+3 8(066) 185-39-18
fприєднуються до комп’ютера через спеціальні розняття – порти, які зазвичай розміщені на задній стінці системного блока. Розрізняють паралельні порти – LPT (принтери, сканери) та послідовні – COM (миша, модем).
Означення. Процесор – це невелика мікросхема на материнській платі, яка забезпечує виконання команд програми та керує спільною роботою всіх пристроїв комп’ютера.
Центральні процесори для IBM - сумісних ПК виготовляються фірмами Intel, AMD і VIA. Фірма Intel в різний час випускала такі марки процесорів: 4004, 8080, 8086, 8088, 80286, 80386, 80486DX, Pentium, Pentium-Pro, Pentium ІІ, ІІІ, ІV, V, Celeron, Itanium, Itanium II.
Процесори характеризуються:
внутрішньою розрядністю (кожен процесор має внутрішні комірки пам’яті – регістри, 16, 32 (з 386 DX) та
64-розрядні (Itanium));
розрядністю адресної шини (32, 64-розрядні) ;
тактовою частотою (спільною частотою роботи всіх пристроїв, що виробляється генератором тактової
частоти (5МГц – 3ГГц), від якої залежить швидкодія комп’ютера).
розміром кеш - пам’яті (від десятків Кбайт до кількох Мбайт).
Означення. Кеш-пам’ять – особлива швидкісна пам’ять процесора, яка використовується як буфер для пришвидшення обміну даними між процесором та оперативною пам’яттю .
Означення. Оперативна пам’ять ЕОМ (RAM – Random Access Memory) – це енергозалежна пам’ять, що служить для зберігання даних під час сеансу роботи. Вся інформація зникає під час вимкнення ПК. Розмір оперативної пам’яті можна нарощувати від 1Мбайта до 1Гбайта і більше.
Означення. Постійна пам’ять (ROM – Read Only Memory) – це енергонезалежна пам’ять, що служить для тривалого зберігання інформації. Вона “зашита” в комп’ютер і зберігається, коли він увімкнений. До постійної пам’яті відносять ROM BIOS – базова система вводу-виводу.
Означення. BIOS (Basic Input Output System) – це набір програм для початкової перевірки пристроїв ПК після увімкнення та виконання базових функцій щодо їх обслуговування.
Означення. CMOS – це особливого типу пам’ять для збереження параметрів конфігурації ПК. Після вимкнення інформація не зникає, але, на відміну від ROM, в неї можна вносити зміни. Зв’язок процесора із зовнішніми пристроями здійснюється за допомогою контролерів (адаптерів) пристроїв.
Означення. Контролер (адаптер) пристрою – це електронна схема, яка керує цим пристроєм. Всі контролери взаємодіють з мікропроцесором і оперативною пам’яттю через системну магістраль передачі даних – шину.
Розглянемо види пристроїв зовнішньої (дискової) пам’яті:
жорсткі магнітні диски (HDD - Hard Disc Drive) – вінчестери (40МБ – 200 ГБ і більше) вмонтовуються в системний блок і зберігають основні програми і дані в комп’ютері;
гнучкі магнітні диски (FDD - Floppy Disc Drive) – дискети (1.2, 1.44 МБ) служать для перенесення інформації;
лазерні компакт-диски поділяють на : CD (Compact Disc) - на які не можна записувати інформацію, CD-R
(Compact Disc Recordable) – інформація записується один раз, та CD-RW (Compact DiscRewritable) –
інформацію можна перезаписувати.
DVD (Digital Versatile Disc) – подібні до CD, але мають більшу щільність. Здатні зберігати десятки Гбайт
інформації.
магнітооптичні диски (до 10 Гбайт) поєднують в собі властивості оптичних і магнітних накопичувачів,
мають великий термін зберігання;
флеш-пам’ять(до64Гбайт)–компактнапереноснапам’ять,придатнадобагаторазового
перезаписування.
Основні пристрої вводу та виводу:
- клавіатура (використовується для вводу текстової інформації в комп’ютер);
- монітор (виводить текстову або графічну інформацію).
Типи моніторів по будові:
- CRT (cathode ray tube) – на основі електронно-променевої трубки;
- LCD (liquid crystal display) – рідкокристалічні монітори;
- плазмові монітори – на основі плазмової панелі.
