Батьківська поведінка як психологічний чинник ресоціалізації осіб, які звільняються з місць позбавлення волі

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно з “Пріоритетними напрямками наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років” (наказ МВС України №755 від 05.07.2004 р.), “Пріоритетними напрямками наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006-2010 роки” та пов’язано з реалізацією Законів України “Про соціальну адаптацію осіб, які відбули покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний термін” (2004 р.) і “Про державну кримінально-виконавчу службу України” (2005 р.), а також проекту Концепції розвитку Державної кримінально-виконавчої служби України, розробленого Державним департаментом України з питань виконання покарань. Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою ХНУВС (протокол №7 від 7.07.2006 р.) та узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №2 від 27.02.2007 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні й експериментальній перевірці психологічного змісту та способів корекції батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, в контексті їх ресоціалізації.

Завдання дослідження:

1. Визначити методологічні основи корекції батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, на основі теоретичного аналізу сучасної психологічної літератури.

2. Вивчити психологічні особливості засуджених, виявити особливості та проблеми їх сімейних стосунків, а також причини, що їх детермінують.

3. Розробити та апробувати програмний тренінг корекції батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі; визначити показники ефективності розробленої методики.

4. Сформулювати методичні рекомендації з психокорекції і формування адекватної батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі.

Для реалізації поставлених завдань у роботі було використано такі теоретичні й емпіричні методи дослідження: системно-теоретичний аналіз стану проблеми на основі вивчення психологічної, юридичної літератури; методи спостереження, бесіда, анкетування; комплекс психодіагностичних методів вивчення особистості засудженого; формуючий експеримент з використанням методів групової психокорекції. При обробці результатів було використано методи математичної статистики, що здійснювались за допомогою програми STATISTICA.

Об’єкт дослідження – психологічні чинники ресоціалізації засуджених.

Предмет дослідження – психологічні особливості батьківської поведінки осіб, які звільняються з місць позбавлення волі.

Методологічну основу дослідження складають:

1. Положення, пов’язані з теорією єдності психіки й діяльності (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, С.Л. Рубінштейн та ін.) та теорією діяльнісного опосередкування розвитку особистості С.Д. Максименка. 

2. Принцип системного підходу в психології (П.К. Анохін, М.О. Бернштейн, С.П. Бочарова, Б.Ф. Ломов, В.Д. Шадріков та ін.).

3. Дослідження в галузі пенітенціарної психології з проблем вивчення особистості засуджених і їх ресоціалізації (Ю.М. Антонян, І.П. Башкатов, В.Л. Васильєв, П.Б. Ганнушкін, М.Н. Гернет, А.Д. Глоточкін, В.Г. Дєєв, М.І. Єнікєєв, А.Ф. Зелінський, А.Г. Ковальов, В.О. Коновалова, В.Н. Кудрявцев, А.Ф. Лазурський, А.С. Макаренко, А.І. Панкін, В.Ф. Пиріжков, А.Н. Сухов, А.І. Ушатіков, В.Ю. Шепітько та ін.).

4. Дослідження в галузі психології сім’ї (Т.В. Андрєєва, В.Н. Дружинін, Л.Б. Шнейдер, Е.Г. Ейдеміллер, В.В. Юстіцкіс та ін.), а також положення екзистенціально-гуманістичного напрямку в психології та психотерапії (К. Роджерс, В. Сатір, І. Ялом та ін.).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено методику психологічної корекції батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі, як психологічного чинника їх ресоціалізації;

- подальшого розвитку набула систематизація основних проблем і особливостей сімейних стосунків засуджених, що є основою для розробки способів психологічної корекції їх батьківської поведінки;

- удосконалено зміст адекватної батьківської поведінки як важливого чинника успішності ресоціалізації засуджених.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані результати надають можливість психологам пенітенціарних закладів та спеціалістам громадських організацій планувати й організовувати заходи з цілеспрямованої психологічної корекції батьківської поведінки в осіб, які звільняються з місць позбавлення волі. Розроблений програмний тренінг може бути використаний для цілеспрямованого розвитку в осіб, позбавлених волі, адекватних та адаптивних моделей відповідального батьківства на когнітивному і емоційному рівнях і, відповідно, поглиблення їх соціальних стосунків, формування просоціальної позиції у суспільстві.

Результати дослідження впроваджено у вигляді програмного тренінгу з психологічної корекції батьківської поведінки осіб, які звільняються з місць позбавлення волі в Мелітопольській виховній колонії (акт №1 від 18.02.2008 р.), в Темнівській виправній колонії №100 у Харківській області й у Березаньській виправній колонії №95 у Київській області за підтримки Європейської комісії і державного Департаменту України з питань виконання покарань (акт від 3.03.2008 р.), в серії навчальних тренінгів для соціальних працівників і практичних психологів районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді м. Харкова в межах програми підвищення кваліфікації з надання соціальних послуг людям, які повернулися з місць позбавлення волі (довідка №1 від 28.01.2008 р.), в науково-практичному посібнику для психологів, соціальних працівників, що працюють з особами, які відбувають або відбували покарання в місцях позбавлення волі.

Достовірність результатів дослідження та їх обґрунтування забезпечені системним аналізом особливостей сімейних стосунків засуджених; відповідністю методів дослідження його предмету, цілям і завданням; репрезентативністю вибірки випробуваних, необхідною для якісної та кількісної характеристики результатів дослідницької й