Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Цивільне та сімейне право

Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
154
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО
(перша частина)
Методичні вказівки для проведення семінарських (практичних) занять для студентів денної форми навчання
 
ЗМІСТ
 
Передмова 
Розділ 1. Теми семінарських занять та питання до обговорення 
Розділ 2. Питання до іспиту 
Розділ 3. Словник основних термінів 
Розділ 4. Завдання для самостійної роботи (Індивідуальне навчально-дослідне завдання) 
Розділ 5. Критерії оцінки поточного та підсумкового (семестрового) контролю знань студентів з дисципліни «Цивільне та сімейне право» 
Розділ 6. Список рекомендованих джерел 
 
ПЕРЕДМОВА
 
У період активного становлення України як правової держави та пошуку механізмів належного правового регулювання приватноправових відносин та забезпечення прав, свобод та інтересів фізичних, юридичних осіб вивчення положень цивільного права України є дуже важливим завданням для студентів.
Методичні вказівки «Цивільне та сімейне право (перша частина) « допомагають студентам другого і третього курсу одержати фахові знання з однієї з найбільш складних, але водночас і найважливіших галузей вітчизняного права – цивільного права України.
Студенти докладно ознайомлюються з загальними положеннями цивільного права, цивільними правовідносинами, їх елементами, підставами їх виникнення, здійсненням та захистом цивільних прав тощо. Окреслюються основні положення правового регулювання особистих немайнових правовідносин, що виникають щодо особистих немайнових благ фізичної особи, таких як життя, здоров’я, честь, гідність, ім’я тощо. Розкривається зміст таких підгалузей цивільного права – речове право, право інтелектуальної власності.
Метою курсу є досягнення всебічного глибокого розуміння студентами природи і сутності цивільно-правових відносин, формування у майбутніх спеціалістів чіткого уявлення і засвоєння змісту та положень цивільного законодавства, а також набуття твердих знань щодо сутності понять, категорій, що передбачені цивільним законодавством, підготовка до практичної діяльності висококваліфікованих фахівців.
В Методичних вказівках надано плани семінарських занять, завдання для індивідуальної роботи студентів – теми рефератів та ситуаційні задачі і тести.
Підготовку до семінарських занять необхідно розпочати відповідно до питань, що виносяться на обговорення та методичних рекомендацій, що надані до кожної теми, і орієнтують студентів на засвоєння певного кола питань. Готуючись до семінару, слід ознайомитись з нормативними актами і рекомендованою літературою, яка зазначається до кожної теми шляхом посилання на перелік основної та додаткової рекомендованої літератури, що наданий в Розділі 6 цих Методичних вказівок. В переліках нормативних актів до тем не зазначено Цивільний кодекс, щоб не допускати повторення, однак при підготовці до кожної теми необхідно ознайомлюватися з його нормами. При підготовці до семінарського заняття бажано занотувати основні положення, зробити помітки відповідно до питань, вказаних у темах семінарських занять. Крім того, при підготовці до семінарського заняття необхідно вирішити тестові завдання та ситуативні задачі, які надані до кожної теми.
При вирішенні ситуативних задач при підготовці до семінарських занять, а також під час виконання самостійної роботи необхідно чітко визначити, які спірні правовідносини потребують з’ясування, якою правовою нормою (нормами) вони регулюються, як слід застосувати потрібну норму, а також сформулювати прийняте рішення або висновок.
Для розуміння термінів слід використовувати словник, який розміщений в Розділі 3 Методичних вказівок.
Студент повинен підготуватися до виступу на семінарі. Для цього рекомендується скласти розгорнутий план або тези, якими можна користуватися під час занять і під час виступу. Виступаючи на семінарі, слід чітко формулювати визначення певного поняття, обґрунтовувати теоретичні положення, розкривати найхарактерніші риси правовідносин, посилатися на відповідні нормативно-правові акти, підтверджувати теоретичні положення конкретними прикладами з практики.
Обговорення питань на семінарському занятті відбувається в формі вільної дискусії, студенти вправі задавати питання як один одному, так і викладачеві, доповнювати, уточнювати відповіді.
В Розділі 4 Методичних вказівок наведені завдання для самостійної роботи (Індивідуальне навчально-дослідне завдання) та методичні рекомендації для їх виконання. Студентам необхідно своєчасно виконати це завдання та передати викладачу для оцінювання.
 
 Розділ 1. ТЕМИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ ТА ПИТАННЯ ДО ОБГОВОРЕННЯ
 
Семінарське заняття 1
 
Тема 1. Цивільне право як галузь права. Джерела цивільного права
 
Питання для обговорення.
1. Поняття приватного та цивільного права.
2. Цивільне право як галузь права, наука та навчальна дисципліна.
3. Місце цивільного права в системі правових галузей.
3. Предмет та метод цивільного права.
4. Принципи та функції цивільного права.
5. Джерела цивільного права. Цивільне законодавство.
6. Дія цивільно-правових актів у часі, просторі та за колом осіб.
7. Застосування цивільного законодавства по аналогії.
8. Тлумачення цивільно-правових норм.
9. Значення судової практики для регулювання цивільних правовідносин.
Методичні рекомендації
У процесі вивчення вказаної теми необхідно звернути увагу на визначення поняття приватного та цивільного права та їх співвідношення. З’ясувавши поняття цивільного права як галузі права України, його предмет, методи, принципи та функції, необхідно визначити місце цивільного права в системі правових галузей національної правової системи.
Предмет цивільно-правового регулювання становлять відповідно до ч. 1 ст. 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини, засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. ЦК України у ст. 3 вперше закріпив загальні засади (правові принципи) цивільного законодавства. Особливу увагу необхідно приділити визначенню поняття системи цивільного права, її структурі. Джерела цивільного права – це форма вираження цивільно-правових норм, що мають цивільно-правовий характер. Слід з’ясувати систему джерел цивільного права, а також поняття і структуру цивільного законодавства. Особливу увагу необхідно приділити співвідношенню цивільного законодавства з цивільним правом.
Основним джерелом цивільного права у правовій системі України є нормативно-правовий акт. У своїй сукупності нормативно-правові акти формують цивільне законодавство. Цивільне законодавство поділяється на дві основні групи: а) головний акт – Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року; б) інші акти цивільного законодавства (закони України, підзаконні нормативні акти). Дія актів цивільного законодавства у часі визначається за загальними правилами. Зокрема, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання чинності цими актами. Однак, навіть наявність надзвичайно досконалого законодавства не вирішить питання його належного застосування. Низка суспільних відносин може залишатися за межами регулювання цивільним законодавством. Саме для таких випадків законодавець запроваджує, так зване, регулювання за аналогією. Розрізняють аналогію закону і аналогію права. Застосування цивільного законодавства також тісно пов’язане з його тлумаченням. Тлумачення цивільного законодавства – це усвідомлення змісту цивільно-правової норми. Необхідно з’ясувати способи, які можуть застосовуватися для тлумачення цивільно-правових норм.
Нормативний матеріал та судова практика
1. Закон України «Про міжнародні договори України» від 29 червня 2004 року.
2. Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 року.
3. Указ Президента України «Про порядок офіційного обнародування нормативно-правових актів і набрання ними чинності» від 10 червня 1997 року зі змінами і доповненнями.
4. Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади» від 03 жовтня 1992 року (зі змінами від 21 травня 1998 року).
5. Постанова Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 19 грудня 2014 року № 13 «Про застосування судами міжнародних договорів України при здійсненні правосуддя».
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Теоретичні питання для індивідуальної письмової роботи. (Розраховані на 15 хвилин роботи).
Варіант 1
Наведіть поняття публічного і приватного права. Які галузі відносять до публічного, а які до приватного права.
Наведіть поняття принципу цивільного права.
Варіант 2
1. Наведіть поняття цивільного права у об’єктивному розумінні.
2. Наведіть поняття системи цивільного права та вкажіть всі її структурні елементи.
Варіант 3
Наведіть поняття предмету правового регулювання. Які відносини складають предмет цивільного права?
Які принципи цивільного права Вам відомі?
Варіант 4
Наведіть поняття методу правового регулювання цивільного права. Які методи притаманні цивільному праву?
Розкрийте поняття «акти цивільного законодавства». Які види актів цивільного законодавства Вам відомі?
Варіант 5
Які особливості методу цивільно-правового регулювання?
Як акти цивільного законодавства діють у просторі і за колом осіб?
Варіант 6
Наведіть класифікацію функцій цивільного права та розкрийте зміст кожної функції.
Які способи тлумачення правової норми Вам відомі?
Завдання
1. Наведіть приклади цивільно-правових інститутів та підгалузей цивільного права.
2. Наведіть приклади застосування аналогії права та аналогії закону в цивільному праві.
Тести
Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.
І. Цивільне право може розглядатися:
1) як галузь права;
2) як галузь права, як наука, як навчальна дисципліна;
3) як наука.
ІІ. До предмета цивільного права належать:
1) майнові та сімейні відносини;
2) особисті немайнові та майнові відносини;
3) майнові відносини та пов’язані з майновими немайнові відносини;
4) особисті немайнові відносини.
ІІІ. Метод цивільного права це:
засоби та способи впливу на фізичних осіб;
сукупність прийомів та засобів впливу на цивільні правовідносини;
сукупність цивільно-правових норм;
вплив за допомогою цивільно-правової відповідальності.
IV. Характерними рисами методу цивільного права є:
організаційна єдність;
диспозитивність норм;
юридична рівність сторін;
судовий засіб вирішення спорів між учасниками цивільно-правових відносин;
імперативність норм;
застосування цивільно-правових санкцій;
вплив за допомогою державно-владних повноважень.
V. Структура Цивільного кодексу України.
1) Загальна та Особлива частина;
2) 5 книг;
3) 6 книг;
4)Загальна частина, Особлива частина та сімейне право України.
VI. Засадами цивільного права є:
свобода договору;
свобода особистості;
невідчужуваність;
підзвітність та підконтрольність юридичних осіб перед реєстраційними органами державної влади;
юридична рівність сторін;
свобода підприємницької діяльності;
презумпція невинуватості;
сполучення місцевих та державних інтересів;
презумпція винуватості;
всебічна охорона власності;
неприпустимість свавільного втручання у особисте життя людини;
неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом;
свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом;
судовий захист цивільного права та інтересу;
справедливість, добросовісність та розумність;
змінюваність посадових осіб органів місцевого самоврядування.
VII. До джерел цивільного права відносять:
Конституцію України;
Закони України;
естетичні норми;
Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ у цивільних справах;
акти органів місцевого самоврядування;
моральні норми;
релігійні норми;
міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
VIII. Які з нижченаведених функцій права є функціями цивільного права?
1) регулятивна;
2) виконавча;
3) превентивна;
4) охоронна;
5) компенсаційна
 
Семінарське заняття 2
 
Тема 2. Цивільні правовідносини та підстави їх виникнення і припинення
 
Питання для обговорення
Поняття і особливості цивільного правовідношення.
Елементи цивільного правовідношення: суб’єкти, об’єкти та зміст.
Види цивільних правовідносин.
Юридичні факти як підстави виникнення цивільних прав та обов’язків.
Класифікація юридичних фактів.
Юридичний склад. Складні юридичні факти.
Здійснення цивільних прав та виконання цивільних обов’язків. Межі здійснення цивільних прав.
Право на захист цивільних прав та інтересів. Юрисдикційні та неюрисдикційні форми захисту цивільних прав та інтересів.
Способи захисту цивільних прав.
Цивільно-правова відповідальність: поняття, види, форми та підстави притягнення.
Правонаступництво: поняття та сутність відносин.
Методичні рекомендації
При вивченні цієї теми необхідно мати на увазі, що вчення про цивільні правовідносини базується на загальному вченні про правовідносини. При визначенні поняття цивільних правовідносин слід виходити з визначення правовідносин взагалі, звертаючи увагу на специфічним ознаки, що дають можливість виділити цивільні правовідносини з числа інших правовідносин.
Для повної характеристики цивільних правовідносин необхідно:
- встановити підстави їх виникнення, зміни, припинення;
- визначити їх суб’єктний склад та зміст;
- з’ясувати, що є об’єктом цих правовідносин;
- з’ясувати поняття цивільного інтересу.
Підставою виникнення, зміни, припинення цивільних правовідносин є юридичні факти, невичерпний перелік яких наведений в ст. 11 ЦК України.
Суб’єктний склад цивільних правовідносин становлять особи, які беруть участь у цих правовідносинах. Учасниками цивільних правовідносин відповідно до ст. 2 ЦК України є фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права. Кожен з вказаних суб’єктів може брати участь у цивільних правовідносинах лише за умови наявності у нього правосуб’єктності. Слід з’ясувати поняття правосуб’єктності та її складові частини (правоздатність, дієздатність, деліктоздатність тощо).
Зміст цивільних правовідносин становлять суб’єктивні цивільні права та обов’язки їх учасників.
Об’єктом цивільних правовідносин є майнові та немайнові блага, з приводу яких і виникають правовідносини. До об’єктів цивільних правовідносин належать речі, у тому числі гроші і цінні папери, інше майно, майнові права, результати роботи, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші майнові і немайнові блага.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 20.
Теоретичні питання для індивідуальної письмової роботи №1. (Розраховані на 15 хвилин роботи).
Варіант 1
Наведіть поняття юридичного факту. Які юридичні факти як підстави виникнення цивільних правовідносин передбачені ЦК України?
Межі здійснення суб’єктивних цивільних прав – це …
Варіант 2
Наведіть класифікацію юридичних фактів.
Зловживання правом – це …
Форми зловживання правом.
Варіант 3
Правомірні дії як підстави виникнення цивільних прав і обов’язків.
Під способом захисту суб’єктивного цивільного права розуміється …
Варіант 4
Неправомірні дії як підстава виникнення цивільних прав і обов’язків
Які способи захисту цивільних прав Вам відомі?
Варіант 5
Здійснення суб’єктивного цивільного права – це …
Загальними межами здійснення суб’єктивних цивільних прав є: – …
Варіант 6
Наведіть принципи здійснення суб’єктивних цивільних прав.
Виконання цивільних обов’язків – це …
Теоретичні питання для індивідуальної письмової роботи
№ 2. (Розраховані на 15 хвилин роботи).
Варіант 1
Цивільні правовідносини – це …
Наведіть елементи цивільних правовідносин і розкрийте їх поняття.
Варіант 2
1. Наведіть загальні та особливі ознаки цивільних правовідносин.
2. Суб’єктивний цивільний обов’язок – це …
Варіант 3
Наведіть поняття цивільних правовідносин.
Наведіть види цивільних правовідносин за різними критеріями і поясніть класифікацію.
Варіант 4
Наведіть елементи цивільних правовідносин і коротко охарактеризуйте кожен елемент.
Які види цивільних правовідносин можна виокремити за їх функціональним призначенням? Опишіть їх.
Варіант 5
Розкрийте зміст цивільного правовідношення.
Суб’єкти цивільних правовідносин – це …
Варіант 6
Майновими об’єктами цивільних правовідносин є …
Які Вам відомі види цивільних правовідносин?
Варіант 7
Немайновими об’єктами цивільних правовідносин – є …
Наведіть особливості цивільних правовідносин.
Завдання 1
Виберіть з наведених юридичних фактів ті, на які розповсюджуються норми цивільного законодавства:
  • укладення договору підряду між фізичною та юридичною особами;
  • отримання страхової суми у разі настання страхового випадку;
  • прийняття спадщини;
  • укладення трудового договору між роботодавцем та робітником;
  • надання довіреності на представництво особи в суді;
  • відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями суду;
  • отримання авторського гонорару;
  • обрання депутатів сільської ради;
  • сплата штрафу за порушення Правил дорожнього руху;
  • несплата податків фізичними та юридичними особами.
Завдання 2
Наведіть приклади складного юридичного факту.
Наведіть приклади речових та зобов’язальних цивільних правовідносин.
Завдання 3
Наведіть приклади суб’єктивного права та суб’єктивного обов’язку.
Наведіть приклади абсолютних та відносних цивільних правовідносин.
Тести
Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.
І. Підставами виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин є:
настання певних життєвих обставин;
юридичні факти;
події;
дії (правомірні та неправомірні) ;
настання життєвих обставин, з якими норми цивільного законодавства пов’язують настання правових наслідків.
ІІ. Елементами цивільних правовідносин є:
1) суб’єкти, об’єкти, фактичний зміст;
2) суб’єкти, об’єкти, фактичний та юридичний зміст (суб’єктивне право та суб’єктивний обов’язок) ;
3) суб’єкт, об’єкт, об’єктивна сторона, суб’єктивна сторона;
4) суб’єкт, об’єкт, шкода, причинний зв'язок;
5) суб’єкт, об’єкт, зміст (суб’єктивне право та суб’єктивний обов’язок).
ІІІ. Суб’єктивний обов’язок – це:
необхідність належної поведінки зобов’язаної особи перед уповноваженою особою;
абсолютне право суб’єкта;
можливість суб’єкта мати правоздатність;
можливість суб’єкта цивільного права використовувати права, які забезпечуються та гарантуються державою.
IV. Суб’єктивне право – це:
належна міра поведінки зобов’язаної особи;
можливість суб’єкта цивільного права використовувати права, які забезпечуються та гарантуються державою;
необхідність належної поведінки зобов’язаної особи перед уповноваженою особою;
можливість мати деліктоздатність;
можливість створювати для себе обов’язки.
V. До матеріальних благ відносять:
майно;
речі;
гроші;
цінні папери;
результати літературної, художньої, наукової і технічної творчості;
валютні цінності;
підприємство як єдиний майновий комплекс;
ім’я;
індивідуальність;
недоторканість ділової репутації;
тварин;
гідність та честь;
майнові права.
VІ. Цивільні правовідносини це:
майнові відносини, врегульовані нормами цивільного права;
особисті немайнові відносини, які врегульовуються або можуть бути внаслідок їх специфіки врегульовані нормами цивільного права;
особисті немайнові та майнові відносини, що виникають між самостійними і юридично рівними суб’єктами, наділеними суб’єктивними правами та обов’язками, які врегульовані нормами цивільного права.
VIІ. Нематеріальними благами є:
майно;
речі;
цінні папери;
здоров’я, життя;
честь, гідність і ділова репутація;
інформація;
ім’я;
авторство;
гроші;
тварини;
майнові права.
Задача 1
Коваленко З. І. та Петренко І. І. уклали договір купівлі – продажу квартири 14 в б. 23 по вул. Тесленко в м. Кривому Розі, який був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований КП Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації».
Чи виникли між Коваленко З. І. та Петренко І. І. цивільні права та обов’язки? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Зайченко Петро, 11 років, навчався у художній школі № 3 м. Кривого Рогу, і за завданням вчителя намалював акварель “Осінь у місті”.
Чи виникли у Зайченко Петра цивільні права? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 3
15 вересня 2013 року на вул. Косіора сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій Тубін К. І. смертельно травмував Льошина І. І., в якого залишилась непрацездатна дружина, інвалід 2 групи та двоє неповнолітніх дітей.
Чи виникли в цій ситуації цивільні права і обов’язки? В кого і які? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
 
