Аналіз системи проектування та створення природоохоронних територій в Україні

Назва об’єкту. Доцільно присвоювати назву, під якою він відомий в лісових чи земельних кадастрах, серед місцевих жителів, по назві основного об’єкту охорони, навколишньої місцевості.

Площа об’єкту.

Місцезнаходження об’єкту (область, район, найближчий населений пункт).

Землекористування із зазначенням конкретного землекористувача. Якщо землекористувачів декілька, необхідно вказати, яка частина площі припадає на кожного землекористувача.

Загальна фізико-географічна характеристика об’єкту.

Ландшафти і розміщення території даного об’єкту в системі фізико-географічного та геоботанічного районування України.

Загальна характеристика рослинності об’єкту (співвідношення типів рослинності, розподіл їх в рельєфі). Характеристика ценозів основних типів рослинності та рідкісних угруповань. Для лісових фітоценозів – наведення основних лісотаксаційних характеристик.

Особливості флори, загальне флористичне ядро (при виявленні декількох типів рослинності – флористичні ядра кожного з них).

Рідкісні види флори, виявлені на об’єкті, їх коротка характеристика (загальний ареал, екологічні особливості, характеристика популяцій на даному об’єкті).

Загальна характеристика фауни та її особливості (обов’язково зоогеографічні), фауністичне ядро та походження видів його складаючих (короткі відомості).

Фауністичні комплекси або поселення окремих видів тварин, виявлені на об’єкті (склад, біотопічний розподіл тощо).

Характеристика рідкісних видів фауни (загальний ареал, особливості біології та екології видів, чисельність популяції на даному об’єкті тощо).

Наукове значення даного об’єкту (в ландшафтному, ботанічному, зоологічному, гідрологічному та інших аспектах).

Якщо об’єкт має певне екологічне значення (водоохоронне, грунтозахисне або господарське, має генофонд або запаси лікарських та інших корисних рослин, запаси ягідної, грибної сировини, мисливську фауну тощо) це вказується у висновку про можливість використання цих ресурсів.

Якщо об’єкт згадується або характеризується в науковій літературі, наводяться дані про ці наукові джерела.

Пропонована категорія охорони та основні пропозиції щодо режиму.

Ландшафтна або геоботанічна карта об’єкту.

В залежності від типу заказника, заповідного урочища, пам’ятки природи в обгрунтуванні можуть бути упущені або більш детально характеризуватися ті чи інші аспекти.

Крім цих даних, додатково можуть бути наведені інші документи і матеріали, які б підтверджували та доповнювали обгрунтування необхідності створення заказника (заповідного урочища, пам’ятки природи).

Попередній розгляд клопотання Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки чи його місцевим органом.

Клопотання про необхідність створення чи оголошення заказників і пам’яток природи загальнодержавного значення попередньо розглядається у місячний строк Міністерством охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України.

Клопотання про необхідність створення чи оголошення заповідних урочищ, заказників та пам’яток природи місцевого значення попередньо розглядається у місячний строк Держкомприроди Автономної Республіки Крим, державними управліннями екологічної безпеки у областях, містах Києві та Севастополі.

Погодження клопотань з власниками та користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

У разі схвалення клопотань, органи Мінекобезпеки України на місцях проводять їх погодження з власниками та користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання та з місцевими органами влади всіх рівнів.

Розробка проектів створення заказника (заповідного урочища, пам”ятки природи).

На підставі результатів погодження клопотань Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України забезпечує розробку проектів створення заказників та пам’яток природи загальнодержавного значення.

Розробка проектів створення заповідних урочищ, а також заказників та пам’яток природи місцевого значення забезпечується Держкомприроди Автономної Республіки Крим, державними управліннями екологічної безпеки у областях, містах Києві та Севастополі.

Проект створення заказника, пам’ятки природи, заповідного урочища повинен містити такі матеріали:

Клопотання про оголошення заказника, пам’ятки природи, заповідного урочища.

Матеріали погодження клопотань з власниками та користувачами природних ресурсів у межах територій, рекомендованих для заповідання.

Планово-картографічний матеріал території чи об’єкту, що заповідається в М 1: 25000, а при необхідності на окремі ділянки і в 1: 10000.

Режим (обмеження) використання природних ресурсів.

Відповідно з ст. 14 Закону “Про екологічну експертизу” такий вид діяльності, як створення (оголошення) об’єктів природно-заповідного фонду не є об’єктом державної екологічної експертизи і не входить в Перелік видів діяльності та об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. №554), а згідно пункту 2 постанови Верховної Ради України “Про введення в дію Закону України “Про екологічну експертизу” записано, що “До приведення законодавства України у відповідність з Законом України “Про екологічну експертизу” законодавчі та інші нормативні акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону”, тому проекти створення територій та об’єктів природно-заповідного фонду державній екологічній експертизі не підлягають.

Передача матеріалів до державних органів, уповноважених приймати рішення про оголошення заказника, заповідного урочища, пам’ятки природи.

Після розробки проекту створення заказника чи пам’ятки природи загальнодержавного значення всі матеріали Мінекобезпеки України погоджує з зацікавленими міністерствами і відомствами та надсилає в Кабінет Міністрів України.

Після розробки проекту створення заповідного урочища та заказника чи пам’ятки природи місцевого значення Держкомприроди Автономної Республіки Крим, державні управління екологічної безпеки у областях, містах Києві та Севастополі погоджують всі матеріали з зацікавленими органами міністерств і відомств на місцях і передають відповідно до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських Рад народних депутатів.

Прийняття рішення про оголошення заказника, заповідного урочища, пам’ятки природи.

Рішення про створення заказника чи пам’ятки