Архітектурно-історичні рекреаційні ресурси Закарпаття

Актуальність теми дослідження. Закарпаття має значний потенціал для того, щоб стати осередком туризму світового рівня. Запорукою ділової та інвестиційної активності у туристично-рекреаційному комплексі (ТРК) є ефективне освоєння та використання існуючого туристично-рекреаційного потенціалу, що значною мірою визначається наявністю, розвитком та економічною діяльністю мережі підприємств туристично-рекреаційного обслуговування, які складають матеріально-технічну базу та інфраструктуру туризму. Зазначена складова, по-перше, забезпечує життєдіяльність туристів (послуги розміщення, харчування, транспорту); по-друге, задовольняє специфічні туристично-рекреаційні потреби (послуги лікування, оздоровлення, екскурсійне, культурне, побутове обслуговування). Невід’ємною ланкою ефективного використання туристично-рекреаційного потенціалу є також вдало розроблений механізм державного регулювання і управління ТРК загалом. З метою глибокого розуміння завдань і суті державного управління туристично-рекреаційним комплексом регіону детальніше проаналізуємо основні засади та передумови його розвитку. 

Ресурсний туристично-рекреаційний потенціал Закарпатської області представлений досить широкою гамою ресурсів.

Актуальність питання зумовлена необхідністю проведення аналізу функціонування та розвитку туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття в цілому, та кожної рекреаційної зони зокрема, а також визначення пріоритетних напрямків розвитку туризму та рекреації в даних зонах, виділення основних видів туризму та напрямків реформування туристично-рекреаційного комплексу.

Дослідження щодо вивчення та аналізу природно-рекреаційних ресурсів краю були здійснені Кузик С.П. і Касянчук З.О. [17], Мацолою В.І. [21], Завадою В.Т. [9]. У ряді їх праць була подана також класифікація рекреаційних ресурсів. Лобода М.В. [18] вивчав основні ознаки рекреаційних територій. Але практично не досліджено наявні туристично-рекреаційні ресурси кожної рекреаційної зони та не здійснено їх економічної оцінки.

Мета роботи – вивчення архітектурно-історичних рекреаційних ресурсів Закарпаття, аналіз і характеристика потенціалу рекреаційного розвитку регіону в контексті архітектурно-історичного турмзму.

Об’єкт дослідження – рекреаційно-туристичний комплекс Закарпаття.

Предмет дослідження – архітектурно-історичні рекреаційні ресурси Закарпаття, їх особливості і економічний потенціал.

Відповідно до мети, предмета і об’єкта дослідження слід визначити наступні завдання:

• дати загальну економіко-географічну характеристику регіону;
• охарактеризувати архітектурно-історичні ресурси регіону;
• проаналізувати архітектурно-історичні об’єкти Закарпаття у культурно-стильовому дискурсі;
• оцінити потенціал архітектурно-історичних об’єктів Закарпаття;
• окреслити напрямки реформування туристично-рекреаційного комплексу Закарпаття.

Методи дослідження. У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використані: діалектичний метод дослідження процесів і явищ у їхньому взаємозв’язку й розвитку, системно-структурний аналіз; методи групувального аналізу і статистично-прогнозних підходів, економіко-статистичні методи тощо.

Структура роботи зумовлена її завданнями і передбачає вступ, два розділи, висновки, список використаної літератури і додатки. Об’єм роботи склав 42 аркуші.