Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безробіття

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Безробіття – це соціально-економічне явище, за якого частина працездатного населення не може знайти роботу, стає відносно надлишковою, поповнюючи резервну армію праці.
Безробіття може існувати в різноманітних формах, основними типами його є:
фрикційне – тимчасова добровільна незайнятість, пов’язана з переходом з однієї роботи на іншу. Вона виникає через недосконалість у технічному функціонуванні ринку праці, відсутність інформації про наявність робочих місць, прагнення громадян краще застосувати свої здібності і носить короткостроковий характер;
структурне – вид вимушеного безробіття, викликаного структурною перебудовою економіки, ліквідацією застарілих галузей, що змінює, у свою чергу, структуру загального попиту на робочу силу у професійному або регіональному розрізі;
циклічне – безробіття, викликане спадом виробництва, коли сукупний попит на товари і послуги зменшується, а безробіття зростає;
приховане – зайва кількість працівників, зайнятих у виробництві, хоча виробничий процес вимагає меншого числа працюючих;
конверсійне – безробіття, пов’язане зі скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях АПК;
молодіжне безробіття;
залишкове – безробіття, викликане обмеженням працюючих за станом здоров’я, віком, більш низькою продуктивністю або мобільністю, відсутністю прагнення до підвищення кваліфікацій у літніх людей.
Крім того, існують сезонне, технологічне, регіональне, застійне та інші види безробіття.
На сьогодні економісти вважають, що природний рівень безробіття дорівнює приблизно 5-6%. Якщо поточне безробіття значно перевищує природну норму, то це свідчить про вимушене безробіття.
Безробіття, особливо вимушена, – це щось більше, ніж економічне нещастя, це також і соціальна катастрофа. Депресія приводить до бездіяльності, а бездіяльність – до втрати кваліфікації, втраті самоповаги, занепаду моральних надбань, розпаду сімей, самогубств, соціальної напруженості. Історія переконливо показує, що масове безробіття приводить до швидких, а іноді і дуже швидких соціально-політичних змін, тому держави намагаються знижувати рівень безробіття, щоб убезпечити себе і суспільство від соціальних вибухів і потрясінь.
Приховане безробіття має місце, якщо кількість працівників на виробничих дільницях перевищує об'єктивно потрібну. Наслідками його є депрофесіоналізація, низька якість продукції, падіння дисципліни праці, зрівнялівка в оплаті праці, зниження реальної заробітної плати. Серед поширених форм прихованого безробіття – вимушені виробничі простої з технологічних причин, прогули і простої, пов'язані з недобросовісним відношенням робітників до праці.
Отже, економісти розрізняють, головним чином, три види безробіття: фрикційне, структурне і циклічне.
Фрикційне безробіття породжується постійним переміщенням населення з одного регіону (міста, селища) в інший, зміною професії, етапів життя (навчання, робота, народження дитини і догляд за нею тощо). Безробіття, яке виникає з цих мотивів, розглядається як добровільне, оскільки люди за власним бажанням змінюють місце проживання, роботу, професію, приймають рішення навчатися або мати дитину. Фрикційне безробіття існує завжди, воно неминуче. Головна його ознака – низька тривалість. Так, у США в кінці 80-х років ХХ ст. приблизно 50% безробітних були такими менш чим 5 тижнів, а 80% безробітніх – приблизно 14 тижнів. Це говорить про те, що американське безробіття по природі значною мірою носить фрикційний характер, що свідчить про достатньо високу ефективність ринку робочої сили, нормальний процес перерозподілу ресурсів в економіці, а не про серйозну соціальну проблему. Істотною рисою такого безробіття є також те, що люди, які шукають роботу, володіють необхідною кваліфікацією, професійною підготовкою і навичками, а на їх здібності існує попит з боку фірм.
Добровільна відмова від роботи не вичерпується лише фрикційним безробіттям. Добровільне безробіття виникає, коли людина не хоче працювати за низьку заробітну плату. Крім того, в будь-якому суспільстві є певний відсоток людей, які взагалі не хочуть працювати (в західних країнах їх доля доходить до 15%). До цієї категорії входять досить багаті люди, які можуть дозволити собі не працювати, оскільки не потребують прибутків від праці. Сюди ж можна віднести “природжених дармоїдів” (бомжі тощо), для яких життя без домівки – своєрідний стиль життя, психологічна установка. Частина людей одержують прибуток з інших джерел (знаходяться на утриманні дружини або чоловіка, держави) і вважають, що той заробіток, який вони одержують, не компенсує їм втрати дозвілля або неринкову діяльність, включаючи роботу вдома і виховання дітей. Зрештою, до категорії добровільних безробітних нерідко потрапляють люди з низькою кваліфікацією, які не можуть розраховувати на високі заробітки, а також робітники тих країн, де податки настільки високі, що трудові доходи не приносять відчутного чистого прибутку.
Структурне безробіття виникає у результаті незбігання попиту на робочу силу і пропозиції праці, яка пов'язана з технологічними змінами у виробництві, які породжують і структурні зміни в попиті на робочу силу. З цієї причини структурне безробіття інколи називають технологічним. Під впливом технологічних змін попит на деякі види професій закінчується і роботодавці шукають спеціалістів з новими професіями. Крім того, відбуваються зміни територіального розподілу робочої сили, в результаті чого в окремих регіонах може нагромаджуватися незайняте населення. У 90-ті роки ХХ ст. у Росії та інших країнах СНД безробіття зростало значною мірою за рахунок структурного компонента, тому що, з одного боку, попит на велику кількість спеціальностей почав різко падати (інженери, проектувальники, науково-дослідні працівники тощо), а з іншого – з'явилася потреба у нових професіях (банківські службовці, бухгалтери, комерсанти, менеджери, охоронці та ін.).
