Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Богдан Хмельницький. Причини та початок Національної визвольної війни

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Богдан Хмельницький. Причини та початок Національної визвольної війни

1.1 Біографічний портрет Богдана Хмельницького

1.2 Причини та початок Національної визвольної війни

Розділ 2. Подальше розгорнення Національної визвольної війни. Зборівський мир. Білоцерківська угода

2.1 Розгорнення Національної визвольної війни. Зборівський мир

2.2 Білоцерківська угода

Розділ 3. Переяславська рада та «Березневі статті» 1654 р

3.1 Переяславська рада. «Березневі статті» 1654 р

Розділ 4. Завершальний етап Національно-визвольної війни

4.1 Завершальний етап Національно-визвольної війни

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Боротьба українського народу за своє соціальне, національне, релігійне та культурне визволення є однією з найяскравіших сторінок його історії. Ця подія була глибоко закономірним явищем. Спрацював комплекс чинників, які зробили широкомасштабний народний виступ необхідним і можливим. Перша група чинників спонукала, підштовхувала до вияву активності, а друга робила цю активність можливою, створювала ґрунт для її розгортання. І сьогодні, дуже важливо переглянути причини, правильно з’ясувати події національно-визвольної війни через призму сьогодення і зробити відповідні висновки.

Визвольна війна під проводом Б. Хмельницького (1648-1657pp.) проти панування Речі Посполитої та за створення своєї власної держави серед українського народу і попередніх поколінь українських істориків отримала назву «Хмельниччина». В радянській історіографії такий термін не вживався. У 1998 р. Україна широко відзначила знаменну дату в своїй історії – 350-річчя від початку Визвольної війни.

Мета та завдання дослідження є дослідження фактів життя Богдана Хмельницького, а також вивчення проблем, пов'язаних з визвольною боротьбою на Україні у 1648-1657 рр. Для реалізації цієї мети ставилися наступні завдання:

- дослідити й висвітлити динаміку розвитку, основні етапи, їх події, характер, рушійні сили, рівень і форми організованості, озброєння, політичні, соціально-економічні, демографічні наслідки визвольного руху середини ХVII ст. на Україні;

- вивчити зміст, характерні риси основних напрямків визвольного руху, їх взаємозв'язок та взаємовплив на розгортання цього процесу;

- опрацювати наявні документи, ввести в науковий обіг виявлені у ході досліджень історичні джерела з історії 1648-1657 рр.

Об'єктом та предметом дослідження стала національно-визвольна і соціальна боротьба на Україні проти панування Речі Посполитої, польсько-шляхетської соціально-економічної політики, за утвердження української держави та нових суспільних відносин – невід'ємна частина загальноукраїнського історичного процесу середини ХVII ст.

Практичне значення роботи. Матеріали роботи мають науково-пізнавальне значення і допомагатимуть у підготовці до лекцій, плануванні і проведенні семінарів у навчальних закладах. Результати дослідження можуть бути корисними науковцям, викладачам, політикам, студентам, школярам.

 

Розділ 1. Богдан Хмельницький. Причини та початок Національної визвольної війни

 

1.1 Біографічний портрет Богдана Хмельницького

 

Богдан-Зіновій Хмельницький народився 1595 року, ймовірніше всього в Суботові у сім’ї українського шляхтича Михайла Хмельницького. Портрет Богдана Хмельницького представлений на рисунку 1. 1. Стисла формула „шляхтич за походженням, козак за духом” якнайбільше відповідала соціально-психологічній характеристиці Богдана. Не можна ігнорувати впливу на сина матері-козачки, атмосфери козацького духу Чигиринщини, де проходили його дитячі роки. Поза сумнівом, відповідні знання й ціннісні орієнтири Богдан отримав і під час навчання у двох різних за своїм характером навчальних закладах. Він вивчав історичні джерела, праці середньовічних авторів, українську полемічну літературу, право, добре знав історію свого народу, його взаємини з сусідами, вільно володів латинською та польською мовами. Повернувшись додому, назавжди зв’язав свою долю з козацтвом, що свідчило про цілісність натури Богдана.

Як промовляють джерела, холеричний темперамент Богдана часто проявляється в рисах його характеру, вчинках, діях. Різкість у судженнях і запальність поєднувалися з м’якістю, привітністю; дотепність – із мовчазністю; простота і щирість – з лукавством і мстивістю; доброта – з суворою вимогливістю і навіть жорстокістю. Не виключено, що Хмельницький був чудовим актором і залежно від обставин грав ту чи іншу роль. Сучасники звертали увагу на тонкий розум, ерудицію, вміння передбачати розвиток подій, сталеву волю. У ньому дивовижно поєднувалися відчайдушна сміливість і холоднокровна обачність, принциповість, що межувала із впертістю, і готовність до компромісу, поступливості. Поза сумнівом, це була цільна і разом з тим суперечлива натура, у повсякденному житті – невибаглива й скромна. Як правило, носив звичайний козацький одяг і лише в урочистих випадках одягав коштовне вбрання. Садиба в Чигирині нічим не відрізнялася від житла інших заможних козаків. Та, очевидно, спокійне життя господаря було не для нього. Він прагнув на Низ. Хмельницький бере участь, а потім і сам очолює морські походи, відбиття навали кримчаків. Це підносить його авторитет серед козацтва, допомагає зайняти високі пости. Хмельницький як писар Війська Запорозького бере участь у переговорах з королем Владиславом IV та урядом Речі Посполитої. Взяв активну участь разом з Іваном Сірком у війні на боці Франції з Іспанією. Після повернення дізнається про те, що чигиринський староста заявив свої права на Суботів, тероризував Богданову сім’ю, громив хутір, забив найменшого сина. Богдан шукав допомоги у короля, але той нічим не зміг зарадити. Після того, коли Богдан Хмельницький кинув заклик: „З’єднаймося, браття, повстанемо за віру православну, відмовимо волю народу нашого і будемо єдині! ” – його підтримали. У грудні 1647 року Хмельницький подався на Запорожжя, де його було обрано гетьманом.

Рисунок

Фото Капча