Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз літературної творчості Агатангела Кримського

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
28
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Літературна діяльність Агатангела Кримського
2. Аскетизм як тема у збірці «Пальмове гілля» 
2.1. «Віє якийсь незвичайний, екзотичний подих від тих поезій» 
2.2. «Нечестиве кохання»: різні пояснення
2.2.1. І.Франко про коріння аскетизму А. Кримського
2.2.2. Трактування Я.Стеткевича аскетизму Кримського
2.2.3. Соломія Павличко про дикі пристрасті «нечестивого кохання» 
2.2.4. М. Моклиця про аскетичний характер творів А. Кримського
2.2.5. В. Шкляр – Агатангел і Марія: нечестиве кохання
2.3. Тема любові у творчості Агатангела Кримського 
ВИСНОВКИ
БІБЛІОГРАФІЯ

 

Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Агатангел Кримський – явище незвичайне і водночас закономірне в історії української культури. Один із найбільших поліглотів свого часу, він знав кілька десятків мов. Колись більше серйозно, ніж жартома, відповів на запитання, скільки він знає мов і які, – що йому легше сказати, які мови він не знає, ніж перерахувати ті, якими читає й говорить.

Перу А.Кримського належить більше тисячі наукових праць із семітології, історії ісламу, історії й літератури арабів, персів, турків, грузинів, азербайджанців та інших народів. У численних працях учений досліджує українську мову, доводячи, що за її спиною більше тисячі років, давню та нову українську літературу, український фольклор. Вільно володіючи понад ста мовами, вчений мав змогу робити бездоганні переклади з арабської, персо-таджицької, турецької, німецької, англійської, грецької, французької та інших мов. Найбільше перекладів залишив він після себе з мов народу Середньої Азії, Близького Сходу та Кавказу.

Відомі нам і художні твори А.Кримського. це три збірки «Пальмове гілля» (1901, 1908, 1922 рр.), «Повісті та ескізи з українського життя», «Бейрутські оповідання», роман «Андрій Лаговський» у трьох частинах.

Кримський був однодумцем і соратником І.Франка, Лесі Українки, М.Павлика, М.Драгоманова, Б.Грінченка, товаришував з видатними вченими-сходознавцями В.Міллером, Ф.Коршем, І.Крачковським.

Багатогранна діяльність А.Кримського досліджувалася у 70-80-ті роки минулого століття А.Ковалівським, І.Білодідом, О.Бабишкіним, Ю.Кочубеєм, К.Гурницьким, Н.Кузнєцовою, П.Колесником. Друга хвиля повернення до Кримського в 90-ті роки минулого століття пов’язана з відродженням українського сходознавства, передусім зі створенням Інституту сходознавства ім. А.Кримського НАН України в 1991 році на чолі з академіком. Ом. Пріцаком. З’явилися численні статті про Кримського-сходознавця, йому було присвячене перше число журналу «Східний світ» (1993), започатковані щорічні сходознавчі читання А.Кримського, видане його вибране листування. Проте за різних причин цілісна біографія чи цілісна монографія про А.Кримського ще не створена.

«Всі попередні спроби вивчати й коментувати спадщину Кримського були з різних причин неповними і невдалими. Ті, хто аналізував його художні твори, ніколи не розглядали їх у контексті його сходознавчої діяльності, і, навпаки: багато з тих, хто писали про Кримського як про вченого, ледве здогадувалися про його літературну працю та її роль у контексті української літератури. Крім того, об’єктивному вивченню і першого, і другого перешкоджала політична цензура» [13, 12].

Про те, що Кримський, окрім наукових і літературних, мав ще й політичні ідеї, викладені на папері, про його можливе місце в ряду політичних діячів та мислителів не говорилося ніколи. Надто радикальними були ці ідеї в останній декаді ХІХ і на початку ХХ століття. А після 1918 року ідеї, що наснажували діяльність Кримського, надто складно переплелися з драматичними колізіями української історії, об’єктивне вивчення якої так само донедавна підлягало табу. Його біографія містить певну кількість загадок, у які, можливо, були втаємничені окремі дослідники, однак ніхто не ризикував публічно говорити про долю Кримського як письменника, вченого і людини. Тільки сьогодні зусиллями істориків Л.Матвеєвої та Е.Циганкової піднялися деякі завіси над таємницею життя Кримського після 1918 року.

Драма життя і смерті Кримського мала не лише інтелектуальні й історичні виміри. В особистому житті він був нещасливою людиною. Його неймовірна творча плодючість частково породжена бажанням утекти від себе, від власних спопеляючих почуттів і пристрастей.

А.Кримський належить до найменш прочитаних українських письменників, чия творчість недостатньо розглянута в історії української літератури. «Літературознавчий аспект дослідження його творчості чи ненайвразливіший, – пише С.Павличко. – Кримський є надзвичайно характерною постаттю. Водночас ця постать цілком випала з історії або з різних історій – літератури, науки і політики. Інтерпретація Кримського – ключ не лише до осягнення його постаті, але й до численних інших проблем, поставлених українською культурою чи не сто років тому, але й дотепер не розв’язаних» [17, 13].

