Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Архітектура автоматизованих інформаційних систем

Предмет: 
Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
6
Мова: 
Українська
Оцінка: 
1. Автоматизоване робоче місце спеціаліста
 
Головну роль в управлінській діяльності відіграє оперативний обмін даними. Цей процес займає близько 96% часу керівника і до 60% часу спеціалістів. Зважаючи на умови нестабільної ринкової економіки прийняття рішень по управлінню стає достатньо складним і відповідальним.
Приймаючи рішення з управління, спеціалісти стикаються з проблемами вивчення і узагальнення значної сукупності факторів, від яких належить налагоджене функціонування системи, яка ними вивчається. Саме тому широкого трозповсюдження набули різноманітні інформаційні технології. Їх використання дає змогу здійснювати оперативний обіг документації всередині організації, проводити наради спеціалістів, які знаходяться на значній відстані один від одного, телеконфереції тощо, дозволяючи також одержувати і обробляти повідомлення, відправляти їх з різних робочих місць.
Обмін даними тісно пов'язана з організацією роботи автоматизованих робочих місць у складі локальних і глобальних мереж. За допомогою автоматизованих робочих місць підсилюється інтеграція управлінських функцій і кожне інтелектуально побудоване робоче місце забезпечує роботу в багатофункціональному режимі.
Автоматизовані робочі місця є головним інструментом спілкування людини з обчислювальними системами, за допомогою яких спеціаліст виконує частину рутинних операцій, які вимагають спеціалізованого або нестандартного підходу при вирішенні поточних завдань і аналізу управлінських функцій.
Вибір конфігурації і устаткування автоматизованих робочих місць для реальних видів управлінської та економічної роботи носить конкретний характер, який визначається спеціалізацією (предметною областю), поставленими цілями, обсягами робіт та іншими важливими факторами.
 
2. Архітектура автоматизованих інформаційних систем
 
В умовах децентралізованого використання обчислювальної техніки автоматизована інформаційна система створюється або як сукупність автономних систем, об'єднаними лініями зв'язку в локальну мережу (однорівнева система), або як дворівнева система, в якій на автоматизованих робочих місцях проводиться попередня обробка первинної інформації з подальшою її передачею на інформаційно-обчислювальний центр (ІОЦ) для остаточної обробки. У 2-рівневих автоматизованих інформаційних системах поєднуються переваги систем децентралізованої обробки інформації, в яких технічні засоби наближені до місць її розміщення, і централізованих систем, коли найскладнішу, об'ємисту роботу для розв'язання функціональних задач виконує ЮЦ.
При створенні децентралізованої автоматизованої інформаційної системи її основним локальним елементом є АРМ, призначене для комп'ютеризації праці робітників управління. В основу створення автоматизованого робочого місця покладаються наступні принципи:
АРМ призначене для розв'язання комплексу управлінських завдань групою фахівців або одним фахівцем на рівні підприємства чи його підрозділів. Розв'язання завдань може зводитися до оцінки господарської ситуації, отриманння результатів виробничо-господарської діяльності, аналізу резервів, формування плану на основі довірчих зобов'язань тощо;
автоматизоване робоче місце є відкритою системою щодо показників, які обчислюються на ньому, тому що господарський механізм постійно вдосконалюється, змінюється система показників та форми звітності;
автоматизоване робоче місце має можливість саморозвитку – можливість програмними засобоми видозмінювати його функціональність;
локальність автоматизованого робочого місця відносно системного програмного забезпечення комп’ютерів, насамперед їхх ОС. Працюючи з АРМом, користувач повинен мати доступ до табличних пакетів, побудови графіків, редагування текстів, наданих йому системним програмним забезпеченням.
Для створення і ведення БД використовують потужну систему управління базами даних (СУБД), яка дає можливість і засоби для обробки інформації (пошук, сортування, вибір і сортування даних за певними умовами тощо). Застосування системи управління базами даних дає змогу модифікувати дані, не порушуючи їх цілісності. Зважаючи на те, що всі програми обробки інформації звертаються до бази даних через стандартний програмний інтерфейс її СУБД, програми, навіть складені в різний час і різними програмістами, виявляються сумісними між собою.
Виконання функцій в АІС можна розглядати як послідовність дій над інформацією в базах даних і різних операцій введення-виведення. У базах зберігається накопичена всіма службами інформація і будь-який користувач системи, за умови отримання рівня доступу, може отримати будь-яку інформацію. Внесені в базу даних зміни одразу видно всім зацікавленим особам, що забезпечує вірогідність і несуперечність даних.
Обмін даними між підсистемами проводиться через спільну базу даних, причому є можливість змінювати наявні підсистеми і додавати нові, тобто оперативно реагувати на зміни виробничої та управлінської структур.
На автоматизованих робочих місцях керівників різних рівнів баз даних ними власноруч ведеться модель сценарію. Персональні розрахунки при цьому виконуються індивідуальними засобами комп’ютерної техніки, а підготовка рішень, аналіз поточної та перспективної ситуацій здійснюється через спільний сервер.
У базах даних інформація упорядковується за рівнями управління у вигляді сценарію, який містить інформацію про орган управління, об'єкт управління, наявні ресурси та цілі його діяльності.
Виклик функцій автоматизованої інформаційної системи здійснюється за допомогою меню, в якому з кожним рядком пов'язані або виклик функцій, або візуалізація допоміжного меню.
Кожен користувач системі має своє меню, яке містить лише потрібні йому функції, при цьому таке індивідуальне меню вирішує питання прав доступу до функцій системи – кожен користувач може звертатися лише до наданих йому адміністратором функцій. Формуванням меню конкретних користувачів займається найбільш кваліфікований користувач, наділений відповідними повноваженнями – адміністратор системи. У системі на основі розроблених моделей закладаються режими функціонування об'єкта. При виникненні проблемної ситуації користувач може оперативно звернутися до баз даних автоматизованих робочих місць різних рівнів упраління, а також до централізованої бази даних, а отже може конкретизувати інформацію і у разі виявлення відхилення від необхідного режиму оперативно прийняти управлінське рішення.
Впровадження такої архітектури автоматизованої інформаційної системи забезпечує створення інтегрованої системи, яка дає змогу здійснювати автоматизацію підготовки і приняття управлінських рішень, причому постійна поява досконаліших апаратних і програмних засобів підштовхує користувачів до безперервної модернізації автоматизованих інформаційних систем, хоча така модернізація не є самоціллю – завдяки їй з'являється можливість більш адекватно реагувати на зміни ринкової кон'юктури, здобувати максимум прибутку при мінімальному ризику, тобто забезпечувати конкуренто-спроможність організації в сучасних ринкових умовах.
 
