Англомовні тексти з корпоративної етики: лінгвопрагматичний та семантико-когнітивний аспекти

Предметом аналізу є лінгвопрагматичні та семантико-когнітивні характеристики англомовних текстів етичних кодексів, що функціонують у діловій сфері, де суб’єкти комунікації встановлюють і розвивають ділові відносини на основі прийнятих етичних норм.

Гіпотеза дисертаційного дослідження базується на припущенні, що англомовні тексти етичних кодексів як один із засобів регулювання поведінки суб’єктів ділової комунікації мають різну адресатну спрямованість, що характеризується певним типом модальності, функціонуванням відповідних мовленнєвих актів та стратегій і тактик, які застосовує адресант кодексу з метою впливу на поведінку адресата. Припускається, що англомовні тексти етичних кодексів, розміщені в доступній широкому загалу мережі Інтернет, виконують рекламну функцію, що позначається на відборі та вживанні мовних засобів.

Матеріалом дослідження слугують вибрані зі ста Інтернет-сайтів за період з 2004 по 2007 рр. англомовні тексти етичних кодексів американських бізнес-компаній різного напрямку діяльності (загальним обсягом 1030 сторінок).

Мета та завдання дисертації визначили вибір методів та прийомів лінгвістичного аналізу: гіпотетико-дедуктивний метод для побудови гіпотези і перевірки її істинності на фактичному матеріалі; дискурсивний аналіз з метою виявлення основних параметрів різних типів дискурсу, ознаки яких наявні в англомовних текстах етичних кодексів; функціональний аналіз для визначення основних і додаткових функцій текстів етичних кодексів; метод прагматичного аналізу для виокремлення стратегій і тактик мовленнєвої поведінки адресанта, типів адресантно-адресатної взаємодії у рамках тексту етичного кодексу; актомовленнєвий аналіз для виявлення ілокутивної мети мовленнєвих актів в англомовних текстах етичних кодексів; метод концептуального аналізу, спрямований на дослідження основних концептів етичних кодексів, який включає: (1) аналіз словникових дефініцій із залученням елементів компонентного та етимологічного аналізу; (2) аналіз енциклопедичних тлумачень; (3) контекстуальний аналіз; методику фреймового моделювання, за С.А. Жаботинською, і методику метафоричного моделювання. 

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше англомовні тексти корпоративних етичних кодексів американських бізнес-компаній стали об’єктом лінгвістичного аналізу в лінгвопрагматичному та семантико-когнітивному аспектах. Уперше окреслено специфіку структурної та змістової побудови англомовних текстів етичних кодексів, виокремлено типи дискурсу, ознаки яких наявні в текстах етичних кодексів; визначено основні та додаткові функції англомовних текстів етичних кодексів; розглянуто засоби вираження деонтичної і алетичної модальності та оцінки в досліджуваних текстах; описано типи мовленнєвих актів у текстах етичних кодексів. Новим також є визначення специфіки адресантно-адресатної взаємодії, яка зумовлює вибір адресантом етичного кодексу відповідних стратегій і тактик з метою регулювання поведінки адресата. На матеріалі англомовних текстів етичних кодексів уперше виявлено та проаналізовано основні концепти ділової етики, описано їх комбінаторні потенції, розкрито особливості їхньої реалізації.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження зумовлене тим, що воно є певним внеском у дослідження проблеми взаємодії мови та соціуму, а також у розробку теорії мовленнєвої комунікації, прагмалінгвістики та аналізу дискурсу. Визначення особливостей функціонування мовних засобів у розглянутому різновиді нормативних текстів поглиблює знання про загальні механізми мовного регулювання поведінки адресата. Дослідження стратегій і тактик адресанта у текстах етичних кодексів сприяє подальшій розробці теоретичних питань комунікативної лінгвістики. Запропонований аналіз виокремлених в етичних кодексах концептів може бути поширений на вивчення вербальної репрезентації інших концептів ділової етики. 

Практична цінність дослідження визначається можливістю застосування його основних положень та висновків у курсах з теоретичної граматики (розділи “Теорія мовленнєвих актів”, “Прагматичний аспект речення”, “Прагматика тексту”), з лексикології сучасної англійської мови (розділ “Лексичне значення слова”), з соціолінгвістики та лінгвокультурології; у навчальному матеріалі спецкурсів з теорії мовленнєвої комунікації та інтерпретації текстів (розділи “Типологія дискурсу”, “Комунікативні стратегії й тактики мовлення”, “Типологія текстів”), з когнітивної лінгвістики, з лінгвістики тексту, дискурсознавства; на практичних заняттях з англійської мови. Отримані результати можуть бути використані у вивченні інших типів нормативних текстів на матеріалі різних мов, а також при створенні текстів етичних кодексів бізнес-компаніями. 

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено у шести статтях, п’ять з них у фахових виданнях України (3, 06 др. арк.), а також у тезах доповідей на трьох наукових конференціях. Загальний обсяг публікацій – 3,43 др. арк.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були предметом обговорення на десяти конференціях, у тому числі на чотирьох міжнародних: на першій міжнародній науковій конференції “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам’янець-Подільський, 2005), на VIII міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта – 2005” (Дніпропетровськ, 2005), на Х Ювілейній міжнародній конференції “Пушкинские чтения – 2005” (Санкт-Петербург, 2005), на другій міжнародній науково-практичній конференції “Мова, культура і соціум у гуманітарній парадигмі” (Кам’янець-Подільський, 2007); на конференції українських випускників програм наукового стажування у США “Україна: подолання розбіжностей – розвиток особливостей” (Кам’янець-Подільський, 2006), на XI національній конференції TESOL-Ukraine (Кам’янець-Подільський, 2006); на науковій конференції професорсько-викладацького складу Тернопільського державного економічного університету “Іноземномовна комунікація: здобутки та перспективи” (Тернопіль, 2006); на науково-практичних конференціях Київського національного лінгвістичного університету: “Лінгвістична наука й освіта у європейському вимірі” (Київ, 2005), “Актуальні проблеми лінгвістики та лінгводидактики у контексті євроінтеграції” (Київ, 2006), “Лінгвістика та лінгводидактика у сучасному інформаційному суспільстві” (Київ, 2007). 

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку джерел ілюстративного матеріалу, бібліографічного апарату дисертації, списку лексикографічних джерел та додатків. Обсяг дисертаційного дослідження складає 181 с., обсяг фактологічного, бібліографічного та лексикографічного апарату – 34 с. Повний обсяг роботи складає 241 с. Список використаних наукових джерел