Семінарське заняття 3
 
Тема 3. Фізичні особи як учасники цивільних правовідносин
 
Питання для обговорення
Поняття фізичної особи. Ім’я та місце проживання фізичної особи та їх значення для цивільного обігу.
Правоздатність фізичних осіб та її зміст.
Дієздатність фізичних осіб та її види.
Обмеження дієздатності та визнання фізичної особи недієздатною. Правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною та обмеження її в цивільній дієздатності.
Порядок і правові наслідки визнання фізичної особи безвісно відсутньою і оголошення її померлою.
Правовий статус фізичної особи-підприємця.
Поняття опіки та піклування. Органи опіки та піклування. Порядок призначення опікуна або піклувальника. Права та обов‘язки опікуна та піклувальника.
Акти цивільного стану: поняття, види та значення. Порядок реєстрації актів цивільного стану.
Методичні рекомендації
Одним із найважливіших учасників цивільних відносин є фізична особа. Під цим поняттям відповідно до ст. 24 ЦК України розуміють людину, як учасника цивільних відносин. Термін «фізична особа» характеризує людину як суб’єкта цивільного права, якими можуть бути як громадяни України, так і громадяни інших держав і особи без громадянства. Індивідуалізація фізичної особи забезпечується її ім’ям, яке надається при народженні останньої. Фізична особа набуває прав та обов’язків і здійснює їх під своїм ім’ям. Ім’я фізичної особи складається з прізвища, власного імені та по батькові, якщо інше не випливає із закону або звичаю національної меншими, до якої вона належить.
Правовий статус суб’єкта цивільних правовідносин визначається обсягом його право- та дієздатності. Цивільна правоздатність фізичної особи – це здатність мати цивільні права та обов’язки (ст. 25 ЦК). Правоздатність визнається рівною мірою за всіма фізичними особами з моменту народження і припиняється із смертю. ЦК України визначає обсяг цивільної правоздатності фізичної особи невичерпним чином – шляхом вказівки на те, що фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією і ЦК України, а також всі майнові права, встановлені ЦК України та іншими законами.
Цивільна дієздатність фізичної особи – це її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки та нести відповідальність у разі їх не виконання. Закон визначає кілька різновидів дієздатності фізичних осіб:
- повна дієздатність – дієздатність повнолітніх осіб;
- неповна дієздатність – дієздатність фізичних осіб у віці від 14 до 18 років – неповнолітніх;
- часткова дієздатність – дієздатність фізичних осіб у віці до 14 років – малолітніх.
Слід звернути увагу, що фізична особа може бути у певних випадках та у передбаченому законом порядку обмежена в цивільній дієздатності або визнана недієздатною.
Важливу роль для забезпечення рівності в можливості набуття та здійснення цивільних прав фізичної особи та створення і виконання її цивільних обов’язків відіграє інститут опіки і піклування. Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки. Норми інституту опіки і піклування містяться у ЦК України, СК України та підзаконних нормативно-правових актах.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування та фізичними особами, які визнані недієздатними (ст. 58 ЦК), а також над майном фізичної особи, визнаної безвісно відсутньою, та над майном фізичної особи місце перебування якої невідоме (ст. 44 ЦК) і над майном фізичної особи, над котрою встановлено опіку чи піклування, що знаходиться в іншій місцевості. (ст. 74 ЦК).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, позбавленими батьківського піклування та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена. (ст. 59 ЦК).
Нормативний матеріал
1. Сімейний кодекс України від 10. 01. 2002 року зі змінами і доповненнями.
2. Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01. 07. 2010 року зі змінами.
3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян» від 22 серпня 2007 року № 1064 зі змінами та доповненнями.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Тести
Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність.
І. Фізична особа це:
1) громадянин України;
2) іноземці, особи без громадянства;
3) громадяни України, іноземці, особи без громадянства;
4) біпатриди;
5) апатриди;
6) людина як учасник цивільних відносин.
ІІ. Підставами обмеження цивільної дієздатності фізичної особи є:
1) зловживання спиртними напоями та наркотичними засобами;
2) зловживання спиртними напоями;
3) нездатність розуміти значення своїх дій;
4) нездатність усвідомлювати значення своїх дій;
5) неможливість керувати своїми діями;
6) ставлення себе і своєї сім’ї в скрутне матеріальне становище;
7) зловживання наркотичними засобами;
8) страждання фізичної особи на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними;
9) зловживання фізичною особою спиртними напоями,
наркотичними засобами, токсичними речовинами тощо і тим ставить себе чи свою сім’ю, а також інших осіб, яких вона за
законом зобов’язана утримувати, у скрутне матеріальне
становище.
ІІІ. Підставами визнання фізичної особи безвісно відсутньою є:
1) відсутність в місці постійного проживання протягом 1 року;
2) відсутність в місці постійного проживання протягом 3 років;
3) відсутність відомостей про її місце знаходження протягом 1 року;
4) відсутність відомостей про її місце проживання протягом 2 років;
5) відсутність протягом 1 року в місці постійного проживання відомостей про місце її перебування.
ІV. Підстави оголошення фізичної особи померлою:
1) відсутність в місці постійного проживання протягом 1 року;
2) відсутність в місці постійного проживання протягом 3 років;
3) відсутність відомостей про місцезнаходження після 2 років по закінченню воєнних дій;
4) відсутність відомостей про місцезнаходження після 6 місяців з дня події, що свідчить про смерть;
5) презумпція смерті;
6) відсутність відомостей в місці постійного проживання про місце її перебування протягом 3 років;
7) якщо фізична особа пропала безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставі припускати її загибель від певного нещасного випадку;
8) якщо фізична особа пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями.
V. Цивільна правоздатність фізичних осіб це:
1) здатність своїми діями набувати цивільних прав;
2) здатність мати цивільні права та обов’язки;
3) здатність своїми діями набувати цивільних прав та створювати для себе цивільні обов’язки;
4) здатність вільно та самостійно укладати правочини;
5) можливість фізичної особи нести самостійну майнову відповідальність;
6) можливість виконувати цивільні обов’язки;
7) здатність нести цивільно-правову відповідальність;
8) здатність здійснювати політичні права.
VI. Ознаки цивільної правоздатності фізичних осіб:
1) виникає з моменту народження;
2) припиняється з моменту досягнення повноліття;
3) невідчужуваність;
4) непередаваність;
5) непорушність;
6) передаваність;
7) незалежність від раси, національності, віку, статі та інших ознак;
8) наділення правоздатністю закон не пов’язує з волею окремих громадян та держави;
9) невіддільність від особистості;
10) включає в себе здатність мати не тільки права, а й обов’язки;
11) обмеженість.
VII. Цивільна дієздатність фізичних осіб це:
1) можливість мати цивільні права і обв’язки;
2) здатність своїми діями набувати цивільної правоздатності;
3) здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов’язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання;
4) здатність нести відповідальність за протиправну поведінку;
5) здатність усвідомлювати значення своїх дій та можливість керувати ними;
6) здатність укладати правочини;
7) здатність мати деліктоздатність.
VІІІ. Види дієздатності фізичних осіб:
1) повна;
2) часткова;
3) мінімальна;
4) неповна;
5) обмежена;
6) емансипація;
7) дрібна;
8) спеціальна.
ІХ. Суд може визнати фізичну особу недієздатною внаслідок:
1) душевної хвороби;
2) зловживання спиртними напоями та наркотичними засобами і тим самим ставлення в скрутне матеріальне становище себе і членів своєї сім’ї;
3) неможливості усвідомлення значення своїх дій та керування ними;
4) душевної хвороби або недоумства;
5) хронічного, стійкого психічного розладу.
Х. Опіка встановлюється над:
1) малолітніми особами, які позбавлені батьківського піклування;
2) майном осіб, визнаних безвісно відсутніми;
3) фізичними особами, які за станом свого здоров’я не можуть захищати свої права на їх прохання;
4) фізичними особами, визнаними судом недієздатними.
Задача 1
Жаніна К. П. звернулась до суду з заявою про визнання її чоловіка недієздатним, посилаючись на довідку Криворізького ПНД, в якій було зазначено, що він страждає на психічний розлад, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Яке рішення винесе суд? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.
Задача 2
До адвоката звернулась громадянка Попова І. І., яка пояснила, що її батько Попов І. В. зловживає спиртними напоями, що підтверджується актом, складеним дільничним інспектором Жовтневого РВ УМВС в м. Кривому Розі та майстром ЖКК № 17. Вона запитала у адвоката, чи може вона на підставі цього акту одержувати за місцем роботи батька його заробітну плату.
Яку консультацію надасть адвокат? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.
Задача 3
04 грудня 2012 року Ковальова Т. М. звернулась до суду з заявою про визнання її чоловіка безвісно відсутнім. В заяві вона зазначила, що 15 травня 2010 року вона поїхала до Саратова доглядати свою хвору матір, чоловік провів її на вокзал; останній раз вона балакала з чоловіком телефоном 13 липня 2010 року, а коли вона 10 серпня 2010 року повернулась додому, то чоловіка не було вдома. За її заявою було об’явлено розшук, який результатів не дав.
Яке рішення прийме суд? Які правові наслідки рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою?
 
Семінарське заняття 4
 
Тема 4. Юридичні особи як учасники цивільних правовідносин
 
Питання для обговорення
1. Поняття та ознаки юридичної особи як суб‘єкта цивільних правовідносин. Цивільна правоздатність та дієздатність юридичної особи.
2. Види юридичних осіб.
3. Створення юридичних осіб. Вимоги до змісту установчих документів. Державна реєстрація юридичних осіб.
4. Відокремленні структурні підрозділи юридичної особи.
5. Підприємницькі та непідприємницькі товариства – загальна характеристика, види.
6. Установа як учасник цивільних правовідносин.
7. Поняття виробничого кооперативу. Установчі документи виробничого кооперативу. Майно виробничого кооперативу.
8. Реорганізація юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення. Виділ як особливий спосіб зміни юридичної особи.
9. Ліквідація юридичної особи. Черговість задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичної особи.
Методичні рекомендації
Під час розгляду цієї теми необхідно ознайомитися з поняттям юридичної особи та її ознаками. Зокрема, це:
  • організаційна єдність;
  • реєстрація у встановленому законом порядку;
  • наявність цивільної правоздатності та дієздатності;
  • майнова відокремленість;
  • самостійна майнова відповідальність;
  • виступ у цивільному обігу та вирішення спорів в судах від власного імені.
Студент повинен вміти пояснити і розкрити кожну із вищезазначених ознак юридичної особи.
Розглядаючи питання щодо видів юридичних осіб необхідно в першу чергу приділити увагу видам юридичних осіб за порядком створення, за метою створення, за організаційно-правовими формами та за формою власності та іншим.
Слід звернути також увагу на систему органів юридичної особи, на їх види, бо свою дієздатність юридична особа здійснює саме через свої органи управління.
Важливу роль для участі юридичної особи в цивільних правовідносинах відіграє її місцезнаходження, що зазначається в її установчих документах, бо юридична особа може здійснювати певну діяльність і за межами свого місцезнаходження шляхом створення відокремлених підрозділів – філій і представництв.
Вид установчих документів юридичної особи залежить від її організаційно-правової форми. Основними з них є: статут, зокрема модельний статут, засновницький договір, установчий акт.
Необхідно за нормами ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» ознайомитися з порядком та способами створення та припинення юридичних осіб.
Особливу увагу слід приділити з’ясуванню відповідно до положень ЦК України, Закону України «Про господарські товариства», Закону України «Про акціонерні товариства» правового регулювання таких організаційно-правових форм підприємницьких товариств як акціонерне товариство, товариство з обмеженою відповідальністю, товариство з додатковою відповідальністю, повне та командитне товариство.
Нормативний матеріал та судова практика
Закон України «Про господарські товариства» від 19 вересня 1991 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» від 15 березня 2003 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року зі змінами та доповненнями.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» від 18 грудня 2009 року № 15.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10.
Задача 1
15 квітня 2014 року між ТОВ «Одесапром» та ТОВ «Постачальник» було укладено договір поставки. Від імені ТОВ «Постачальник» договір був підписаний головним бухгалтером, а від імені ТОВ «Одесапром» директором.
Статутом ТОВ «Постачальник» було передбачено, що виступати від імені товариства може його директор, а головний бухгалтер має право підпису розрахункових документів товариства.
Оцініть ситуацію з правової точки зору. Думку аргументуйте з посиланням на норми закону. Чи потрібна директору і головному бухгалтеру довіреність для представництва інтересів юридичної особи?
Задача 2
Пилипентко І. П., Зайчик І. В. було розроблено і підписано статут ТОВ «Меблевий салон». Для розміщення органу управління товариства було орендоване приміщення по вул. Леніна у м. Кривому Розі, а для розміщення виробничих цехів приміщення у м. Кіровограді та м. Кривому Розі.
Визначте місце проведення державної реєстрації юридичної особи та вимоги до оформлення документів, які подаються державному реєстратору. Відповідь аргументуйте, посилаючись на ЦК України та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травні 2003 року зі змінами.
Задача 3
Реєстраційною палатою було відмовлено у державній реєстрації товариства, створеного Сидорчук Т. І., на підставі того, що статут цього товариства Сидорчук затвердив один та його підпис не був нотаріально посвідчений.
Оцініть дії державного реєстратора. Відповідь аргументуйте з посиланням на ЦК України та Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травні 2003 року зі змінами.
Задача 4
Фізична особа – підприємець Гаврилов І. І. готувався до укладення договору підряду з ТОВ «Будінвест», щоб впевнитись у тому, що така юридична особа дійсно існує він звернувся до державного реєстратора Криворізького міськвиконкому з заявою про надання йому інформації, чи дійсно ТОВ «Будінвест» включено до Єдиного державного реєстру. В зв’язку з великою кількістю реєстраційних справ на опрацюванні реєстратор відмовився прийняти у нього зазначену заяву та надати офіційну інформацію, що він запитував.
Чи правильно вчинив реєстратор? Свою думку аргументуйте з посиланням на норми ЦК та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травні 2003 року зі змінами. Чи вільний доступ до інформації про юридичних осіб?
Задача 5
До Реєстраційної палати було подано документи про реєстрацію адвокатського об’єднання «Феміда». У реєстрації було відмовлено в зв’язку з наявністю у Єдиному державному реєстрі юридичної фірми “Феміда”.
Чи законна відмова? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року зі змінами.
Задача 6
Відомий підприємець і меценат Арканов вирішив заснувати музей для пропаганди сучасного прикладного мистецтва України. Юристу Арканов повідомив, що готовий фінансувати створення музею, а в подальшому, якщо музей не стане прибутковим, він готовий періодично перераховувати музею певні грошові суми, вказані в установчих документах. Крім того, Арканов наполягав на тому, щоб засновниками музею виступала вся його сім’я, проти чого вона не заперечує, а сам музей носив його ім’я. Оскільки музей планується як некомерційна організація, його установчі документи повинні повністю виключати відповідальність Арканова або його сім’ї по боргам музею.
Юрист пояснив Арканову, що ні один із передбачених законом видів юридичних осіб не відповідає повністю вимогам Арканова, тому у даному випадку прийдеться створювати нову організаційно-правову форму, яка б поєднувала у собі риси фонду, установи і громадського об’єднання.
Чи погоджуєтесь Ви з доводами юриста? Чи може бути створена юридична особа організаційно-правова форма якої не передбачена законом? Допоможіть вибрати правову форму некомерційної організації, яка б максимально відповідала запитам Арканова.
 
Семінарське заняття 5
 
Тема 5. О’бєкти цивільних прав та їх види
 
Питання для обговорення
Поняття та ознаки об’єктів цивільних прав.
Співвідношення між поняттями «об’єкти цивільних прав» та «об’єкти цивільних правовідносин».
Оборотоздатність об‘єктів цивільних прав та її види.
Види об’єктів цивільних прав.
Поняття речі. Класифікація речей.
4. 1. 1. Нерухомі та рухомі речі. Державна реєстрація прав на нерухомість.
Гроші. Валютні цінності.
Поняття цінного паперу. Групи та види цінних паперів.
Результати інтелектуальної, творчої діяльності як об’єкти цивільних прав.
4. 5. Дії як об’єкти цивільних прав.
4. 6. Інформація як об’єкт цивільних прав. Види інформації за цивільним законодавством України.
4. 7. Особисті немайнові блага як об’єкти цивільних прав.
4. 8. Особливі об’єкти цивільних прав (тварини, майно, підприємство як єдиний майновий комплекс).
Методичні рекомендації
Під об’єктом цивільних правовідносин розуміють матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких учасники вступають у цивільні правовідносини. Важливою ознакою об’єктів цивільних правовідносин є їх оборотоздатність, тобто можливість вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином. За оборотоздатністю об’єкти можуть бути – такі, що знаходяться у вільному цивільному обороті, оборот яких обмежений та вилучені з цивільного обороту.
До об’єктів цивільних правовідносин відносять речі, у тому числі гроші і цінні папери, інше майно, майнові права та обов’язки, результати робіт, послуг, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію, а також нематеріальні блага.
Речами визнаються предмети матеріального світу, які задовольняють відповідні потреби учасників цивільних правовідносин завдяки їх різноманітним властивостям (фізичним, хімічним, біологічним тощо). Речі за різними критеріями поділяються на: нерухомі та рухомі, подільні та неподільні, речі визначені індивідуальними та родовими ознаками, споживні та неспоживні, головні та їх приналежності, складові частини речей та складні речі, продукція, плоди і доходи, майно, підприємство як єдиний майновий комплекс.
Особливу увагу слід приділити такому виду об’єктів цивільним правовідносин як цінні папери. Для детального вивчення цього питання слід ознайомитися крім положень ЦК України з положеннями Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та з Законом України «Про депозитарну систему України».
Цивільні правовідносини виникають також унаслідок стоврення та використання результатів творчої діяльності людей – твори науки, літератури, мистецтва, винаходи та корисні моделі, промислові зразки, компонування (топографії) інтегральних мікросхем, селекційні досягнення (сорти рослин, породи тварин) тощо.
Об’єктами цивільних прав є також дії учасників цивільних правовідносин. Ними визнаються тільки правомірні дії, які не мають суто юридичного характеру. Дії, які є об’єктами цивільних прав, поділяють на дві групи – результати робіт і послуги. Кожній з груп слід приділити увагу та з’ясувати їх відмінності.
Особистими немайновими благами є невід’ємні від фізичної особи нематеріальні цінності, права на які визначають міру ї можливої поведінки в особистій життєдіяльності, а також у соціальному та громадському бутті (життя, здоров’я, честь, гідність, ділова репутація, ім’я, особисте життя, недоторканість житла, свобода інформації тощо). Перелік особистих немайнових благ фізичних осіб є невичерпним.
Нормативний матеріал:
Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року зі змінами.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23 лютого 2006 року зі змінами.
Закон України «Про депозитарну систему України» від 06 липня 2012 року зі змінами і доповненнями.
Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19 червня 2003 року зі змінами і доповненнями.
Закон України «Про іпотечні облігації» від 22 грудня 2005 року від 22 грудня 2005 року зі змінами.
Закон України «Про обіг векселів» від 05 квітня 2001 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року зі змінами та доповненнями.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9.
Задача 1
При продажі приватного підприємства між продавцем Семеновим та покупцем Масенко виник спір відносно визначення складу майна, яке повинно перейти покупцеві. Масенко наполягав на тому, щоб до нього перейшла продукція, яка була вироблена підприємством, але ще не реалізована, а також немайнове право (право на фірмове найменування та на товарний знак). В той же час він був проти того, щоб до нього перейшли борги підприємства перед іншими кредиторами та обов’язки щодо виплат в соціальні фонди. Семенов проти цього заперечував.
Охарактеризуйте об’єкт даних цивільних правовідносин за критеріями класифікації об’єктів?
Задача 2
Керівник приватного охоронного агентства звернувся за консультацією до адвоката щодо придбання для потреб агентства електрошокових пристроїв та спеціальних засобів, що застосовуються правоохоронними органами, та вогнепальноїгладко ствольноїмисливської зброї. Чи може охоронне агентство придбати вказані види майна?
Задача 3
Підприємство зв’язку «Промінь», що здійснювало розповсюдження журналу «Новини» було укладено договір продажу бази адрес передплатників конкурентам цього видання. Видавець і власник журналу ТОВ «Базис» вимагало відшкодування завданої шкоди в зв’язку з тим, що у договорі про розповсюдження журналу було вказано, що ця інформація визнана ТОВ «Базис» комерційною таємницею.
Оцініть ситуацію з правової точки зору. Відповідь аргументуйте з посиланням на Закон України «Про інформацію».
Задача 4
Між Павленко І. І. та Іващук П. І. було укладено договір купівлі-продажу будинку з розстрочкою платежу. Іващук П. І. сплатив 5 тис. доларів США, а решта суми – 10 тис. ним не було сплачено.
Чи може Павленко І. І. за рішенням суду стягнути з Іващук П. І. 10 тис. доларів США? Відповідь обґрунтуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 5
Ченцова І. І. взяла у своєї сусідки у позичку праску та уклала договір позики 20 кг картоплі.
Охарактеризуйте речі, які у даному випадку є об’єктом цивільних прав. Відповідь аргументуйте з посиланням на ЦК України.
Задача 6
Згідно договору об’єднання із комплексом по розведенню тварин останні зобов’язався передати об’єднанню 60 голів телят і 50 поросят. За день до вивозу тварин згідно вказівки директора комплексу поросята були забрані і закриті у окреме приміщення. У результаті удару блискавки приміщення, в якому знаходились поросята, згоріло, і всі 50 поросят померли.
У зв’язку з цим комплекс по розведенню тварин готовий був передати об’єднанню тільки 60 телят, а від передання поросят відмовився, посилаючись на те, що поросята, які залишились необхідні йому самому для розширення розведення свиней.
Об’єднання звернулось із позовом у суд.
Яке рішення повинен винести суд? Яка класифікація речей повинна бути застосована при вирішенню даної суперечки?
Тести
Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.
І. Об’єктами цивільних прав є:
1. матеріальні і нематеріальні блага;
2. речі гроші, цінні папери, майно, майнові права, результати робіт, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація;
3. цивільні правопорушення;
4. об’єкти, вилучені з цивільного обороту;
5. особисті немайнові блага;
6. інформація;
7. відшкодування збитків.
ІІ. До об’єктів обмежено обороноздатних відносяться:
1. об’єкти, які належать лише певним учасникам цивільного обороту;
2. об’єкти, які належать всім учасникам цивільного обороту;
3. речі, визначені індивідуальними ознаками;
тварини;
об’єкти, придбання або відчуження яких може здійснюватися на підставі відповідного дозволу;
тютюнові вироби та алкогольні напої;
нерухоме майно;
бойова зброя;
мисливська та спортивна зброя.
ІІІ. Послуги можуть бути:
1. фактичні;
2. юридичні;
3. вольові;
4. змішані;
5. відокремлені від особи, яка їх надає;
6. нерозривно пов’язані з особою, яка їх надає;
7. родові;
8. індивідуально визначені.
ІV. Споживною є річ, яка:
1. внаслідок одноразового її використання знищується або припиняє існувати у первісному її вигляді.
2. призначена для одноразового використання;
3. призначена для неодноразового використання і зберігає при цьому первісний вигляд протягом тривалого часу;
4. наділена тільки властивими їй ознаками;
5. виконує роль загального еквіваленту.
V. Гроші це:
1. грошові знаки у вигляді банкнот, казначейських білетів, монет;
2. документи встановленої форми з відповідними реквізитами;
3. види майна, що вважаються валютними цінностями;
4. законний платіжний засіб, обов’язковий до приймання за номінальною вартістю на всій території України;
5. грошова одиниця, яка виконує роль загального еквіваленту.
VІ. Доповніть визначення.
1. Інформація – це …
VII. Відповідно до Закону України «Про інформацію» до інформації з обмеженим доступом відноситься:
1. особиста;
2. конфіденційна;
3. таємна;
4. приватна;
5. під грифом «секретно».
VIII. Доповніть визначення:
1. Приналежністю є річ, призначена …
2. Річ є визначеною індивідуальними ознаками …
3. Практичне значення поділу речей на рухомі та нерухомі полягає в тому, що …
ІХ. До нерухомих речей відносять:
1. продукти харчування;
2. земельні ділянки;
3. будівлі;
4. палатка для продажу морозива у сквері;
5. повітряні та морські судна;
6. земля;
7. судна внутрішнього плавання;
8. підприємство, як єдиний майновий комплекс;
9. космічні об’єкти;
10. транспортні засоби;
11. токарне обладнання.
Х. Доповніть поняття:
1. Річчю є …
3. Майном як особливим об’єктом вважаються …
 
