Аюрведична система харчування як основа підтримки здоров’я людини

Також важливо знати, що деякі продукти харчування ніколи не можна поєднувати один з одним, а саме: їсти одночасно легку й важку їжу (учорашню й свіжу); сполучати дуже гарячу й холодну їжу; сполучати дуже гостру й холодну їжу; уживати свіжі овочі й свіжі фрукти одночасно; змішувати кислі й солодкі фрукти; їсти рибу й молоко; їсти м'ясо й молоко; їсти яловичину і йогурт; диня взагалі повинна прийматися окремо; вживати свіже молоко з овочами й бобовими; змішувати молоко з кисломолочними продуктами й кислими фруктами.

Більше п'яти тисяч років тому, в епоху розквіту ведичної цивілізації, кожний знав, що їжа має тонкі енергії, необхідні для діяльності розуму й почуттів, що надходять в організм у формі різних смакових відчуттів. Згідно аюрведі існує шість основних смаків (на санскриті – рас): солодкий, солоний, гіркий, кислий, гострий і терпкий. Іноді людина не в змозі зрозуміти причину свого поганого настрою, загальної млявості й незадоволеності життям, і якщо вона не доодержує один зі смаків, то їй ніяк не вдасться реалізувати можливості, закладені від народження, навіть наполовину. Наприклад: розум ніколи не стане «гострим» й урівноваженим, а мова переконливою, не дивлячись на всі зусилля. Більш того, накопичуючись, ця дисгармонія підточує психічне й фізичне здоров'я. Людина – це не просто енергетична машина для спалювання калорій. Тому неправильне харчування, з точки зору смаків, є причиною таких емоцій як депресія, занепокоєння, страх і гнів. Всі елементи, що втримуються в шести смаках, необхідні для побудови тіла. Недолік якого-небудь смаку позначається на голодуванні тканин організму й приводить до поганого травлення, порушенню обміну речовин та зниженню імунної системи (оджасу).

Відчуття, що виникає після потрапляння їжі в шлунок називається вірйа й буває – холодним, викликається солодким, гірким і терпким смаками й вимагає додаткової енергії для травлення; і гарячим, викликається солоним, гострим і кислим смаками й сама стимулює травлення. Тобто їжа або придушує вогонь травлення (пітту), або збуджує її. Гострий і в'язкий смаки мають ефект висушування; солодкий, солоний та кислий – зволоження. 

Смак після перетравлення (віпак) дає тілу задоволення й перетворюється із шести в три смаки: солодкий, солоний – у солодкий, кислий – у кислий; гострий, гіркий, в'язкий – у гострий.

Специфічний вплив на організм називається прабхава. Завдяки йому їжа має унікальні цілющі й лікувальні властивості. Але для одних органів вона буває позитивною, для інших негативною. Для нейтралізації негативної прабхави застосовуються спеції й прянощі.

Кожен із шести смаків має свої характеристики та індивідуальний вплив на організм людини.

Солодкий смак потрібний у більших кількостях і повинен переважати в їжі. Він складається з першоелементів землі і води; холодний, важкий, вологий; живильний, вгамовує голод та спрагу; викликає такі емоції розуму як любов, задоволення, блаженство, а при надлишку – прихильність і жадібність. Позитивна дія на організм людини складається у тому, що він живить людину, нарощує тканини й жир, дає життєві сили, енергію, освіжає горло, рот, сприяє відновленню ваги, викликає ріст плазми, води та відновленню імунної системи (оджасу) і також охолоджує. Надмірність солодкого смаку викликає ожиріння, діабет, запалення очей, порушення кровообігу, нетравлення шлунку, блювоту, летаргію, респіраторні і простудні захворювання, захворювання дихальних шляхів.

Кислий смак надає приємний смак їжі і складається з першоелементів землі і вогню. Він гарячий, важкий, вологий; освіжає, поліпшує апетит і травлення. Розвиває допитливість, пошук та прагнення до нового; при надлишку виникає заздрість. Кислий смак корисний тим, що збуджує вогонь травлення та проясняє розум, сприяє збільшенню ваги, зміцнює органи почуттів, поліпшує слиновиділення, має живильні властивості, розсіює гази, сприяє видаленню різних речовин, розріджує кров і зменшує тиск. У результаті надмірності даного смаку виникає сверблячка, передчасне старіння, запаморочення, чутливість зубів і змикання очей, печіння у горлі, сповільнюється загоєння ран, внутрішні виразки, збільшується спрага, розріджується слиз, виникає інтоксикація крові, набряклість, виразка, печія та підвищена кислотність.

Солоний смак сприяє травленню і складається з першоелементів води і вогню. Він гарячий, важкий, вологий; викликає затримку води в організмі і зводить нанівець дію всіх інших смаків. Вживання солоного смаку розвиває жагу до життя, апетит і життєлюбство; при надлишку виникає жадібність, спрага й голод. Він поліпшує травлення, воложить, спалює вогонь травлення, заспокоює, розслаблює, зм'якшує органи тіла й надає їжі смак, сприяє слиновиділенню, діє антиспазматичним чином, що попускає. Надмірність його викликає запалення, хвороби шкіри, болі в суглобах, ранні морщини, випадіння зубів, швидке облисіння, розлад крові, викликає ослаблення й нагрівання тіла, септичні виразки, висипки, прищі та гіпертонію.

