Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Чи потрібна українцям Україна ?

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
44
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ЄС Договору про асоціацію, привели в дію давно приготовлені В. Путіним механізми анексії Криму. Небезпека цих дій полягає в тому, що РФ фактично стала на шлях розв’язання Третьої світової війни. Аналіз промови В. Путіна виголошеної в Георгіївському залі Кремля по своїй структурі, аргументації і риториці повністю співзвучний із промовою виголошеною свого часу А. Гітлером у виправдання розв’язання агресії Німеччиною. Російське керівництво фактично торпедувало всю систему міжнародно-правових відносин, що сформувалася після Другої світової війни. Окрім того, Російська Федерація за Будапештськими домовленостями виступала одним із гарантів територіальної цілісності України, як держави, що добровільно відмовилася від третього за значимістю ядерного потенціалу, порушила взяті на себе зобов’язання. Дії російських лідерів підривають принципи нерозповсюдження та не набуття ядерної зброї іншими державами не членами «ядерного клубу». Москва веде широкомасштабну інформаційну війну, із метою виправдати загарбницькі дії перед власним народом та світовою громадськістю. Д. Кісельов (кремлівський пропагандист) відкрито заявив про можливість використання Кремлем у боротьбі за світове панування ядерної зброї.

Про перебіг подій у Криму та діяльність Міністерства оборони України, а також небезпеку розгортання російського вторгнення в південно-східні області нашої держави я писав у попередніх аналітичних оглядах. Стає все більш очевидним, що В. Янукович разом із провладними партіями та частиною підконтрольних мажоритарників, під керівництвом кремлівських ляльководів, вели Україну до повного поглинання Російською Федерацією.
Що ж таки робити в цій складній ситуації? Як нам облаштувати Україну?
Виділимо поточні (тактичні) невідкладні завдання, а також стратегічні.
Під загрозою продовження зовнішньої агресії необхідно блискавично відбудувати (опираючись на патріотизм населення) дезінтегровані силові структури (всі). Особливо непокоїть у війську навіть не застаріла техніка та озброєння, а штатні безініціативні керівники вищого командного складу (діяльність в. о. міністра оборони тому свідчення). По можливості повернути на службу «витіснених» патріотів – фахових офіцерів СБУ, міліції, контррозвідки. Невідкладно провести переатестацію офіцерських кадрів у силових структурах (з використанням детектора брехні та оперативних денних), що вбереже від повторення ситуації з новопризначеним командувачем флоту Березовським. Негайно розробити комплексний план дій на випадок продовження агресії РФ, приділивши особливої уваги силам ПВО. Більше уваги звернути на патріотичне виховання народу (нема жодної повноцінної програми на телебаченні). В Криму ключовим дестабілізуючим чинником залишався ЧФ Росії. Відповідно до умов військового стану (зважаючи на окупацію Криму) жорстко присікати прояви сепаратизму та колабораціонізму.
Особливу увагу державних і місцевих органів влади, громадських і волонтерських організацій скерувати на допомогу біженцям з Криму (тимчасове житло, побутові умови, робота і фінансове забезпечення тощо). Хаос у цьому питанні може викликати суспільну напругу.
Перші кроки уряду направлені на оптимізацію фінансової ситуації в країні заслуговують схвалення. Необхідно пам’ятати, що попередні спроби скорочення державно-управлінського апарату закінчилися його розростанням. Оптимізувати чиновницьку ланку і рішуче відсікти зайве (резерви є в припиненні дублювання функцій різними відомствами, надто багато контролюючих і дозвільних органів). Отримані кошти від країн ЄС та США направити на створення нових робочих місць (тут і пригодяться організаторські навички вчорашніх держслужбовців, зменшиться безробіття).
Держава мусить побороти корупцію. Потрібно скористатися напрацьованим досвідом західних країн. Наприклад, а Республіці Польща не залякують хабарників великими термінами чи навіть довічним ув’язненням (утримання в’язня коштує дорого), а штрафують хабарника за моральний збиток державі та постраждалій через його дії особі, а також суд позбавляє всіх дипломів, ступенів та звань (це дорога у двірники, охочих грати в такі ігри майже немає).
Люстрація суддів та державних службовців, рівність всіх перед законом (невідворотність покарання за злочин), справедливість судових рішень (викорінення телефонного права) – суддів призначає парламент (ні в якому разі не Президент).
Європейські правила для вітчизняного бізнесу (мінімум особистих контактів з чиновниками при реєстрації підприємств), зрозуміла і не дискримінаційна система оподаткування, в тому числі й фізичних осіб (чому, скажімо не ввести ставку 5 грн. за квадратний метр житла для всіх – маєш 70 квадратів квартиру, плати 350 грн. і все; маєш дві квартири – плати в двічі більше; маєш дім 1000 кв. метрів – плати 5000 грн., а щоб не було таких шустрих як Віктор Федорович зі своїм Межигір’ям – фірми теж повинні сплачувати аналогічний чи вищий податок).
На часі реформування НАН України, яка перетворилася на дім престарілих. Пригадую історію, що розповів очевидець одного із засідань Президії НАН України: «Зайшов до зали Президент НАН України і каже – Привіт пацани! А, пацанам по 80 і більше років». Зважаючи на вік Б. Є. Патона, вони дійсно, пацани! Тільки толку для науки від тих «пацанів», як з козла молока. Краще спрямовувати кошти під конкретні програми чи науково-дослідні колективи націлені на реалізацію поставлених завдань. В США теоретична та прикладна наука зосереджена в науково-дослідних лабораторіях (центрах) при університетах – кошти виділяються під конкретних науковців та їх колективи. Не дивно, що щорічно завдячуючи такій системі організації наукової праці американські науковці стають лауреатами Нобелівської премії. Щось наших не пригадую? Якщо система НАН достатньо аморфна і дряхла структура, то вищі навчальні заклади (за невеликим виключенням) потонули в хабарництві й круговій поруці. Відповідно, для чого паритися над дослідженнями, підручниками та монографіями, коли екзаменаційна сесія добре кормить. Окрім того, не поганий заробіток дають корумповані чиновники (депутати), марнославству
Фото Капча