Семінарське заняття 6
 
Тема 6. Правочин та види правочинів
 
Питання для обговорення
Поняття правочину та його ознаки. Види правочинів.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.
3. Форма правочину. Способи волевиявлення. Вимоги до письмової форми правочину. Правочини, які належить вчиняти у письмовій формі. Нотаріальне посвідчення правочину. Державна реєстрація правочину.
4. Тлумачення змісту правочину.
5. Недійсність правочину та її правові наслідки.
6. Поняття нікчемного та оспорюваного правочину. Види нікчемних правочинів.
7. Оспорювані правочини та їх види. Удавані та фіктивні правочини.
8. Види правових наслідків недійсних правочинів.
8. 1. Реституція як правовий наслідок недійсності правочину.
8. 2. Цивільна конфіскація як правовий наслідок недійсності правочину.
8. 3. Правові наслідки недодержання форми правочину.
8. 4. Правові наслідки недійсних правочинів з дефектом суб’єктного складу.
8. 5. Правові наслідки правочину, вчиненого під впливом помилки, обману та насильства.
8. 6. Правові наслідки правочину, вчиненого у результаті зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною та під впливом тяжких обставин.
8. 7. Правові наслідки фіктивного та удаваного правочину.
9. Визнання нікчемного правочину дійсним.
Методичні рекомендації
Одним з найпоширеніших юридичних фактів є правочин. Під правочином розуміють правомірну вольову дію дієздатної особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Правочин має такі основні ознаки: 1) це вольовий акт;
2) правомірна дія; 3) спрямованість на виникнення, зміну чи припинення цивільних правовідносин. Кожну із вказаних ознак студент має розтлумачити.
Необхідно знати класифікацію правочинів за різними критеріями.
Для того, щоб правочин мав природу юридичного факту потрібно, щоб він був дійсним. При цьому, закон передбачає презумпцію правомірності правочину, якщо тільки його недійсність прямо не встановлена законом або якщо його не визнано недійсним судом.
Умовами дійсності правочину є: 1) законність змісту; 2) здатність фізичних та юридичних осіб, що його укладають, до участі в правочині; 3) відповідність волі та волевиявлення в правочині; 4) дотримання форми правочину; 5) спрямованість на реальне настання правових наслідків.
ЦК України передбачає, що правочин може бути укладено в усній або письмовій формі. У випадках встановлених законом правочин укладається в письмовій формі із його нотаріальним посвідченням та підлягає державній реєстрації. Нотаріальне посвідчення письмового правочину може також застосовуватися і на вимогу фізичної або юридичної особи, щодо будь-якого правочину за її участі. Необхідно точно з’ясувати в якій формі і які саме правочини можуть вчинятися.
Тлумачення змісту правочину регулюється ст. 213 ЦК України. Потреба в тлумаченні змісту правочину виникає, якщо сторони по-різному розуміють його. Студентам необхідно з’ясувати хто може тлумачити правочин та які правила і загальні підходи можуть використовуватися при тлумаченні правочину.
Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю. Це означає, що його вчинення не є підставою набуття тих прав та обов’язків, на що спрямовано правочин, зокрема, особа не стає власником майна, переданого їй за правочином, визнаним недійсним.
Слід звернути увагу, що наслідки недійсності правочину залежать від того, чи було його виконано. Якщо сторона не приступила до виконання правочину, то він не підлягає виконанню. Якщо правочин вже виконано повністю або частково (передано майно, сплачені кошти), то наслідки є такими:
  • двостороння реституція;
  • відшкодування вартості одержаного за недійсним правочином (за користування майном, виконані роботи, надані послуги тощо) ;
  • відшкодування збитків, завданих стороні правочину або третій особі, вчиненням недійсного правочину;
  • відшкодування моральної шкоди стороні недійсного правочину або третій особі;
  • цивільна конфіскація;
  • інші правові наслідки, передбачені ЦК України або іншими законами.
Особливу увагу необхідно приділити відновленому у ЦК України такому правовому наслідку як цивільна конфіскація. Законом України від 2 грудня 2010 р. ст. 228 ЦК України була доповнена частиною третьою, яка передбачила конфіскацію майна, інших об’єктів цивільних прав у разі недійсності правочину, який порушує публічний порядок і вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.
Нормативний матеріал та судова практика
Закон України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року зі змінами та доповненнями.
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 року № 9.
Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 «Про деякі питання визнанняправочинів (господарських договорів) недійсними».
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Завдання 1
Доберіть правильні відповіді.
І. Які з перерахованих юридичних фактів є правочинами і до яких видів вони відносяться?
1. Продаж велосипеда 16-річному підлітку;
2. Вчинення заповіту;
3. Договір поставки обладнання;
4. Виявлення скарбу;
5. Видача довіреності на продаж автомобіля;
6. Знахідка речі;
7. Крадіжка речей із квартири;
8. Загибель застрахованого будинку через удар блискавки;
9. Укладання договору позики;
10. Розкрадання товарно-матеріальних цінностей із магазина;
11. Дача хабара;
12. Нещасний випадок на виробництві, що спричинив втрату працездатності;
13. Видача векселя.
Завдання 2
Необхідно визначити, у якій формі повинно бути укладено правочин між:
– ТОВ «Підряд» та Івановим П. І. на ремонт квартири;
– Карповим І. Ф. та Луценко П. П. при даруванні речі на суму 300 гривень;
– Сиволап Ю. І. та Федорчук Т. І. на купівлю-продаж автомобіля;
– Поліщук Т. П. та Куцевол І. І. про найм житлового приміщення.
Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 1
Розпорядженням компетентного органу житловий будинок, що належить машинобудівельному заводу, був переданий на баланс райвиконкому.
Чи це правочин? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Федоров продав своєму знайомому Константинову зібрання творів Ф. Достоевського, Дж. Лондона і Л. Толстого на загальну суму 5 000 гривень. Правочин був оформлений письмово. Так як Федоров власноручно не міг підписати його через важку хворобу (параліч рук), він попросив розписатися замість нього свого сусіда Сидорова. Сусід розписався замість хворого, вказавши своє прізвище і поставивши дату. Федоров і Константинов вирішили, що правочин оформлений. Константинов віддав гроші Федорову, а книги вирішив перевезти додому через два тижні після повернення з відрядження. Через декілька днів після укладання договору купівлі-продажу Федоров помер. Коли Константинов приїхав за книгами, дочка Федорова, що була єдиною спадкоємицею, відмовилася передати книги, посилаючись на те, що укладений договір не може вважатися дійсним внаслідок неправильного його оформлення.
Чи правильно вчинила дочка Федорова? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 3
Спадкоємиця Самохвал І. І. звернулася до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування квартири, укладеного між її матір’ю та вітчимом, посилаючись на те, що на час укладення спірного договору Самохвал О. П. мала психічне захворювання, яке позбавляло її можливості усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи, а також на те, що що рішенням суду від 10 квітня 2006 року її матір визнано недієздатною.
Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.
Задача 4
Медова І. В. звернулася до суду с позовом до Чайка В. В. про визнання договору купівлі-продажу дачного будинку недійсним, посилаючись на те, що вона допустила помилку, при розрахунку одержання користі від вчиненого правочину, бо вона розраховувала, що буде використовувати дачний будинок для передачі його в найм, однак протягом року не змогла укласти жодного договору найму.
Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.
Задача 5
Совко І. І. звернувся до суду з позовом про визнання недійсним заповіту його матері на користь Заправко І. І., посилаючись на те, що заповідач обманув його матір, бо обіцяв їй доглядати за нею до смерті та поховати, однак свої обіцянки не виконав.
Яке рішення прийме суд у даному випадку? Відповідь аргументуйте.
Задача 6
20 травня 2013 року між Савенко І. І. та Джумко П. П. було укладено договір купівлі-продажу квартири на останньому поверху багатоквартирного будинку. Під час огляду квартири продавець запевнив покупця, що дах недавно відремонтований, покупець побачив також, що в квартирі зроблено поточний ремонт, пофарбовано стелю, поклеєні нові шпалери тощо. Через місяць після укладення договору купівлі-продажу на стелі, стінах квартири проявилася пліснява, з’ясувалося також, що дах протікає.
Покупець Джумко П. П. звернувся за консультацією до адвоката? Надайте консультацію та вкажіть який правовий наслідок визнання договору купівлі-продажу недійсним може бути застосований у даному випадку.
Задача 7
До суду звернулася 70-річна Бабко В. В. з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, укладеного між нею та її племінником Левчук П. В., посилаючись на те, що вона продала квартиру за 60 000 грн., тобто за ціною, що є значно нижчою ніж ринкова, бо їй було лікарем поставлено діагноз рак молочної залози і в неї була потреба в придбанні ліків та в витратах на лікування. В позові вона також зазначила, що племінник знав, про тяжкі обставини її життя, однак незважаючи на це погодився укладати з нею договір, а вона в зв’язку з похилим віком не розуміла, що її станом здоров’я скористалися.
Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 8
Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 8 червня 2013 р. на підставі ст. 234 ЦК визнано недійсним (фіктивним) договір дарування, укладений між позивачем Гапонець П. І. та Танич М. М. Задовольняючи позовні вимоги Гапонець, суд встановив, що після укладення договору дарування обдарована Танич М. М. квартиру фактично в дар не прийняла, в ній не проживала, позивач залишився проживати у квартирі, сплачував комунальні послуги тощо. Після укладення договору сторони фактично знищили правовстановлюючий документ, а згодом обдарована померла.
Представник спадкоємців оскаржив рішення суду до апеляційної інстанції, вказавши в апеляційній скарзі, що висновки суду першої інстанції не можна вважати переконливими, оскільки суд пов’язав фіктивність договору з його невиконанням, тоді як за матеріальним законом визнання недійсним фіктивного договору пов’язане з наміром сторін створити правові наслідки правочину.
Яке рішення прийме апеляційна інстанція? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України. Які правові наслідки фіктивного правочину.
 
Семінарське заняття 7
 
Тема 7. Загальна характеристика права власності
 
Питання до обговорення
Власність і право власності: поняття та співвідношення цих категорій.
Поняття речового права в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Види речових прав та їх ознаки.
Право власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні.
Суб’єкти та об’єкти права власності. Зміст права власності.
Тягар утримання майна та ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження майна.
Види (форми) права власності.
6. 1. Право власності Українського народу.
6. 2. Право приватної власності.
6. 3. Право державної власності.
6. 4. Право комунальної власності.
Поняття і види підстав набуття права власності.
Первісні та похідні, загальні та спеціальні підстави набуття права власності. Момент набуття права власності.
Підстави припинення права власності.
Методичні рекомендації
Однією з фундаментальних підгалузей цивільного права є речове право, тобто сукупність правових норм, які забезпечують задоволення інтересів особи шляхом безпосереднього впливу на річ, що перебуває у сфері її панування. У системі речового права право власності є основним інститутом. Слід ознайомитися з поняттям права власності у об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Звернути увагу, що зміст права власності становлять три правомочності (право володіння, право користування та право розпорядження), розкрити кожну з них.
Окрім повноважень на власника покладено цілу низку обов’язків, тобто власність зобов’язує. Зокрема, на власника лягає тягар утримання майна та ризик випадкового знищення та пошкодження речі.
Необхідно визначити суб’єктний склад відносин власності, (особливо звернути увагу на Український народ, як суб’єкт права власності), а також з’ясувати, які матеріальні блага можуть бути об’єктами права власності.
Важливу роль у відносинах права власності відіграють юридичні факти, що є підставами виникнення та припинення права власності. Розрізняють первісні та похідні підстави виникнення права власності. За первісних підстав право власності виникає вперше і не ґрунтується на праві інших осіб. До первісних способів набуття права власності належать – виробництво, переробка (специфікація), володіння плодами і доходами, привласнення загальнодоступних дарів природи, придбання права власності на безхазяйну річ та рухоме майно, від якого власник відмовився, бездоглядні тварини, знахідка, скарб, набувальна давність. Деякі цивілісти до первісних підстав набуття права власності відносять також приватизацію. За похідних способів набуття права власності право власності суб’єкта ґрунтується на праві інших осіб. До похідних способів належить перехід права власності за договором, в порядку правонаступництва, зокрема, спадкування. Слід детально ознайомитися з кожним із зазначених способів набуття права власності, та нормами ЦК України, що регулюють ці відносини.
Припинення права власності можливо лише у випадках, що передбачені законом. При цьому, слід відмежовувати припинення права власності, що залежить від волі власника (відчуження власником свого майна; відмова власника від права власності; знищення майна) та припинення права власності, що не залежить від волі власника (припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі; викуп пам’яток історії та культури; викуп земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю; викуп нерухомого майна у зв’язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене; звернення стягнення на майно за зобов’язаннями власника; реквізиція; конфіскація; припинення юридичної особи чи смерть фізичної особи власника).
Нормативний матеріал та судова практика
Закон України «Про приватизаційні папери» від 06 березня 1992 року.
Закон України «Про приватизацію державного майна» від 04 березня 1992 року зі змінами.
Закон України «Про передачу об’єктів державної та комунальної власності» від 03 березня 1998 року зі змінами.
Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року зі змінами.
Постанова Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17 червня 1992 року зі змінами.
6. Закон України «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» від 03 березня 1998 року зі змінами.
7. Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» від 17 листопада 2009 року зі змінами.
8. Закон України «Про охорону культурної спадщини» від 08червня 2000 року зі змінами.
Постанова Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Завдання 1
Доповніть та розкрийте наступні твердження:
Усім власникам забезпечуються …
Як передбачає ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов’язує. Це правило конкретизоване в ….
Тести
Оберіть вірну відповідь.
1. Зміст права власності становлять наступні правомочності:
А) право панування, право користування, право розпорядження;
Б) право володіння, право користування, право розпорядження;
В) право володіння, право користування, право управління, право розпорядження.
2. Відносини з права власності є:
А) відносними;
Б) абсолютними.
3. Право власності:
А) є необмеженим правом;
Б) право власності може бути обмежене законом;
В) право власності може бути обмежене судом.
4. Власник:
А) може бути позбавлений права власності у випадках і в порядку, встановлених законом;
Б) не може бути позбавлений права власності ніколи, бо це право є непорушним.
В) Ваш варіант відповіді.
5. Право власності в об’єктивному розумінні це:
А) інститут цивільного права;
Б) сукупність норм, що регулюють відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном;
В) правомочності власника щодо володіння, користування та розпорядження майном.
6. Законом передбачені наступні форми (види) права власності:
А) комунальна;
Б) державна;
В) колективна;
Г) змішана;
Д) приватна;
Е) особиста.
Завдання 2
Надайте відповідь на наступні питання.
1. У чому полягає відмінність знахідки від скарбу?
Завдання 3
Оберіть правильну відповідь.
1. Право власності припиняється у разі:
А) відчуження власником свого майна;
Б) знищення майна;
В) конфіскація;
Г) реквізиція;
Д) договір;
Е) знахідка;
В) набувальна давність.
Які Ви знаєте крім наведених підстави припинення права власності? Чи вичерпний перелік підстав припинення права власності наданий у ЦК України?
Задача 1
По дорозі на заняття студенти Криворізького гірничого технікуму Зеленчук та Позивай у вагоні швидкісного трамваю знайшли сумку з одягом, вони підійшли до чергового по станції і хотіли передати йому знайдене майно. Черговий відмовився прийняти майно і порадив студентам віднести загублені речі до районного відділу міліції і дати повідомлення у засобах масової інформації про знахідку.
Студенти речі до міліції не віднесли, а дали оголошення в газеті «Червоний гірник». На оголошення відгукнувся власник речей, а коли студенти попросили повернути їм витрачені на дачу оголошення 25 грн. власник відмовився, посилаючись на те, що якби вони віднесли речі до міліції, то не було б необхідності на здійснення цих витрат.
Чи правомірні дії чергового, студентів, власника? Чи набувають у даному випадку студенти право власності на майно? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Неповнолітні брат і сестра Живчук у дворі багатоповерхового будинку знайшли цуценя такси. На ошийнику було написано ім’я собаки, адреса господаря вказана не була. Діти принесли цуценя додому. Батько повідомив про бездоглядну тварину до міського клубу собаководів і йому пообіцяли допомогти у розшуку власника. Пошук власника тривав три місяці і у зв’язку з тим, що у сім’ї Живчук не було коштів на те, щоб зробить тварині щеплення цуценя загинуло. Невдовзі знайшовся власник цуценя і став вимагати від Живчук повернути йому 250 грн. за цуценя. Живчук І. І. заперечував і зазначав, що ним були понесені витрати на лікування та утримання тварини на протязі трьох місяців.
Оцініть дії та вимоги Живчук та власника цуценя відповідно до норм ЦК України. Чи може особа, яка знайшла цуценя набути право власності на нього і за яких умов?
Задача 3
Відповідно до Генерального плану забудови м. Кривого Рогу по вул. Леніна має пройти нове шосе. Для будівництва шосе необхідно знести два приватних будинки, які знаходяться на земельних ділянках, що належать фізичним особам на праві приватної власності. Власники землі та будинків заперечують проти їх знесення. Головний архітектор м. Кривого Рогу звернувся за консультацією до юридичного управляння виконкому міської ради.
Яку консультацію Ви дасте? Свою думку аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
 
Семінарське заняття 8
 
Тема 8. Право спільної власності
 
Питання до обговорення
1. Загальна характеристика та види права спільної власності.
2. Право спільної часткової власності. Ідеальна і реальна частка.
3. Визначення часток у праві спільної часткової власності.
4. Здійснення права спільної часткової власності.
5. Право спільної сумісної власності.
6. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності.
Методичні рекомендації
Бувають ситуації, в яких одне й те саме майно може належати на праві власності декільком особам. В таких випадках виникає право спільної власності, за яким двоє або більше осіб (співвласників) за спільною згодою можуть володіти, користуватися та розпоряджатися належним їм майном як єдиним цілим. Розрізняють два види права спільної власності – право спільної часткової власності та право спільної сумісної власності.
Право спільної часткової власності – право двох або більше осіб за спільною згодою володіти, користуватися та розпоряджатися майном, що належить їм на праві власності, із виділенням частки кожного з них у праві власності.
Право спільної сумісної власності є правом двох або більше осіб спільно володіти, користуватися та розпоряджатись майном, що належить їм на праві власності, без визначення часток у праві власності. Право спільної сумісної власності виникає лише у разі, якщо це прямо передбачено в законі або в договорі. На сьогодні існує декілька підстав виникнення права спільної сумісної власності:
- майно, придбане подружжям під час шлюбу, якщо інше не передбачено законом або шлюбним договором (ч. 3 ст. 368 ЦК України і ч. 1 ст. 60 СК України) ;
- приватизована квартира (будинок) відповідно до письмової угоди членів сім’ї, що проживають у даній квартирі (будинку) на момент приватизації (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду») ;
- набуття неподільного майна співвласниками багатоквартирного будинку (ст. 19 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Нормативний матеріал
1. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року зі змінами. 2. Житловий кодекс УРСР від 30 червня 1983 року зі змінами та доповненнями.
3. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року зі змінами.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Тести
Доповніть.
1. Спільна власність – це...
2. Спільна часткова власність – це...
3. Спільна сумісна власність – це...
4. Підставами виникнення права спільної власності може бути:
А) договір;
Б) …
В) …
Г) …
Д) …
5. Право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
А) частка є незначною і не може бути виділена у натурі;
Б) …
В) …
Г) …
За якої умови може бути постановлене рішення суду про припинення права особи на частку у спільному майні?
Задача 1
До Господарського суду Харківської області звернулось ТОВ
«Багатогалузева фірма» з позовом до АТ «Харківський завод спеціального технічного устаткування» про визнання права власності на будівлю. В позовній заяві було зазначено, що сторонами у справі 02. 12. 2009 року укладено договір про спільну діяльність терміном на 15 років, предметом якого є створення торгового виробничого комплексу з виробництва, закупівлі, переробки, збереження, оптової та роздрібної реалізації продовольчої та непродовольчої продукції, товарів народного споживання, а також надання різноманітних послуг із наступним розподілом прибутку. П. 3 зазначеного договору передбачено, що відповідач надає для будівництва територію площею 1600 кв. м. та кошти в сумі 1, 5 млн. грн., позивач фінансує будівництво на суму 2, 5 млн. грн. Після завершення будівництва торгово-виробничого комплексу та введення його в експлуатацію відповідач, як власник земельної ділянки, зареєстрував право власності на спірну будівлю.
Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Луньовій Ж. І. та Копійчук Т. П. на праві приватної спільної часткової власності належав житловий будинок. Луньова Ж. І. продала належну їй частку у праві власності на будинок, не сповістивши Копійчук Т. П. про свій намір. Покупець Колодій М. В. вселився в будинок, зробив там ремонт.
Копійчук Т. П. та Колодій М. В. звернулися за консультацією до адвоката. Яке роз’яснення надасть адвокат? З яким позовом і до кого може звернутися Копійчук Т. П. та Колодій М. В.? Чи змінилась би ситуація, якби Луньова Ж. І. подарувала частку у праві власності на будинок Колодій М. В.?
Задача 3
Андрій, Віктор і Світлана після смерті батька в рівних частинах успадкували його дім, двокімнатну квартиру, дачу, гараж, автомобіль, антикварні меблі, 60 акцій АТ «Перлина» і грошовий внесок розміром 30 тис. грн в банку «Грант». Квартиру через місяць вони здали в оренду, а ще через шість місяців Віктор продав свою частку дому та всі антикварні меблі Іванову. Світлана та Андрій з цим не погодились та звернулись за консультацією до юриста.
Охарактеризуйте підставу виникнення права спільної власності? Чи може Віктор виділити свою частку в натурі? Що таке ідеальні та реальні частки? Як необхідно ділити прибуток від зданої в оренду квартири? Чи правомірно вчинив Віктор?
 
Семінарське заняття 9
 
Тема 9. Види права власності за об’єктами
 
Питання до обговорення
Земля як об’єкт права власності. Суб’єкти права власності на землю.
Права та обов’язки власника земельної ділянки
Забудова земельної ділянки. Самочинне будівництво.
Право на земельну ділянку при придбанні житлового будинку.
Поняття житла. Житловий будинок, садиба, квартира як об’єкти права власності. Квартира в житлово-будівельному кооперативі.
Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку.
Методичні рекомендації
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земельна ділянка може бути об’єктом права власності. Відносини щодо права власності на земельну ділянку регулюються також Земельним кодексом України. Зокрема, в цьому кодексі наведено нормативне визначення поняття «земельна ділянка», а також конкретизуються положення ЦК України щодо права власності на земельну ділянку, тому з цими нормами необхідно детально ознайомитися. Суб’єктами права власності на земельну ділянку можуть бути фізичні та юридичні особи, держава, територіальна громада. Необхідно ознайомитися з правами та обов’язками власника земельної ділянки.
Зокрема, власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Розглядаючи трете питання необхідно звернути увагу на поняття «самочинне будівництво», результати його здійснення та умови і порядок узаконення.
Житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них. В цивільному праві пі житлом розуміють об’єкт права власності та інших речових прав, що має особливий правовий режим: житло є нерухомістю та має цільове призначення. Необхідно розглянути кожен з об’єктів прав на житло (житловий будинок, квартира, садиба).
Об’єднання власників квартир багатоповерхового будинку створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов’язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами об’єднання. Для підготовки до обговорення шостого питання необхідно ознайомитися з Законом України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року зі змінами.
Нормативний матеріал
1. Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року зі змінами.
2. Закон України «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 року зі змінами.
10. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року.
11. Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року зі змінами.
11. Наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2011 року № 103, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 липня 2011 року за № 902/19640 «Про затвердження Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки».
12. Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва) «.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Задача 1
Терещенко І. В. на підставі державного акту про право приватної власності на землю належить земельна ділянка площею 0, 10 га, розташована по вул. Харцизьській у м. Кривому Розі; цільове призначення цієї земельної ділянки – для розміщення і обслуговування жилого будинку. Терещенко І. В. будучи фізичною особою-підприємцем, вирішив використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності і побудував на земельній ділянці майстерню по ремонту автомобілів.
Оцініть ситуацію з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Калюжний І. І. придбав за договором купівлі-продажу житловий будинок по вул. Ньютона, 5 у м. Кривому Розі та вирішив виконати переобладнання свого будинку. Він уклав договір будівельного підряду і будівельники розібрали літню кухню та веранду будинку і за замовленням Калюжного прибудували кухню, ванну та туалет до будинку, а також переобладнали будинок з чотирьох кімнатного на двокімнатний з холом. Реконструкція будинку проводилась без розроблення проекту.
Оцініть ситуацію з посиланням на норми ЦК України.
Задача 3
Сєдов І. І. отримав у спадщину від своєї бабусі двокімнатну квартиру на першому поверсі двоповерхового будинку по пр. Дзержинського у м. Кривому Розі. В зв’язку з тим, що у Сєдова І. І. було житло він передав за договором найму квартиру ТОВ «Геліос» для розміщення дільниці по очищенню води.
Оцініть ситуацію з посиланням на норми ЦК України.
 