Додаткові пристрої вводу та виводу:
миша (2, 3-кнопкові) чи трек-бол (на ноутбуках);
принтер (матричний, струменевий, лазерний) – виводить інформацію на папір;
сканер (ручний, планшетний, барабанний) – зчитує інформацію з паперу в пам’ять ЕОМ;
модем (зовнішній, внутрішній) – це пристрій для обміну інформацією між віддаленими комп’ютерами
через мережу. Характеризується швидкістю передачі інформації (напр., 56 Кбіт/сек);
мережеві, звукові, відео-карти;
TV-тюнер, FM-тюнер та інші;
плоттер, графобуд та інші.
1.3. Поняття інформації. Види інформації. Кількість інформації
Означення. Інформація (з лат. informatio – роз’яснення, обізнаність) - це дані відомості, що зменшують міру невизначеності (неповноти знань) з того чи іншого питання.
Означення. Інформатика - це наука про кодування, передачу, накопичення та обробку інформації за допомогою ЕОМ. Фізичне середовище, в якому зафіксована інформація називається носієм інформації (папір, диск і т.д.). Інформація передається від джерела до споживача в закодованій формі: в звуковій, знаковій(символьній), графічній, тощо.
Введена в комп’ютер інформація кодується за допомогою двох сигналів: 0 (ні) та 1 (так) – так зване двійкове
кодування.
Означення. 1 біт – це кількість інформації, якій відповідає одна двійкова цифра: 0 або 1.
1 біт 0 1 2 = 21
2 біта 00 01 10 11 4 = 22
3 біта 000 001 ... 111 8 = 23
...
8 біт = 1 байт 256=28
Кожен байт кодує один символ. Кожному символу відповідає свій код у таблиці кодів. Наприклад, слово
“МАМА” можна представити у вигляді такого двійкового коду:
МАМА11101101111000011110110111100001
Для вимірювання великих обсягів інформації використовуються такі одиниці інформації:
1 КБ (КілоБайт) = 210 Байт = 1024 Б;
1 МБ (МегаБайт) = 210 Байт = 1024 КБ;
1 ГБ (ГігаБайт) = 210Байт = 1024 МБ.
1 ТБ (ТераБайт) = 240Байт = 1024 ГБ;
1 ПБ (ПетаБайт) = 250Байт = 1024 ТБ.
Будь-яке число можна перевести з десяткової системи числення в двійкову і навпаки. Наприклад,
101112 = 1∙20 +1∙21 + 1∙22+0∙23+ 1∙24 = 1+2+4+16 = 2310.
Над двійковими числами можна виконувати операції "+", "-", "/", "*" за правилами двійкової арифметики.
1.4. Структура програмного забезпечення ЕОМ
Обчислювальна техніка складається не тільки з апаратної частини (HardWare), а й з програмної (SoftWare). Вся обробка інформації на ЕОМ здійснюється за допомогою програм. Розглянемо структуру програмного забезпечення ЕОМ (рис. 3).
Рис. 3. Структура програмного забезпечення ЕОМ.
Операційна система – це програма, яка визначає загальні правила виконання програм, управління даними і ресурсами ЕОМ (MS DOS, UNIX, OC/2, Windows).
Сервісні програми - це інтерфейсні системи (Windows 3.11), операційні оболонки (NC, VC, FAR Manager, Windows Commander та ін.), а також (утиліти) - програми, які розширюють можливості операційної системи: виконують підготовку нових дисків до роботи (форматування), перевіряють магнітний носій на ушкодження, відновлюють помилково вилучені файли, архівують файли і папки, захищають програми від комп’ютерних вірусів, надають інформацію про ресурси ЕОМ тощо.
Системи (мови) програмування – це середовища призначені для створення, налагодження та виконання нових програм (Pascal, Delphi, C++).
Програмне забезпечення спеціального призначення включає програми автоматизації робочих місць, АСУ, СППР.
Програмне забезпечення загального призначення – це тисячі програм для автоматизації різних видів робіт:
опрацювання текстів (текстові редактори – Word, Лексикон, Твір); опрацювання інформації в базах даних (СКБД – Access, FoxPro, DBase); для роботи з електронними таблицями(Excel, SuperCalc);
ділової графіки (графічні редактори – Paint, CorelDraw, FotoShop);
електронного документообігу (перекладачі – Promt, Ruta; програми для сканування і розпізнавання –
FineReader); комунікації (для підтримки роботи в комп'ютерних мережах – Internet Explorer, The Bat!).