Архітектурні рішення будівель найсучаснішіх готелів

Послідовників цього модного напрямку виявилося немало. У французькій столиці за фасадами старовинних будівель після реконструкції виникли сучасні інтер'єри готелів «Pergolese» і «Montalembert». Навіть у невеликому німецькому містечку Пегніц є гідний згадки готель «Pflaums Posthotel»: зовні – старовинний фахверк, усередині – стиль хай-тек.

За оновленим вікторіанським фасадом лондонського готелю «The Hempel» ховається сучасний мінімалістський інтер'єр, білий, спокійний і такий, що утихомирює. Анушка Хемпел, дизайнер і господиня нового готелю з'єднала в його оформленні хайтековську пишність італійського дизайну із спокоєм і простотою Сходу, створивши свою власну версію мінімалізму.

Високі темпи повсякденного життя і погана екологічна ситуація в сучасних мегаполісах примушують людину повертатися обличчям до природи, черпати в ній життєві сили. Достоїнства тихого і розміреного провінційного життя, спокій і відокремленість на лоні природи, національний колорит і особливості місцевої кухні роблять «агротуризм» все більш привабливим. Готелі, що пропонують такий відпочинок зазвичай розташовуються в сільській місцевості в будівлях традиційної архітектури. Готель «Борго» в Тоскані, в Італії розташований в старовинній будівлі, типовій для середземноморської архітектури, у виноробницькому маєтку в провінції Кьянті. Сьогодні, як і сторіччя тому, тут виробляється дуже смачне вино і свіже оливкове масло. Навколо розкинулися обширні виноградники і живописні оливкові гаї, панує утихомирююча атмосфера патріархальної Італії.

Національний колорит – одна з основних особливостей, характерних для архітектури заміських готелів, призначених для відпочинку. Використання в архітектурній зовнішності традиційних для даної місцевості прийомів, деталей і матеріалів дозволяє гармонійно вписати будівлю в навколишнє середовище і оптимально пристосуватися до природно-кліматичних умов. Окрім цього національний колорит, присутній як в архітектурній зовнішності, так і в оформленні інтер'єру є важливим емоційно-естетичним чинником, який впливає на формування позитивного іміджу готелів.

Кажучи про національний колорит і традиційну архітектуру, хочеться пригадати архітектуру готелів, розташованих на все популярніших сьогодні гірськолижних курортах. Поєднання традицій і сучасності відрізняє кращі готелі Швейцарських і Французьких Альп. Усередині традиційного шале – сучасний комфорт і обслуговування високого класу. Двосхилий гостроверхий дах на тлі гірського пейзажу, дерево і грубий камінь, затишний камін і інтер'єр в стилі «кантрі» – ось та живописна картинка, яку малює уява при згадці про гірські лижі.

Життя повне контрастів. Але відправляючись у пошуках екзотики і пригод із засніжених Альп в жаркі країни – на тропічні острови або африканське сафарі, можна переконатися, що і там в основі архітектурного рішення, а отже і іміджу готелю, лежить принцип з'єднання національного колориту і високого рівня комфорту. До цього можна додати ще і те, що найважливішим чинником стає невинна природа, що оточує готель. Саме вона в даному випадку є привертаючим елементом, тією визначною «пам'яткою» ради якої людина відправляється в подорож.

Сейшельські острови по праву вважають одним з найспокусливіших місць на планеті. Сліпуче білі піщані пляжі, дивовижне повітря, тиша і спокій манять тих, хто дійсно мріє про благословенну самоту. Готель на острові Фрегат невеликий, але шістнадцять гостьових вілл, складових готелю, розташовано так продумано, що погляд ніколи не затримається на сусідніх апартаментах. Фундаментом для будівництва послужила гранітна «підошва» острова, в який штучно додана форма дикої скелі. Цей своєрідний ландшафт створює суворий аскетичний контекст для витончених, немов іграшкових, будиночків.

Виразність зовнішності досягається за рахунок сміливих конструктивних рішень, застосування новітніх материалів і технологій. Поверховість зазвичай обмежена, особлива увага приділяється тому, щоб нова будівля була гармонійно вписана в існуючу забудову і не руйнувала цілісність історичного середовища.

Багатоповерхові будівлі, з прилеглою прибережною територією, де розташовані пляж, відкриті басейни, бари і майданчики для відпочинку. Архітектурно-планувальне рішення передбачає орієнтацію номерів і ресторанів так, щоб звідти відкривався вигляд на море. Зазвичай будуються відповідно до архітектурної традицій даної місцевості. У оформленні інтер'єрів також присутній національний колорит. В зовнішності готелів простежується вплив традиційної для гірської місцевості архітектури. Двосхилі гостроверхі дахи, дерево і камінь.