Семінарське заняття 10
 
Тема 10. Захист права власності
 
Питання до обговорення
Поняття та засади захисту права власності.
Співвідношення понять «охорона права власності» та «захист права власності».
Речово-правові та зобов’язально-правові засоби захисту права власності: загальна характеристика та відмінні риси.
Право власника на витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов). Умови пред’явлення віндикаційного позову.
Право власника на витребування майна від добросовісного набувача. Розрахунки при витребуванні майна із чужого незаконного володіння.
Захист права власності від порушень, не пов‘язаних із позбавленням володіння. Умови пред’явлення негаторного позову.
Позов про визнання права власності. Умови пред’явлення.
Позови про захист прав учасників спільної власності.
Позови про визнання недійсними правочинів про відчуження майна.
Методичні рекомендації
Захист права власності – це сукупність передбачених правом засобів, які застосовуються власником, компетентними державними чи іншими органами, спрямована на усунення порушень права власності, покладання виконання обов’язку з відновлення порушеного права на правопорушника тощо.
Цивільно-правовому захисту притаманні свої специфічні методи й засоби, які істотно відрізняються від методів і засобів інших галузей права. Їх специфіка полягає у застосуванні таких юридичних засобів, які забезпечують усунення перешкод у здійсненні права власності та відновлення майнового становища потерпілого власника за рахунок майнових благ правопорушника чи іншої зобов’язаної особи.
У ст. 16 ЦК України перелічені основні способи захисту цивільних прав, які тією чи іншою мірою стосуються і захисту права власності. Цей перелік способів захисту не є вичерпним, вони можуть конкретизуватися, доповнюватися іншими актами цивільного законодавства або договором.
Спеціальні способи захисту права власності, ще з часів римського права, прийнято поділяти на речово-правові та зобов’язально-правові. Речово-правові способи захисту спрямовані на захист суб’єктивного права власності як абсолютного цивільного права осіб, які на момент порушення не перебувають у договірних чи інших зобов’язальних відносинах із порушником з приводу спірного майна. Вони зосереджені в главі 29 ЦК України. Зобов’язально-правові способи захисту мають на меті захист інтересів власника як учасника зобов’язальних відносин і розраховані на випадки порушення цих прав особою, яка перебуває із власником в договірних чи інших зобов’язальних відносинах. Ці способи визначаються безпосередньо нормами ЦК України, що регулюють окремі види зобов’язань.
До речово-правових способів захисту зазвичай відносять – витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційний позов) та усунення перешкод у здійсненні власником права власності (негаторний позов). Допоміжний характер щодо вказаних засобів захисту мають такі способи як визнання права власності та виключення майна з опису (звільнення з-під арешту). Ці способи захисту можуть застосовуватися як самостійно, так і супроводжувати віндикаційний і негаторний позови.
Необхідно детально ознайомитися з особливостями кожного позову, умовами його пред’явлення, предметом та правовими наслідками задоволення.
До зобов’язально-правових засобів захисту права власності відносять засоби захисту права власності в договірних відносинах (відшкодування збитків, заподіяних невиконанням чи неналежним виконанням договору; повернення речей, наданих у користування за договором) ; засоби захисту права власності в деліктних зобов’язаннях; позови про повернення безпідставно отриманого чи збереженого майна, позови про захист прав учасників спільної власності тощо.
Судова практика
Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» від 22 грудня 1995 року № 20 зі змінами.
Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Теми рефератів
1. Вимоги про визнання незаконними правових актів, що порушують право власності.
2. Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну, або збитків, завданих порушенням права власності.
Задача 1
До Господарського суду Херсонської області звернулося ТОВ «Автодор» до ТОВ «Запоріжжя автозаправка» про витребування майна з чужого незаконного володіння. В позовній заяві зазначалось, що відповідно до договору купівлі-продажу між відповідачем та позивачем до останнього перейшло право власності на спірне майно, однак майно не передано позивачу, а знаходиться у володінні відповідача.
В судовому засіданні було встановлено, що частину спірного майна ТОВ «Запоріжжя автозаправка» передано в оренду ТОВ «Херсонавто», а частина відчужена АТ «Автосервіс».
Яке на Вашу думку рішення має прийняти господарський суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України. Які способи захисту права власності Вам відомі? Який пред’явлено у даному випадку позов – речово-правовий чи зобов’язально-правовий?
Тести
Виберіть вірні відповіді та свій вибір аргументуйте.
Умовами пред’явлення віндикаційного позову є:
А) Майно вибуло з володіння власника поза його волею;
Б) Майно має знаходитися у володінні власника;
В) Наявність документів, що підтверджують право власності;
Г) Майно збереглося в натурі і знаходиться у фактичного володільця;
Д) Майно, що витребовується є індивідуально-визначеним майном;
Е) Майно, що витребовується визначається родовими ознаками;
Ж) відсутність договірних відносин між власником і фактичним володільцем щодо майна, яке витребовується.
Умовами пред’явлення негаторного позову є:
А) Майно вибуло з володіння власника;
Б) Майно має знаходитися у володінні власника;
В) Відсутність договірних відносин між власником і особою, що перешкоджає у здійсненні прав власника.
Умовами пред’явлення позову про визнання права власності є:
А) Оспорювання або невизнання ким-небудь прав власника;
Б) Втрата документа, що підтверджує право власності;
В) Відсутність з боку третіх осіб вимог про повернення майна; Г) Помилкове внесення в акт опису майна, що належить іншим особам;
Д) Майно вибуло з володіння власника поза його волею;
Віндикаційний позов пред’являється, якщо порушено наступні правомочності права власності:
А) право володіння;
Б) право володіння і користування;
В) право володіння, користування і розпорядження.
Негаторний позов пред’являється, якщо порушено наступні правомочності права власності:
А) право володіння;
Б) право володіння, користування і розпорядження;
В) право користування і розпорядження;
Г) право користування;
Д) право розпорядження.
Задача 2
Громадянка Пірожчук І. І. зберігала дома 500 доларів США, які вона отримала при укладенні договору купівлі-продажу дачі. У гості до бабусі приїхав 16-річний онук, який знайшов гроші, пішов до сусіда Коваленко І. І. і обміняв долари на гривні, які програв в гральному автоматі. Бабуся довідалася у онука кому він віддав гроші, взяла договір купівлі-продажу дачі, де було переписано всі номери купюр і звернулася за консультацією до адвоката. Адвокат написав бабусі позовну заяву про витребування з чужого незаконного володіння 500 доларів США, зазначивши в позовній заяві номери купюр.
Чи правильну консультацію надав адвокат громадянці Пірожчук? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 3
На праві власності Позивай І. І. належав шлакоблочний гараж №18 у кооперативі «Водій». Позивай І. І. виїхав працювати на 5 років у Сибір. За цей час голова правління гаражно-будівельного кооперативу помер, а новообраний голова не знайшов документи на всіх членів кооперативу, провів загальні збори, склав новий список членів кооперативу, і в зв’язку з тим, що гараж № 18 виявився без господаря відповідно до рішення загальних зборів членів кооперативу продав Негрун О. П. зазначений гараж. Негрун О. П. здійснив його капітальний ремонт. Коли Позивай І. І. повернувся додому він звернувся з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння. Отримавши позовну заяву Негрун О. П. звернувся за консультацією до адвоката.
Яку б Ви надали йому консультацію? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 4
Назаров І. В. придбав квартиру у Чемерис І. І., а коли вирішив в неї заселитися з’ясувалося, що в квартиру самовільно вселився і проживає в ній Демидов П. І., її колишній власник, який свого часу уклав кредитний договір з банком, заставивши свою квартиру. Після того, як Демидов П. І. кредит не повернув, його виселили з квартири, а останню в рахунок боргу продали Семенову М. Н., який в свою чергу продав її Чемерис І. І. На вимогу Назарова І. В. звільнити квартиру Демидов пояснив, що він звернувся до суду з позовом про визнання недійсним кредитного договору і тому має право проживати в квартирі.
Назаров І. В. звернувся за консультацією до адвоката. Надайте йому консультацію з посиланням на норми ЦК України.
 
Семінарське заняття 11
 
Тема 11. Речові права на чуже майно
 
Питання до обговорення
Види речових прав на чуже майно та їх особливі ознаки.
Захист речових прав на чуже майно.
Поняття та суб‘єкти права володіння чужим майном.
Виникнення та припинення права володіння.
Поняття, зміст та види сервітутів. Підстави виникнення та припинення сервітуту.
Підстави виникнення та припинення права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.
Підстави виникнення та припинення права користування чужою земельною ділянкою для забудови.
Права та обов‘язки власника та землекористувача земельної ділянки, наданої для забудови та для сільськогосподарських потреб.
Методичні рекомендації
Речові права на чуже майно – вид майнових прав, які оформлюють та закріплюють приналежність речей суб’єктам цивільних правовідносин, які не є власниками цих речей. Права на чужі речі – є одним із істотних обмежень права власності. Їх сутність полягає в тому, що суб’єкт цього права має змогу користуватися чужою річчю або навіть розпоряджатися нею. Студенту необхідно з’ясувати основні ознаки цих прав.
Згідно зі ст. 395 ЦК України речовими правами на чуже майно визнаються: право володіння; право обмеженого користування (сервітут) ; право забудови земельної ділянки (суперфіцій) ; право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис). Перелік речових прав на чуже майно, передбачених ст. 395 ЦК України не є вичерпним. Законом можуть бути передбачені і інші речові права на чуже майно. Зокрема, право застави, притримання, господарського відання та оперативного управління.
Речові права на чуже майно є похідними і залежними від права власності, але це не виключає їх самостійного значення. Ці права мають абсолютний захист, тобто захищаються від будь-яких посягань з боку третіх осіб, у тому числі і власника.
Саме на особливості правового регулювання кожного з зазначених прав слід звернути увагу під час підготовки до семінару.
Нормативний матеріал
1. Земельний кодекс України від 25 жовтня 2001 року зі змінами.
2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року зі змінами.
3. Закон України «Про заставу» від 02 жовтня 1992 року зі змінами та доповненнями.
4. Закон України «Про іпотеку» від 05 червня 2003 року зі змінами.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 зі змінами «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 21.
Тести
Виберіть правильний варіант відповіді або доповніть перелік.
1. Які з нижченаведених цивільних прав належать до речових прав на чуже майно?
а) право на житло;
б) право власності;
в) право володіння;
г) право користування чужою землею для сільськогосподарських потреб;
ґ) сервітутні права;
д) право господарського відання;
є) право користування чужою землею для забудови;
е) застава.
2. Виберіть з переліку речові права на користування чужим майном, передбачені ЦК України:
а) емфітевзис;
б) узус;
в) суперфіций;
г) узуфрукт;
ґ) володіння;
д) земельний сервітут;
е) особистий сервітут.
3. Перелік речових прав на чуже майно, встановлений ЦК України є:
А) вичерпним;
Б) невичерпним;
4. Речовими правами на чуже майно є:
А) право володіння;
Б) _________________; В) _________________;
Г) _________________;
Д) _________________;
Е) _________________;
Ї) __________________.
5. Право володіння чужим майном – це:
А) панування особи над річчю;
Б) коли особа вважає річ своєю та користується нею;
В) право особи привласнити річ, вважати її своєю та користуватися нею для задоволення власних потреб;
Г) право особи фактично утримувати річ, вважаючи її своєю, здійснюючи щодо неї всі правомочності власника, не маючи законних підстав на такі дії.
6. Сервітути класифікуються на:
А) ____________________;
Б_____________________.
7. Перелік підстав виникнення сервітуту, передбачений ЦК є:
А) вичерпний;
Б) невичерпний;
8. Підставами виникнення сервітуту є:
А) договір;
Б) ______________;
В) ______________;
Г) ______________.
9. Підставами припинення сервітуту є:
А) поєднання в одній особі власника майна, обтяженого сервітутом і особи, в інтересах якої встановлено сервітут;
Б) ______________________;
В) ______________________;
Г) _______________________;
Д) ______________________;
Е) _______________________.
Задача 1
Мешканець с. Пишне Рябчук мав безстроковий договір про сервітутне право на випас своєї худоби на землях, що належали фермеру Прохоренку. В 2013 році Рябчук помер, спадщину по ньому прийняв його син Петро Рябчук. Прохоренко, мотивуючи тим, що мав договірні зобов‘язання з батьком Рябчука П., заборонив останньому випасати худобу на його пасовиськах. Рябчук П. звернувся до суду з негаторним позовом.
Прокоментуйте ситуацію, посилаючись на норми ЦК України.
Задача 2
Підприємець Іванченко уклав з фермером Федько договір про користування земельною ділянкою розміром 30 га строком на 5 років для сільськогосподарських потреб. Після закінчення строку дії договору, Федько здійснив хіміко-біологічну експертизу ґрунту своєї ділянки, за висновком якої земля була повністю виснажена. Фермер пред’явив до підприємця вимоги про відшкодування шкоди або відновлення первісних якостей землі. Іванченко відмовився.
Чи порушено права фермера Федько? Якщо так, то які дії він має вчинити для захисту свого порушеного права? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.
Задача 3
Підприємці Сільченко та Моховиков на 15 років уклали договори на користування земельними ділянками громадянина Ведмідя для забудови (будівництва торгівельного комплексу та кафе). Протягом березня-червня 2008 р. Сільченко на своїй ділянці вирив котлован та завіз будматеріали і виїхав до травня 2010 р. на заробітки за кордон. Моховиков на своїй ділянці через два роки відкрив автопаркувальниймайданчик. Ведмідь у лютому 2014 р. звернувся до суду з позовом до Моховикова, а у квітні цього ж року до Сільченка про розірвання договорів.
Чи правомірні дії Ведмідя? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.
 
Семінарське заняття 12
 
Тема 12. Загальні положення права інтелектуальної власності
 
Питання до обговорення
Поняття творчої діяльності. Художня та технічна творчість.
Поняття права інтелектуальної власності в об’єктивному та суб’єктивному розумінні. Інститути права інтелектуальної власності.
Становлення системи законодавства України про інтелектуальну власність. Міжнародне законодавство в сфері інтелектуальної власності.
Загальна характеристика суспільних відносин в сфері інтелектуальної діяльності.
Об’єкти прав інтелектуальної власності. Співвідношення права власності та права інтелектуальної власності.
Первісні та похідні суб’єкти правовідносин в сфері інтелектуальної діяльності.
Особисті немайнові права в сфері інтелектуальної власності. Майнові права суб’єктів прав інтелектуальної власності.
Підстави виникнення та набуття прав на об’єкти інтелектуальної власності. Розпорядження правами інтелектуальної власності.
Форми та способи захисту прав інтелектуальної власності.
Методичні рекомендації
Конституція України у ст. 54 гарантує кожному громадянинові свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, авторських прав, нематеріальних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.
Право інтелектуальної власності у суб’єктивному розумінні – право особи на результати інтелектуальної творчої діяльності або на інші об’єкти права інтелектуальної власності, визначені законом. Право інтелектуальної власності у об’єктивному розумінні, це підгалузь цивільного права (сукупність норм), що регулюють відносини, що виникають як результат творчої інтелектуальної діяльності людини. Слід розібратися, які саме інститути складають цю підгалузь.
Зверніть увагу на особливості правового регулювання відносин в сфері інтелектуальної власності, бо ці відносини регулюються не тільки нормами національного законодавства України, а й багаточисельними міжнародними нормативними актами, більшість з яких ратифіковані Верховною Радою України.
Зміст права інтелектуальної власності становлять особисті немайнові та майнові права щодо певних об’єктів. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом. Слід з’ясувати співвідношення права інтелектуальної власності та права власності на річ, що створена в результаті творчої, інтелектуальної діяльності людини.
До об’єктів права інтелектуальної власності належать: об’єкти авторського права та суміжних прав (літературні та художні твори, комп’ютерні програми, компіляції (бази даних), виконання, фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення), наукові відкриття, об’єкти права промислової власності (винахід, корисна модель, промисловий зразок), раціоналізаторська пропозиція, компонування (топографія) інтегральної мікросхеми, сорти рослин, породи тварин, комерційні (фірмові) найменування, торгові марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення, комерційна таємниця. Перелік об’єктів права інтелектуальної власності не є вичерпним.
Суб’єктами права інтелектуальної власності є творець об’єкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до ЦК України, іншого закону чи договору. Слід ознайомитися з класифікацією, відповідно до якої суб’єкти права інтелектуальної власності поділяються на первісних і похідних.
При розгляді теми слід приділити увагу розмежуванню особистих немайнових прав інтелектуальної власності та майнових. Так, особистими немайновими правами інтелектуальної власності є право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об’єкта права інтелектуальної власності; право перешкоджати будь-якому посяганню на право інтелектуальної власності, здатному завдати шкоди честі чи репутації творця. Законом можуть бути встановлені і інші особисті немайнові права інтелектуальної власності. Майновими правами інтелектуальної власності є право на використання об’єкта права інтелектуальної власності, виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єктів права інтелектуальної власності, у тому числі забороняти таке використання, інші майнові права, встановлені законом.
Нормативний матеріал
1. Стокгольмська конвенція 1967 року.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11.
Тести
1. Вкажіть, які з нижченаведених прав інтелектуальної власності мають особистий немайновий характер:
1) право дозволяти використання об‘єктів інтелектуальної власності;
2) право перешкоджати будь-якому посяганню на об‘єкти інтелектуальної власності, яке може заподіяти шкоду честі та репутації творця;
3) право перешкоджати неправомірному використанню об‘єктів права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти його використання;
4) право на визнання людини виконавцем об‘єкту права інтелектуальної власності;
5) право на видання твору під своїм іменем чи псевдонімом;
6) право авторства.
2. Вкажіть правильні відповіді.
Первісними суб’єктами права інтелектуальної власності є:
1) юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності перейшло за договором;
2) держава;
3) особи без громадянства;
4) неповнолітні фізичні особи;
5) особи з частковою дієздатністю;
6) малолітні діти;
7) фізична особа, визнана недієздатною;
8) правонаступник.
3. Особисті немайнові права інтелектуально власності на об’єкт створений за замовленням належать:
1) замовнику;
2) творцю;
3) роботодавцю;
4) спадкоємцю творця.
4. Майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений у зв’язку з виконанням трудового договору належать:
1) працівнику, який його створив;
2) роботодавцю;
3) трудовому колективу;
4) Ваша відповідь.
5. Законом можуть бути встановлені обмеження в майнових правах інтелектуальної власності за умови, що такі обмеження:
1) передбачені Цивільним кодексом України;
2) підтверджують права автора на твір;
3) не створюють істотних перешкод для їх нормальної реалізації;
4) не суперечать інтересам автора.
Завдання
1. Назвіть, які вам відомі засоби захисту прав інтелектуальної власності та охарактеризуйте їх.
2. Наведіть поняття «плагіату» та «піратства», вкажіть особливості, сферу застосування кожного, їх відмінності від інших посягань та реальну небезпеку для об‘єктів інтелектуальної власності.
3. На які групи класифікуються об‘єкти права інтелектуальної власності? Які критерії беруться за підставу розподілу?
Наведіть класифікацію об‘єктів права інтелектуальної власності згідно цих груп.
4. Вкажіть особливості правового стану суб‘єктів права інтелектуальної власності. Дайте їх класифікацію. Наведіть поширену характеристику первісних та похідних суб‘єктам права інтелектуальної власності.
5. З яких категорій прав складається право інтелектуальної власності? В чому полягає їх сутність? Яке їх місце в цивільному обігу? Який порядок їх відчуження?
 
