Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Білоголова українська порода в історичному аспекті

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
14
Мова: 
Українська
Оцінка: 
В статті наведена характеристика білоголової української породи великої рогатої худоби, яка на даному етапі свого розвитку відноситься до локальної породи молочного напряму продуктивності й утримується впродовж багатьох років лише в одному племінному господарстві. Детально описані етапи формування породи і її біологічні особливості, встановлені фактори скорочення породи, проаналізований сучасний стан та молочна продуктивність корів різних ліній. Оцінка корів за молочною продуктивністю засвідчила значну неоднорідність тварин, що здебільшого узгоджується із їх походженням. При цьому надій корів-первісток в стаді за середнього показнику 4239кг мав межі ознаки 6626-1687кг, що не сприяє селекційному покращенню породи та її інтенсивному використанню в галузі. Відмічено, що на надій корів за першу та в середньому за ряд лактацій більш відчутний вплив здійснювали бугаї-плідники, а не лінія. Тому для створення однорідного за молочною продуктивність стада даної породи рекомендовано повторювати вдалі поєднання батьківських форм та добирати корів за надоями за першу лактацію.
Ключові слова: порода, віхи розвитку популяції, молочна продуктивність, вплив бугаїв-плідників, лінійна належність.
 
Постановка проблеми. Закономірною рисою сучасного суспільства слід вважати швидку зміну попиту на той чи інший вид продукції, включаючи сільськогосподарську, що приводить до створення нових порід з бажаними ознаками продуктивності та витіснення з ринку застарілого, менш продуктивного матеріалу [9, 17]. Тобто, хочемо ми чи ні, але в ринкових умовах перевагу мають і матимуть сучасні, спеціалізовані породи чи гібридні тварини, які задовольняють попит переробної промисловості та суспільства на певний вид продукції. За таких обставин, розведення місцевих порід сільськогосподарських тварин, виробництво й переробка їх продукції є досить проблематичними, оскільки супроводжується збитковістю галузі. Саме тому пошук методів підвищення продуктивності тварин в стадах локальних порід, які б зробили їх конкурентоспроможними, є актуальною проблемою галузі.
Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Загальновідомо, що породи сільськогосподарських тварин можуть швидко прогресувати за рівнем продуктивності, розширяючи свій ареал, або переходити в категорію малочислених, не здатних поліпшити свою продуктивність до відповідного рівня. Саме такий стан порід сільськогосподарських тварин в Україні, а ще раніше – в світі, вивів на глобальний рівень проблему збереження генофонду локальних порід, яка поза безліч пропозицій, створених організацій і вкладених коштів до цього часу залишається актуальною і не має остаточного вирішення [3, 4, 7, 11, 14-17].
Наразі ми шкодуємо за симентальською молочно-м’ясною породою великої рогатої худоби, яка в свій час була основою для створення нових порід в Україні, але продовжуємо використовувати голштинську породу у якості поліпшувальної уже в стадах новостворених вітчизняних порід. В свій час для створення української чорно-рябої молочної породи був використаний масив білоголової української породи, тварини якої вважалися дрібними й малопродуктивними, що в подальшому привело до її знищення. Поява української молочної породи узгоджується із значним скорочення червоної степової породи, яка вважається основою для першої. І таких прикладів вдалого чи не вдалого створення та використання порід в галузі молочного скотарства України досить багато [2, 8, 10, 13, 17].
Для порід, які інтенсивно використовуються в галузі й займають провідні позиції, розроблені програми селекційно-племінної роботи, ДКПТ, каталоги плідників тощо, вони є об’єктом досліджень науковців та складовими науково-технічних програм галузевих установ, які виконуються за кошти бюджету. Але поряд із декількома найбільш використовуваними породами великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності функціонують й такі, які складно назвати породами з огляду на їх структуру, численність, ареал розведення тощо. В науковій літературі дедалі складніше знайти інформацію про вітчизняний генофонд локальних порід, серед яких бура карпатська, лебединська, білоголова українська, червона молочна, червона польська та інші ймовірно через те, що вони вже відіграли свою роль у породоутворюючому процесі й не представляють вагомого інтересу у виробників продукції. Але ці породи є складовими селекційного процесу галузі молочного скотарства в Україні, зосереджені в племінних, а тепер уже – генофондових стадах, й повинні підлягати такому ж моніторингу, як і сучасні провідні породи великої рогатої худоби. У наших попередніх роботах [5, 6] висвітлювався стан вітчизняних локальних порід свиней, овець, птиці з рекомендованими методами селекційно-племінної роботи з ними. Проте поза дослідженнями залишилося ще чимало локальних вітчизняних популяцій, серед яких білоголова українська порода молочного напряму продуктивності, яка теж потребує постійного моніторингу й визначеності щодо її подальшої участі в процесі виробництва продукції тваринництва та як складової біорізноманіття тваринного світу.
Постановка завдання – моніторинг білоголової української молочної породи великої рогатої худоби в історичному аспекті та перспективність її поліпшення методами внутрішньопородної селекції.
Методика та методи досліджень. Оцінювання стану білоголової української породи було зроблено за результатами обстеження племінного заводу ТОВ «Подільський господар» Хмельницької області у 2015 році в рамках виконання НТП «Збереження генофонду сільськогосподарських тварин». Порівняльний аналіз молочної продуктивності корів-первісток та середньої продуктивності корів у залежності від походження зроблено за використання матеріалів електронної інформаційної бази даних господарства. Історичні аспекти розвитку породи подано за матеріалами експедиційного обстеження науковців Київської крайової сільськогосподарської дослідної станції [18], даних літературних джерел [1, 12], Державних племінних реєстрів за 2005 та 2014 роки та власних досліджень. Статистичне опрацювання матеріалів власних досліджень зроблено за використання програмного пакету «STATISTICA 6. 0» на ПК.
Результати досліджень. Як стверджують літературні джерела, білоголова українська порода була створена в результаті
Фото Капча