Аудит фінансової звітності

Інформація, відображена у фінансовій звітності, має надавати користувачам можливість оцінювати реальні зміни фінансового стану підприємства за звітний період (квартал, рік). Крім передбачених форм фінансової звітності (ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал") підприємств має складати Примітки до фінансових звіті ф. № 5 (надалі — Примітки).

Інформацію, подану у фінансовій звітності, поділяють за місцем її подання на; інформацію у складі показників звітів; інформацію у Примітках до звітності.

При здійсненні аудиту слід пам'ятати, що фінансовий звіт має містити дату, станом на яку наведено його показники, або відображати період, який він охоплює. У разі якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини і наслідки цього мають розкриватися у Примітках до фінансової звітності.

Крім того, у фінансовій звітності має бути визначено валюту, в якій відображено елементи звітності, та одиницю її виміру. Якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство має розкривати причини цього й методи, використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу.

Підприємство має висвітлювати обрану облікову політику шляхом опису:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку щодо окремих статей звітності.

Інформацію, що підлягає розкриттю, слід наводити безпосередньо у фінансових звітах або у Примітках до них.

Примітки до фінансових звітів — це сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обґрунтування статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Складання Приміток можна поділити на три основні етапи:

- Облікова політика підприємства;

- Інформація не представлена у фінансових звітах, але обов'язкова за відповідними положеннями;

- Інформація, що відображає додатковий аналіз звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та достовірності.

Згідно з ПБО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" підприємство повинне розкривати облікову політику шляхом опису:

принципів оцінки статей звітності;

методів обліку щодо окремих статей звітності.

До переліку конкретних аспектів облікової політики, необхідних для правильного розуміння фінансових звітів, слід віднести:

визнання доходів;

   принципи консолідації фінансових звітів підприємств, включаючи дочірні підприємства та асоційовані компанії;

об'єднання компаній;

спільні підприємства;

визнання та амортизацію матеріальних і нематеріальних активів;

капіталізацію витрат на позики та інших витрат;

будівельні контракти;

інвестиційну власність;

оренду;

витрати на наукові дослідження та розробки;

запаси;

податки, включаючи відстрочені;

резерви;

витрати на виплати працівникам;

переведення та хеджування іноземної валюти;

    визначення господарських і географічних сегментів та основу розподілу витрат між сегментами;

визначення грошових коштів і їх еквівалентів;

облік інфляції;

державні гранти.

Під час проведення перевірки слід пам'ятати, що всі конкретні положення облікової політики в Україні визначаються відповідними ПБО. Відповідно до наказу Мінфіну України від 29.11.2000 року за № 302 і зареєстрованому в Мін'юсті України від 11.12.2000 року за № 904/5125 передбачено ведення типової форми фінансової звітності № 5 "Примітки до річної фінансової звітності".

Після перевірки правильності складання форм фінансово звітності необхідно  перевірити порівнянність показників форм звітності. При цьому слід  керуватися Методичними рекомендаціями з перевірки порівнянності показників форм річної фінансової звітності підприємства. 

 

Тема 12. Висновок незалежного аудитора щодо повного пакета, фінансових звітів загального призначення

Метою  Міжнародного стандарту аудиту (МСА 700) є встановлення

стандартів і надання рекомендацій щодо висновку незалежного аудитора,

який надається в результаті проведення аудиторської перевірки повного

пакету фінансових звітів загального призначення, підготовлених у

відповідності до концептуальної основи фінансової звітності, метою якої є

досягнення справедливого відображення. Тут також надані рекомендації

щодо питань, які аудитор розглядає під час формування думки щодо

фінансових звітів. 

Як вказано в МСА 200 фінансовими  звітами загального призначення є фінансові звіти, підготовлені у відповідності до концептуальної основи фінансової звітності, метою якої є задоволення потреб в загальній інформації широкого діапазону користувачів. Крім того   МСА   розглядає   обставини,   коли   аудитор   може   надати безумовно-позитивний висновок, а необхідності в модифікації звіту аудитора немає.  МСА  701   "Модифікація  висновку незалежного аудитора"   встановлює   стандарти  та   надає  рекомендації   щодо модифікацій висновку (пояснювального параграфу, умовно-позитивного висновку, відмови від висловлення думки, негативного висновку).

МСА 800 "Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань аудиту спеціального призначення" встановлює стандарти та надає

рекомендації щодо форми та змісту аудиторського висновку при

виконанні завдань з аудиту:

а)повного пакету фінансових звітів, підготовлених у відповідності до

іншої концептуальної основи обліку;

б)одного з компонентів повного пакету фінансових звітів загального або спеціального призначення, наприклад, окремого звіту, конкретного

рахунку, елементів рахунку або статей фінансового звіту;

в)виконання контрактних угод; та

г)узагальнених фінансових звітів.

Аудиторський висновок повинен містити чітко сформульовану

думку щодо фінансових звітів. 

Метою проведення аудиторської перевірки фінансових звітів є надання аудиторові можливості висловити думку стосовно того, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах згідно з визначеною концептуальною основою фінансової Фрази