Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Біологічні ритми: психофізіологічні та клінічні аспекти

Предмет: 
Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

«годинник», який по нейрон-них шляхах здійснюватиме регуляцію ритму з гіпоталамуса. У цьому разі розташування центру біологічного «годинника» людини може змінюватися. Те, що в іншому часовому поясі хід біологічного «годинника» перебудовується, свідчить про його умовно-рефлекторну регуляцію.

Найсуттєвішими для організму є зовнішні впливи, які пов'язані з активністю Сонця. Відомо, що клітинна енергетична станція оточена двійчастою мембраною. Енергія, яка утворюється в процесі клітинного дихання, потребує використання вуглеводів, жирних кислот, амінокислот. Процес перетворення цих речовин відбувається за участю елект-рично заряджених частинок – іонів. У процесі біологічного окислення беруть участь іони і електрони (вони мають негативний заряд). На останньому етапі утворюється вода і вуглекислий газ. Якщо з якоїсь причини на цьому етапі не вистачає атомів кисню, то вільний водень накопичується у вигляді позитивно заряджених іонів. У цьому разі подальший процес біологічного окислення закінчується і настає енергетична криза клітини.
Збудження клітини від зовнішнього подразника відбувається лише тоді, коли вона розташована у середовищі, де є іони кальцію, які забезпечують мембрані вибіркову проникливість для іонів натрію і калію. Чим більше іонів кальцію в організмі, тим більший поріг клітинного збудження. Таким чином, кальцій відіграє певну роль у нормальному функціонуванні нервової системи, а отже і в характері нервових процесів. Якщо такий електрохімічний генератор є в кожній клітині, то він реалізується і в цілому організмі.
Під дією потоку заряджених Сонцем частинок у магнітній оболонці Землі виникають електромагнітні процеси (магнітні бурі), які впливають на організм людини як на електричне заряджену біосистему. Цей вплив має назву геофізичного. Метеопроцеси (перепади атмосферного тиску, температури, вологості) залежать від геофізичного впливу і таким чином змінюють психофізіологічний стан людини.
Дія зовнішнього електромагнітного поля позначається на нервовій регуляції, серцево-судинній та ін. Підвищується зсідання крові, посилюється тромбоутворення, кров стає в'язкішою. Це змінює мозковий кровотік, призводить до порушення функцій півкуль, появи агресії, тривоги, різноманітних нервових розладів. Особливо несприятливий стан організму розвивається у хворих людей.
За даними роботи швидкої допомоги, у дні підвищеної сонячної активності на 20% збільшується кількість інфарктів міокарда, інсультів та інших загострень.
Здоровий організм здатний включати в ці періоди компенсаторні механізми адаптації, тому негативні процеси у здорових людей не проявляються.
Отже, в кожної людини протягом життя відбувається постійне чергування, ритмічні зміни сприятливих, нейтральних і критичних періодів. Знання цих процесів може бути корисним для нормалізації функціонального стану організму, його підготовки до певної діяльності, реалізації розумових, фізичних і творчих здібностей.
БІОЛОГІЧНІ РИТМИ, біоритми – циклічні коливання інтенсивності й характеру біологічних процесів і явищ. Спостерігаються майже в усіх тварин і рослин, у т. ч. мікроорганізмів, в ізольованих органах і клітинах. Б. р. властиві й окремим біохім. ферментативним реакціям. Одні Б. р. (серцебиття, частота дихання тощо) відносно самостійні, інші (власне Б. р.) відповідають циклічним змінам напруженості факторів навколишнього середовища. Періоди Б. р. коливаються в широких межах – від секунд (біохім. реакції) до багатьох днів. Розрізняють Б. р. добові (циркадні), припливні, місячні тощо. Деякі Б. р. зберігаються і в штучних умовах – при постійних освітленні, т-рі, вологості й атм. тиску. Є дві точки зору на природу Б. р. Згідно з першою, Б. р. зумовлені періодичними біохім. та фіз. -хім. процесами («біологічним годинником), що відбуваються в кожній клітині орг-му. Згідно з другою точкою зору в Б. р. відображені циклічні зміни напруженості геофіз. факторів (геомагнітного поля, температурних коливань тощо). Фаза Б. р. зрушується при зміні освітленості й т-ри. Б. р. є важливою пристосувальною ознакою живих істот.
Роль біологічних ритмів у житті людини та їх значення для медицини.
Вивченням біологічних ритмів нашого організму займається особлива наука – біоритмологія. Більшість процесів, які проходять в організмі, синхронізовані з періодичними сонячно-місячно-земними, а також космічними впливами, оскільки кожна жива система, в тому числі й людина, постійно перебуває у стані обміну інформацією, енергією і речовинами з навколишнім середовищем. Якщо з яких-небудь причин цей обмін порушується, то це негативно відбивається на розвитку і життєдіяльності організму.
Встановлено, що біологічні ритми є однією з фундаментальних адаптацій живої природи до умов існування. Біологічні ритми – це періодично повторювані зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів і явищ. їх можна спостерігати на всіх рівнях організації живої матерії: від внутрішньоклітинного до популяційного. Біологічні ритми фізіологічних функцій настільки точні, що їх часто називають «біологічним годинником». Біоритми розвиваються у тісній взаємодії з навколишнім середовищем і є результатом пристосування до тих чинників довкілля, які змінюються з чіткою періодичністю (обертання Землі навколо своєї осі (з періодом близько 24 годин), обертання Місяця навколо Землі (з періодом близько 28 днів)), ведуть до коливання освітленості, температури, вологості, напруженості електромагнітного поля, вказують час «біологічним годинникам» живих організмів.
