Аудит операцій з цінними паперами

Агресивне управління довірчою власністю включає в себе в першу чергу прагнення банком поліпшити показники керованих капіталів, активно аналізувати, прогнозувати і «випереджати» ринок. Така діяльність передбачає ряд операцій з довіреними активами, в тому числі:

заміщення одних цінних паперів іншими, зокрема, придбання для клієнтів таких акцій, ціни на які занижені і повинні зростати в найближче час;

продаж частини активів;

купівлю додаткових активів;

диверсифікацію капіталу з урахуванням поточної ринкової кон'юнктури.

 

 

Порядок створення резервів під обезцінювання цінних паперів викладений в Листі НБУ «Про порядок створення резервів під обезцінювання цінних паперів».

У зв'язку з «Положенням про особливості визначення податкової бази для сплати податку на прибуток банками і іншими кредитними установами», затвердженою постановою Уряду України встановлює:

У перший робочий день кожного кварталу проводиться переоцінка вкладень комерційного банку і його філіали і кредитної установи в цінні папери.

По реальній ринковій вартості переоцінюються вкладення в наступні цінні папери:

в акції акціонерного товариства, що враховуються на балансовому рахунку № 191 «Вкладення в акції акціонерного товариства»;

в недержавні боргові зобов'язання, що враховуються на балансовому рахунку № 193 «Вкладення в недержавні боргові зобов'язання»; в інші цінні папери по спеціальній вказівці НБУ.

Переоцінка проводиться по середній ринковій ціні на останній робочий день минулого кварталу.

Національний Банк України повідомляє наступні критерії, в відповідності з якими цінні папери з одним державним реєстраційним номером відносяться до цінних паперів з ринковою котирування для цілей створення резервів під їх обезцінювання по підсумках завершеного кварталу:

включення в лістинг цінних паперів не менш ніж на одній фондовій біржі або фондовому відділі товарної біржі;

середньомісячний біржовий оборот по підсумках звітного кварталу – не менше 5 млн. грн. ;

публікація офіційного біржового котирування цінних паперів в пресі;

відсутність обмежень на обігу цінного паперу.

У випадку, по цінному паперу, що задовольняє вказаним критеріям, ринкова ціна за станом на останній робочий день минулого кварталу виявиться нижче балансовій вартості цінного паперу, то комерційний банк або установу зобов'язаний створити резерв під обезцінювання вкладень в цінні папери в розмірі зниження середньої ринкової ціни відносно балансової вартості. При цьому сума резерву не повинна перевищувати 50% від її балансової вартості. При створенні резерву робиться наступна проводка:

Д-т рах. № 970 «Операційна і різної витрати» по статті «Інші витрати»

К-т рах. № 944 «Резерви під обезцінювання вкладень в цінні папери».

Резерви створюються для кожного цінного паперу незалежно від збереження або збільшення вартості всіх цінних паперів.

Переоцінка вкладень в цінні папери приводить до створення резервів під їх обезцінювання, але не міняє балансової вартості цінних паперів, що рахуються на рахунках №№ 191, 193.

Перевищення ринкової вартості ціною паперу над її балансового вартістю не супроводиться бухгалтерськими проводками.

Банки і кредитні установи по підсумках кварталу повинні проводити коректування створених раніше резервів під обезцінювання вкладень в цінні папери з урахуванням кількості цінних паперів і ринкової вартості.

Якщо по підсумках звітного кварталу ринкова вартість цінного паперу, під яку раніше був створений резерв під обезцінювання, підвищилася зверх ринкової ціни, яка використовувалася як базова для створення резерву по підсумках попереднього звітному кварталу, то сума резерву під обезцінювання даного паперу коректується у бік зменшення аж до повного перерахування коштів з резерву на рахунок прибутків звітного кварталу. При цьому робиться наступна проводка:

Д-т. рах. № 944 «Резерви під обезцінювання вкладень в цінні папери»

К-т рах. № 960 «Операційна і різні прибутки».

Якщо по підсумках звітного кварталу ринкова вартість цінного паперу, під яку раніше був створений резерв під обезцінювання, знизилася відносно ринкової ціни, яка використовувалася як базова для створення резерву по підсумках попереднього звітному кварталу, сума резерву під обезцінювання даного паперу коректується у бік збільшення, тобто проводиться до нарахування резерву до необхідного розміру. При цьому сума резерву під обезцінювання вкладень в цінні папери не повинна перевищувати 50% балансових вартості цього паперу.

У цьому випадку робиться наступна проводка:

Д-т рах. № 970 «Операційна і різної витрати» по статті «Іншої витрати»

К-т рах. № 944 «Резерви під обезцінювання вкладень в цінні папери».

Якщо цінний папір, в який вкладені кошти банку не задовольняє критеріям, відповідно до яких цінні папери з одним реєстраційним номером відносяться до цінних паперів з ринковою котирування для цілей створення резервів під їх обезцінювання по підсумках завершеного кварталу, за ринкову вартість за станом на останній робочий день звітного кварталу приймається фактична ціна купівлі ціною паперу, зменшена в два рази.

