Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Арабська весна: причини, хід і наслідки

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
37
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
Вступ
1. “Арабська весна”: причини виникнення
2. Суть “арабської весни”
3. Вплив “арабської весни” на міжнародні відносини
Висновки
Додатки
Джерела інформації
 
Вступ
 
Мета: знайти основні витоки дестабілізуючих факторів політичної системи країн Близького Сходу. Проаналізувати основні етапи, та тенденції розвитку революційних заворушень.
Об’єкт: система міжнародних відносин.
Предмет: причини та наслідки арабської весни.
Події на Близькому сході створюють найсерйозніші безпекові виклики як на глобальному, так і на регіональному рівнях. Протягом останнії двох років, починаючи від подій “арабської весни”, Близький Схід концентрує в собі майже всі актуальні загрози міжнародній безпеці.
З однієї іскри розгориться полум’я. Грудень 2010 року став найспекотнішою порою в історії Близького сходу та Півночі Африки – там почалася арабська весна.
«Арабська весна» – це серія масових вуличних протестів, революцій та внутрішніх військових конфліктів у низці арабських країн Північної Африки, що почалися наприкінці 2010 року в Тунісі й тривають у деяких країнах по нині. На території декількох держав революції розгорнулись навіть до масштабів громадянської війни (Сирія, Лівія). Загалом, ця багатозначна подія охопила усі арабські країни, та жодну не минула участь зміни політичної парадигми. Причини цього повномасштабного процесу досить різноманітні: соціальні, політичні, економічні, глобалізаційні. Посол РФ у Ємені, Лівії та Тунисі Веніамін Попов виказав і таку думку, що «арабська весна» здійснилася під натиском часу («велением времени» [1]). Зрозуміло, що політичні лідери сучасної епохи цілковито повинні прислуховуватись до свого населення, захищати права людини, боротись із корупцією, адже світ зменшився у зв’язку із поширення таких досягнень, супроводжуючих процес глобалізації, як Інтернет, телебачення, мобільні телефони.
Визначальною рисою «арабської весни» став масовий характер та широка соціальна база протестів, що починалися саме як революція «знизу». Головні вимоги, що від самого початку висувалися протестувальниками, носили виключно соціально-економічний характер і включали, в першу чергу, зниження цін на продовольчі товари, створення нових робочих місць.
Хвиля арабських революцій розпочалася з Тунісу, потім в Єгипті, спалахнули Ємен та Бахрейн. В Лівії пав режим Каддафі. Не було жодної арабської країни, де б не відбулися акції протесту. Протести прокотилися Йорданією та Оманом. Усі ці події відбувалися майже синхронно.
Протести майже повністю згасли до кінця 2011 року – за винятком Сирії та Єгипту. У більшості країн близького сходу мітингувальники отримали те, чого прагнули – багаторічні президенти подали у відставку, народ отримав розширені права та свободи, в країнах близького сходу розпочалися демократичні реформи. Але був і зворотній бік медалі – охоплений перманентними революціями регіон став ідеальним розплідником для радикальних ісламістів. Громадянська війна в Лівії вишколила десятки тисяч бойовиків, які зараз воюють проти військ Башара Асада в Сирії та проти сил НАТО у Іраку та Афганістані. В Єгипті радикальні ісламісти – Брати-мусульмани – на короткий час прийшли до влади, але й досі не припиняють спроб повернути собі вплив.
Тому наслідки арабської весни – як позитивні, так і негативні, – ще довгий час відчуватимуться в проблемному регіоні. [5]
Усі праці дозволили ґрунтовно осмислити низку суспільно-політичних явищ, що відбулися на Близькому Сході. Інує декілька думок на рахунок даного питання. Наприклад, Арабська весна допомогла світові усвідомити декілька моментів. По-перше, силу соціальних мереж, які дали змогу протестному руху консолідуватись. По-друге, арабський світ об’єднався не через ідею ісламу, а через ідею кращого життя. А по-третє, падіння авторитаризму, адже цей політ у режимі до “світлого майбутнього” нікого не вів. З іншого боку, фіаско Арабської весни полягає у відсутності демократичних традицій, які формуються не одне десятиліття. Сьогодні ми можемо спостерігати ігнорування соціального життя, громадянські війни в Сирії та Лівії, бюрократизацію, цензуру в ЗМІ та парадоксальну диференціацію арабського суспільства. Від революцій Близький Схід отримав тільки дефіцит політичних, економічних і культурних ресурсів.
 
1. “Арабська весна”: причини виникнення
 
Поняття «Арабська весна» з’явилося відносно недавно. Під цим виразом розуміють сукупність політичних змін радикального характеру, що сталися у ряді країн Північної Африки (Магрибу) і Близького Сходу навесні 2011 року. У ряді арабських країн ці дії відносяться до січня цього року, а в Тунісі вони відбулися ще в грудні 2010.
Через що почалася Арабська весна? Причини її криються не тільки у внутрішніх проблемах цих країн. Насправді феномен пов’язаний з міжнародними подіями, які розгорнулися в регіоні, володіє істотними запасами нафти і газу. Ці вуглеводні відносяться до поновлюваних ресурсів, споживання яких постійно зростає. Битва за них на Близькому Сході і в Магрибі стало важливою частиною цієї боротьби сучасності.
Існує дві групи контролю геополітичного простору і ресурсів: панельні і точкові. Перша дозволяє здійснювати панування в усьому обсязі даного простору, друга – в його ключових точках. У географічному плані контроль панельного типу здійснюється виключно за допомогою силового захоплення – війни. Але відкрита форма завоювання сьогодні в рамках проходження концепції прав людини неприпустима. Тому було знайдено три способи обійти цю ситуацію.
У тому випадку, який назвали «Арабська весна», аналіз приводить до висновку про застосування всіх трьох способів. Це: (1) використання в інтересах агресора цивілізації Старого Світу, (2) «гуманітарна інтервенція»
Фото Капча