Більшість біоритмів формується у процесі онтогенезу. В організмі новонародженого уже реєструються функції, які мають щодобовий ритм (з періодом від 2 до 25 год). Проте поява такої ритмічності залежить від зрілості організму дитини: у недоношених дітей ритмічність розвивається значно пізніше, ніж у дітей, народжених у нормальний термін. На розвиток щодобових коливань біоритмів у новонародженого впливають умови зовнішнього середовища. Наприклад, ретельне дотримання режиму годування дитини прискорює появу щодобової ритмічності. Синхронізація щодобового режиму з соціальним добовим циклом у кожної дитини настає а різний час (між 6 і 16 тижнем після народження).
Найкраще вивчений щодобовий біологічний ритм. На основі експериментальних і клінічних даних припускають, що стан цього ритму є універсальним критерієм загального стану організму. Виявлено щодобові коливання близько 300 фізіологічних функцій організму людини. Ці дослідження дали змогу розробити і скласти «циркадну» (добову) систему людини. Згідно з цією системою, відмічаються такі максимальні добові параметри:
частота серцевих скорочень – о 15-16 годині, частота дихання – о 13-16, рівень систолічного артеріального тиску – о 15-18, кількість еритроцитів – об 11-12, лейкоцитів – о 21-23, гормонів у плазмі крові – о 8-12, білка крові (загального) – о 10, холестерину – о 18 годині тощо. Уночі в людини найнижча температура тіла. Вранці вона підвищується і досягає максимуму в другій половині дня, а протягом доби змінюється з амплітудою до 1, 3°С. Оскільки від температури тіла залежить швидкість біохімічних реакцій, то її підвищення свідчить про те, що вдень обмін речовин найінтенсивніший. Це забезпечує людині активну діяльність. Із добовим ритмом температури тіла тісно пов'язаний сон і пробудження. Більшість людей схильні засинати при зниженні температури тіла і прокидатися при її підвищенні. Чим швидше настає температурний мінімум у нічний період, тим коротший сон у таких людей.
Кожна людина повинна знати про сприятливі і несприятливі для неї періоди доби, щоб у випадку необхідності застосовувати певні засоби застереження. Потрібно прислухову-ватися до свого організму у «важкі» години доби. Наприклад, максимальна ймовірність виникнення інфаркту припадає на 9 год, на 17-18 год і на 2 год ночі. Тому «сердечникам» роботу потрібно починати пізніше 9-ої години, а закінчувати – раніше 17-ої години.
Підпорядковуючись біоритмам, кожний фізіологічний показник протягом доби може суттєво змінюватися, що слід враховувати при діагностиці різних захворювань. Незнання таких закономірностей може призвести до діагностичних помилок. Цей факт потрібно завжди враховувати при поясненні хворим шкідливості самодіагностики та самолікування на її основі.
Досить точно вивчений добовий біоритм симпатико-адреналінової системи. Найпростіша схема виглядає так: максимальна активність (збільшується виділення адреналіну) – вранці (о 8-12 год), мінімум – у середині дня (о 12-16 год), другий максимум – увечері (о 16-22 год) і найбільш виражений мінімум – уночі (о 22-8 год). Відповідно коливається рівень процесів життєдіяльності. Найбільша активність та продуктивність спостерігається у ранкові години, у другій половині дня вона спадає, увечері дещо посилюється і значно знижується уночі. Люди здавна жили згідно з вимогами біоритмів не тільки тому, що користувалися часом відповідно до Сонця, але й тому, що знали з власного досвіду – найпродуктивніше працювати зранку. Рано лягали спати не для економії світла, а, найперше, для того, щоб добре відпочити і продуктивно працювати протягом дня. Після обіду відпочивали, щоб відновити сили до кінця трудового дня. Такі умови диктувала природа, забезпечуючи значну трудову віддачу.
Учені багатьох країн світу намагаються використати дані про біоритми для прогнозування та профілактики деяких захворювань, нещасних випадків, синхронізації соціального ритму з біологічними можливостями людини, а також для вдосконалення системи планування спортивних змагань.
Нейтралізувати порушення у біоритмах допоможе здоровий спосіб життя, виконання конкретних рекомендацій для відповідних професій та видів праці. Сезонні біоритми тісно пов'язані з метеорологічними явищами природи: атмосферним тиском, температурою, вологістю повітря, кількістю кисню, режимом електромагнітних коливань атмосфери, космічною радіацією тощо. Усі ці коливання впливають на стан людського організму, зокрема, на обмінні процеси, артеріальний тиск, роботу ендокринних залоз, психіку, працездатність. Найзгубніше ці коливання біоритмів діють на хворий організм, стан якого за несприятливих умов значно погіршується.
Вивчення біологічних ритмів – основи прогнозів у багатьох галузях нашого життя, медицині, художній творчості, психології, спорті – має велике значення. Ритмічність властива природі, і наше завдання – жити у злагоді з нею.
Фото Капча