Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз притчі про багача і Лазаря

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Теоретичні аспекти дослідження притчі «Про багатія і Лазаря»
1.1. Місце притчі в структурі Євангелія, її жанрові особливості
1.2. Текстуальний і змістовний аналіз тексту притчі
1.3. Історико-соціальний фон притчі «Про багатія і Лазаря»
2. Аналіз значення притчі «Про багатія і Лазаря»
2.1. Принципи тлумачення притчі про багатія і Лазаря
2.2. Відношення Ісуса до фарисеїв у контексті притчі
2.3. Значення притчі для її слухача та сучасного світу
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
Вступ: 

Актуальність теми дослідження. Згідно досліджень різних богословів притчі класифікуються за декількома категоріями: «притчі в дії», «притча у вузькому змісті слова», «парабола» або «притчеве оповідання», і «оповідання-приклад». Сучасні дослідники визначають притчу «Про багатія і Лазаря» як «оповідання-приклад». Кожну притчу можна правильно витлумачити залежно від того, до якої категорії притч вона відноситься. Існує багато різних методів тлумачення притч. Наприклад, загальновідомий метод тлумачення – алегоричний, який має актуальність і досі, починаючи від авторів Євангелій і закінчуючи сучасними його проповідниками. Такий метод тлумачення має своє місце в притчах, які вже подані з таким методом тлумачення на сторінках Священного Писання. Так, наприклад, (Мк. 12:1-11; Мф. 21:33-44; Лук. 20:9-18) мають апріорі алегоричний характер.

Досліджувана притча припускає інший підхід. Виходячи з того, що другорядні деталі притчі використовуються сучасними теологами як серйозні аргументи для побудови свого богослов’я (наприклад, теологія звільнення), слід визначити головну думку притчі, іншими словами, призначення притчі «Про багатія і Лазаря». Що хотів сказати Христос, розповідаючи її, і кому? Яка частина притчі розвиває головну ідею, а яка частина допомагає в розвитку головної ідеї? На ці й інші питання слід дати відповідь для того, щоб правильно розуміти притчу Ісуса Христа, а отже, спробувати застосувати до життя сучасних християн. На жаль, українською мовою ми маємо дуже мало книг, які стосуються дослідження притч, що додатоково зумовлює актуальність досліджуваної проблеми.

Притча «Про багатія і Лазаря» являє собою усне притчеве оповідання Христа, зафіксоване лише в Євангелії від Луки, тому необхідно виконати екзегетичне дослідження, щоб правильно зрозуміти головну її ідею.

Стан дослідження проблеми. Притчі як жанр літератури загалом і кано-нічних текстів зокрема досить часто були предметом досліджень вчених, нап-риклад, Фруги С. Г. [2], А Мілеанта [16], К. Бломберга [18], Ю. Ю. Міснік [21], Г. Ф. Бондаренко [24] та ін. Однак власне притча «Про багатія і Лазаря» стала об’єктом дослідження нечисленних науковців, таких як М. Корзо [19] та А. А. Тара-сенко [26]. Опосередковані дослідження даної притчі характерні для праць Д. Ауні [4], Г. А. Верклера [13], С. В. Лезова [20], Г. Фі [29] та інших. Історико-соціальний фон виникнення притчі «Про багатія і Лазаря» проаналізований Е. Д. Бікерманом [8], Н. В. Брагінською [12], Р. Й. Телушкіним [28] та багатьма іншими.

Об’єкт дослідження – притча «Про багатія і Лазаря».

Предмет дослідження – цілі, структура і значення притчі про «Багатія і Лазаря» в контексті історичного і сучасного розуміння Євангелія.

Мета роботи – теоретично проаналізувати і практично дослідити особливості побудови притчі «Про багатія і Лазаря», її семантичні детермінанти, умови написання та застосування.

Відповідно до теми і мети роботи визначено наступні її завдання:

  • визначити місце притчі в структурі Євангелія, її жанрові особливості 
  • провести текстуальний і змістовний аналіз тексту притчі;
  • проаналізувати історико-соціальний фон притчі «Про багатія і Лазаря»;
  • уточнити принципи тлумачення притчі про багатія і Лазаря;
  • дослідити відношення Ісуса до фарисеїв у контексті притчі;
  • окреслити значення притчі для її слухача та сучасного світу.

Гіпотеза дослідження – розуміння правильних християнських взаємин як наслідок істинної віри в Христа повинне мати як основу правильне розуміння Священного Писання. Саме схильність серця людського, заснована на істинній вірі, як виконання заповідей Божих є важливим незалежно від різного соціального стану в суспільстві.

Методи дослідження. Методологічна база виконання дослідження передбачає застосування ряду методів, зокрема, аналітичного (аналіз тексту притчі, пов’язаних джерел тощо), синтетичного (формулювання узагальнень), компаративного (порівняння з сучасною загальноприйнятою культурно-науковою та біблійною парадигмою), сукупності історичних методів (для складання уявлення про достовірність фактів), семантичного аналізу та інших.