Семінарське заняття 13
 
Тема 13. Авторське право та суміжні права
 
Питання до обговорення
Загальна характеристика законодавства про авторське право.
Об’єкти авторського права: поняття та ознаки. Первісні та похідні суб’єкти авторського права.
Співавторство, його ознаки. Подільне та неподільне співавторство.
Особисті немайнові права автора: право авторства і право на недоторканість твору.
Майнові права автора та інших суб’єктів авторського права. Винятки та обмеження в майнових правах автора.
Створення творів найманим робітником чи за замовленням.
Строки чинності авторського права.
Об’єкти та суб’єкти суміжних прав.
Виникнення суміжних прав. Права суб’єктів суміжних прав (виконавців, виробників фонограм або відеограм, організацій мовлення).
Винятки та обмеження майнових суміжних прав.
Строк охорони суміжних прав.
Методичні рекомендації
Авторські права у суб’єктивному розумінні – немайнові та майнові права інтелектуальної власності, що належать автору твору або іншим суб’єктам за законом чи договором. У об’єктивному розумінні авторське право – є одним із інститутів права інтелектуальної власності.
Слід визначити об’єкти авторського права та звернути увагу на їх основні ознаки, що є важливими для їх правової охорони. До об’єктів авторського права належать твори літератури, науки, мистецтва, які є результатами творчої діяльності, незалежно від призначення і цінності твору, а також від способів його втілення.
Необхідно окреслити коло суб’єктів авторського права, визначаючи, що є первісні та похідні суб’єкти. Значну увагу слід приділити співавторству та його видам.
Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, встановлений законом. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про авторське право і суміжні права» таким знаком є латинська літера «С» (від англ. copyright – авторське право) в колі ©.
Необхідно розкрити зміст особистих немайнових та майнових прав автора, з’ясувати строки їх чинності.
Суміжні права – це суб’єктивні права виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, організацій мовлення та їх правонаступників, яким на законних підставах передані суміжні права. Вони виникають внаслідок факту виконання твору, виробництва фонограми чи відеограми, оприлюднення передачі організації мовлення.
Об’єктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є виконання літературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореографічних, фольклорних та інших творів; фонограми, відеограми; передачі (програми) організацій мовлення.
Суміжні права охороняються за умови здійснення їх без шкоди охороні авторського права.
Первинними суб’єктами суміжних прав є виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми, організація мовлення. Виникнення і здійснення суміжних прав не потребує виконання будь-яких формальностей. Знак охорони суміжних прав складається з таких елементів: латинська літера «Р», обведена колом; імені (назви) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права; рік першої публікації фонограми (відеограми).
Окремо слід розглянути зміст особистих немайнових та майнових прав виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм та організацій мовлення.
Нормативний матеріал та судова практика
1. Закон України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
2. Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів 1886 року.
3. Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право 1952 року.
4. Римська конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм, а також виробників відеограм та організацій мовлення 1961 року.
5. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав» від 04 червня 2010 року №5. 6. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11.
Тести 1
Надайте правильні відповіді аргументуючи їх посиланнями на норми закону.
Законодавство України про авторське право та суміжні права не включає такі закони:
А) «Про авторське право і суміжні права»;
Б) «Про кінематографію»;
В) «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»;
Г) «Про телебачення та радіомовлення»;
Д) «Про видавничу справу».
В Україні не допускається без дозволу автора (чи іншої особи, що має авторське право) відтворення, навіть виключно в особистих цілях:
А) Фотографічного твору;
Б) Твору архітектури у формі будівель та споруд;
В) Музичного твору;
Г) Твору образотворчого мистецтва.
Суб’єкти авторського права можуть управляти своїми правами:
А) особисто;
Б) через орган судової влади;
В) через свого повіреного;
Г) через організацію колективного управління;
Авторське право є чинним з дня створення твору на протязі:
А) 25 років;
Б) 50 років;
В) за життя автора і 50 років після його смерті;
Г) за життя автора та 70 років після його смерті;
Д) немає вірної відповіді.
Тести 2
1. Не є об’єктами суміжних прав:
А) фонограми, відеограми;
Б) передачі (програми) організацій мовлення;
В) комп’ютерні програми;
Г) виконання літературних, драматургічних, музично-драматичних, хореографічних та інших творів.
2. Вкажіть суб’єктів суміжних прав:
А) автор підручника;
Б) видавець енциклопедії;
В) виробник фонограми;
Г) виконавець.
3. Вкажіть суб’єктів суміжних прав:
А) організації мовлення;
Б) правонаступники автора твору.
В) виконавець твору.
Г) винахідник.
4. У яких випадках допускається відтворення фонограм без згоди їхнього виробника?
А) якщо відтворення здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;
Б) якщо відтворення здійснюється публічно;
В) якщо відтворення здійснюється без комерційної мети;
Г) якщо за виробником фонограми зберігається право на справедливу винагороду з урахування кількості відтворених примірників.
Задача 1
В Шевченківський районний суд м. Києва звернувся Андрій Данилко з позовом до Богдана Білоноженко, просив зобов’язати відповідача припинити протиправні дії, які складались як у представленні його творів шляхом декламації, гри, співу, танцю в живому виконанні, так і за допомогою будь-яких технічних засобів (фонограм), а також використанні сценічного образу Андрія Данилко – «Верка Сердючка». Позивач вимагав також відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Відповідач позов не визнав, посилався на те, що виступаючи в сценічному образі Андрія Данилко, він виконував не твори автора, а пародії на його пісні і тим самим реалізував своє право на свободу творчої діяльності.
Проаналізуйте наведену ситуацію, посилаючись на норми ЦК України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
Задача 2
18 травня 2008 року ТОВ «Промінь» на підставі договору, укладеного з Шелегіним А. набуло виключні майнові авторські права на використання в межах України музичного твору під назвою «Бій з тінню» (автор – Шелигін А.), що спеціально створений для аудіовізуального твору (фільму) «Бій з тінню» (режисер – Сидоров О.). Строк дії вказаного договору з 18 травня 2008 року до 18 травня 2009 року.
В травні, червні, липні 2009 року ТОВ «Альянс» розмістило в журналах рекламний матеріал з пропозицією замовити рингтон музичного твору «Бій з тінню» з кінофільму «Бій з тінню», надіславши SMS з кодом замовлення на номер 4446.
Відповідно до листів АТ «Український мобільний зв'язок» та АТ «Київстар Дж. Ес. Ем. « вказані оператори надають послуги по активації та підтриманню короткого SMS (номер 4446) ТОВ «Альянс». 17 та 19 липня 2009 року ТОВ «Альянс» були надані послуги, відповідно до яких на мобільні телефони замовників було отримано мелодію «Бій з тінню», що підтверджується актами фіксації.
ТОВ «Промінь» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «Альянс» про захист авторського права, заборону дій, що порушують авторське право. В позовній заяві ТОВ «Промінь» також просило стягнути матеріальну шкоду в сумі 500 000 грн. та моральну шкоду в сумі 100 000 грн.
Яке рішення прийме суд? Відповідь аргументуйте посилаючись на норми ЦК України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
Задача 3
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулося АТ «Н» до ТОВ «Рекламне агентство» про стягнення 950 000 грн.
У позовній заяві позивач зазначив, що 13 квітня 2009 року в ефірі АТ «Новий канал» час трансляції 20: 50: 10 та 23: 13: 11 здійснено трансляцію рекламного ролику знаку для товарів і послуг «Старий друже», в якому було використано фрагмент з пісні «Ти – місяць» з альбому «Сон», співавтором пісень якого є Кондратенко К. П., що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір №5261, виданого 01 квітня 2002 року Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України. Відповідно до договору за № 15/02 від 15. 02. 2002 року укладеного між позивачем та Кондратенко К. П., майнові права, що їй належать передані нею позивачу.
Відповідач позов не визнав, у суді надав авторський договір від 10. 01. 2004 року, укладений між ним та автором Юрченко О. Б., за яким йому були передані виключні права на використання похідного твору «Місяць», що включений до збірки інструментальних п’єс «Колір жасмину», яка відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію авторського права на твір № 5230 від 15. 04. 2002 року належить Юрченко О. Б.
За ухвалою Господарського суду м. Києва Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз було проведено експертизу об’єктів права інтелектуальної власності. За висновком експертів у звуковому супроводженні рекламного ролику знаку для товарів і послуг «Старий друже» використано фрагмент музичного твору зі збірки інструментальних п’єс «Колір жасмину».
Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
Задача 4
Ідею «Ревізора» М. Гоголю підказав О. Пушкін. Роман «дванадцять стільців» починається з присвяти В. Катаєву, який подарував цей сюжет одному з авторів – своєму двоюрідному брату Є. Петрову за умови, що йому подарують золотого портсигара та присвятять цей роман.
Чи виникли б відповідно до чинного законодавства у О. Пушкіна та В. Катаєва авторські права? Відповідь аргументуйте посилаючись на норми ЦК України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
Завдання 1
Встановіть яким є співавторство у вказаних нижче випадках та відповідь аргументуйте. Надайте визначення співавторства та його видів.
А) Твір «Дванадцять стільців» І. Ільфа та Є. Петрова;
Б) Твір «Республіка Шкід» Г. Бєлих та Л. Пантелєєва;
В) Детективні психологічні романи, що друкувалися під подвійним прізвищем Буало-Нарсежак, авторами яких були математик П. Буало та талановитий стиліст Нарсежак;
Г) Картини Кукриніксів (псевдонім радянських художників М. Купріянова, П. Крилова та М. Соколова) ;
В) Підручник «Цивільне право України» за редакцією О. Дзери та Н. Кузнецової, написаний творчим колективом з вказівкою автора кожного розділу;
Д) Скульптурний ансамбль «Великий фонтан» на території Виставки досягнень народного господарства у Москві, окремі фігури якого виконані різними скульпторами;
Е) Сценарій роману Дж. Лондона «Серця трьох», який він писав разом з Ч. Говардом; погодивши в загальних рисах сюжет, вони поділили працю – кожен з них повинен був написати по 15 картин, не уявляючи, що станеться в найближчому епізоді або через дванадцять епізодів, які пише співавтор.
Задача 5
Державне підприємство «Українське агентство з авторських і суміжних прав» (м. Київ) звернулося з позовом до ТОВ «Телерадіокомпанія «С»« про компенсацію за порушення майнових авторських прав у сумі 58 000 грн., яке відбулося шляхом публічного сповіщення в ефірі твору без укладення договору з позивачем та без виплати авторської винагороди.
В судовому засіданні встановлено, що 08. 02. 2014 року о 17-00 з повтором 09. 02. 2014 року о 6 годині ТРК «С» використало музичний твір, управління майновими правами на який автором передано позивачеві; використання твору відбулося шляхом виконання співачкою Ельвірою пісні «Домой» в передачі ТРК «С» «Хочу і буду».
Представник відповідача проти позову заперечував посилаючись на те, що співачка мала право на виконання пісні відповідно до договору з автором.
Яке рішення прийме суд? Зверніть увагу на визначення термінів «публічне виконання» і «публічне сповіщення», надане в ст. 1 Закону України «Про авторське право і суміжні права». Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України та Закону України «Про авторське право і суміжні права» від 23 грудня 1993 року зі змінами та доповненнями.
 
Семінарське заняття 14
 
Тема 14. Патентне право
 
Питання до обговорення
Патентне право: поняття, предмет, принципи, джерела.
Об’єкти патентного права. Умови надання правової охорони і критерії патентоздатності винаходу, корисної моделі та промислового зразку.
Первісні та похідні суб’єкти патентного права.
Охоронні документи на винаходи, корисні моделі та промислові зразки.
Права та обов’язки, що випливають із патенту. Обмеження прав патентовласника.
Припинення дії патенту і визнання його недійсним.
Захист прав авторів і патентовласників.
Методичні рекомендації
Поряд із авторським правом та суміжними правами досить поширеним є право промислової власності. Його об’єктами є винахід, корисна модель і промисловий зразок. На визначенні понять та ознак цих об’єктів, а також їх характеристиці слід зупинитися. Необхідно з’ясувати зміст особистих немайнових та майнових прав суб’єктів права промислової власності.
Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок засвідчується патентом.
Патент – це техніко-юридичний документ, виданий компетентним державним органом, який надає його власнику виключне право на винахід (корисну модель, промисловий зразок, селекційне досягнення). Він складається з патентної грамоти, яка містить інформацію про автора і патентовласника і опису винаходу (корисної моделі, промислового зразку, селекційного досягнення). Слід з’ясувати порядок видачі патенту. Звернути увагу на права та обов’язки, які випливають з патенту.
Нормативний матеріал
Паризька конвенція про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року.
Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків від 28 листопада 1960 року.
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 15. 12. 93 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 15. 12. 93 року зі змінами і доповненнями.
Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11.
Тести 1
Виберіть правильну відповідь та обґрунтуйте її, посилаючись на закон.
Корисна модель в Україні є новим і промислово придатним:
А) конструктивним виконанням пристрою;
Б) художньо-конструкторським виконанням пристрою;
В) зразком штучно створеного елементу;
Г) прикладом застосування відомого винаходу.
В Україні визнається порушенням прав, що пов’язані з отриманням патенту, використання запатентованої корисної моделі:
А) без комерційної цілі;
Б) з науковою ціллю або в зв’язку з виконанням експерименту;
В) за надзвичайних обставин;
Г) в зв’язку зі зберіганням не уповноваженою особою виробу, виготовленого із застосуванням корисної моделі.
Серед умов патентоздатності винаходу в Україні існують:
А) суттєві відмінності;
Б) винахідницький рівень;
В) оригінальність;
Г) промислова придатність.
Обсяг правової охорони промислового зразка в Україні визначається:
А) його описом;
Б) сукупністю його суттєвих ознак, що зображені на фотографіях моделей, його макетах, малюнках;
В) його формулою;
Г) його рефератом.
5. Винахідник в Україні право на надання свого імені створеній ним корисній моделі:
А) має;
Б) не має;
В) має, в певних випадках;
Г) не має, але в певних випадках.
6. Винахід в Україні має винахідницький рівень, якщо для фахівця винахід:
А) не є очевидним;
Б) є незрозумілим;
В) не є незрозумілим;
Г) має істотні недоліки.
7. Строк дії патенту в Україні на винахід становить від дати подання заявки таку кількість років:
А) 10;
Б) 15;
В) 20;
Г) 30;
Д) інший строк.
8. Обсяг правової охорони в Україні визначається:
А) формулою винаходу;
Б) рефератом опису винаходу;
В) кресленнями винаходу;
Г) клопотанням заявника.
9. Об’єктом винаходу в Україні не може бути:
А) пристрій;
Б) топографія інтегральної мікросхеми;
В) рідина;
Г) спосіб.
10. У відповідності до Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» не можуть отримати правову охорону:
А) методи виконання розумових операцій;
Б) штами мікроорганізмів;
В) культури клітин рослин та тварин;
Г) застосування раніш відомого способу за новим призначенням.
 
Семінарське заняття 15
 
Тема 15 Інші об’єкти інтелектуальної власності, що використовуються в науці, промисловості та сільському господарстві
 
Питання до обговорення
Право інтелектуальної власності на наукове відкриття. Поняття наукового відкриття.
Право інтелектуальної власності на раціоналізаторські пропозиції.
Право інтелектуальної власності на селекційні досягнення.
Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми.
Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
Право інтелектуальної власності на «ноу-хау».
Методичні рекомендації
Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
Автор наукового відкриття має право надати науковому відкриттю своє ім’я або спеціальну назву. Автори не отримують майнових прав на свої відкриття. Наукові відкриття з моменту їх оприлюднення стають суспільним надбанням.
Раціоналізаторська пропозиція – технологічне чи технічне або організаційне рішення у будь-якій сфері діяльності людини. Вона повинна буди новою і корисною для підприємства, до якого вона подана, і передбачати зміну або удосконалення конструкції виробу, технології виробництва, складу матеріалу тощо. Об’єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об’єкт або процес. Користь раціоналізаторської пропозиції полягає у зниженні собівартості продукції, збільшенні довговічності, покращенні якості, економії енергії, матеріалів, оптимізації параметрів, характеристик, покращенні властивостей матеріалів, підвищенні продуктивності праці, рівні техніки тощо. Слід приділити увагу особливостям правового регулювання відносин, що пов’язані з раціоналізаторською пропозицією.
Комерційна таємниця – інформація, яка є конфіденційною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі не є легкодоступною, має комерційну цінність та є предметом заходів щодо її збереження, що вживаються правоволодільцем. Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого чи іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до законодавства не може бути віднесені до комерційної таємниці.
Свої особливості мають і такі об’єкти права інтелектуальної власності як сорт рослин і порода тварин (селекційні досягнення), компонування (топографія) інтегральної мікросхеми та «ноу-хау».
Нормативний матеріал
1. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» від 05. 11. 97 року зі змінами та доповненнями.
2. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» від 21. 04. 93 року зі змінами та доповненнями.
3. Закон України «Про племінну справу у тваринництві» від 15. 12. 93 року зі змінами та доповненнями.
3. Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року зі змінами.
4. Закон України «Про науково-технічну інформацію» від 25 червня 1993 року зі змінами.
5. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перелік відомостей, що не становлять комерційної таємниці» від 09. 08. 93 року № 611.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11.
Тести 1
Виберіть вірну відповідь.
1. В Україні інтегральна мікросхема вважається виготовленою з застосуванням зареєстрованої топографії, якщо при цьому використані:
А) всі ознаки формули інтегральної мікросхеми;
Б) всі елементи, які визначають топографію інтегральної мікросхеми оригінальною;
В) більшість фігур креслення інтегральної мікросхеми;
Г) умови охороноздатності інтегральної мікросхеми;
Д) Ваша відповідь.
2. В Україні топографія інтегральної мікросхеми відповідає умовам охороноздатності якщо вона є:
А) функціональною;
Б) компілятивною;
В) оригінальною;
Г) ергономічною;
Д) немає вірної відповіді.
3. Обсяг права на топографію інтегральної мікросхеми в Україні визначається:
А) формулою топографії інтегральної мікросхеми;
Б) зображенням топографії інтегральної мікросхеми на нематеріальному носієві;
В) зображенням топографії інтегральної мікросхеми на матеріальному носієві;
Г) рефератом топографії інтегральної мікросхеми.
4. Правова охорона в Україні топографії інтегральної мікросхеми здійснюється шляхом її:
А) використання;
Б) реєстрації;
В) формальної експертизи;
Г) експертизи за суттю заявленого рішення.
5. Інтегральною мікросхемою в Україні вважається:
А) радіоелектронний виріб, призначений для виконання функції імпульсного блоку живлення;
Б) графічне зображення осцилограми для модулю розверчення;
В) мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функції електронної схеми, елементи з’єднання якої нероздільно сформовані в об’єкті чи на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення;
Г) принципова електрична схема підсилювача магнітофону;
Д) зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів ІМС та з’єднань між ними.
6. Компонування інтегральної мікросхеми в Україні – це …
А) зафіксоване на матеріальному носієві просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними;
Б) світлофільтр спеціальної конструкції з вбудованим індикатором подачі команд, який відповідає критеріям, що встановлені для промислових зразків;
В) зафіксоване на нематеріальному носієві тримірне розміщення мікроінтегральних елементів;
Г) просторово-графічне розміщення елементів інтегральної форми, що знаходиться в процесі постійних змін.
7. В Україні права, що витікають з реєстрації топографії інтегральної мікросхеми діють від дати:
А) подання заявки на топографію інтегральної мікросхеми;
Б) публікацію відомостей про топографію ІМС в офіційному виданні;
В) внесення відомостей про топографію інтегральної мікросхеми в реєстр;
Г) видачі охоронного документу на топографію ІМС;
Д) немає вірної відповіді.
Тести 2
Виберіть вірну відповідь.
Експертиза заявки на сорт рослини проводиться в Україні поетапно на протязі такої кількості років:
А) 1;
Б) 3;
В) 5;
Г) 7
Д) немає вірної відповіді.
Авторство на сорт рослини в Україні охороняється на протязі:
А) 10 років;
Б) 20 років;
В) життя автора сорту;
Г) безстроково;
Д) немає вірної відповіді.
Умовами патентоспроможності сорту рослин в Україні є:
А) новизна;
Б) відмінність;
В) функціональність;
Г) однорідність;
Д) стабільність;
Е) корисність.
4. Законодавство України про права на сорти рослин складається з:
А) ЦК України;
Б) міжнародних договорів у сфері охорони прав на сорти рослин;
В) Закону України «Про винаходи і корисні моделі»;
Г) Закону України «Про авторське право і суміжні права»;
Д) Закону України «Про охорону прав на сорти рослин».
5. Текст Закону України «Про охорону прав на сорти рослин» не містить наступне поняття:
А) селекціонер;
Б) винахідник;
В) патент;
Г) підтримка сорту;
Д) насіння;
Е) сорт рослин.
6. Раціоналізаторською пропозицією є:
А) результат творчої інтелектуальної діяльності фізичної особи, що використовується в промисловості;
Б) результат творчої діяльності працівника, що використовується підприємством, на якому він працює;
В) визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності.
Г) матеріальний об’єкт або (та) процес.
7. Суб’єктами права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію є:
А) робітник та юридична особа, з якою у автора укладено трудовий договір;
Б) автор та юридична особа, якій ця пропозиція подана;
В) робітник та особа, якій ця пропозиція подана;
Г) правонаступники автора та юридичної особи, якій ця пропозиція подана.
8. Відносини щодо права інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію регулюються:
А) Законом України «Про охорону прав на раціоналізаторську пропозицію»;
Б) Законом України «Про охорону прав на винахід і корисну модель»;
В) Цивільним кодексом України.
9. Суб’єкти права на раціоналізаторську пропозицію мають:
А) особисті немайнові та майнові права;
Б) право на використання раціоналізаторської пропозиції;
В) право на добросовісне заохочення;
Г) право авторства.
 
Розділ 2. ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ
 
Поняття приватного та публічного права. Співвідношення понять приватного та цивільного права.
Європейські системи приватного права.
Цивільне право як галузь права. Предмет, метод та функції цивільного права.
Цивільне право як наука (цивілістика) і навчальна дисципліна.
Поняття цивільного законодавства України. Акти цивільного законодавства.
Загальна характеристика Цивільного кодексу України.
Дія цивільних законів у часі та у просторі.
Застосування цивільного законодавства по аналогії.
Тлумачення цивільно-правових норм.
Поняття, особливості та елементи цивільного правовідношення.
Зміст цивільного правовідношення. Поняття суб'єктивного цивільного права і цивільного обов'язку.
Види цивільних правовідносин.
Поняття юридичних фактів. Юридичний склад. Види юридичних фактів
Визначення, характерні риси та зміст цивільної правоздатності. Правоздатність та суб'єктивне право.
Види дієздатності фізичних осіб та її обсяг.
Обмеження дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатною.
Поняття та значення місця проживання фізичної особи.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою та оголошення її померлою.
Поняття опіки та піклування, порядок їх призначення.
Поняття актів цивільного стану, порядок їх реєстрації та його правове регулювання.
Поняття та ознаки юридичної особи.
Види юридичних осіб.
Правосуб'єктність юридичної особи.
Органи юридичної особи
Види та зміст установчих документів юридичних осіб.
Філії та представництва юридичних осіб.
Порядок створення юридичних осіб та їх державна реєстрація.
Припинення юридичних осіб.
Визнання юридичної особи банкрутом. Процедура банкрутства.
Юридичні особи приватного та публічного права.
Види господарських товариств.
Поняття та види кооперативів.
Поняття держави як суб'єкта цивільного права та загальні принципи участі держави, АРК, територіальних громад у цивільних правовідносинах
Форми участі держави в цивільних правовідносинах.
Види цивільних правовідносин, в яких держава виступає суб'єктом.
Поняття об'єктів цивільних прав (правовідносин) та їх види.
Поняття та класифікація речей. Майно та майнові права.
Цінні папери як об'єкти цивільних прав. Групи та види цінних паперів.
Дії та результати дій як об'єкт цивільних прав.
Результати творчої інтелектуальної діяльності як об'єкти цивільних прав.
Поняття й ознаки правочинів. Умови дійсності право- чинів.
Зміст правочинів. Тлумачення змісту правочинів.
Види правочинів за різними критеріями.
Умовні правочини. Строки в правочинах.
Форма правочинів. Юридичні наслідки порушення форми правочинів.
Поняття та види недійсних правочинів.
Наслідки визнання правочинів недійсними.
Поняття представництва, його значення та зміст.
Суб'єкти представництва. Повноваження представника.
Підстави виникнення та види представництва.
Представництво без повноважень або з перевищенням повноважень.
Довіреність та її види. Форма довіреності. Передоручення.
Припинення довіреності. Наслідки припинення довіреності. Скасування довіреності.
Поняття та значення строків і термінів у цивільному праві.
Класифікація строків (термінів) у цивільному праві.
Порядок обчислення строку, початковий і кінцевий момент його течії.
Поняття позовної давності і її значення. Застосування позовної давності.
Види строків позовної давності.
Наслідки спливу позовної давності.
Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
Поняття та ознаки особистих немайнових прав фізичної особи. Види особистих немайнових прав.
Зміст та здійснення особистих немайнових прав фізичної особи.
Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи.
Особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.
Способи захисту особистих немайнових прав фізичної особи: загальні і спеціальні.
Загальна характеристика та види речових прав.
Поняття власності та права власності.
Суб'єкти та об’єкти права власності.
Зміст права власності.
Підстави виникнення права власності: первісні та похідні.
Підстави припинення права власності.
Поняття захисту права власності. Співвідношення понять «захист права власності» і «охорона права власності».
Загальна характеристика речово-правових способів захисту права власності.
Поняття, предмет віндикаційного позову, умови його пред’явлення.
Поняття, предмет негаторного позову, умови його пред’явлення.
Позов про визнання права власності, його предмет та умови пред’явлення.
Поняття права приватної, державної та комунальної власності. Право власності Українського народу.
Право власності на земельну ділянку та особливості його правового регулювання.
Право власності на житло. Об’єкти права власності на житло.
Поняття та ознаки речових права на чуже майно.
Сервітут: поняття та види.
Емфітевзис: поняття та підстави виникнення і припинення.
Суперфіцій: поняття та підстави виникнення і припинення.
Право володіння як окреме речове право: поняття і підстави виникнення.
Похідні речові права (право господарського відання, право оперативного управління, право оперативного використання майна).
Захист прав на чужі речі.
Поняття та види права спільної власності.
Право спільної часткової власності: поняття, підстави її виникнення та припинення. Ідеальна та реальна частка.
Право спільної сумісної власності: поняття, підстави її виникнення та припинення.
Порядок володіння, користування та розпорядження майном, що належить на праві спільної власності.
Поняття права інтелектуальної власності у суб’єктивному та об’єктивному розумінні.
Співвідношення права власності на річ та права інтелектуальної власності.
Поняття і джерела авторського права. Суб’єктивне авторське право, його зміст.
Об’єкти авторського права. Види об'єктів, що охороняються авторським правом.
Суб’єкти авторського права. Співавторство.
Суміжні права. Поняття і види.
Поняття і джерела права промислової власності. Об'єкти правової охорони права промислової власності.
Суб’єкти права промислової власності. Оформлення прав на об’єкти промислової власності.
Право інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації суб’єктів цивільного обігу та знаки товарів та послуг.
Поняття цивільно-правової відповідальності. Види відповідальності. Форми відповідальності.
Умови (підстави) цивільно-правової відповідальності.
Поняття матеріальної та моральної шкоди.
Поняття збитків та упущеної вигоди. Принцип повного відшкодування шкоди.
Випадки обмеженої цивільно-правової відповідальності.
Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності.
 
