Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Буддизм. Його витоки і догмати

Тип роботи: 
Реферат
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Зміст
 
I. Витоки буддизму
II. Догмати буддизму
1. Картина світу очима послідовників буддизму
2. Вчення про душу в буддизмі
3. Ставлення до земного життя будистів
4. Шлях до порятунку через основні правила будизму
III. Мораль релігійного напрямку – буддизму
IV. Особистість засновника даної духовної течії
 
I. Витоки
 
Буддизм виник на території Індостану в YI в. до н. е. Надалі він завоював мільйони послідовників у країнах Азії, але на території Індостану утратив свої позиції і фактично зник. Виникнення буддизму пов'язується з життям і проповідуванням Сиддхартхи Гаутами Будди. Знаменита бенареська проповідь Будди вважається найфундаментальнішим релігійним документом буддизму.
Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму – Типитаки; це слово позначає на мові пали «три сосуди» (точніше три кошики). Типитаку було кодифіковано близько III ст. Тексти Типитаки розділено на три частини – питаки: Виная-питака, Суттапитака й Абхидхармапитака. Виная-питака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих общинах. Центральну і найбільшу частину Типитаки складає Сутта-Нипата. Вона містить величезну кількість оповідань про окремі епізоди життя Будди і його висловів. У третьому «кошику» – Абхидхармапитака – містяться головним чином проповіді і повчання на етичні й абстрактно-філософські теми. У буддизмі існують декілька напрямків, що називаються махаяною- «широкою колісницею», хинаяною-»вузькою колісницею» (або тхеравадою – «щирим навчанням») і варджаяною – «діамантовою колісницею «.
 
ІІ. Догмати
 
1. Картина світу очима послідовників буддизму
 
Всесвіт у буддійській догматиці має багатошарову будову. Можна нарахувати десятки небес, що згадуються в різних канонічних і неканонічних творах хинаяни і махаяни. Усього існують, по уявленнях цієї космології, 31 сфера буття, розташовані одна над іншою, знизу нагору по ступеню своєї піднесеності й одухотвореності. Вони діляться на три розряди: кармолока, рупалока й арупалока.
У кармалоку входять 11 ступенів або рівнів свідомості. Це нижча сфера буття. Тут цілком діє карма. Це повністю тілесна матеріальна сфера буття, лише на вищих своїх рівнях починає переходити в більш піднесені стадії.
Рівні з 12-го по 27-й відносяться до більш високої сфери спостереження – рупалоке. Тут уже дійсно не пряме грубе спостереження, а уява, але воно ще пов'язане з тілесним світом, із формами речей.
І нарешті, останній рівень -арупалока – відірваний від форми і від тілесного матеріального начала.
Те, як виглядає почуттєвий світ у буддизмі, наочно показує картина релігійного змісту, так звана «санса- риин-хурде», тобто «колесо сансари».
На традиційному зображенні величезний страшний дух-мангус, слуга владики смерті, тримає в зубах і пазурах велике коло, що символізує сансару. У центрі кола – невеличке кругле поле, у якому сплелись тіла змії, півня і свині. Це символи тих сил, що викликають неминучі страждання: злість, хтивість і неуцтво.
Навколо ценрального поля розташовані п'ять секторів, що відповідають можливим у сансарі формам переродження. При цьому пекло розміщується завжди насподі, а світи людей і небожителів – у верхній частині кола.
Правий верхній сектор зайнятий світом людей. По нижньому краю цього сектора розташовані фігури, що символізують людські страждання: жінка, що родить, старець, мрець і хворий.
Зліва вгорі такої ж розміру сектор займають тенгрії, що знаходяться одна за одною, що у вічній ворожнечі одна з іншою, і кидають списи і стріли одна в одну.
Справа і зліва розташовані сектори тварин і «биритів». Тварини терзають одне одного, сильні пожирають слабких. Страждання биритів полягають в безупинному голоді.
Земний суд, земні катування і страти знайшли відбиток у нижньому секторі кола. Посеред на престолі сидить самий владика смерті і пекла – Эрлік-хан (санкритске -Яма).
«Сансариїн-хурде» роз'яснює і самий процес непорушного закону переродження в його буддійському розумінні. 12 нидан охоплюють тритакою одне за одним життя, причому етапи, на котрі цей процес буття розпадається, символічно зображені на твердо встановлених для кожного з них малюнках.
Малюнки, що символізують нидани, розташовані по широкому ободі, що охоплює зовні основне коло колеса.
Минуле життя подане 2-ма ниданами. Перша зображується у вигляді сліпої жінки, що не знає, куди вона йде. Це – символ «затьмареності» (авидья), констатація факту залежності від пристрастей, прагнення до життя, наявність тієї помилки розуму, котра робить неминучим нове переродження. Друга нидана символізується зображенням гончара за виготовленням посуду. Це – «учинене» (сансара або карма).
Дійсна (дана) життя передана 8-ма ниданами.
1-ая нидана – мавпа, що рве плоди з дерева, – символ «свідомості» (виджняна), вірніше, лише першого моменту нового життя, що, відповідно до буддійських уявлень, починається з пробудженнясвідомості.
2-а і 3-я нидани «дійсного життя» протікають у період ембріонального розвитку людини. Ембріон переживань не має. Поступово складаються «шість баз, «службовців» органами
почуттів, точніше «актами відчуття» – зір, слух, нюх, дотик, смак і « манас», під яким розуміється « свідомість, що передує моменту, що настає, «. Символи – людина в човні і будинок із забитими вікнами.
4-а нидана «зіткнення» (спарша) символізується чоловіком і жінкою, що обнімаються. Вважається, що ще в утробі матері дитина
Фото Капча