Мета курсової роботи – проаналізувати аскетизм як тему у збірці «Пальмове гілля» Агатангела Кримського.

Завдання, які ми поставили перед собою, полягають у тому, щоб схарактеризувати літературну діяльність А.Кримського, дослідити аскетизм як тему у збірці «Пальмове гілля», продемонструвати різні погляди літературознавців на коріння аскетизму письменника.

Структур роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків і списку використаної літератури.

 

Список використаних джерел: 
  1. Бережна І. Він поміж нами жив // Дніпро. – 2005. – № 9-10. – С. 132-140.
  2. Герасименко Л. На сторожі рідного слова // Дивослово. – 1996. – № 10. – С. 52-55.
  3. Гирич І. Агатангел Кримський – засновник українського сходознавства // Історія в школах України. – 2007. – № 3. – С. 55-56.
  4. Гундорова Т. Проза А.Кримського і декадентство в українській літературі // Дивослово. – 1995. – № 1. – С. 15-20.
  5. Данилюк М. «Гостре терня мого ока…» // Дивослово. – 1996. – № 4. – С. 26-28.
  6. Гуць М.В. Подвижник на ниві науки й культури // УМЛШ. – 1991. – № 7. – С. 26-33.
  7. Ільєнко Т. Згас за тюремними мурами // Урядовий кур’єр. – 1996. – 16 січня. – С. 8.
  8. Каспрук А. Посол єднання // Вітчизна. – 1971. – № 1. – С. 183-188.
  9. Кобилецький Ю. Поет, учений, громадський діяч, що всім єством народові належить // Всесвіт. – 1981. – № 12. – С. 202-205.
  10. Комар Ю. Шлях Агатангела Кримського // Українська мова та література. – 1996. – № 9. – С. 1-2.
  11. Ломонов Є. Широкосвіте життя Агатангела Кримського // Дивослово. – 2002. – № 1. – С. 46-50.
  12. Маленька Т. Суфізм та перська середньовічна поезія в дослідженнях Агатангела Кримського // Слово і Час. – 1999. – № 10. – С. 52-56.
  13. Маленька Т. Агатангел Кримський: портрет на тлі епох // Слово і Час. – 2001. – № 1. – С. 11-14.
  14. Маленька Т. «На fiziana» А.Кримського // Східний світ. – 1993. – № 2. – С. 118-124.
  15. Моклиця М. Християнство Агатангела Кримського: психологічні та естетичні акценти // Слово і Час. – 2006. – № 2. – С. 19-23.
  16. Павличко С. Агатангел Кримський у 1890-ті роки: на підступах до радикального сепаратизму // Київ – старовина. – 1999. – № 3. – С. 106-120.
  17. Павличко С. Націоналізм, сексуальність, орієнталізм: Складний світ Агатангела Кримського. – К.: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2001. – 328 с.
  18. Пріцак О. Українець тюркського походження Агатангел Кримський // Пам’ять століть. – 2008. – № 4. – С. 124-142.
  19. Ткач Л. Агатангел Кримський і Микола Лукаш: спільні риси художнього лексикону // Дивослово. – 2006. – № 12. – С. 33-39.
  20. Фокс Л. Нашіптування Бога // ПІК. – 2004. – № 1. – С. 31-32.
  21. Шкляр В. Агатангел і Марія: нечестиве кохання в блакитному інтер’єрі // Сучасність. – 2004. – № 4. – С. 49-58.
  22. Бабишкін О. Аг.Кримський: Літературний портрет. К., 1967.
  23. Бондар М. Поезія початку XX ст. // Історія української літератури: У 2 т. Т.І. К., 1987. С. 553-579.
  24. Грушевський О. Агатангел Кримський // Грушевський О. З сучасної української літератури: Начерки і характеристики К., 1909. С. 150-155.
  25. Євшан М. Агатангел Кримський // Євшан М. Під прапором мистецтва. К., 1910. С. 69-77.
  26. Ільницький М. Від «Молодої Музи» до «Празької школи». Львів, 1995. С. 5-100.
  27. Колесник П. Модерністи // Історія української літератури: У 8 т. Т.5. К., 1968. С. 430-450.
  28. Колесник П. Роман А.Кримського «Андрій Лаговський» // Радянське літературозавство. 1971. №1. С.46-58.
  29. Кримський А. Твори: У 5 т. Т. І. К., 1972.
  30. Степняк М. Поети «Молодої Музи» // Червоний шлях. 1933. №1. С. 147-196.
  31. Франко І. Наша поезія в 1901 р. // Франко І.Я. Зібр. тв. у 50 т. Т. 33. К., 1982. С. 172-198.
10970
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).