Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Cтаново-представницькі органи влади в країнах середньовічної Європи

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
35
Мова: 
Українська
Ціна: 
210 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Передумови формування станово-представницької монархії європейських країн
2. Особливості станово-представницьких органів влади в середньовічній Європі
2.1. Франція
2.2. Англія
3. Формування станово-представницьких органів влади на території України та Росії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Вступ: 

Вивчення феодального суспільства неможливе без глибокого осмислення форм його державного розвитку. Будь-яка соціально-економічна формація, у тому числі й феодальна, являє собою складний суспільний організм, у якому виробничі відносини взаємодіють зі своєю надбудовою у вигляді держави, права й ідеології. Станова монархія, або феодальна монархія зі становим представництвом, вивченню якої присвячена курсова робота, представляє одну з відомих феодалізму форм держави, яка склалася в умовах політичної централізації.

Політична еволюція держави на цьому етапі особливо чітко, у порівнянні з попереднім періодом, виявляє такі своєрідні соціальні структури феодального суспільства, які відрізняє характерне поєднання не тільки класових, але й станових розходжень. 

Проблема станової монархії (особливо її французький варіант) ставиться до числа найважливіших, але далеко не вирішених у літературі проблем. Як у вітчизняній, так і закордонній медієвістиці (історії середньовіччя) немає спеціальних монографічних робіт, присвячених проблемі французької станової монархії. Однак вивчення її як частини політичної історії середньовічної Європи в окремих аспектах нараховує майже двовіковий період. 

Значного успіху на шляху наукового пошуку домоглася буржуазна історіографія XIX століття. Нею була розроблена концепція соціально-політичної історії Європи з X по XV ст., основним змістом якої став процес державної централізації. Вона характеризувалася визнанням вирішальної ролі міст у цьому процесі, політико-юридичним розумінням феодалізму й ідеалізацією держави як органа, що забезпечує суспільний мир і соціальну гармонію. Головне, що привернуло увагу буржуазних учених - це вищий судовий орган середньовічної Франції - Паризький Парламент, і представницький орган - Генеральні Штати з їх обмежувальними можливостями стосовно центральної влади. Тому стосовно держави XIII-XV ст. уживається термін «обмежена» або «представницька» монархія. 

Радянська медієвістика внесла великий вклад у вивчення проблеми станової монархії, у тому числі її теоретичну розробку. Вирішальними в становленні цієї форми феодальної держави дослідники вважають зміни в соціально-економічному житті, пов'язані з розвитком у першу чергу міст і товарно-грошових відносин. Оцінка обмежувальної ролі представницьких зборів дається в тісному зв'язку з визначенням класової природи цієї державної форми. Ці питання були розроблені в першу чергу на матеріалах англійської історії в працях Є. В. Гутнової та її учнів - Ю. І. Писарєва, Т. С. Федорової, П. А. Леонової. Помітно просунули вивчення цієї проблеми дослідження окремих аспектів історії станової монархії у Франції Н. А. Сидорової, А. Д. Люблінської, Н. І. Хачатурян.

Станово-представницька практика в середні віки носила суперечливий характер. З одного боку, вона сприяла формуванню відносин підданства й піднімала стани до рівня суспільних інтересів. Разом з тим у реалізації компромісу монархії й станів вона супроводжувалася наданням приватних привілеїв, які підкріплювали місцеву винятковість окремих станово-територіальних груп.

Покликаний до життя потребами незавершеного процесу централізації, станово-представницький режим з моменту свого виникнення сприяв в остаточному підсумку зміцненню королівської влади й державності, у чому позначилося прогресивне значення цього організму. Об'єктивна необхідність у його функціонуванні припускала вигоду, яка отримується при цьому монархією. Вона полягала у військовій, фінансовій, політичній допомозі, яку вона одержувала від станів, а також у коригуванні політики центральної влади.

Результатом цієї допомоги стало істотне зміцнення монархії, що визначило на її користь наприкінці XV ст. баланс взаємини зі станами, сприяючи згортанню станово-представницької практики. Однак подібне явище не являло собою чогось виняткового. Аналогічні тенденції переживали в умовах абсолютизму і англійський парламент, й іспанські кортеси.

 

Список використаних джерел: 
  1. Батыр К. И. История феодального государства Франции. – М., 1975.
  2. Всемирная история, т. 9. – Минск: Литература, 1997.
  3. Всемирная история, т.4. - М.: АНСССР, 1984.
  4. Всеобщая история государства и права/уч. для вузов: в 2-х т. - М.:Остожье. 1998.
  5. Галанза П. Н. Феодальное государство и право Франции. – М.: изд. МГУ, 1983.
  6. Зайцев И. Средневековые сословно-представительные учреждения (Англия и Франция)//История средних веков. – М., 1998.
  7. История государства и права зарубежных стран. – М., 1980.
  8. История Европы. От средневековья к Новому времени (конец XV первая половина XVII ст.). - М.: Наука, 1993.
  9. История средних веков. - М.: Наука, 1970.
  10. История Франции в 3 т. – М.: Наука, 1972.
  11. Сказкин С. Д. Из истории социально-политической и духовной жизни Западной Европы в средние века/материалы научного наследия. - М.: Мысль, 1981.
  12. Сказкин С. Д. История средних веков. - М.: Мысль, 1980.
  13. Тавминов С. В. Западноевропейская средневековая государственность. - М., 1995.
  14. Хачатурян Н. А. Возникновение Генеральных Штатов во Франции. - М., 1976.
  15. Хачатурян Н. А. Сословная монархия во Франции XIII-XV вв. - М.: Высшая школа, 1989.
  16. Хрестоматия по истории средних веков. - М., 1961.
  17. Черниловский З. М. Всеобщая история государства и права. - М., 1973.
  18. Швонин Ю. Е. Имперская идея и проблема государственности в Западной Европе. - М., 1993.
11368
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (096) 672-17-75      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 068-052-35-08, 093-68-92-985 (цілодобово).