3. Моделі процесу оброблення інформації
 
У централізованих автоматизованих інформаційних системах реалізується модель хост-орієнтованих технологій, згідно яких всі обчислювальні потужності зосереджено на мейнфреймі або міні-комп’ютерах (хостах), а термінали, через які користувачі підключаються до хостів, не мають змоги самостійно виконувати обчислювальні функції. Такі технології в умовах функціонування централізованих систем обробки інформації характеризуються концентрацією інформації та обчислювальних засобів, обробкою значних об’ємів інформації в неоперативному режимі, застосуванням середніх і великих обчислювальних потужностей.
Роль користувача в технології обробки інформації зводиться до обробки та подачі первинних даних, аналізі результатів, участі в розробці постановок задач, однак при цьому не можна досягти неперервності процесу обробки вхідних даних.
В умовах децентралізованих систем технологія визначається обробленням інфомації в місцях їх виникнення і використання комп’ютерами. У децентралізованих автоматизованих інформаційних системах реалізуються два типи моделей обчислювального процесу:
модель процесу з розподіленими ресурсами;
модель технології «клієнт-сервер».
Реалізація технологічної моделі процесу з розподілом ресурсів реалізує всі обчислення на індивідуальних комп’ютерах і у мережі, даючи змогу усім користувачам мережі розподіляти дороговартісні ресурси: модеми, принтери, дискові накопичувачі. Технологія «клієнт-сервер» дала змогу розподілити процес обчислення між настільним комп’ютером («клієнтом») і більш потужним сервером, який використовується багатьма користувачами.
«Клієнт-сервер» заснована на обміні електронними повідомленнями (клієнт посилає запит на сервер і одержує відповідь) та управлінні подіями (при настанні конкретної події на неї реагує спеціальний тригер, який генерує і відправляє конкретне повідомлення, наприклад інфомує про зміну даних).
Технологічний процес у децентралізованих автоматизованих інформаційних системах характеризується участю користувача у формуванні баз даних і розв'язанні задач управління на індивідуальних комп’ютерах, що стало принципово важливим кроком у розвитку інформаційних технологій. З появою комп’ютерів стало можливим установити їх на автоматизованих робочих місцях працівників і обладнати їх інструментальними засобами, орієнтованими на користувача-програміста.
Кінцевий користувач (фахівець) працює безпосередньо з комп’ютером без посередника-програміста, що дає змогу створити єдиний технологічний процес реєстрації, оброблення, передачі та зберігання інформації у сфері управління, зводячи до мінімуму перетворення при переході від одного інформаційного середовища до іншого. Крім того, користувач працює з комп’ютером у діалоговому режимі.
При цьому, щоб надати системі необхідної якості з точки зору зручності користувача, у процесі проектування технології оброблення інформації слід дотримуватися наступних операційних вимог:
система має розрізняти користувачів і мати засоби захисту інформації;
поведінка системи повинна бути зрозумілою користувачеві, а тому передбачається можливість керувати її поведінкою і одержувати пояснення окремих процесів;
система повинна бути готовою допомогти користувачеві, тому вона має відстежувати його дії і оцінювати можливі шляхи їх подальшого розвитку.
Фото Капча