Розділ 3 СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ
 
Аналогія закону – спосіб подолання прогалин у цивільному законодавстві, який полягає у застосуваннідо неврегульованих ЦК України, іншими актами цивільного законодавства або договором цивільних відносин, норм, які регулюють подібні за змістом цивільні відносини.
Аналогія права – спосіб подолання прогалин у цивільному законодавстві, який застосовується у визначенні варіанту врегулювання цивільних відносин у разі неможливості використання аналогії закону і полягає у регулюванні цивільних відносин відповідно до загальних засад цивільного законодавства.
Винахід – технічне (технологічне) рішення, що отримує правову охорону лише у тому разі, якщо воно є новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним для використання. Об’єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітини рослини і тварини тощо) ; процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.
Довіреність – письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами.
Звичай ділового обороту (вид правового звичаю) – правило поведінки, яке є усталеним для певної сфери цивільних відносин, не встановлене в акті цивільного законодавства або договорі між сторонами та часто застосовується у певній сфері ділового обороту для врегулювання підприємницької діяльності, незалежно від того, чи закріплено це правило у певному нормативному акті.
Інформація – це інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Компонування (топографія) інтегральної мікросхеми – зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з’єднань між ними.
Корисна модель – це конструктивне виконання пристрою, яке є новим і промислово придатним. Об’єктом корисної моделі може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес.
Метод цивільного права – сукупність способів і засобів для врегулювання цивільних відносин, заснована на юридичній рівності, диспозитивності та ініціативності сторін.
Наукове відкриття – встановлення невідомих раніше, об’єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання.
Норма цивільного права – правило поведінки, яке встановлюється уповноваженими суб’єктами, має загальнозначущий, загальнообов’язковий, формально визначений та представницько-зобов’язальний характер, гарантується та охороняється державою, врегульовує особисті немайнові та майнові (цивільні) відносини.
Позовна давність – строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Право власності (у суб’єктивному розумінні) – це право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
Правочин – це правомірна вольова дія дієздатних осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних правовідносин.
Предмет цивільного права становлять суспільні відносини, які регулює цивільне право, – це особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).
Представництво – правовідносини, в яких одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені, за рахунок та на користь іншої сторони, яку вона представляє.
Приватне право – система правових норм, що регулюють суспільні відносини за участю юридично рівних учасників, які діють на засадах свободи, автономії, ініціативності з метою задоволення приватних інтересів у майновій або особистій сфері.
Промисловий зразок – це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.
Речові права – права, які забезпечують задоволення інтересів уповноваженої особи шляхом безпосереднього впливу на річ, яка перебуває у сфері його панування, без сприяння інших осіб, які закріплюють належність цієї речі та користуються абсолютним захистом; такі права надають суб’єкту, носію речового права безпосереднє панування над річчю (майном) у матеріальному значенні слова через сукупність певних правомочностей.
Самочинне будівництво – будівництво об’єктів нерухомості на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Цивільне право – галузь права України, яка включає в себе правові норми, які регулюють на засадах юридичної рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності майнові та особисті немайнові відносини за участю фізичних осіб, юридичних осіб і держави.
Шикана- зловживання правом, яке здійснюється управомоченою особою при реалізації її права з наміром завдати шкоди іншій особі.
Юридична особа – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку і наділена цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка може бути позивачем і відповідачем у суді.
Юридичні факти в цивільному праві – це життєві обставини, стани, з якими норми цивільного права пов’язують виникнення, зміну та припинення суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, цивільної відповідальності та повноважень.
 
Розділ 4 ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ (Індивідуальне навчально-дослідне завдання)
 
Індивідуальне навчально-дослідне завдання (далі ІНДЗ) передбачає: систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань із дисципліни та застосування їх при вирішенні конкретних виробничих ситуацій; розвиток навичок самостійної роботи з науковою літературою та законодавчими джерелами.
ІНДЗ з дисципліни «Цивільне право (перша частина) « видається студенту викладачем на початку семестру. ІНДЗ виконується студентом самостійно. Студент має надати ІНДЗ для перевірки наприкінці семестру, але не пізніше терміну проведення підсумкового контролю.
ІНДЗ складається з двох частин: теоретичної (реферат) та практичної (ситуаційне завдання). Номер ІНДЗ, яке виконує студент, встановлюється залежно від порядкового номеру студента в списку групи.
Тематика реферату може бути самостійно запропонована студентом та узгоджена викладачем у разі належного обґрунтування її актуальності та проблемного характеру.
У процесі виконання ІНДЗ студент має опрацювати не менше п’ятнадцяти джерел з посиланнями на використання певної інформації з них по тексту роботи. При цьому робота має носити практичну чи наукову направленість та бути спрямованою на вирішення певної проблеми чи висловлення особистого погляду автору роботи на питання, яке розглядається в роботі.
Теоретична частина індивідуального завдання (реферат) складається з: титульної сторінки; змісту (плану) ; вступу; основної частини; висновку; списку використаної літератури; додатків до індивідуального завдання (при необхідності).
Практична частина складається з ситуаційного завдання, розв’язання якого має супроводжуватися обґрунтованими висновками.
Вступ реферату має розкривати актуальність обраної студентом теми, її проблематику, мету написання роботи.
Основна частина роботи (може включати декілька підрозділів) має включати характеристику сучасного стану проблеми, опис нормативної бази, погляд різних авторів на цю проблему, позитивні та негативні наслідки проблеми.
Висновки повинні включати обґрунтування результатів досягнення мети роботи, можливо рекомендації щодо вдосконалення діяльності підприємства.
Список літератури складається в певному порядку (законодавчі та нормативні акти, статистичні довідники, загальна та спеціальна література за алфавітом). Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з державним стандартом.
Додатки включають матеріали, що є копією документів, звітів, або розрахункові таблиці, узагальнюючі схеми чи діаграми. При наявності кількох додатків оформлюється окрема сторінка «Додатки», номер якої є останнім, що відноситься до обсягу ІНДЗ.
Обсяг теоретичної частини ІНДЗ (реферату) повинен становити в друкованому варіанті не менше 15 сторінок.
Ситуаційне завдання оформляється окремо від реферату й є окремим завданням, за яке студент отримує оцінку.
Під час підготовки ситуаційного завдання рекомендується використовувати матеріали, консультації і роз’яснення фахівців у галузі цивільного права, судову практику, зокрема постанови Пленуму Верховного Суду України та постанови Пленумів вищих спеціалізованих судів України.
Підготовка якісного індивідуального навчально-дослідного завдання є обов’язковою умовою отримання студентом позитивної підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Варіант 1
Тема реферату
Відмежування цивільного права від інших галузей права України, які регулюють майнові та немайнові відносини.
Задача
Державне підприємство «Промавтоматика» уклало договір страхування з страховою компанією «Таско», за яким було застраховано будівлю цеху з виробництва готової продукції. Від удару блискавки в трубу цеху сталася пожежа й підприємству було завдано шкоду на суму 52 тис. грн.
Чи виникли цивільні права і обов’язки? Якщо виникли, то вкажіть підставу їх виникнення. Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 2
Тема реферату
Поняття, ознаки та значення предмета цивільно-правового регулювання.
Задача
Відповідно до ст. 1242, 1249 ЦК України Табаченко І. І. написав секретний заповіт з умовою, який був, як це передбачено законом, посвідчений нотаріусом без ознайомлення з його змістом. В заповіті Табаченко І. І. вказав своєю спадкоємицею доньку Табаченко Оксану, та зазначив, що на момент його смерті вона для отримання спадщини повинна відмовитися від громадянства України та виїхати за її межі.
Чи відповідають вимогам закону умови секретного заповіту? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 3
Тема реферату
Місце цивільного права в системі права України.
Задача
До адвоката звернулась Попова І. І., вона пояснила, що мешкає у власному будинку по вул.. Харцизькій у м. Кривому Розі. ЇЇ сусіди почали будівництво гаражу на межі земельних ділянок, відстань між будинком і гаражем становить менше 0, 5 метра, а вже зведена стіна гаражу закриває вікно в її спальні так, що в кімнаті завжди темно і вона змушена постійно включати освітлення. На її прохання припинити будівництво сусіди не звертають уваги.
Яку консультацію дасть адвокат? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 4
Тема реферату
Поняття, ознаки та значення методу цивільно-правового регулювання, його особливості.
Задача
Тарасенко, який рішенням суду в зв’язку з зловживанням спиртними напоями, був обмежений в цивільній дієздатності пройшов курс лікування. Його піклувальник дозволив Тарасенко самостійно отримувати заробітну плату, однак касир підприємства, де працював Тарасенко, на його прохання видати заробітну плату відмовила й вимагала надати їй нотаріально посвідчений дозвіл піклувальника.
Чи законна вимога касира? Які правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи?
Варіант 5
Тема реферату
Поняття, значення та види принципів цивільного права.
Задача
Дядько Петренко І. І. надав Тимофієвській сільській раді Криворізького району Дніпропетровської області рішення суду про визнання його племінника безвісно відсутнім і просив винести рішення, яким призначити його опікуном майна племінника.
Чи законні вимоги дядька Петренко? Які дії може вчиняти опікун стосовно майна безвісно відсутньої особи?
Варіант 6
Тема реферату
Співвідношення цивільного права та цивільного законодавства.
Задача
За рішенням суду Червенцов І. І. був оголошений померлим. Його рідний брат Червенцов П. І. став спадкоємцем будинку та дачі, а також отримав вклад у банку на суму 3000 грн.. Дачу через 6 років після прийняття спадщини Червенцов П. І. продав Найдьонову В. В. за 2000 грн. Через 10 років після винесення рішення судом Червенцов І. І. повернувся додому, звернувся з заявою до суду про скасування рішення, в якій зазначив, що працював і жив в Росії, з братом не хотів спілкуватися, бо він образив його.
Як буде вирішена заява Червенцова? Чи має право Червенцов І. І. на повернення йому майна?
Варіант 7
Тема реферату
Конституція України як джерело цивільного права та її значення для цивільного законодавства України.
Задача
До Печерського районного суду м. Києва звернулось ТОВ «КИЇВ» з позовом до Тинного І. В. про визнання недійсними його повноважень, як голови правління ТОВ «КИЇВ», оскільки рішенням загальних зборів уповноважених представників учасників ТОВ «КИЇВ» від 25. 06. 2010 р. відповідач усунутий з посади.
Разом з тим, відповідач продовжує здійснювати юридичні дії від імені товариства, а саме: видавати довіреності, укладати правочини щодо залучення товариством банківських кредитів тощо.
Чи законні вимоги позивача? Яке рішення прийме суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 8
Тема реферату
Цивільний кодекс України як основа цивільного законодавства.
Задача
До господарського суду Дніпропетровської області звернувся банк «Д» про порушення справи про банкрутство державного підприємства «К».
В заяві було зазначено, що між банком та державним підприємством було укладено кредитний договір на суму
1 000 000 грн. Виконання зобов’язання за договором було забезпечено заставою.
Яке рішення прийме суд? Який порядок ліквідації юридичної особи Вам відомий?
Варіант 9
Тема реферату
Порівняльна характеристика актів цивільного законодавства і цивільно-правового договору як джерела цивільного права.
Задача
Учасник повного товариства Іваненко П. І. зареєструвався як суб’єкт підприємницької діяльності і став від власного імені укладати договори побутового підряду з ремонту взуття, які становили предмет діяльності повного товариства, учасником якого був Іваненко П. І.
Чи правомірні дії Іваненко П. І.? Які правові наслідки можуть викликати його дії? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України та Закону України «Про господарські товариства».
Варіант 10
Тема реферату
Міжнародний договір, що регулює цивільні відносини, як частина національного цивільного законодавства України.
Задача
Відповідно до постанови КМУ від 14. 02. 2010 року було створено державне підприємство «Альянс», яке у 2011 році виступало як замовник за договорами поставки сільськогосподарської продукції. Зобов’язання за цими договорами були виконані підприємством частково. Виробники сільськогосподарської продукції звернулись з позовами до держави.
Дайте правову оцінку ситуації, що склалась з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 11
Тема реферату
Проблемні питання застосування «аналогії закону» і «аналогії права».
Задача
Постановою КМУ було дано спеціальне доручення Івасенко П. І. укласти цивільно-правовий договір від імені держави Україна з німецькою фірмою «Зінгер».
Чи законна постанова КМУ? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 12
Тема реферату
Правове значення судової практики, роз’яснень вищих судових інстанцій і норм моралі.
Задача
17. 02. 10 року КМУ було прийнято постанову, якою передбачалось покласти зобов’язання держави сплатити зовнішньоекономічний борг за рахунок майна АТ «К», 45 відсотків акцій якого належить державі.
Чи законна постанова КМУ?
Варіант 13
Тема реферату
Класифікація цивільних правовідносин та її правове значення.
Задача
Зайцева П. В. придбала в магазині побутової техніки кухонний комбайн. Дома вона з’ясувала, що з 6 насадок, які були вказані у технічній документації до комбайну їй передали тільки 3. Вона звернулась до магазину з вимогою передати їй насадки.
Чи законна її вимога? Відповідь аргументуйте з посиланням на ЦК України.
Варіант 14
Тема реферату
Поняття і види суб’єктивних цивільних прав та обов’язків, що складають зміст цивільних правовідносин.
Задача
Чернов В. І. звернувся до своєї бувшої дружини з позовом про поділ спільного майна подружжя. До поділу ним було включено наступне майно:
- вклад у банку на суму 5000 грн. ;
- автомобіль “Таврія”;
- 4 кімнатний будинок;
- м’який куток (2 кресли та диван) ;
- 500 кг цукру, який був отриманий подружжям як орендна плата за передану у користування земельну ділянку.
Охарактеризуйте речі, які у даному випадку були предметом поділу. Відповідь аргументуйте з посиланням на ЦК України.
Варіант 15
Тема реферату
Поняття та значення об’єктів цивільних правовідносин.
Задача
Коржаков протягом тривалого часу колекціонував старовинні ікони. Після його смерті було оголошено складений ним заповіт, за яким все майно, в тому числі і колекція ікон повинна перейти у рівних частках до дружини і дочки та до рідного брата померлого.
Дружина Коржакова заперечувала проти поділу колекції ікон, вважаючи, що колекція є неподільною і пропонувала брату спадкодавця відшкодувати вартість його частини спадку грішми.
Брат Коржакова не погодився і вимагав відповідної частини колекції в натурі.
Дружина Коржакова звернулася до суду за захистом своїх прав.
Вирішіть спір. Відповідь аргументуйте з посиланням на ЦК України.
Варіант 16
Тема реферату
Класифікація юридичних фактів та її значення.
Задача
Куликов, що багато років проробив лікарем, вирішив подарувати своєму племіннику Плугіну бібліотеку медичних книг до дня закінчення медичного інституту. Куликов написав про це Плугіну лист. Бібліотека була оцінена фахівцями в 1900 гривень. Плугін по розподілі виїхав на роботу в інше місто і забрав тільки невелику частину книг. Через 2 місяці після від’їзду Плугіна Куликов помер. Дочка Куликова відмовилася передавати бібліотеку Плугіну, сказавши, що Плугін за неї нічого не заплатив, а тому і не має на неї прав. Крім того, Куліков залишив нотаріально оформлений заповіт, у якому спадкоємицею всього майна є вона. Плугін заперечував, посилаючись на те, що в нього є лист, написаний дядьком, у котрому зазначено, що всі книги з медицині він дарує племіннику.
Чи правомірні вимоги Плугіна? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 17
Тема реферату
Поняття та значення юридичних фактів як підстав виникнення, зміни та припинення цивільних правовідносин. Юридичний склад
Задача
Жукова стверджувала, що прийшовши на роботу в інститут 10 травня 2010 року, здала пальто в гардероб і, як часто робила, не взяла номерок. Коли вона прийшла одержувати пальто, з’ясувалося, що його немає в гардеробі. Оскільки інститут відмовив Жуковой у виплаті вартості викраденого пальто вона звернулася в суд. Представник інституту в суді пояснив, що інститут не зобов’язаний відшкодовувати позивачці збиток, оскільки вона не може пред’явити номерок, що свідчить про передачу пальто в гардероб. Жукова наполягала на своїй вимозі і стверджувала, що співробітники можуть підтвердити здачу нею пальто на збереження в гардероб інституту.
Чи підлягає задоволенню позов Жуковой? Чи було укладено правочин? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 18
Тема реферату
Правосуб’єктність учасників цивільних правовідносин.
Задача
Поповим К. І. 10 червня 2008 року було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу житлового будинку з Дубовим І. І., в якому сторони домовились, що продавець звільнить будинок через 2 місяці після укладення договору. Попов не здійснив державної реєстрації права власності на житловий будинок за браком часу. Після спливу 2 місяців він приїхав до придбаного будинку, але виявилося, що в ньому проживають зовсім інші особи, які йому пред’явили договір купівлі-продажу, що був ними укладений з Дубовим І. І. 12 серпня 2008 року. Попов звернувся до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу від 12 серпня 2008 року недійсним і визнання за ним права власності на будинок.
Яке рішення прийме суд у даній справі? Який порядок набрання чинності правочину, який потребує державної реєстрації? Для вирішення задачі необхідно ознайомитися з законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01. 07. 2004 року.
Варіант 19
Тема реферату
Здійснення цивільних прав та виконання обов’язків: межі, умови.
Задача
Іваненко І. І. знаходився на стаціонарному лікуванні у лікарні. Коли він став почуватися дуже погано, він викликав медичну сестру до палати і в присутності інших хворих Петренко та Анрійцева попросив її скласти заповіт від його імені, в якому він заповідав все своє майно державі. Заповіт було складено і підписано медичною сестрою, а також хворими Петренко та Андрійцевим та самим Іваненко. Невдовзі Іваненко помер. Його дружина, дізнавшись, що існує заповіт, в якому все майно Іваненко заповідав державі, звернулася з позовом до суду про визнання заповіту недійсним.
При вирішенні задачі ознайомтесь зі ст. ст. 1247, 1251-1252 ЦК України.
Яке рішення прийме суд? Яка форма вчинення заповіту передбачена в ЦК України? При вирішенні задачі необхідно посилатися на статті книги першої ЦК України.
Варіант 20
Тема реферату
Фізична особа як учасник цивільних відносин.
Задача
01 серпня 2009 року Юрін видав довіреність строком на 6 місяців Зарубіну на продаж останнім комп’ютера за ціною не менше 5 тисяч гривень. Довіреність була посвідчена нотаріально. Зарубін у межах строку, на який було видано довіреність не знайшов покупця і, не повідомивши Юріна, 29 січня 2010 року в зв’язку з виїздом видав довіреність (в порядку передоручення) своїй дочці Зарубіній строком на 3 місяці. Зарубіна продала комп’ютер за 2 тисячі гривень. Юрін, дізнавшись, що його майно продано за ціну, меншу ніж було передбачено в довіреності, яку він дав Зарубіну, почав вимагати від нього повернення йому 5 тисяч гривень або повернення йому комп’ютера, на що останній відповів, що всі претензії слід пред’являти його дочці, мотивуючи це тим, що він їй передоручив здійснити дії щодо продажу комп’ютера.
Як повинна бути вирішена справа? Чи змінилося б рішення, якщо б Зарубін видав довіреність своїй дочці за згодою Юріна?
Чи є дійсною довіреність, видана Зарубіним в порядку передоручення дочці?
Варіант 21
Тема реферату
Поняття права на захист цивільних прав та інтересів: форма, способи.
Задача
Громадянка США Налімова, перебуваючи в Україні по особистим справам, видала довіреність громадянину України Соколову. В довіреності зазначалося, що громадянин Соколов має право здійснювати різноманітні юридичні дії щодо її майна та розпоряджатися її коштами для придбання їй житла в Україні. Невдовзі Налімовій стало відомо, що Соколов витратив 500 тисяч гривень на придбання їй квартири в Києві, але вона вважала, що він здійснив невигідний правочин, купив дуже дорогу квартиру і вимагала від нього повернення довіреності і грошей, які він витратив на купівлю квартири. Соколов довіреність їй повернув, а щодо коштів, які були витрачено на квартиру, він сказав, що все вчинено законно відповідно повноважень, визначених в довіреності й відмовився задовольнити її вимоги. Налімова звернулася до суду з позовом про стягнення 500 тисяч гривень з Соколова.
Яке рішення постановить суд? Чи перевищив повноваження Соколов. Які наслідки перевищення повноваження представником? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 22
Тема реферату
Визнання фізичної особи недієздатною та поновлення в дієздатності: підстави, момент та порядок здійснення цивільних прав та обов'язків.
Задача
Українське видавництво «Письменник» випустило книгу «Епістолярний роман» – вибране з листування відомого письменника. Вдова письменника звернулась до суду з позовною заявою до видавництва, оцінивши заподіяну їй шкоду в 26 000 гривень, оскільки вона була проти цієї публікації, бо зміст листів торкається особистих стосунків її і чоловіка. Видавець проти позову заперечує, посилаючись на те, що приховувати особисте життя письменника, його щоденники, листи означає завдати шкоду національній культурі.
Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на ЦК України.
Варіант 23
Тема реферату
Цивільну дієздатність фізичних осіб, зміст та її види.
Задача
Українською газетою «Ранок» було передруковано з англійських видань карикатури на пророка Мухамеда англійського автора. Мусульманська релігійна громада України звернулась з протестом до редакції газети. Редакція газети відповіла, що друк карикатур необхідний був для всебічного й повного висвітлення подій у світі, пов’язаних з цими карикатурами.
Оцініть ситуацію з позиції ЦК України. Ознайомтесь з Законом України від 20 листопада 2003 року «Про захист суспільної моралі».
Варіант 24
Тема реферату
Співвідношення правоздатності та суб’єктивних прав фізичних осіб.
Задача
Повнолітня Турець Оксана вступила до вищого навчального закладу м. Києва, їй для проживання надали гуртожиток. Батько забороняв дівчині посилитись у гуртожитку, наполягав, щоб вона перевелась на заочну форму навчання і мешкала вдома, погрожував, що не буде надавати їй матеріальну допомогу.
Чи законна вимога батька? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 25
Тема реферату
Фізична особу-підприємець як учасник цивільних правовідносин.
Задача
Весною 2009 року в населених пунктах Скадовського району Херсонської області було виявлено захворювання свійської птиці на пташиний грип. Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову про примусове відчуження птахів з метою попередження поширення епізоотії.
Чи відповідає зазначений нормативний акт вимогам ЦК України і чи не порушують його норми право приватної власності фізичних осіб? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 26
Тема реферату
Акти цивільного стану: поняття, значення та порядок реєстрації.
Задача
Купцова І. І. було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого КК України – крадіжка, вчинена в особливо великих розмірах. Вироком суду йому було призначено покарання – позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна. На виконання вироку суду у Купцова І. І. було конфісковано житловий будинок та автомобіль.
Розгляньте цю ситуацію з позиції ЦК України.
Варіант 27
Тема реферату
Порівняльна характеристика оголошення фізичної особи померлою та визнання безвісно відсутньою.
Задача
Телевізійний завод відвантажив залізницею партію телевізорів на адресу замовника АТ «Фокстрот». На станції блискавка вдарила у вагон і той згорів. Статут залізничного транспорту звільняє перевізника від відповідальності, якщо вантаж загинув внаслідок непереборної сили.
Хто буде нести збитки? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України?
Варіант 28
Тема реферату
Поняття, цілі та значення опіки та піклування.
Задача
До Саксаганського суду м. Кривого Рогу з позовом до Петрова В. В. звернулась власниця квартири 41 по вул. Корнійчука у м. Кривому РозіБалабіна В. В. Вона просила зобов’язати відповідача припинити проведення реконструкції приміщень в його квартирі та відшкодувати завдану шкоду. В позовній заяві позивач посилалась на те, що в результаті проведення ремонту відповідачем у неї пішли тріщини по стінам в кімнаті та спальні шириною від 0, 5 до 1, 5 см; було пошкоджено електропроводку; в туалеті після заміни каналізаційної труби, труб гарячого та холодного водопостачання постійно мокріє стеля та стіни, від чого відпав кахель у ванній кімнаті та туалеті.
В судовому засіданні відповідач заперечував проти позову та пояснював, що він як власник має право на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, що належить йому на праві власності. Він отримав відповідний дозвіл на проведення реконструкції за проектом, тому вважає, що його дії законні і просить суд відмовити у позові Балабіній В. В.
Яке рішення прийме суд у даній справі? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 29
Тема реферату
Поняття, ознаки та значення юридичних осіб. Вчення про юридичні особи.
Задача
Коломієць та Осіпов мешкали у сусідніх садибах. Осіпов влітку почав будівництво паркану з залізобетонних плит, купив плити, привіз їх та вигрузив на вулиці таким чином, що загородив частково в’їзд до сусідньої садиби. Сусід міг проходити до будинку, а відчинити ворота та поставити автомобіль в гараж, який знаходився у дворі не міг. На прохання сусіда прибрати плити Осіпов відповів, що у нього захворіла дружина, він витратив всі гроші на її лікування, тому коштів на будівництво паркану в нього зараз немає, а у нього в дворі немає де скласти плити. Коломієць змушений був ставити свій автомобіль на платну автостоянку, оплачуючи кожен день 6 грн. за зберігання автомобіля на стоянці.
Коломієць звернувся за консультацією до адвоката. Яку консультацію Ви йому надасте? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Варіант 30
Тема реферату
Види юридичних осіб.
Задача
Між Тороповим та Бондарчук було укладено договір найму квартири 15 у буд. 17 на м-ні Східному строком на 2 роки. Наймодавець зазначив у договорі, що наймач не має права укладати договір на новий термін в зв’язку з тим, що з відрядження повертається його син і він буде мешкати в цій квартирі. Після закінчення строку, на який було укладено договір, Бондарчук відмовився звільнити квартиру, посилаючись на те, що йому нікуди висилятися.
З яким позовом може звернутися до суду наймодавець Торопов? Охарактеризуйте цей позов.
 
