Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

Підвищену небезпеку представляють приміщення з металевими, земляними підлогами, вологі приміщення. Особливо небезпечні – приміщення з парами кислот і лугів у повітрі. Безпечною для життя є напруга не вища 42 В для сухих, опалюваних з струмонепровідними підлогами приміщень без підвищеної небезпеки та не вище 36 В для приміщень з підвищеною небезпекою (металеві, земляні, цегельні підлоги, вогкість, можливість торкання заземлених елементів конструкцій), а також не вище 12 В для особливо небезпечних приміщень, що мають хімічно активне середовище, дві і більш ознаки приміщень з підвищеною небезпекою.

У випадку, коли людина знаходиться поблизу упалого на землю дроту, що знаходиться під напругою, виникає небезпека поразки кроковою напругою. Напруга кроку – це напруга між двома крапками ланцюга струму, що знаходяться одна від іншої на відстані кроку, на яких одночасно стоїть людина. Такий ланцюг створює струм, що розтікається по землі від дроту. Опинившись у зоні розтікання струму, людина повинна з'єднати ноги разом і не поспішаючи виходити з небезпечної зони так, щоб при пересуванні ступня однієї ноги не виходила цілком за ступню іншої. При випадковому падінні можна торкнутися землі руками, чим збільшити різницю потенціалів і небезпеку поразки.

Дія електричного струму на організм характеризується такими основними вражаючими факторами:

електричним ударом, що збуджує м'язи тіла та приводить до судорог, зупинці дихання і серця;

електричним опіком, який виникає у результаті виділення тепла при проходженні струму через тіло людини. 

В залежності від параметрів електричного ланцюга і стану людини може виникнути почервоніння шкіри, опік з утворенням міхурів, обвуглюванням тканин. При розплавлюванні металу відбувається металізація шкіри з проникненням у неї шматочків металу.

Дія струму на організм зводиться до нагрівання, електролізу і механічному впливу. Це може служити поясненням важких наслідків електротравми за інших рівних умов. Особливо чутлива до електричного струму нервова тканина і головний мозок. Механічна дія струму приводить до розриву тканин, розшаруванню, ударної дії випаровування рідини з тканин організму.

При термічній дії відбувається перегрів і функціональний розлад органів на шляху проходження струму.

Електролітична дія струму виражається в електролізі рідини в тканинах організму, зміні складу крові.

Біологічна дія струму проявляється в роздратуванні і перенапрузі нервової системи.

При поразці людини електричним струмом потрібно негайно звільнити потерпілого від провідника зі струмом. У першу чергу варто знеструмити дріт. Якщо відключити його неможливо, треба терміново відокремити від нього потерпілого, використовуючи  сухі ціпки, мотузки й інші засоби. Можна взяти потерпілого за одяг, якщо він сухий і відстає від тіла, не торкаючись при цьому до металевих предметів і частин тіла, не покритих одягом. При наданні допомоги треба ізолювати себе від “землі”, уставши на непровідну струм підставку (суху дошку, сухе гумове взуття і т.п.), і обернути руки сухою тканиною. Потерпілому забезпечити спокій і спостереження за пульсом і диханням.

З тих пір, як була встановлена при електротравмі клінічна смерть, необхідно при відсутності пульсу і дихання здійснювати реанімаційні заходи – штучну вентиляцію легенів і непрямий чи закритий масаж серця. Ці заходи необхідно проводити до відновлення роботи серця і самостійного дихання, до надання кваліфікованої медичної допомоги, чи до появи трупних плям (тобто безпосередніх ознак біологічної смерті). При наявності змін тканини у місці впливу електричного струму, накладають суху асептичну пов'язку на уражену частину тулуба. Щоб уникнути поразки електричним струмом, необхідно всі роботи з електричним устаткуванням і приладами проводити після відключення їх від електричної мережі.

 

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

1. Фізично небезпечні фактори.

2. Механічні коливання та їх вплив на людину.

3. Шум. Дія шуму на організм людини.

4. Інфразвук як негативний фактор.

5. Ультразвук. Дія ультразвуку на організм людини.

6. Електричні поля як негативний фактор техногенного походження.

7. Електромагнітні випромінювання оптичного діапазону. Їхня негативна дія на людину.

8. Електричний струм як негативний фактор побутового середовища.

 

 

Назва “іонізуючі випромінювання” поєднує різні за своєю фізичною природою потоки енергії. Подібність між ними в тім, що всі ці випромінювання мають велику енергію, близьку за своїм характером хімічної дії на речовину, а також на живі організми.

Усі види іонізуючих випромінювань можна розділити на дві групи: електромагнітні випромінювання, до яких відносяться рентгенівські і гамма-промені, і потоки різного роду ядерних частинок.

Рентгенівські і гамма-промені належать до широкого спектру електромагнітних хвиль (рис. 2.2) і займають у ньому крайнє місце слідом за радіохвилями, інфрачервоними променями, видимим світлом і ультрафіолетовим випромінюванням. Усі ці види випромінювань розрізняються між собою по довжині хвилі. Найбільш коротку довжину хвилі і найбільшу частоту електромагнітних коливань у цьому спектрі мають рентгенівські і гамма-промені. Так, довжина хвилі рентгенівських променів, що випромінюється діагностичним