Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Базова програма "Я у світі" про трудове виховання дошкільників

Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 

швидко встановлюють зв'язки між життєвими подіями, переживаннями людини та виразом її обличчя і поведінкою. У цьому віці на основі попередньо здобутих знань формується елементарна система цінностей, визначаються пріоритети у діяльності.

Завданнями емоційно-ціннісного розвитку, що стосуються трудового виховання, є такі:
збагачувати внутрішній світ дітей позитивними емоціями та насичувати їхнє життя приємними враженнями;
виховувати у дітей бажання бути приємними іншим; учити адекватно реагувати на успіх/неуспіх у діяльності;
виховувати помірковане, оптимістичне ставлення до труднощів;
розвивати мотивацію творчої активності;
виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до рукотворних предметів, речей, результатів власної та чужої праці.
Умовами, які необхідні для позитивного сприйняття дітьми праці і ставлення до неї та її результатів як до цінності, є:
запобігання проявам інертності, емоційної глухоти, байдужості та бездіяльності дітей;
засвоєння дітьми правил соціально прийнятної та схвалюваної поведінки;
збагачення емоційної сфери дітей;
надання можливості вільно виявляти почуття.
Отже, діти старшого дошкільного віку розуміють залежність проявів емоцій людини від конкретних дій та вчинків – як власних, так і інших людей. Тому вони намагаються принести задоволення іншим своєю поведінкою, діяльністю, працею. У трудовій діяльності їх приваблює вже не стільки процес, скільки результат, який буде оцінений іншими і зможе принести задоволення. Діти цінують свою працю і працю інших, відчувають задоволення і навіть гордість від отриманого результату (морального та матеріального).
Пізнавальний розвиток
У старших дошкільників значно зростають обсяг та якість знань про працю дорослих, роль праці у житті людей. У старшому дошкільному віці інтенсивно розвиваються пізнавальні процеси – сприймання, пам'ять, мислення, увага, уява. Діти свідомо планують свої дії, регулюють їх, використовуючи для цього внут-рішнє мовлення. Вони охоче експериментують з новими матеріалами, пракично перетворюють предмети та об'єкти, виявляють їхні нові властивості, зв'язки та за-лежності. Розвивається здатність до аналізу змін, зумовлених перетворю-вальною діяльністю: діти розмірковують над ними, діють послідовно і дедалі частіше не лише у зовнішньому, практичному, а й у внутрішньому, мисленнєвому плані.
Основними завданнями пізнавального розвитку дітей старшого дошкільного віку, що стосуються трудового виховання, Базовою програмою визначено такі:
розширювати уявлення дітей про процеси виробництва продуктів харчування, одягу, взуття, предметів домашнього вжитку, творів мистецтва тощо;
розвивати пізнавальні здібності, зокрема прогнозувати ймовірні зміни та ефект від своїх дій;
прищеплювати культуру праці, стимулювати самостійну активність.
Оскільки діти старшого дошкільного віку вже мають певні уявлення про природне довкілля, вони цікавляться інформацією про професії людей, які пов'язані з природою – фермер, лісівник, садівник, еколог – чи зображують її – художник, графік, пейзажист, анімаліст, дизайнер ландшафтів.
У сфері життєдіяльності «Культура» діти проявляють інтерес до інформації про декоративно-вжиткове та прикладне мистецтво, а отже, і до професій, пов'язаних з відповідними творчими процесами, скажімо, художник-дизайнер, інженер-конструктор, промисловий дизайнер.
Сфера життєдіяльності «Люди» містить професії, які потребують уміння спілкуватися з людьми, зокрема учитель, продавець, лікар, або зображувати людей – художник-портретист, письменник, скульптор, модельєр, актор.
Як бачимо, перелік професій осучаснено, і в ньому значно зменшено частку робітничих професій. Вихователі, з огляду на регіональні можливості, професії батьків своїх вихованців, розташування дитячого садка, розширюють цей перелік і намагаються дати дітям знання про різноманітні професії, які існують у соціумі, їх характерні особливості та значення для інших людей.
З огляду на наочно-дійовий та наочно-образний характер мислення дітей дошкільного віку основними методами ознайомлення виступають спостереження за діяльністю людей різних професій у найближчому оточенні дітей, зокрема за роботою кухаря, медичної сестри, будівельника, шофера, продавця, бібліотекаря, листоноші, а для дітей сільської місцевості – тракториста, доярки, хлібороба тощо.
Для того щоб трудова діяльність старших дошкільників була успішною, насамперед необхідно створити умови для збагачення знань дітей, що є основою практичних умінь, зокрема знань про працю людей.
Для цього слід:
1) формувати знання у певній системі, що передбачає поступове ускладнення інформації за принципом концентричності і містить такі сходинки пізнання:
ознайомлення з поняттям, що розкриває сутність об'єкта чи явища;
ознайомлення з роллю або призначенням цього об'єкта чи явища у житті людини;
побудова системи знань, у якій поступово розкривається багатство граней об'єкта пізнання, причинно-на-слідкові зв'язки як найважливіші у з'ясуванні його сутності;
2) формувати знання за допомогою всього доступного спектра методів – спостережень за працею дорослих, розповідей, читання художньої літератури, ігор тощо.
В умовах дитячого садка враження від спостережень вихователі закріплюють під час бесід з вихованцями, малювання, сюжетних ігор тощо. Знання про працю дорослих найбільш широко діти використовують під час сюжетно-рольових ігор.
