Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз політичного змісту буддизму та брахманізму

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
1. Порівняльний аналіз політичного змісту буддизму та брахманізму
2. Завдання і значення курсу історії вчень про державу і право
Використана література
 
1. Порівняльний аналіз політичного змісту буддизму та брахманізму
 
Буддизм – сама древня з трьох світових релігій. Він «старше» християнства на п'ять століть, а іслам «молодше» його на цілих дванадцять сторіч. У суспільному житті, культурі, мистецтві багатьох азіатських країн буддизм зіграв роль не меншу, чим християнство в країнах Європи й Америки. Більше двох з половиною тисяч років тому її сповістив людям Шак’ямуні (пустельник із племені шак’єв). У будь-який присвяченій буддизму книзі ви знайдете засновану на релігійній традиції розповідь про життя мандрівного проповідника Сіддхартхі, прозваного Шак’ямуні і назвавшого себе Буддою (санскр. buddha), що означає «прояснений вищим знанням».
Після нескінченної безлічі перероджень, накопичуючи в кожнім з них чесноти, Будда з'явився на землю, для того щоб виконати рятівну місію – вказати живим істотам рятування від страждань. Він обрав для свого втілення образ царя Сіддхартхі зі знатного роду Готама (звідси його родове ім'я – Гаутама). Рід цей входив у плем'я шак’єв, що жило за 500 – 600 років до н. е. у долині Гангу, у середній його течії.
Як і боги інших релігій, Будда не міг з'явитися на землі, подібно іншим людям. Мати Сіддхархі – дружина правителя шак’єв Майя – побачила один раз у сні, що до в її бік увійшов білий слон. Через зазначений час вона народила дитину, що залишила її тіло також незвичайним шляхом – через пахву. Негайно виданий їм клич почули всі боги Всесвіту і зраділи приходу того, кому вдасться припинити страждання буття. Мудрець Асіта напророкував немовляті здійснення великого релігійного подвигу. Дитину назвали Сіддхартхою, що значить «виконавший своє призначення».
Вмер Будда, відповідно до легенди, у 80 років у Кушінагарі, що, як думають, відповідає нинішній Касиє, розташованій в східній частині штату Уттар Прадеш. Він ліг під деревом бодхі в «позу лева» (на правому боці, права рука під головою, ліва витягнута уздовж випрямлених ніг) і звернувся до тих, хто зібрався біля нього, ченців і мирян з наступними словами: «Тепер, о ченці, мені нема чого більше сказати вам, крім того, що все створене приречене на руйнування! Прагніть всіма силами до порятунку». Відхід Будди з життя буддисти називають «mahaparinirvana» – великим переходом у нірвану. Ця дата шанується так само, як і момент народження Будди і момент «прозріння», тому її називають «тричі святим днем».
Сучасна наука не дає однозначної відповіді на питання про історичність Будди. Однак багато дослідників вважають Шак’ямуні історичною особистістю. Але дотримуватись при цьому буддійській традиції, що вважає його одноособовим «засновником буддизму», немає основ. «Сучасний стан вивченості питання, – пише відомий український учений Г. Ф. Ільїн, – дозволяє вважати, що Будда як одноособовий творець відомого нам віровчення – особистість неісторична, тому що буддизм складався протягом багатьох століть, але Шак’ямуні – засновник буддійської чернечої громади (чи один з перших її засновників), проповідник, погляди і практична діяльність якого мали велике значення при виникненні буддійського віровчення, цілком міг існувати реально».
Виникнення буддизму було пов'язано з появою ряду здобутків, що ввійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму – Тіпітакі; це слово позначає мовою палі «три посудини» (точніше три кошики). Тіпітака була кодифікована біля III в. Тексти Тіпітакі розділені на три частини – пітакі: Віная-пітака, Суттапітака й Абхідхармапітака. Віная-пітака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих громадах. Центральну і найбільшу частину Тіпітакі складає Сутта-Ніпата. Вона містить величезну кількість оповідань про окремі епізоди життя Будди і його виречень по різних приводах. У третьому «кошику» – Абхідхармапітаке – полягають головним чином проповіді і повчання на етичні й абстрактно-філософські теми.
Брахманізм – етап розвитку релігійної думки в Індії (приблизно 8-2 ст. до н. е.), пов'язаний в основному з пізньоведійскою літературою (брахмани, араньяки, упанішади). Брахманізм може розглядатися як рання стадія індуїзму, головний зміст якої складається в переході від ведійскої міфології і політеїзму до ідеї єдиного бога-творця і потім – абстрактного абсолюту, основи і причини світу. Цей перехід починається вже в «Рігведе». У деяких гімнах, особливо пізніх, виражається незадоволеність архаїчною космогонією, робляться спроби знайти єдиного творця світу, бога, що поєднує в собі властивості і функції всіх богів і разом з тим переважаючого їх.
На цю роль у «Рігведе» висуваються різні фігури, найбільше чітко – богиня мови Вач, Вишвакарман (бог-ремісник, «Творець усього») і якась космічна людина Пуруша. Останні, по суті справи, ототожнені і названі Першим зародком вселеної або самим всесвітом. Один з гімнів (X. 21) визначає як причину світу Праджапаті («Владика істот»), фігура якого стає центральною в брахманах, текстах, присвячених опису і тлумаченню ведійського ритуалу. У них Праджапаті уподібнюється Золотому зародку (Хіраньягарбха) всесвіту і розуміється як утілення космічного жертвопринесення, що поєднує в собі і того, кому приноситься жертва, і її виконавця, і саму жертву. Розчленувавши себе, Праджапаті зі своїх частин діє світ і як би розчиняється в ньому, наділяючи його своєю силою. Така інтерпретація космогонічного акту, не пориваючи остаточно з міфологією, усе-таки далеко
Фото Капча