Уникнути структурного безробіття неможливо, – це пов'язано з тим, що технічний прогрес завжди породжує нові товари, технології і навіть цілі галузі (до них, наприклад, відноситься виробництво персональних комп'ютерів, лазерних дисків), у результаті чого різко змінюється структура попиту на робочу силу, а люди з непотрібними професіями доповнюють ряди безробітніх.
Структурне безробіття відрізняється від фрикційного ще й тим, що має більш тривалий характер. Фрикційні безробітні, як правило, мають можливість отримати роботу без додаткової перепідготовки, тому що на ринку праці попит на їх професії зберігається. Навпаки, структурним безробітним потрібно іноді не тільки перепідготовка, але й зміна місця проживання.
Фрикційне і структурне безробіття також називається природним безробіттям. Поняття було введено в економічну науку М. Фрідменом у 1968 р., і, незалежно від нього, розроблено іншим американським вченим – Е. Фелпсом.
Природне безробіття характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможної достатньо швидко здійснювати міжгалузеві і міжрегіональні переміщення в залежності від потреб виробництва. Природне безробіття – це частка безробітніх, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці, тобто потенційному ВВП.
Поняття повної зайнятості не означає, що всі люди працездатного віку зайняті в суспільному виробництві, оскільки фрикційне і структурне безробіття неминуче. Рівень безробіття при повній зайнятості визначається цілим рядом факторів, і, насамперед, мінімальною заробітною платою. Її низький рівень сприяє тому, що збільшуються терміни пошуку роботи молоддю, яка вперше шукає роботу, а також тими безробітними, які шукають більш високооплачувану роботу.
На природний рівень впливають також система соціального страхування на випадок безробіття, авторитет профспілок, схильність людей до трудової діяльності, різниця у темпах зростання за секторами економіки, податки тощо. Оскільки ці фактори мінливі, то і рівень природного безробіття з часом змінюється. Розрахунки показують, що рівень природного безробіття зростає при збільшенні фактичного безробіття. Збільшення безробіття в періоди спадів виробництва закінчується повертанням його не до початкового рівня, а до більш високого природного рівня.
Безробіття на природному рівні необхідне, тому що воно стримує інфляцію. В економіці з повною зайнятістю будь-який сплеск сукупного попиту обертається зростанням рівня цін, оскільки виробництво не може адекватно відреагувати на попит, який виріс, через дефіцит ресурсів.
Структурне безробіття, при всій своїй проблемності, також може не хвилювати країну, але лише в тому випадку, коли загальна кількість вільних місць не поступається кількості людей, які шукають роботу, хоча і мають інші спеціальності. Якщо робочих місць взагалі менше, ніж безробітних, тоді це погано. Це означає, що в країні виникла третя, найнеприємніша форма безробіття – циклічна.
Циклічне безробіття виникає головним чином в тих країнах, які переживають загальний економічний спад. У цьому випадку кризові явища виникають не на окремих, а практично на всіх товарних ринках. Проблеми переживає велика кількість фірм країни, а масові звільнення починаються майже одночасно і скрізь. У підсумку загальна кількість вільних робочих місць в країні виявляється менше кількості безробітних.
Рівень циклічного безробіття визначається як різниця між фактичним і природним рівнями безробіття. Циклічне безробіття свідчить про неповне використання виробничих ресурсів. В цьому випадку фактичний об'єм національного виробництва нижчий від потенційного. Якщо ж фактичний рівень ВВП дорівнює потенційному, то природний рівень безробіття дорівнює фактичному. В цьому випадку циклічне безробіття відсутнє. Отже, чим нижче фактичний ВНП порівняно з потенційним, тим більшим є циклічне безробіття:
Сезонне безробіття знайоме людям багатьох професій, наприклад всім, хто обслуговує відпочиваючих на курортах. Така незайнятість, звичайно, породжує певні проблеми, але в ній немає нічого трагічного: прийде новий сезон, і з ним повернеться робота. Більш того, сезонно незайняті люди не зовсім підходять під саме визначення безробітного, тому що часто не займаються активним пошуком постійного місця роботи. Комусь не подобається такий спосіб життя, у інших немає потрібної кваліфікації або бажання її отримати.
Таким чином, безробіття породжує серйозні витрати як для суспільства в цілому, так і для окремих його громадян (які поповнили кількість безробітних). Наявність безробітних означає, що країна створює менший об'єм національного продукту у порівнянні з об'ємом при повній зайнятості. Це відбувається внаслідок того, що праця використовується не повною мірою. Отже, в меншому ступені використовується й інші фактори: виробничі споруди, обладнання, транспорт, природні ресурси тощо. У результаті об'єм національного виробництва стає меншим, ніж той, яким би він міг би бути при повному використанні виробничих ресурсів.
 
Список використаних джерел:
 
Кельдер Т. Л. Економіка праці. – Запоріжжя: ЗДУ, 2001.
Мельник В. І. Економіка праці: навчально-методичний посібник. К. : КІБіТ, 1999.
Мочерний С. В., Довбенко М. В. Економічна теорія: Підручник. – К. : Видавничий центр «Академія», 2004.
Мочерний С. В. Політична економія: Навч. посіб. – К. : Знання-Прес, 2002.
Фото Капча