Проте, сучасні методичні кабінети у дошкільних закладах здебільшого не можуть запропонувати вихователям дидактичні матеріали для ознайомлення дітей з тим спектром професійної діяльності людей, який рекомендовано Базовою програмою. І не тому, що вихователь-методист не бажає цього робити. На жаль, на сьогодні науковці ще не розробили, а промисловість не випускає дидактичні картини для дошкільних закладів на тему «Сучасні професії». Бракує й іграшок, що мають характерні ознаки представників тієї чи тієї професії.
Отже, ознайомлюючись із працею дорослих, діти старшого дошкільного віку бачать трудовий процес, його конкретні результати, пізнають їх роль у задоволенні потреб людини. Оскільки діти від природи схильні до наслідування, все цікаве їх приваблює, педагог має широкі можливості для спрямування їх вільної діяльності, ініціювання певних емоцій, прагнень. Діти усвідомлюють, що праця потребує фізичних і вольових зусиль, уміння, терпіння. Постійна участь у різних видах праці сприяє формуванню вміння і звички працювати регулярно, переборювати труднощі, дає змогу виховувати організованість, самостійність, вольові якості особистості.
Згідно з Базовою програмою показниками розвитку компетентної особистості у старшому дошкільному віці є прояви фізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, пізнавальної, мовленнєвої, художньо-естетичної, творчої активності у сферах життєдіяльності: «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам».
У «Портреті дошкільника напередодні його вступу до школи» Базовою програмою представлено основні показники, що характеризують найістотніші сторони розвитку дитини напередодні її вступу до школи. Спробуємо окреслити ті показники, що розкривають очікуваний результат трудового виховання дитини старшого дошкільного віку.
Фізичний розвиток:
у своїх діях керується всіма органами чуття;
вправна, витривала, енергійна у повсякденній діяльності;
належним чином застосовує різні технології у фізичній та предметно-практичній діяльності.
Емоційний розвиток:
сприйнятлива до переживань інших, емпатійна;
вносить корективи у власну поведінку відповідно до настрою оточен-ня, намагається бути емоційно суголосною іншим.
узгоджує свої дії з партнерами по спільній діяльності, вміє домовля-тися, укладати угоди, виходити з конфлікту з найменшим и зусиллями;
поводиться миролюбно.
Моральний розвиток:
знає основні правила моральної поведінки, намагається дотримуватися їх у своїй діяльності;
ініціює допомогу та підтримку всім, хто цього потребує.
Розвиток довільної поведінки:
орієнтується на правилодоцільну поведінку, впорядковує простір навколо себе; формулює мету своєї діяльності, передбачає майбутній результат, планує свої дії;
доводить розпочате до кінця, виконує дану іншим обіцянку;
мобілізується на долання труднощів, звертається по допомогу лише у разі об'єктивної необхідності;
контролює проміжні результати своєї діяльності, вносить у них корективи, виправляє помилки, без спонукань ззовні може, якщо треба, переробити зроблене, поліпшити свій результат;
протягом певного часу може організовувати себе та однолітків;
характеризується вольовими рисами характеру – самостійністю, наполегливістю, цілеспрямованістю.
Розвиток пізнавальної активності:
збирає інформацію через спостереження, практичні спроби і помилки;
уміло використовує набуті знання для отримання нових;
пов'язує свої знання з реальними життєвими ситуаціями, апробує їх.
Креативний розвиток:
характеризується творчою продуктивністю, схильністю реалізувати задумане;
здатна прогнозувати, випереджати, передбачати.
Мовленнєвий розвиток:
ефективно спілкується рідною мовою;
має збалансований словниковий запас з кожної сфери життєдіяльності.
Художньо-естетичний розвиток:
має елементарні особисті естетичні критерії;
має сформовані зачатки художнього смаку.
Екологічний розвиток:
усвідомлює, що сміття забруднює довкілля; володіє навичками дбайливого ставлення до природи;
розуміє відповідальність – людей та власну – за стан природного довкілля.
Розвиток позитивного ставлення до себе:
прагне заявити про себе, демонструє свої здібності та вміння, домагається їх визнання значущими іншими;
не погоджується з несправедливими оцінками;
упевнена у своїх можливостях, довіряє собі.
Розвиток загальнонавчальних умінь:
має сформовані організаційні уміння та навички;
володіє контрольно-оцінними вміннями, способами перевірки та самоперевірки, оцінювання якісно-кількісних характеристик результату та вкладених у його досягнення особистих зусиль.
Трудове виховання дітей дошкільного віку передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Навіть найпростіший результат трудових зусиль – вимитий посуд, прибрана кімната тощо – сприяє самоусвідомленню дитини, вселяє їй упевненість у собі, прагнення випробувати себе у нових видах діяльності.
 
Список використаних джерел
 
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку “Я у світі”/ Міністерство освіти і науки України, Академія пед. наук України; наук. ред. та упор. О. Л. Кононко. – К. : Світич, 2008. – 430 с.
Бєлєнька Г. В. Зростання дошкільника в праці / Г. Бєлєнька. – К. : Шкільний світ, 2010. – 112 с.
Бєлєнька Г. Ким хочуть стати наші діти? / Ганна Бєлєнька // Дошкільне виховання. – 2008. – № 5. – С. 5-6.
Виховання дошкільника в праці / З. Н. Борисова, Г. В. Бєлєнька, М. А. Машовець та ін. – 2-ге вид., стер. – К., 2002. – 112 с.
Дошкільна освіта в Україні: нормативно-правове регулювання / упор. Л. Гураш, Т. Вороніна. – К. : Вид. дім “Шкіл. світ”, 2006. – 120 с.
Калуська Л. Праця як важливий засіб ранньої соціалізації дитини / Л. Калуська // Дошкільне виховання. – 2004. – № 2. – С. 8-9.
Швайка Л. А. Організація трудової діяльності в дитячому садку. – Х. : Вид. група “Основа”, 2008. – 187 с.
Фото Капча