Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз системи інформаційних ресурсів бібліотек

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ІР є одним з основних завдань інформаційного суспільства. Під продукуванням ІР звичайно розуміють створення нових видів ІР на основі існуючих даних, інформації, знань.

Для створення ефективних ІР необхідно провести повний і ґрунтовний аналіз даних, інформації та знань, які закладаються у ресурс; визначити взаємозв’язки між ними. Це є основною проблемою при створенні автоматизованих засобів розробки ІР.
 
1.2 Види інформаційних ресурсів
 
Інформаційні ресурси можуть бути різних видів.
Це інформація, бібліотеки, інтернет. Наприклад, через Інтернет можуть успішно продаватися такі інформаційні ресурси:
Новинні стрічки (on-line-новини). Наприклад, стрічка фінансових і політичних новин життєво необхідна трейдерам для прийняття рішень про продажі і покупки на біржах;
Підписки на електронні копії періодичних видань. Деякі газети і журнали випускають свої повні електронні копії та надають до них доступ;
Доступ до електронних архівів і баз даних, що містить інформацію з різних питань;
Аналітичні звіти та дослідження;
Власні аналітичні матеріали і прогнози.
За категорією доступу інформаційні ресурси можуть бути відкритими (загальнодоступними) або з обмеженим доступом. У свою чергу, документована інформація з обмеженим доступом поділяється на віднесену до державної таємниці та конфіденційну.
Впровадження мережевих інформаційних технологій в даний час кардинально змінюють роботу інформаційних органів і бібліотек. Виникнення можливості віддаленого доступу до інформаційних ресурсів і використання локальних мереж при роботі з базами даних і іншими інформаційними ресурсами (електронними виданнями, електронними каталогами та інше), з одного боку, створюють користувачам умови самостійного пошуку інформації зі своїх робочих місць і, з іншого боку, виводять інформаційне обслуговування на інший, більш високий рівень. Підвищується роль бібліотек та інформаційних органів як довідкових і навчальних інформаційних центрів, які можуть дати консультацію користувачам не тільки про наявність першоджерел у фондах і базах даних, але і про можливості самостійного пошуку інформації із застосуванням нових інформаційних технологій, систем і мереж.
Система інформаційного обслуговування вийшла за межі локальних можливостей, коли всі ресурси концентруються в одній бібліотеці. Однак це жодним чином не виключає створення та накопичення своїх інформаційних ресурсів і в той же час ставить завдання раціонального і комплексного використання наявних зовнішніх і внутрішніх можливостей.
Всі інформаційні ресурси можна умовно розподілити:
За способом надання інформації користувачу (прямий чи опосередкований) ;
За типом інформаційного ресурсу (визначається кінцевою метою користувача).
За першою ознакою всі інформаційні ресурси можна розділити на дві категорії:
1. Інформаційні ресурси (бази даних), доступні для колективного доступу;
2. Інформаційні ресурси (бази даних), не доступні для колективного користування.
Інформаційні ресурси діляться на державні та недержавні інформаційні ресурси. До складу державних інформаційних ресурсів входять базові, відомчі і територіальні інформаційні ресурси.
Державна реєстрація інформаційних ресурсів здійснюється з метою створення єдиної системи обліку та збереження інформаційних ресурсів, створення умов для їх передачі на державне архівне зберігання, інформаційного забезпечення державних органів (організацій), інформування громадян та юридичних осіб про склад і зміст інформаційних ресурсів.
Базові інформаційні ресурси становлять собою інформаційні ресурси загального користування, включаючи загальнонаціональні регістри (реєстри), що створюються на підставі законодавчих актів України, і використовуються з метою інформаційного забезпечення державних органів (організацій), задоволення інформаційних потреб громадян і юридичних осіб.
Базові інформаційні ресурси є основою для інтеграції інформаційних ресурсів, що мають національне значення.
Відомчі інформаційні ресурси містять інформацію, необхідну для інформаційного забезпечення державних органів (організацій) відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством України, а також для задоволення інформаційних потреб громадян і юридичних осіб.
Відомчі інформаційні ресурси формуються і використовуються державними органами, які також є власниками інформаційних ресурсів.
Територіальні інформаційні ресурси містять інформацію, необхідну для інформаційного забезпечення місцевих виконавчих і розпорядчих органів відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством України, а також для задоволення інформаційних потреб громадян і юридичних осіб.
Територіальні інформаційні ресурси формуються і використовуються місцевими виконавчими і розпорядчими органами, які є власниками інформаційних ресурсів.
 
ІІ. РОЗДІЛ. «ОСОБЛИВОСТІ ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ СУЧАСНИХ БІБЛІОТЕК»
 
2.1 Бібліотечний фонд, як інформаційний ресурс
 
Бібліотечний фонд – впорядковане зібрання документів, призначене для зберігання і громадського використання з метою задоволення наукових, культурних і освітніх потреб фізичних та юридичних осіб. Бібліотечні фонди характеризуються рядом параметрів, ознак, до основних з яких відносять їх обсяг, повноту, склад і структуру.
Обсяг або величина фонду – це сума (кількість) зосереджених у фонді документів. Його обсяг обчислюється в примірниках та назвах документів, що його складають. Це дає змогу оцінити його у кількісному і якісному відношенні. При визначенні оптимального обсягу фонду бібліотеки керуються правилом: обсяг не має перевищувати можливості його використання читачами.
Повнота фонду – це рівень охоплення документів для найповнішого задоволення читацьких потреб. Вона визначається співвідношенням наявних у фонді документів певної тематики (типу, виду, мови) до числа документів, необхідних для найкращого задоволення потреб читачів. Розрізняють недостатню, надмірну та оптимальну повноту фонду. Бібліотеки мають прагнути до оптимальної повноти фонду за профілем бібліотеки. Надмірна, як і недостатня, повнота фонду не бажані.
Важливим параметром бібліотечного фонду є його склад: сукупність ознак, які характеризують номенклатуру документів, що складають бібліотечний фонд. Склад фонду характеризується п'ятьма основними ознаками: змістом
Фото Капча