Теми для самостійного опрацювання перший семестр вивчення дисципліни
 
Тема 1. Держава, АРК та територіальна громада як учасники цивільних правовідносин
Питання для опрацювання
1. Держава як суб’єкт цивільних правовідносин.
2. Особливості правоздатності держави як суб’єкта цивільних правовідносин.
3. Територіальні громади – рівноправні суб’єкти цивільних правовідносин.
5. Форми участі держава та територіальної громади у цивільних відносинах.
6. Відповідальність за зобов’язаннями держави та територіальних громад.
Методичні рекомендації
В цивільних правовідносинах окрім фізичних та юридичних осіб можуть брати участь також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.
Держава є владним суб’єктом цивільних правовідносин, що накладає певний відбиток на специфіку її участі в цивільно-правових відносинах. З одного боку, держава наділена суверенітетом (внутрішнім та зовнішнім), з іншого боку привілейоване становище держави у публічних та зовнішньополітичних відносинах не відображається на її участі у цивільно-правових відносинах. Так, у ч. 1 ст. 167 ЦК України зазначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
Територіальна громада є новим суб’єктом цивільних правовідносин, під яким слід розуміти жителів, об’єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.
Ще одним специфічним суб’єктом цивільних правовідносин є Автономна Республіка Крим, що є невід’ємною складовою частиною України і в межах повноважень, визначених Конституцією України та іншими законами, вирішує питання, віднесені до її відання.
ЦК України не виділяє чітко у яких цивільних правовідносинах можуть брати участь держава, АРК та територіальна громада. Зокрема, ці суб’єкти публічного права можуть бути учасниками особистих немайнових правовідносин, речових та зобов’язальних правовідносин, а також в інших цивільних правовідносинах. Слід зазначити, що суб’єкти публічного права можуть бути наділені тільки тими особистими немайновими правами, які не суперечать їх правовій природі. Держава та територіальна громада можуть мати право на найменування, ділову репутацію, інформацію тощо. Держава має право на державну таємницю.
Щодо форм участі держави, територіальної громади та АРК в цивільних правовідносинах, то ці суб’єкти можуть брати в них участь безпосередньо, тобто через уповноважені органи або опосередковано – через створені ним юридичні особи.
Нормативний матеріал
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року зі змінами та доповненнями.
Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Задача 1
Головою Криничанської сільської ради було укладено договір оренди однієї кімнати приміщення сільського клубу з фізичною особою-підприємцем Токаренко О. П. для розміщення комп’ютерних курсів. Договором було передбачено неустойку за невиконання зобов’язання сторонами. Після укладення договору з’ясувалось, що приміщення клубу потребує капітального ремонту і не придатне до використання.
Токаренко О. П. в зв’язку з відсутністю коштів на рахунках сільської ради звернувся з позовом про стягнення неустойки до держави.
Чи правильно пред’явлено позов? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Фізична особа-підприємець Соловейчик І. І. бажає взяти в оренду земельну ділянку в межах міста Кривого Рогу для розміщення платної автостоянки.
До кого йому необхідно звернутись з відповідною пропозицією. Хто буде стороною за цим договором? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України. До уваги необхідно прийняти те, що відповідно до Земельного кодексу України землі в межах населених пунктів є власністю територіальної громади.
Задача 3
Криворізькою міською радою було прийнято рішення про створення комунальної установи «Міський медичний діагностичний центр», комунального підприємства «Криворіжавтодор», а також прийнято рішення про те, що Криворізька міська рада бере участь у створенні спільно з АТ «Конкорд» нового АТ «Місто».
Чи правомірне рішення органу місцевого самоврядування? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України. Чи може міська рада створювати юридичні особи у вказаних організаційно-правових формах?
Тема 2. Загальні положення про представництво. Довіреність.
Питання для обговорення
Поняття та значення представництва. Суб’єкти представництва. Внутрішні та зовнішні відносини представництва.
Підстави виникнення та види представництва за підставами виникнення.
Поняття повноваження та межі для вчинення повноважень представника.
Права та обов’язки в представництві.
Довіреність: поняття, значення та реквізити.
Види, форма та строк довіреності.
Особливості довіреності, що посвідчується нотаріально.
Підстави припинення представництва за довіреністю.
Методичні рекомендації
Суб’єктивні цивільні права та обов’язки особи можуть здійснюватися та виконуватися нею як самостійно, так і через представника.
Представництво – це правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Слід з’ясувати сутність внутрішніх і зовнішніх відносин представництва.
За підставами виникнення представництво поділяють на договірне, законне та статутне (представництво на підставі акту органу юридичної особи). Необхідно детально розібратися з кожним з вказаних видів представництва.
Особливим видом договірного представництва є комерційне представництво, що використовується підприємцями.
Комерційний представник – це особа, яка постійно та самостійно виступає від імені підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності.
Довіреність – це письмовий документ, що видається особою, яку представляють (довірителем), іншій особі (представнику) для представництва перед третіми особами. Видача довіреності за своєю правовою природою є одностороннім правочином.
Довіреність укладається у письмовій формі. Довіреність від імені юридичної особи повинна мати обов’язкову письмову форму, скріплюється печаткою і видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. (ст. 246 ЦК).
Повноваження – це можливі дії представника по укладенню правочину від імені та в інтересах особи, яку він представляє.
Залежно від обсягу повноважень, що надаються представнику особою, яку він представляє можна виділити три види довіреностей:
- загальна (генеральна) довіреність;
- спеціальна довіреність;
- разова довіреність.
Розгляньте кожен з зазначених видів довіреностей.
Довіреність, як і будь-який інший правочин, має відповідати всім вимогам їх дійсності. Зокрема, положення ЦК визначають певні вимоги до форми довіреності.
1. Вона повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин. З’ясуйте, які довіреності і за яких умов прирівнюються до нотаріально посвідчених.
2. Довіреність на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, посилок тощо) може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.
3. Наявність у довіреності дати її вчинення. З’ясуйте, який правовий наслідк передбачений у разі порушення цієї вимоги.
4. Наявність у довіреності підпису довірителя, а для довіреності, яка видається від імені юридичної особи – її печатки.
5. Строк дії довіреності визначається її змістом. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до її припинення. (ч. 1 ст. 247 ЦК).
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 19.
Задача 1
Опікун малолітнього Сидорова уклав договір відчуження квартири, що належить останньому на праві приватної власності. Дізнавшись про це прокурор звернувся до з вимогою визнання даного правочину недійсним у зв’язку з відсутністю погодження даного питання з органом опіки та піклування. За результатами розгляду Сидорову було призначено нового опікуна.
Що є підставою для встановлення представництва у даному разі? Охарактеризуйте даний правочин. Який орган призначив нового опікуна Сидорову? Про який вид представництва йде мова в цій задачі? Чим визначаються повноваження представника і які вони?
Задача 2
Громадянин Іванов, як піклувальник неповнолітнього Гусєва, від його імені продав належний тому на праві приватної власності автомобіль «BMW-Mini» своєму сусідові. На такий правочинбуло отримано письмовий дозвіл за підписом представника місцевого виконкому.
Чи є підстави для визнання договору купівлі-продажу автомобіля недійсним? В якому порядку повинні скоюватись дії від імені неповнолітніх, спрямовані на відчуження належних останнім майнових прав? Чи змінилася б відповідь на перше запитання, якщо б такий договір укладав батько неповнолітнього?
Задача 3
25. 12. 2013 року Попов Т. В. звернувся до суду з заявою про звільнення від повноважень опікуна, мотивуючи тим, що рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 28. 08. 2006 року його сина Попова І. Т., 1975 р. н. визнано недієздатним, його призначено опікуном сина. Останнім часом стан його здоров’я різко погіршився та з кожним днем все погіршується. Враховуючи його похилий вік та те, що він є інвалідом другої групи, просив звільнити його від повноважень опікуна.
Яке рішення прийме суд? Відповідь аргументуйте, посилаючись на норми ЦК України.
Задача 4
Громадянин Петров вирішив купити легковий автомобіль на автомобільному ринку міста Харкова. З метою уникнути зайвих витрат при оформленні договору купівлі-продажу вирішили передачу автомобіля оформити за допомогою довіреності. Продавець видав громадянину Петрову генеральну довіреність, за якою передавав всі права та обов’язки, що можуть виникнути під час використання автомобіля, останньому. При цьому громадянин Петров передав продавцеві визначену суму грошей (вартість авто). Через деякий час продавець пред’явив позов до громадянина Петрова про повернення авто із чужого незаконного володіння.
Яке рішення повинен винести суд? Який правочин було вчинено у даному випадку? Які підстави припинення представництва за довіреністю?
Тести
Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.
І. Вкажіть невірні відповіді.
Підставами припинення довіреності є:
1. знищення довіреності;
2. загублення довіреності;
3. пошкодження довіреності;
4. відмова від довіреності;
5. передоручення;
6. закінчення строку довіреності.
ІІ. Види довіреності:
1. спеціальна;
2. разова;
3. багаторазова;
4. генеральна;
5. передоручення;
6. особлива.
ІІІ. Строк довіреності:
1. безстрокова;
2. 1 рік;
3. 3 роки;
4. 5 років;
5. Залежить від волі особи, яка видає довіреність.
ІV. Види представництва:
1. законне;
2. договірне;
3. добровільне;
4. договірне або добровільне;
5. представництво на підставі акту органу юридичної особи;
6. разове;
7. обов’язкове;
8. спеціальне;
9. генеральне;
10. опікунське.
V. Представництво – це правовідношення, в якому:
1. одна сторона (довіритель) зобов’язана вчинити правочини на користь іншої сторони (повіренного) ;
2. одна сторона (представник) зобов’язана або має право вчинити правочин від імені сторони, яку вона представляє;
3. одна сторона (представник) має право вчинити будь-які правочини від свого імені на користь іншої сторони, яку вона представляє;
4. одна сторона надає повноваження іншій стороні вчиняти правочини від її імені на користь представника.
VI. Замісником називають:
1. особу, яка представляє інтереси особи, яка надала повноваження представнику;
2. особу, якій представником передані повноваження представляти інтереси особи, яку представляють;
3. посередника;
4. комісіонера.
VII. Схвалення правочину особою, яку представляють, відбувається шляхом:
1. письмової згоди;
2. прийняття виконання правочину;
3. усної згоди;
4. конклюдентних дій;
5. мовчання.
VIII. Представником може бути:
1. будь-яка фізична особа;
2. юридична особа;
3. будь-яка дієздатна фізична особа;
4. фізична особа, обмежена в цивільній дієздатності;
5. територіальна громада;
6. дієздатна фізична особа, за винятком осіб, встановлених законом.
IX. Представництво за довіреністю припиняється у разі:
1. відмови від вчинення дій третіми особами;
2. смерті особи, яка видала довіреність;
3. закінчення строку довіреності;
4. у інших випадках.
Тема 3. Строки, терміни та позовна давність у цивільному праві
Питання до обговорення
1. Поняття строку і терміну в цивільному праві.
2. Визначення і початок перебігу строку і терміну. Закінчення строку.
3. Порядок вчинення дій в останній день строку.
4. Поняття позовної давності. Загальна та спеціальна позовна давність.
5. Обчислення позовної давності. Початок перебігу позовної давності.
6. Зупинення, переривання і відновлення строків позовної давності.
7. Наслідки спливу позовної давності.
8. Вимоги, на які позовна давність не поширюється.
Методичні рекомендації
Для належного здійснення і захисту суб’єктивних цивільних прав та виконання обов’язків важливе значення має фактор часу, точніше не сам час, а певні його відрізки чи моменти, з якими пов’язують виникнення, зміну, припинення, призупинення та поновлення цивільних правовідносин. ЦК України для визначення таких періодів часу оперує поняттями «строк» і «термін».
Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія чи подія, що має юридичне значення. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Межу між цими поняттями може бути проведено лише з певною мірою умовності. По-перше, на відміну від терміну строку властива тривалість; по-друге, строки містять у собі початковий і кінцевий термін, що відмежовують їх у часі. Тобто, будь-який строк повинен бути довшим ніж термін. Крім того, фізична тривалість терміну, на відміну від строку не має юридичного значення в силу його короткості.
Цивільне законодавство встановлює спеціальні правила початку перебігу та закінчення строків, з якими необхідно детально ознайомитися.
У цивільному праві існує багато різновидів строків. З метою їх вивчення і застосування використовуються різноманітні класифікації строків. Їх вивченню також слід приділити увагу.
Позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Значення строків позовної давності полягає в стабілізації і впорядкуванні цивільно-правових відносин, зміцненні договірної дисципліни, полегшенні роботи юрисдикційних органів. Позовна даність надає потерпілій особі чітко визначений, але цілком достатній строк для захисту свого права. Цей строк покликаний сприяти усуненню невизначеності у відносинах учасників цивільно-правового обігу, оскільки за відсутності позовної давності потерпіла особа могла б скільки завгодно довго утримувати боржника під загрозою застосування заходів державно-примусового впливу, не вдаючись при цьому до реалізації свого інтересу. Встановлення строку позовної давності має і суттєве процесуальне значення, оскільки із спливом тривалого часу ускладнюється (навіть унеможливлюється) збирання доказів, необхідних для розгляду справи судом. Таким чином, встановлення строку позовної даності не тільки спонукає особу, права чи охоронювані інтереси якої порушено, до звернення в суд, а й слугує інтересам іншої сторони, встановлюючи часові межі такого звернення, сприяє стабільності правопорядку вцілому.
Строки позовної давності можуть бути двох видів: загальні і спеціальні. Загальний строк позовної давності встановлюється в три роки. Спеціальна позовна давність встановлюється законодавством для окремих видів вимог та враховує специфіку цих відносин і може бути як скорочена, так і більш тривала порівняно з загальною позовною давністю.
Нормативний матеріал
Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року зі змінами та доповненнями.
Закон «Про банки і банківську діяльність» від 07 грудня 2000 року зі змінами та доповненнями.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Задача 1
Трояновська передала 4 листопада 2009 р. Букиній стародавню каблучку з діамантами, з умовою, що Букина надягне її на весіллі і поверне. 11 листопада 2009 року Букина повернула каблучку, і Трояновська поклала її у шкатулку. Тривалий час Трояновська каблучкою не користувалася. 25 грудня 2012 р. вона виявила, що у каблучці, що мала п’ять діамантів, одного діаманта не вистачає. Лише через півтора року Трояновській вдалося розшукати Букину, що виїхала із сім’єю з їхнього міста. Букина визнала, що в день весілля вона бачила, що один діамант із каблучки випав, але знайти його не вдалося. Оскільки Букина відшкодувати вартість діаманту відмовилася, Трояновска звернулася з позовом у суд.
Як суд повинний вирішити справу? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 2
Лікар Бібіков у березні 2008 р. виїхав на роботу на Крайню Північ. 12 листопада 2008 р. із кімнати Бібікова злодії викрали ряд речей, у тому числі старовинний стінний годинник. Бібікову про це не повідомили, тому що ніхто не знав його адреси. 10 червня 2010 р. Бібіков повернувся додому, дізнався про крадіжку і про те, що міліції не вдалось знайти викрадені в нього речі. 24 травня 2014 р. Бібіков побачив у квартирі Степанова, до якого він з’явився за викликом як лікар, свій годинник і дізнався, що Степанов купив цю річ в одного незнайомого. Коли Степанов видужав, Бібіков 25 червня 2014 р. пред’явив до нього позов про витребування годинника. Районний суд у позові відмовив, оскільки право Бібікова втрачене в зв’язку з пропуском строку позовної давності, на яку посилався відповідач.
Чи правильна відмова суду в позові? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України.
Задача 3
Давидов за договором позики передав Орлову 3000 гривень 5 січня 2012 р. строком на шість місяців. Договір був укладений в усній формі, у присутності свідків Дурова й Андрєєва.
Після нагадувань Давидова Орлов 06 червня 2013 р. переслав Давидову поштою в погашення боргу 1000 гривень, вказавши в талоні переказного бланку: «Іншу суму в 2 тис. вишлю через два місяці».
10 січня 2014 року Давидов пред’явив позов про стягнення не повернутої йому суми боргу.
Як необхідно вирішити справу? Відповідь аргументуйте з посиланням на норми ЦК України. Визначте початок перебігу строку позовної давності.
 