Гострий смак сприяє іншим смакам і складається з першоелементів вогню і повітря. Він гарячий, легкий, сухий і сприяє засвоєнню та всмоктуванню їжі. Викликає збудження або апатію; при надлишку виникає гнів, ненависть, злість, дратівливість та нетерпіння. Він очищує рот та їжу, стимулює секрецію, допомагає при хворобах надлишку слизу, при ожирінні, сприяє потовиділенню, вбиває бактерії, очищує кров, руйнує тромби в крові, заліковує шкіряні недуги. При надмірності вживання виникає біль, втрата свідомості, сухість у роті, печіння у горлі, животі та грудях, втома, виснаження, лихоманка, збільшується тепло, потовиділення, слабкість, виразка шлунково-кишкового тракту і запаморочення.

Гіркий смак сприяє іншим смакам і складається з першоелементів повітря і ефіру. Він холодний, легкий, сухий і забезпечує очищення тіла, антитоксин і бактерицид. Цей смак відкриває «очі»; при надлишку виникає образа, розпач, горе, туга, пригніченість, розчарування, незадоволеність. При надмірності виникають головні болі, тремтіння рук, схуднення, запаморочення й непритомність, збільшує твердість і сухість, зменшує кістковий мозок і сім’яну рідину.

Терпкий смак сприяє іншим смакам і складається з першоелементів повітря і землі. Він холодний, легкий, сухий і сприяє очищенню, заліковуванню організму, затягуванню ран, а також заспокоює. На рівні емоцій цей смак дає можливість заглянути в себе, розібратися в собі; при надлишку з’являється страх, занепокоєння та закомплексованість. Він заспокоює, зупиняє пронос, сприяє загоєнню ран, закриває канали, допомагає всмоктуванню рідин і згортанню крові, викликає звуження кровоносних судин. При надмірному вживанні з’являються здуття, запори, сухість у роті, втома, виснаження, передчасна старість, потемніння шкіри, утрудняється мова.

Вірйа – це «енергія» або відчуття, що виникає після потрапляння їжі у шлунок, також це ефект, що викликає їжа в процесі переварювання. Їжа, що вимагає додаткового припливу енергії і важко перетравлюється, потребує холодної вірйї – це солодкий, гіркий та терпкий смаки. Їжа, що не вимагає додаткового припливу енергії й сама стимулює травлення, потребує гарячої вірйї – це гострий, солоний та кислий смаки. Ефект висушування дають гострий та терпкий смаки, а ефект зволоження – солодкий, солоний та терпкий смаки.

Віпак – смак після перетравлення їжі і від нього виходить задоволеність; солодкий та солоний смаки перетворюються в солодкий; кислий залишається кислим; гострий, гіркий і терпкий стають гострими.

Прабхава – специфічний вплив продуктів і унікальні якості їжі й ліків. З’являється за рахунок зміненої енергії (вір’ї) або іншого смаку після перетравлення їжі (віпаку).

«О Арджуно, не може стати йогом той, хто їсть надто багато або надто мало, спить надто багато або спить недостатньо. Той, хто впорядкував свої звички щодо їжі, сну, відпочинку й роботи, – може пом’якшити всі матеріальні страждання, практикуючи йогу»   [Бгаґавад-ґіта 6.16-17]

Аюрведа ділить їжу на три категорії – їжа, ліки й отрута. Їжа підтримує наше життя, дається нам природою, але не правильно використовується, походить із життя, але руйнує здоров'я. Їжа як ліки полегшують засвоєння продуктів харчування, дається природою, живиться соками землі, енергією сонця, води й повітря, несе цілющу силу. Їжа як отрута перешкоджає травленню, з’являється в результаті смерті тварин і є отрутою для здоров'я, що тяжко засвоюється в організмі.

Висновок: Користуючись аюрведичною системою харчування, людина може навчитися розбиратися в тонкощах приготування їжі. Це дасть їй можливість знати, як використовувати прянощі й спеції як у готуванні страв, так і в лікуванні тіла, і розкриє таємницю готування різноманітних страв. Осягнувши цю таємницю, людина може не тільки наситити своє тіло, але також і вилікувати його, без застосування медикаментозних засобів. Правильно підібрана і приготовлена їжа сама є ліками, що очищує тіло від токсинів, врівноважує всі енергії тіла, будує здоровими тканини тіла (дхату) і сприяє відновленню імунної системи (оджасу).

 

 

1. А.Ч. Бхактиведанта Свами. Бхагавад-гита как она есть, – М.: Можайск – Терра, 2001. – 1056 с.

2. Верма Винод. Аюрведа – наука жизни. – М.: Философская книга, 1999. 462 с.

3. Васант Лад, Уша Лад. Аюрведическая кулинария. / Пер. с англ. – М.: Саттва, 2000. – 320 с.

4. Адираджа дас. Ведическое кулинарное искусство. - М.: ВВТ, 1993. – 336 с.

5. Ямуна деви. Любимые блюда. - М.: ВВТ, 1997. – 368 с.

6. Кузнецов В.Н., Волович В.Б. Аюрведа и современная медицина. Исследования. Клиника. Лечение. Профилактика. – СПб., “Святослав”, 2003. – 240 с.