тис. грн. Варто дуже обережно інтерпретувати його збільшення, власний оборотний капітал має цінність тільки тоді, коли він оборотний у кошти.
І на завершення хотілося б відмітити, що фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. Він визначає конкурентноздатність підприємства і його потенціал у діловому співробітництві, є гарантом ефективної реалізації економічних інтересів всіх учасників фінансових відносин: як самого підприємства, так і його партнерів.
Стійке фінансове положення підприємства не є подарунком долі чи щасливим випадком його історії, а результатом умілого, прорахованого керування всією сукупністю виробничо-господарських факторів, що визначають результати діяльності підприємства.
Підводячи підсумок даної роботи – аналізу ліквідності та платоспроможності Вінницького заводу бубличних виробів, проведеного за даними бухгалтерського балансу за 2000 рік, можна охарактеризувати роботу даного підприємства як задовільну.
 
Використана література
 
1. Баканов М. И., Шеремет А. Д. Теория экономического анализа: Учебник. – 3-е изд., перераб. М. : Финансы и статистика, 1994. 288 с. : ил.
2. Индукаев В. П. Организация оперативного учета и контроля издержек производства. М. : Финансы и статистика, 1986. 143 с.
3. Кирьянова З. В., Трусов А. Д. Бухгалтерский учет М. : Финансы, 1974. 160 с.
4. Мацкевичюс И. С., Кальчинскас Г. Л. Управление затратами. М. : Финансы и статистика, 1989. 221 с. : ил.
5. Ізмайлова К. В. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К. : МАУП, 2000. – 152с.
6. Брігхем Є. Ф. Основи фінансового менеджменту: Підруч. : Пер. з англ.. – К. : Молодь, 1997. – 1000с.
Фото Капча