Структура роботи. Дослідження притчі проходить в рамках біблійного богослов’я шляхом історико-граматичного методу. У вступі обгрунтовано актуальність теми, визначено основні завдання, мету та структуру роботи. У першій частині розглянуто місце в житті притчі в структурі Євангелія, семантичний розбір окремих слів, а також історико-соціальний фон притчі. У другій частині проведено теологічний аналіз на основі екзегетичних висновків, дослідження безпосереднього значення притчі для слухача і застосування її до життя сучасних християн. У висновках узагальнено результати дослідження. Завершується робота списком використаних джерел, який включає 32 найменування. Загальний обсяг роботи склав 36 сторінок.

 

Список використаних джерел: 
  1. Аврелий М. А. Размышления. – Магнитогорск: Амрита-Урал, 1994. – 293 с.
  2. Агада: Сказания, притчи, изречения талмуда и мидрашей / пер. Фруга С.Г.; вступ. ст. Гаркина В. Г. – М.: Раритет, 1993. – 319 с.
  3. Агур Й. Введение в устную Тору: Учебное пособие/ Й. Агур. – Тель-Авив: Российский Открытый Университет, 1991. – 44 с..
  4. Ауни Д. Новый Завет и его литературное окружение. СПб.: Российское Библейское общество, 2000. – 271 с.
  5. Баркли У. Толкование к Деяниям Святых Апостолов. – Всемирный Союз Бабтистов, 1979. – 216 с.
  6. Библейская энциклопедия Архимандрита Никифора. – М.: Типографія А. И. Снегиревой. Остоженка, Савеловскій переулок, собств. Домъ, 1891. – 313 с.
  7. Библия как памятник художественной литературы / Л. Райкен. – СПб.: ЦПП Международной ассоциации христианских школ, 2002. – 266 с.
  8. Бикерман Э. Д. Евреи в эпоху эллинизма / Э. Д. Бикерман, послесл. Х. Корзаковой. – М. : Мосты культуры; Иерусалим:Гешарим, 2000. – 381 с.
  9. Біблія з коментарями для повного життя. – Missouri, USA: Life Pubishers International, 1997. – 790 с.
  10. Біблія / переклад проф. Івана Огієнка. – К. : Українське біблійне товариство, 2002. – 1378 с.
  11. Борг М. Бунтар Ісус: Життя та місія у контексті двох епох / Маркус Борг. – М.: Ексмо, 2009. – 400 с.
  12. Брагинская Н.В. Греческие и римские авторы о евреях и иудаизме: от Тацита до Артемидора. – М.: Мосты и культура; Иерусалим, Гершаим, 2000. – 312 с.
  13. Верклер Г. А. Герменевтика: принципы и процесс толкования Библии / Г. А. Верклер. – Гранд Рапидс, Мичиган: Бейкер Бук Хауз, 1995. – 177 с.
  14. Геллей Г. Г. Біблійний довідник Геллея. – Торонто, Канада: Всесвітня християнська місія, 1985. – 856 с.
  15. Догматичне богослов'я / прот. Василь Вепрук. – Чернівці: Рута, 2000 – 405 с.
  16. Евангельские Притчи. – Ч. 1 / ред. Александр Милеант. – Лос-Анжелес: храм Покрова Пресв. Богородицы РПЗЦ, 1991. – 20 с.
  17. Жизнь и труды Св. Апостола Павла / Ф.В. Фаррар, А.П. Лопухина. – К.: Богдана, 1994. – 1077 с.
  18. Интерпретация притчей / К. Бломберг; пер. Л. Сумм. – М. : Библейско-Богословский институт св. апостола Андрея, 2005. – 380 с.
  19. Корзо М. Толкование притчи о Богаче и Лазаре // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 20-21 вересня 1996 року. – Львів, 1999. –  С. 302-310.
  20. Лезов С.В. История и герменевтика в изучении Нового Завета. – М.: Восточная литература, 1996. – 375 с.
  21. Літературна притча: нові межі розуміння / Ю.Ю. Міснік // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2006. – № 26. – С. 180-183.
  22. Нельсон П. К. Библейские истины. – Минск: ООО Белпринт, 1997. – 128 с.
  23. Основи християнства: шлях до істини: Навч. посіб. / А.І. Шевченко; Донец. держ. ін-т штуч. інтелекту. – Донецьк, 2000. – 246 с.
  24. Притча як видова категорія / Г.Ф. Бондаренко // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2005. – № 22. – С. 180-182.
  25. Тантлевский И.Р. Введение в Пятикнижие. – М.-Нью-Йорк: Project Judaica, 2000. – 480 с.
  26. Тарасенко А.А. Работники в винограднике, фарисеи и ученики Иисуса // Хронограф. – 2000. – №1-2. – С. 66.
  27. Тевс К. Образ Бога-Отца в Синоптических Евангелиях // Хронограф. 2000. №1-2. – С. 87.
  28. Телушкин Р. Й. Еврейский мир. – Москва-Иерусалим: Jewish Literasy, 1997. – 574 с.
  29. Фи Г. Экзегетика Нового Завета. – СПб.: Библия для всех, 1995. – 125 с.
  30. Хейгин К.Е. Новые пороги веры . – Tulsa: NToF, 1991. – 304 с.
  31. Хенриксен У. Изучение, толкование и применение Библии: Пер. с англ. / У. Хенриксен, Г. Джексон. – СПб.: Мирт, 1995. – 320 с.
  32. Шаевич А.С. Трактат Авот.- М.: «Внешиздат», 1990. – 386 с.
3208
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (066) 185-39-18      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 066-185-39-18, 093-202-63-01 (цілодобово).