При реалізації цінного паперу, для якої раніше був створений резерв під обезцінювання, сума резерву перераховується на рахунок № 960 «Операційна і різні прибутки».

При цьому робиться проводка:

Д-т рах. № 944 «Резерви під обезцінювання вкладень в цінні папери»

К-т рах. № 960 «Операційна і різні прибутки».

Резерви під обезцінювання цінних паперів, створені у відповідності з раніше діючим добре-таки, списуються на балансовий рахунок № 981 «Прибутки і збитки до звітного року» в терміни не пізніше за проведення чергове збори акціонерів. При цьому робиться наступна проводка:

Д-т рах. № 944

К-т рах. № 981.

  

 

У наш час ринок цінних паперів України є ще досить аморфним. Немає поки що чіткого розмежування між первинним і повторним, біржовим ринком. Представлений він в основному фондовими і товарними біржами, які поглинають основний потік приватних цінних паперів.

Розвиток первинного ринку цінних паперів в структурі всього ринку можливо лише при розвитку наступних умов:

більше за широку і активну приватизацію підприємств, компанії і асоціації;

створення посередників – інвестиційних банків і брокерських фірм, які могли б здійснити посередницьку функцію між емітентами і покупцями так, як це прийняте в світовій практиці, зокрема США, Канаді, Англії, Японії;

більш широкої реалізації облігацій компаній і підприємств. На Заході основна частина фінансування (70 – 95%) ринку цінних паперів здійснюється за рахунок випуску облігацій корпорацій і компаній. Саме первинний ринок там базується на облігаціях, а головним посередником розміщення є інвестиційні банки.

Український ринок значно відстає від світового ринку. Але, в найближчий час при скороченні інфляції можливо чекати розвиток ринку корпоративних цінних паперів (акції, облігації, векселя), що може благотворно вплинути на економіку. Так емісія акцій як відомо є найбільш дешевою формою кредитування, і тим більше безстрокової.

При всьому різноманітті видів цінних паперів дозволених до випуску і звертанню (акції, облігації, векселя, варанти, ф’ючерси, опціони) існує можливість конструювання цінних паперів, а це в свою чергу має на увазі включення властивостей декількох цінних паперів в одну, тобто в ту що конструюємо.

Але при всьому цьому ринок цінних паперів має багато проблем. У першу черга це проблема захисту інвесторів від фінансових злочинців і шахраїв. Для цього треба укріпити законодавчу базу. Другої гострої проблемою є слабка інфраструктура ринку.

Розв'язання цих двох проблем повинно підвищити довір'я до українського ринку і збільшити приток капіталу в Україну.

Щоб вийти на світовий рівень, наші професійні учасники ринку цінних паперів повинні значно підвищити якість своєї роботи. Вирішити цю проблему слідує введенням більш високих стандартів для вітчизняних учасників. Тільки на основі високих вимог можна буде здійснити ліцензування брокерської і ділерської діяльності.

Таким чином, перед українським ринком цінних паперів стоїть ще багато невирішених задач, однак, думається їх рішення в найближчому майбутньому реально (хоч і не віриться).

 

 

1. Закон України «Про ринок цінних паперів»

2. Закон України «Про акціонерні товариства «

3. Закон України «Про банки і банківску діяльність»

4. Указ Президента України «Про довірчу власність (траст) «

5. Положення про випуск и обіг цінних паперів і фондових біржах в Україні

6. Положення про акціонерні товариства в Україні.

7. Інструкция НБУ «Про правила випуску і реєстрації цінних паперів кредитними організаціями на території України».

8. Алексеев М. Ю. «Практика выпуску приватних цінних паперів». Бухгалтерский учёт № 7. – М. : Финансы и статистика,, 2006г.

9. Алексеев М. Ю. «Ринок цінних паперів». – М. : Финансы и статистика, 2007г.

10. Варант виходить на ринок // Экономика и жизнь, 2005 г., № 42, с. 7

11. Дробозина Л. А., Окунева Л. П., и др. «Фінанси. Грошовий обіг. Кредит». – М. : Финансы, ЮНИТИ, 2004 г., – 479 с.

12. Витоки прибутку – ADR // Экономика и жизнь, 2006 р., № 43, с. 6

13. Колесніков В. И., Кроливецька Л. П. «Банківска спріва». – М. : Финансы и статистика, 2008 г., – 480 с.

14. Льюс Энджел и Бредли Бойд «Як купувати акції» Little Brown and Company Boston Toronto 2002 г. Переклад: ПАІНС, 2004 г. Друк. Проблемного Автономного Міжнародного Співробітництва за участии МП Логос 2006г.

15. Міркін Я. М. «Цінні папери і фондовый ринок». – М. : Перспектива, 1995г.

16. Нові можливості товарного ф’ючерса // Экономика и жизнь, 2006 г., №44, с. 7

17. Рассадина О. Л. «Вексельное обращение в России» // Деньги и кредит, 2004 г., № 2, с. 37-44

18. Фельдман «Вексельний обіг». Учбовий і довідковий посібник. – М. : ІНФРА-М, 2005 г.