У інтер'єрах – каміни і рустикальний затишок мають обширну живописну територію, де розташовані житлові корпуси або бунгала, розважальний центр, ресторани і бари, спортивні зали і майданчики, корти і басейни. Велика увага приділяється ландшафтній організації території, озелененню і благоутрою. Такі комплекси стають самодостатніми містами, де є все для повноцінного відпочинку. Архітектурне рішення покликане забезпечити відчуття єднання з природою. Цьому сприяє використання традиційних конструктивних прийомів і будівельних матеріалів.

Історичні будівлі оновляються, фасади реставруються, інженерне обладнання повністю модернізується. Інтер'єр оформляється у дусі минулої епохи, або в сучасному стилі. Старовинні палаци, садиби і середньовічні замки перетворюються в заміські готелі, де сучасне інженерне устаткування, високий рівень обслуговування, і атмосфера справжньої розкоші справляють незабутнє враження. Старовинне шале ретельно реконструюється і оснащуються всіма засобами сучасного комфорту.

Готелі розміщуються в спорудах, в яких раніше знаходилися промислові підприємства, де конструкції і просторі площі дозволяють сформувати цікавий, багаторівневий простір, організувати внутренній дворик – атріум і компенсувати безликість індустріального оточення незвичністю внутрішнього дизайну. Під невеликі готелі можуть бути переобладнані споруди старовинних млинів, водонапірних башт і так далі. Оформлення інтер'єру поєднує сучасний комфорт і стилістику патріархального кантрі.

Змішення африканських і азіатських стилів в архітектурі цілком виправдано самим географічним розташуванням Сейшел. Стабільний м'який клімат дозволив власникам готелю втілити сміливу і унікальну ідею: спальня на відкритому повітрі і поряд – джакуззі.

Серед невинної природи національного парку розташований і Південно-африканський готель класу люкс «Singita». Він є декількома величезними зулуськими хатинами. Колоніальний стиль у поєднанні з етнічним колоритом, комфортом і елегантністю справляють незабутнє враження.

Принести гостю задоволення, зробити його перебування в готелі приємним і ненудним, розважити його і здивувати, вразити уяву і залишитися в його пам'яті надовго – вершина, яку досягти вдається не всім готелям. Вона підкоряється тільки тим, хто твердо знає формулу успіху: виразна архітектурна форма повинна бути наповнена змістом висококласного обслуговування.

 

 

Сучасні готелі відрізняються за призначенням, місткістю, поверховістю, типами конструкцій, рівнями комфорту, режимами експлуатації (цілорічні, сезонні), місцем розташування (місто, курорт тощо), функціональним призначенням, забезпеченістю харчуванням, тривалістю проживання в них, рівнями цін. Усі ці фактори враховуються при проектуванні і впливають на склад приміщень готелю, архітектурно-планувальну структуру будівлі тощо. Основні ознаки, що характеризують готелі, це: місткість, поверховість, призначення і рівень комфорту.

Останнім часом у зв'язку із значним зростанням туризму та економічних передумов відзначається тенденція до збільшення місткості деяких нових готелів. Будівництво готелів великої місткості викликано в першу чергу економічними міркуваннями. При збільшенні місткості з'являється доцільність застосування більш потужного і сучасного технологічного та інженерного обладнання, підвищується відношення робочої площі до загальної, скорочується підсобна площа, а також площа коридорів, холів, проходів по відношенню до площі, наданої безпосередньо у розпорядження гостей, що призводить до скорочення питомих будівельних витрат. Так, наприклад, в готелях однакового комфорту при збільшенні їхньої місткості у 3, 3 рази (з 132 до 440 місць) будівельні витрати на одне готельне місце знижуються приблизно на 27%, а кількість номерів збільшується з 100 до 400 (тобто в 4 рази), що викликає необхідність збільшення площі кухні лише в 2 рази, а підсобних приміщень усього на 50%. У великих готелях раціональніше використовується праця обслуговуючого персоналу; скорочується в питомому відношенні кількість адміністрації, у тому числі високооплачуваної; клієнтам можна надати більший набір послуг при зменшенні витрат готелю на них.

 

 

1. Ваген Л. Гостиничный бизнес: Учебное пособие. – Ростов-на-Дону: Феникс, 2008.

2. Гостиничный и туристический бизнес / Под ред. Чудновского А. – М. : Экмос, 2007.

3. Ильина Е. Туроперейтинг. Организация деятельности. – М. : ФиС, 2006.

4. Котлер Ф., Боуэн Дж., Мейкенз Дж. Маркетинг. Гостеприимство и туризм: Учебник для вузов / Под ред. Ноздревой Р. Б. – М. : ЮНИТИ, 2004.

5. Лесник А. Л., Смирнова М. Н. Практические аспекты работы в гостиницах: Сборник деловых ситуаций для студентов и слушателей. – М. : АС ПЛЮС, 2008.

6. Лесник А. Л., Чернышев А. В. Корпоративное бизнес-планирование в гостиничной индустрии. – М. : Интел универсал, 2005.

7. Некоторые аспекты функционирования индустрии туризма / Под общ. ред. Лесника А. Л., Мацицкого И. П., Чернышева А. В. – М. : Вестник, 2004.