Бухгалтерський фінансовий облік нематеріальних активів на підприємстві

Порядок застосування методів амортизації визначається згідно з П (С) БО 7 „Основні засоби”.

Загальна схема проводок по нарахуванню амортизації зображена на рис. 1.

 

Рисунок 1. Загальна схема обліку амортизаційних відрахувань по нематеріальних активах

 

Роздивимося для прикладу два методи нарахування амортизації нематеріальних активів: прямолінійний – найбільш поширений для цієї категорії активів, і виробничий – найбільш раціональний у випадках, коли використання об’єкта НМА можна прив’язати до випуску конкретного виду продукції.

При застосуванні прямолінійного методу амортизація нараховується виходячи з терміну корисного використання НМА. Якщо цей термін визначити неможливо, то норма амортизаційних відрахувань установлюється виходячи з терміну 20 років, але не більше терміну діяльності самого підприємства. Цей метод може застосовуватися до будь-яких видів нематеріальних активів, а до гудволу – обов’язково.

При застосуванні виробничого методу встановлюється натуральний показник обсягів виробництва продукції (робіт, послуг), запланований для виконання протягом терміну використання об’єкта НМА. У залежності від фактично виконаних у звітному періоді обсягів, відношення цих обсягів до планового (прогнозованого), нараховується амортизація. У порівнянні з прямолінійним виробничий метод не потребує розрахунку річної суми амортизації.

Цей метод застосовується до активів, головним фактором у зносі яких є періодичність їхнього використання. Такими нематеріальними активами можуть бути права на об’єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права. Обсяги виробництва продукції і надання послуг, обсяги виготовлення (тиражування) компакт-дисків, відеокасет і друкарських видань прямо пов’язуються з нарахуванням амортизації відповідних НМА.

Що стосується терміну корисного використання нематеріальних активів, який обмежується П (С) БО 8 двадцятьма роками, варто зауважити, що МСБО 38 дозволяє при визначених обставинах збільшувати цей термін. Так, щодо випадків збільшення терміну корисного використання НМА в пункті 83 даного стандарту зазначено на необхідність надання переконливих доказів того, що об’єкт НМА може понад двадцять років використовуватися для одержання економічних вигод. При цьому потрібно розкрити причину спростування припущення, що термін корисного використання не може бути більше двадцятьох років, і зазначити фактори, що сприяють збільшенню цього терміну. У МСБО 38 приводяться конкретні приклади таких випадків: придбання права на виробництво електроенергії на ГЕС протягом шістдесятьох років, придбання права на експлуатацію автотраси з утриманням дорожнього збору протягом тридцятьох років. Мабуть, є й інші приклади.

Взагалі, ні для кого не таємниця, що вітчизняна методика обліку амортизації досить недосконала. Це особливо помітно на прикладі такого „неординарного” виду необоротних активів, як нематеріальні.

Аналіз вітчизняної і зарубіжної практики обліку дозволяє додатково виділяти інші методи амортизації нематеріальних активів, які застосовуються у різних країнах і можуть бути досить корисними для вдосконалення методики нарахування і обліку амортизації нематеріальних активів на Україні.

Одним із найцікавіших з них є метод, який базується на тому, що нематеріальний актив є немонетарним активом без фізичної субстанції, тому за бухгалтерським принципом суттєвості нарахована амортизація може прямо списуватися в дебет рахунку „Адміністративні витрати” з кредиту рахунку „Нематеріальні активи”. На практиці завдяки цьому можна спрощувати облік нематеріальних активів, зокрема на підприємствах, де знаходиться небагато об’єктів нематеріальних активів.

 

 

Нематеріальний актив підлягає списанню з балансу в разі його вибуття або неможливості отримання підприємством у подальшому економічних вигод від його використання.

У разі вибуття нематеріального активу:

- його балансова вартість виключається з активу балансу;

- фінансовий результат визначається як різниця між сумою чистих надходжень від продажу (чи іншого вибуття) нематеріального активу, та його балансовою вартістю і відображається у звіті про фінансові результати.

Вибуття нематеріальних активів на підприємстві може виникати внаслідок їх:

- реалізації;

- ліквідації;

- безоплатної передачі;

- внеску до статутного капіталу інших підприємств;

- обміну на інші активи.

Облік операцій з реалізації об’єктів нематеріальних активів відображається записами:

1) на суму доходу (виручки) від реалізації нематеріальних активів:

- Д-т 37 «Розрахунки з різними дебіторами»;

- К-т 742 «Дохід від реалізації необоротних активів»;

1а) на суму ПДВ:

- Дт 742 «Дохід від реалізації необоротних активів»;

- К-т 641 «Розрахунки за податками»;

2) на суму нарахованого зносу за час використання об’єкта нематеріальних активів:

- Д-т 133 «Знос нематеріальних активів»;

- К-т 12 «Нематеріальні активи»;

3) списання залишкової вартості реалізованого об’єкта нематеріальних активів:

- Д-т 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»;

- К-т 12 «Нематеріальні активи».

Облік операцій з ліквідації об’єктів нематеріальних активів відображається записами:

1) на суму зносу, нараховану за час використання об’єкта нематеріальних активів:

- Д-т 133 «Знос нематеріальних активів»;

- К-т 12 «Нематеріальні активи»;

2) на суму залишкової вартості ліквідованого об’єкта нематеріальних активів:

- Д-т 976 «Списання необоротних активів»;

- К-т 12 «Нематеріальні активи».

Облік безоплатної передачі об’єктів нематеріальних активів відображається записами:

1) на суму списаного зносу, нарахованого за час використання переданого об’єкта:

- Д-т 133 «Знос нематеріальних активів»;

- К-т 12 «Нематеріальні активи»;

2) на суму залишкової вартості списаного об’єкта:

-