Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Апеляційні суди в системі судових органів України

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 

положеннями ст. 4 Закону “ Про адвокатуру” може бути скасована тільки особою, заінтересованою у її додержанні, в письмовій формі чи іншій зафіксованій формі.

У таємниці адвокат повинен також зберігати зміст консультацій, порад, роз’яснень, та інших відомостей, отриманих ним при здійсненні професійних обов’язків.
Розголошення відомостей, що становлять адвокатську таємницю, заборонено за будь-яких обставин, включаючи і незаконні спроби органів дізнання, досудового слідства і суду допитати адвоката про обставини, що є адвокатською таємницею.
Дані ж досудового слідства, що стали відомі адвокату у зв’язку з його діяльністю у кримінальному судочинстві можуть бути розголошені ним тільки з дозволу слідчого чи прокурора. Адвокати винні у розголошенні відомостей досудового слідства, несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Адвокат зобов’язаний забезпечити такі умови зберігання документів, поданих йому клієнтом, адвокатських досьє та інших матеріалів, що є в його розпорядженні і містять конфіденційну інформацію, які розумно виключають доступ до них сторонніх осіб.
Адвокату, помічникові адвоката, посадовим особам адвокатських об’єднань, забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
Адвокати мають право займатися адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об’єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об’єднання, які діють на підставі закону та статутів адвокатських об’єднань.
Порядок утворення, діяльності, реорганізації та ліквідації адвокатських об’єднань, структура, штати, функції, права та обов’язки керівних органів, порядок їх формування, порядок розпорядження коштами, регулюється статутом відповідного адвокатського об’єднання.
Закон України “Про адвокатуру“ закріплює, що адвокатські об’єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Їх реєстрація проводиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Адвокатські об’єднання письмово повідомляють місцеві органи влади про свою реєстрацію, а адвокати – право одержання свідоцтва на право займатися адвокатською діяльністю.
Адвокатські бюро, контори, колегії та інші адвокатські об’єднання є юридичними особами. Адвокати та адвокатські об’єднання відкривають розрахунковий рахунок в банку та інші рахунки в банках на території України, а в установленому чинним законодавством випадках – і в іноземних банках, мати печатку зі своїм найменуванням.
Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити. Одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.
Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість.
Особа, яка має намір займатися адвокатською діяльністю, подає до атестаційної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії заяву, нотаріально засвідчену копію диплома про вищу юридичну освіту, документ, що підтверджує стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше як два роки та документ про місце роботи і посаду на момент подання заяви.
Атестаційна палата може в разі потреби витребувати й інші документи для вирішення питання про допуск чи відмову у допуску до складання кваліфікаційних іспитів. Одержані документи атестаційна палата розглядає протягом місяця з дня надходження. За результатами розгляду заяви та документів, зазначених в абзаці першому цього пункту, атестаційна палата приймає одне з таких рішень:
- допуск заявника до кваліфікаційних іспитів;
- витребування додаткових документів;
- відмову у допуску до кваліфікаційних іспитів.
Обов’язковою умовою отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю є здача заявником кваліфікаційних іспитів, які включають відповіді на запитання з галузей права, Правил адвокатської етики, історії адвокатури, законодавства про адвокатуру, внесені до екзаменаційних білетів, запитання членів комісії, а також виконання практичних завдань і складання правових документів відповідно до Програми кваліфікаційних іспитів.
За результатами складання кваліфікаційних іспитів атестаційна палата приймає рішення про:
- видачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю;
- відмову у видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Особа, яка не склала кваліфікаційні іспити, має право складати їх повторно через рік. Особі, яка успішно склала кваліфікаційні іспити, на підставі рішення атестаційної палати у строк до одного місяця з моменту прийняття рішення кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури видає свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю за формою, що додається, якщо немає перешкод, пов’язаних із несумісністю.
Під час одержання свідоцтва особі, якій його вручено складає Присягу адвоката України. Якщо особа протягом вказаного строку не одержить зазначена свідоцтво і не складе Присягу адвоката України, рішення про видачу свідоцтва кваліфікаційно-дисциплінарною комісією в установленому порядку анулюється.
Гарантії адвокатської діяльності:
1) Забороною, встановленою законом щодо будь-якого втручання в адвокатську діяльність.
2) Забороною вимагати від адвоката, його помічника та інших працівників адвокатських об’єднань, відомостей, що становлять адвокатську таємницю.
3) Забороною прослуховування телефонних розмов адвокатів у зв’язку з оперативно-розшуковою діяльністю без рішення суду.
4) Забороною внесення подання органом дізнання, слідчим, прокурором, а також постановлення окремої ухвали суду щодо правової позиції адвоката у справі.
5) Рівність прав адвоката у процесі з іншими учасниками цього процесу.
6) Встановленими законом соціальними правами адвоката, та належною оплатою праці адвоката та його помічника (ст. ст. 11, 12 Закону “Про адвокатуру”). Можна ще виділити як гарантію особливий порядок, підстави та органи, які притягують адвоката до дисциплінарної відповідальності.
7) Кримінальна справа проти адвоката може бути порушена тільки Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами АРК, областей, міста Києва.
8) Забороною притягнення адвоката до кримінальної, матеріальної та іншої відповідальності або погрожувати її застосування у в’язку з поданням юридичної допомоги громадянам та організаціям згідно із законом.
Види адвокатської діяльності:
- дають консультації та роз’яснення з юридичних питань, усні і письмові довідки щодо законодавства;
- складають заяви, скарги та інші документи правового характеру;
- посвідчують копії документів у справах, які вони ведуть;
- здійснюють представництво в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами;
- подають юридичну допомогу підприємствам, установам, організаціям;
- здійснюють правове забезпечення зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб;
- виконують свої обов’язки відповідно до кримінально-процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства, та інші види юридичної допомоги, передбачені законом.
Професійні права та обов’язки адвоката передбачені у ст. ст. 6, 7 Закону України “Про адвокатуру“.
 
Список використаних джерел:
 
1. Конституція України від 28. 06. 1996 року.
2. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р. // К:, Атіка, 2009.
3. Закон України “Про статус суддів“ від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ.
4. Аскеров С. С. Судовий устрій України. – К., 2007.
5. Бондаренко І. В. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. – 2008.
6. Адвокатура в Україні. Навч. посіб. – К. : Юрінком Інтер, 2009.
Фото Капча