Теми для самостійного опрацювання студентами другий семестр вивчення дисципліни
 
Тема 1. Особисті немайнові права фізичної особи та їх види.
Питання до обговорення
Поняття, ознаки та юридична природа особистих немайнових прав фізичної особи.
Види особистих немайнових прав фізичної особи.
Зміст особистого немайнового права фізичної особи.
Здійснення та забезпечення здійснення особистих немайнових прав.
Обмеження особистих немайнових прав фізичної особи.
Правові підстави та зміст права на захист особистого немайнового права фізичної особи.
Загальні та спеціальні способи захисту особистого немайнового права фізичної особи.
Особисті немайнові права фізичної особи, що забезпечують її природне існування.
8. 1. Право на життя та його складові. Евтаназія та її види.
8. 2. Право на охорону здоров’я та медичну допомогу.
8. 3. Право на свободу.
8. 4. Право на фізичну (тілесну) і психічну недоторканість.
8. 5. Права, що забезпечують недоторканість інформації медичного характеру. Поняття медичної таємниці.
8. 6. Право на сім’ю та право на опіку і піклування.
8. 7. Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
9. Особисті немайнові права фізичної особи, що забезпечують її соціальне буття.
9. 1. Права спрямовані на індивідуалізацію фізичної особи.
9. 2. Право на індивідуальність та на особисте життя і його таємницю.
9. 3. Право на інформацію та його забезпечення. Захист персональних даних фізичної особи.
9. 4. Право на місце проживання і свободу пересування.
Методичні рекомендації
Особисті немайнові права фізичної особи – це суб’єктивні цивільні права, які належать кожній фізичній особі від народження або за законом, за своїм змістом тісно та нерозривно пов’язані з фізичною особою, не мають економічної природи походження та економічного змісту, спрямовані на задоволення біологічних, духовних, моральних, культурних, соціальних чи інших нематеріальних потреб, об’єктом яких є нематеріальні блага.
Слід визначити характерні ознаки цієї категорії прав та розкрити їх зміст.
ЦК України всі особисті немайнові права фізичної особи поділяє на дві групи – особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи та особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Слід також ознайомитися з класифікаціями особистих немайнових прав фізичної особи за різними критеріями, що наводяться в юридичній цивілістичній літературі.
Зміст особистого немайнового права фізичної особи визнається можливістю фізичної особи вільно, на власний розсуд визначити свою поведінку у сфері свого приватного життя.
Передбачені законом межі здійснення особистих немайнових прав фізичної особи свідчать про те, що вони не є абсолютними. Відповідно до ст. 274 ЦК України обмеження особистого немайнового права фізичної особи, які передбачені у Конституції України, повинні встановлюватися Конституцією, а обмеження, щодо прав передбачених ЦК України або законами, повинні бути визначені ними. Необхідно ознайомитися з випадками обмеження особистих немайнових прав.
Особливістю здійснення особистих немайнових прав фізичної особи є те, що вони повинні здійснюватися особою, як правило самостійно. Необхідно зосередити увагу на особливостях здійснення особистих немайнових прав малолітніх, неповнолітніх, а також повнолітніх фізичних осіб, які за віком чи за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої особисті права.
Гарантією нормального здійснення особистих немайнових прав фізичною особою є їх належний цивільно-правовий захист. Необхідно детально ознайомитися з загальними способами захисту, що передбачені Главою 3 ЦК України та спеціальними способами захисту особистих немайнових прав фізичної особи, зокрема, поновлення порушеного права, спростування неправдивої інформації та право на відповідь, заборона поширення інформації.
Необхідно зауважити, що перелік особистих немайнових прав фізичної особи є невичерпним і при підготовці до семінарського заняття досліджуються деякі з них.
Відповідно до Конституції України (ст. 3), життя людини є вищою соціальною цінністю. Життя є найважливішим серед особистих немайнових благ, оскільки при його відсутності усі права особи втрачають свій сенс. Відповідно до положень ст. 281 ЦК України складовими права на життя є безпосередньо невід’ємне право кожної фізичної особи на життя; заборона позбавлення життя фізичної особи, у тому числі заборона евтаназії; право на захист свого життя та здоров’я, а також життя та здоров’я іншої фізичної особи; право на вільну згоду повнолітньої дієздатної фізичної особи на проведення медичних, наукових та інших дослідів щодо неї; право на репродуктивне здоров’я та збереження репродуктивних функцій. Студентам необхідно детально розглянути кожну з складових права на життя. Зокрема, з’ясувати поняття евтаназії та знати її види.
Окрему увагу студентам необхідно приділити правам фізичної особи на охорону здоров’я, на медичну допомогу, на інформацію про стан свого здоров’я та праву на медичну таємницю.
Здоров’я людини нарівні з життям є вищою соціальною цінністю. Під поняттям «здоров’я» слід розуміти стан повного фізичного, душевного і соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів.
Чинний ЦК України не наводить ані поняття «здоров’я», ані поняття «медична допомога» чи «медичні послуги», ці поняття необхідно з’ясувати, ознайомившись з відповідними нормами Основ законодавства про охорону здоров’я та іншими законами та підзаконними нормативними актами. Окрему увагу слід приділити праву фізичної особи на психіатричну медичну допомогу відповідно до Закону України «Про психіатричну допомогу».
Право на фізичну (тілесну) і психічну недоторканість означає автономне вирішення питань про користування і розпорядження своїм тілом, органами, тканинами. Психічна недоторканість – це вільне вчинення дій відповідно до своєї свідомості.
Фізична особа незалежно від віку та стану свого здоров’я має право на сім’ю. Сім’я є природним і основним осередком суспільства і має право на захист з боку суспільства і держави. На законодавчому рівні встановлюється заборона втручання у сімейне життя фізичної особи.
Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про малолітніх, неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб (недієздатних та обмежених в цивільній дієздатності), які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.
В зв’язку з важливістю для існування фізичної особи безпечного довкілля особливо важливим є і відповідне право, складовими якого є право на достовірну інформацію про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її збирання та поширення; заборона нищення, псування, забруднення довкілля; право вимагати припинення діяльності, яка завдає шкоди довкіллю; право фізичної особи на безпечні продукти споживання (харчові продукти та предмети побуту) ; право фізичної особи на належні, безпечні і здорові умови праці, проживання, навчання тощо.
До групи прав, що розглядатимуться на семінарському занятті віднесені права, що спрямовані на індивідуалізацію фізичної особи (право на імя, на його зміну і використання, право на індивідуальність, право на охорону інтересів фізичної особи при проведенні фото-, кіно-, теле- і відеозйомок, право на повагу гідності і честі, недоторканість ділової репутації тощо). Студентам необхідно проаналізувати нормативний матеріал щодо кожного з наведених прав. Особливу увагу в зв’язку з тим, що на практиці дуже часто пред’являються позови про захист честі, гідності та ділової репутації слід звернути на з’ясування понять «честь», «гідність», «ділова репутація».
Крім того, при вивченні цієї теми необхідно також з’ясувати сутність понять «індивідуальність», «таємниця особистого життя», «інформація», «персональні данні фізичної особи» тощо.
Фізична особа має право на місце проживання, яке включає такі повноваження: володіти місцем проживання; використовувати своє місце проживання; вільно обирати та змінювати місце проживання.
Право на свободу пересування означає можливість фізичної особи: вільно пересуватися по території України у будь-якому напрямку, у будь-який спосіб та час, за винятком обмежень, які встановлюються законом; вільно виїхати за межі України і безперешкодно повернутися до України; вільно визначити місце свого перебування, обирати способи і засоби пересування. При підготовці відповіді на 9. 4. питання необхідно ознайомитися з Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року зі змінами.
Нормативний матеріал
Конституція України від 28 червня 1996 року зі змінами.
Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 року зі змінами та доповненнями.
Загальна декларація прав людини 1948 року.
Європейська конвенція захисту прав людини та основних свобод 1950 року.
Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року.
6. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19 листопада 1992 року зі змінами та доповненнями.
7. Закон України «Про психіатричну допомогу» від 22 лютого 2000 року зі змінами.
8. Закон України «Про донорство крові та її компонентів» від 23 червня 1995 року зі змінами та доповненнями.
9. Закон України «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини» від 16 липня 1999 року зі змінами та доповненнями.
10. Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року зі змінами.
11. Закон України «Про захист персональних даних» від 01 червня 2010 року.
12. Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року зі змінами.
13. Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6.
Тести 1
Доберіть правильні відповіді; зверніть увагу на правильність та повноту формулювання відповідей; при необхідності вкажіть на можливу варіантність відповідей.
1. Перелік особистих немайнових прав фізичної особи:
А) не вичерпний;
Б) вичерпний;
В) не існує.
2. Особисті не майнові права неповнолітніх здійснюються:
А) батьками;
Б) опікунами;
В) пікувальниками.
3. Особисті немайнові права можуть мати:
А) фізичні особи;
Б) юридичні особи;
В) фізичні та юридичні особи;
Г) інше.
4. Особисті немайнові права фізичної особи
А) довічно належать кожній фізичній особі;
Б) виникають у громадян України з 18 років;
В) не відчужувані;
Г) мають економічний зміст.
5. Особисті немайнові права фізичної особи виникають
А) з народження;
Б) успадковуються;
В) за договором;
Д) інше.
6. Спростування недостовірної інформації здійснюється:
А) судом;
Б) органами державної влади в межах наданих їм законом повноважень;
В) особою, що розповсюдила недостовірну інформацію;
Г) особою, щодо якої була розповсюджена недостовірна інформація.
7. До ознак особистих немайнових прав відносять:
1) відсутність економічного змісту;
2) тісний зв'язок з фізичною особою;
3) належність фізичній особі довічно;
4) зв'язок з майновими відносинами;
5) залежність від віку фізичної особи;
6) належність кожній фізичній особі від народження або за законом;
7) мають абсолютний характер;
8) нетоварність;
9) виникають з приводу майнових благ;
10) мають відносний характер;
11) мають абсолютний (відносний) характер.
Тести 2
І. До особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи відносять право на:
життя;
медичну допомогу;
свободу;
свободу пересування;
недоторканість житла;
сім’ю;
місце проживання;
мирні зібрання;
донорство;
особисті папери;
інформацію;
ім’я;
особисту недоторканість;
опіку або піклування;
мирні зібрання;
таємницю про стан здоров’я;
охорону здоров’я.
ІI. Евтаназія – це:
«легка, щаслива смерть»;
будь-яка дія, спрямована на те, щоб покласти край життю людини;
навмисне умертвіння невиліковного хворого з метою припинення його страждань;
задоволення прохання фізичної особи про припинення її смерті;
можливість проведення стерилізації;
репродуктивне відтворення;
процес передачі певних об’єктів від однієї особи до іншої;
трансплантація органів та інших анатомічних матеріалів;
задоволення прохання фізичної особи про припинення її смерті або навмисне умертвіння невиліковного хворого з метою припинення його страждань.
ІII. Зміст права на безпечне для життя і здоров’я довкілля складається з права на:
безпечне для життя і здоров’я навколишнє природне середовище;
інформацію;
безпечні для життя і здоров’я продукти харчування;
безпечні для життя і здоров’я продукти споживання;
життя;
охорону здоров’я;
достовірну інформацію про стан довкілля;
достовірну інформацію про якість харчових продуктів і предметів побуту;
безпечні умови праці.
Тести 3
І. До особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи відносять право на:
зміну імені;
повагу до гідності і честі;
свободу;
свободу пересування;
місце проживання;
недоторканість житла;
вибір роду занять;
усунення небезпеки, яка загрожує життю та здоров’ю;
інформацію про стан свого здоров’я;
сім’ю;
безпечне для життя та здоров’я довкілля;
мирні зібрання;
опіку або піклування;
свободу об’єднання;
медичну допомогу;
повагу до людини, яка померла;
особисте життя та його таємницю.
ІІ. До особистих немайнових прав, які індивідуалізують фізичну особу як особистість, відносять право на:
життя;
ім’я;
честь;
гідність;
зміну імені;
індивідуальність;
особисте життя та його таємницю;
особисту недоторканість.
ІІІ. До особистих немайнових прав, що забезпечують особисту свободу фізичної особи відносять право на:
1) свободу;
2) свободу пересування;
3) особисті папери;
4) таємницю листування;
5) особисту недоторканість;
6) недоторканість ділової репутації;
7) особисте життя та його таємницю;
8) таємницю кореспонденції;
9) недоторканість житла;
10) свободу об’єднання;
11) інформацію;
12) мирні зібрання.
Завдання 1
Опрацюйте глави 21, 22 ЦК України. Згрупуйте особисті немайнові права фізичної особи за певними критеріями, які Ви виділите (на Ваше міркування) і складіть таблицю.
Завдання 2
Ознайомтесь зі ст. 300 ЦК України «Право на індивідуальність». Визначте поняття «індивідуальність» та елементи, які можуть відображати індивідуальність фізичної особи. Розкрийте зміст права на індивідуальність.
Завдання 3
Ознайомтесь із ст. 308 ЦК України «Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах».
Яким чином може здійснюватися охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах? Які існують обмеження цього права. Наведіть приклади.
Завдання 4
Знайдіть Закони України «Про громадські об’єднання» від 22 березня 2012 року зі змінами, «Про політичні партії в Україні» від 05 квітня 2001 року зі змінами, «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15 вересня 1999 року зі змінами та «Про молодіжні та дитячі громадські організації» від 01 грудня 1998 року зі змінами, ознайомтесь з ними, дайте відповіді на питання та виконайте наступні завдання:
Які суб’єкти мають право на свободу об’єднання згідно із цими законами?
Знайдіть норми в цих законах, які передбачають обмеження права на свободу об’єднання та законспектуйте їх.
Завдання 5
Ознайомтесь зі ст. 293 ЦК України «Право на безпечне для життя і здоров’я довкілля». Дайте визначення терміну «довкілля».
Знайдіть нормативно-правові акти, які закріплюють гарантії права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Опрацюйте ці нормативно-правові акти і законспектуйте норми, які гарантують право на безпечне для життя і здоров’я довкілля.
Завдання 6
Як вирішується в Україні питання про зміну правового статусу особи, яка змінила стать. Як це питання вирішується в інших державах. Проведіть науковий пошук.
Задача 1
Для військовослужбовців, лікарів, провідників залізничного транспорту та ін. встановлено форму одягу.
Чи обмежене у даному випадку право на індивідуальність? Свою думку аргументуйте. Поясніть що таке «індивідуальність».
Задача 2
Сімейний кодекс України встановлює таємницю усиновлення та надає усиновлювачам право обирати поведінку: чи зберігати чи не зберігати таємницю усиновлення.
Дзержинським районним судом м. Кривого Рогу розглядалась справа за позовом подружжя Копійчук про усиновлення трьох дітей -двох братиків і сестрички. З метою висвітлення цієї події у засобах масової інформації до залу судового засідання за згодою позивачів був допущений кореспондент газети «Червоний гірник».
Чи правильні дії суду? Чи відповідають вони нормам ЦК України? Думку свою аргументуйте з посиланням на ЦК України.
Задача 3
Ковальченко С. І. звернувся до виконкому Криворізької міської ради з проханням надати йому копію рішення виконкому про підвищення тарифів на комунальні платежі.
Виконком Криворізької міської ради надав відповідь, що це рішення було опубліковано у 53 номері за 23 липня 2006 року міської газети «Червоний гірник».
Оцініть відповідь виконкому з позиції норм ЦК України.
Задача 4
Пилипченко І. І. звернувся до суду з позовом до екологічної інспекції міста про відшкодування завданої шкоди в зв’язку з наданням недостовірної інформації.
В позові зазначалось, що його неповнолітній дочці було встановлено діагноз – астма. Лікар пояснив, що причиною виникнення хвороби може бути те, що в місті перевищені норми забруднення повітря й порекомендував змінити місце проживання. Пилипченко І. І. звернувся з запитом до екологічної інспекції, де йому надали відповідь, що забруднення повітря в місті не перевищує норми. З часом стан здоров’я дівчинки погіршився. За вимогою Пилипченко І. І. міністерство охорони здоров’я провело експертизу, яка показала значне підвищення норм щодо забруднення повітря.
Чи правомірні вимоги позивача? Які особисті немайнові права фізичної особи були порушені? На які норми ЦК України можна посилатися у позові в даному випадку?
Тема 2 Право інтелектуальної власності на торговельну марку
Питання до опрацювання
Поняття та види торговельних марок.
Умови надання правової охорони торговельним маркам.
Обсяг правової охорони торговельної марки. Правова охорона добре відомих торговельних марок.
Суб’єкти права на торговельну марку.
Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку та строки їх чинності.
Право попереднього користувача на торговельну марку.
Методичні вказівки
Вивчення теми змістовного модуля присвячене таким об’єктам права інтелектуальної власності, які індивідуалізують учасників цивільного обороту, що займаються комерційною діяльністю, а саме торговельній марці (знаку для товарів і послуг), комерційному (фірмовому) найменуванню, географічному зазначенню.
Торговельна марка (знак для товарів і послуг) – об’єкт права інтелектуальної власності, який має вигляд певних умовних позначень, що можуть складатися зі слів, літер, цифр, зображувальних елементів, комбінацій кольорів тощо. Вони запроваджені для того, щоб відрізнити товари чи послуги одного виробника від товарів чи послуг іншого виробника. Метою охорони прав на торгівельну марку є забезпечення недопущення недобросовісної конкуренції на ринках товарів і послуг та захист прав споживачів.
Найбільш поширеною є класифікація торговельних марок залежно від використовуваних позначень: словесні, зображувальні, об’ємні, нетрадиційні (світлові, звукові, ароматичні та інші).
Суб’єктами права на торгівельну марку можуть бути відповідно до закону фізичні та юридичні особи. Закон не пов’язує це право із зайняттям підприємницькою діяльністю.
Перелік майнових прав на торговельну марку встановлений в ст. 495 ЦК України. Зазначені права належать володільцю відповідного свідоцтва; володільцю міжнародної реєстрації; особі, торгівельну марку якої визнано в установленому законом порядку добре відомою, якщо інше не встановлено договором.
Нормативний матеріал
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15. 12. 93 року зі змінами і доповненнями.
Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків 1891 року.
Ніццька угода про міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків 1957 року.
Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16. 06. 99 року.
Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року № 12 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності» із змінами і доповненнями.
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11.
Тести 1
Виберіть найбільш вірну і точну відповідь.
1. В Україні будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва на товарний знак, якщо знак не використовується або не достатньо використовується від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва протягом:
А) 1 року;
Б) 2 років;
В) 3 років;
Г) 5 років;
Д) немає вірної відповіді.
2. Обсяг правової охорони знака для товарів і послуг визначається, наведеним у свідоцтві:
А) зображенням знаку;
Б) зображенням знаку та переліком товарів і послуг;
В) формою, розфарбуванням знаку та описом товарів, робіт та послуг, що позначаються цим знаком;
Г) описом знаку та його назвою.
3. Дія свідоцтва на знак для товарів і послуг припиняється:
А) у разі несплати збору;
Б) за рішенням суду у зв’язку з перетворенням знака в позначення, що стало загальновживаним;
В) у зв’язку з відмовою від нього власника;
Г) у зв’язку з видачею свідоцтва іншій особі.
4. Об’єктом знака для товарів і послуг може бути:
А) будь-яке позначення;
Б) будь-яка комбінація позначень;
В) будь-яка назва;
Г) власне ім’я;
Д) літера;
Е) кольори та комбінації кольорів.
Ж) всі варіанти вірні.
5. У випадку втрати чи зіпсування документу, що посвідчує право на знак чи послугу власнику видається:
А) дублікат патенту;
Б) дублікат ліцензії;
В) дублікат паспорту на знак;
Г) копія свідоцтва;
Д) дублікат свідоцтва.
Задача 1
До господарського суду звернулась приватна торгівельно-промислова фірма «Еліс» з позовом до АТ «Хорол» про заборону використання словесного позначення «Червона шапочка» (російською та українською мовами) у сфері виробництва і реалізації класу 3 міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків, зобов’язавши знищити всі зображення знака «Червона шапочка» на товарах цього класу і упаковці товарів.
В позовній заяві було зазначено, що Державним департаментом з питань інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України позивачеві видано свідоцтво на знак для товарів і послуг від 16. 04. 2009 року № 19363, за яким йому надано виключне право на використання знаку у вигляді словесного позначення «Червона шапочка» у класі З МКТП (косметичні вироби). Інформацію про це було опубліковано в офіційному бюлетені Державного департаменту інтелектуальної власності «Промислова власність» від 16. 04. 2009 року. Відповідач використовує словесне позначення «Червона шапочка» українською мовою на упаковці виробленого ним товару – косметичного крему.
У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що це позначення є загальновживаним.
Оцініть правові позиції сторін. Яке рішення має прийняти суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року.
Задача 2
До господарського суду м. Києва з позовом звернулось підприємство зі 100% іноземними інвестиціями «У» до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та ТОВ «М» про визнання недійсним свідоцтва на знак для товарів і послуг від 17. 09. 2009 року № 22785, виданого на ім’я ТОВ «М» та зобов’язання Державного департаменту внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг.
В позовній заяві було зазначено, що підприємство «У» подало 13. 02. 2009 року до Укрпатенту заявку на реєстрацію знака для товарів і послуг зі словесним позначенням «Супер лото» (реєстраційний номер 200100315678). ТОВ «М» подало заявку 19. 03. 2009 року на реєстрацію знака для товарів і послуг «Супер лото». Укрпатент видало свідоцтво відповідачу в зв’язку з тим, що він послався на використання знаку в експонаті, показаному на офіційно визнаній виставці «Реклама та маркетинг -2008», яка пройшла 15 грудня 2008 року в Москві.
Однак в судовому засіданні відповідачем не було надано достатніх доказів участі у виставці як експонента, а також доказів, що ця виставка мала статус офіційної або офіційно визнаної виставки відповідно до вимог Конвенції про міжнародні виставки від 22. 11. 1928 року.
Яке рішення прийме суд? Відповідь аргументуйте з посиланням на Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року.
Тема 3 Право інтелектуальної власності на комерційне найменування та географічне зазначення.
Питання до опрацювання
Поняття комерційного найменування.
Суб’єкти права на комерційне найменування.
Майнові права комерційного найменування.
Поняття та ознаки географічного зазначення. Просте та кваліфіковане зазначення походження товару.
Види кваліфікованого зазначення походження товару.
Реєстрація кваліфікованого зазначення походження товару і (та) права на його використання.
Права і обов’язки, що випливають із реєстрації кваліфікованого зазначення походження товару і (чи) права на його використання.
Методичні рекомендації
Комерційне (фірмове) найменування – засіб і форма індивідуалізації підприємця, які дають можливість вирізнити його з поміж інших товаровиробників та не вводити в оману споживачів щодо його справжньої діяльності. Комерційне (фірмове) найменування виконує інформаційну та рекламну функції і є невід’ємною частиною ділової репутації підприємця, є немайновим благом, щодо якого виникають особисті немайнові та майнові права на його використання.
Географічне зазначення (зазначення походження товарів) – об’єкт права інтелектуальної власності, який має функцію ідентифікації товару за місцем його географічного походження. Крім ЦК України питання щодо надання правової охорони цьому об’єкту детально врегульовано Законом України «Про охорону прав на зазначення походження товарів». Закон суттєво уточнює об’єкт охорони, виокремлює просте зазначення походження товару та кваліфіковане зазначення походження товару, тому з положеннями закону необхідно детально ознайомитися.
Нормативний матеріал та судова практика:
Закон України «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 року зі змінами.
Наказ Міністерства Освіти і науки України №598 від 17. 08. 2001 року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 року за № 772/5963 «Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на реєстрацію кваліфікованого зазначення походження товару та/або права на використання зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару» зі змінами;
Оглядовий лист Вищого господарського суду України від 17. 04. 2006 № 01-8/845 «Про практику застосування господарськими судами законодавства про захист права власності на комерційне найменування».
Рекомендована література: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 8, 11.
Тести
Виберіть найбільш точну відповідь.
1. Права, що витікають з кваліфікованого зазначення походження товару і (або) права на його використання, діють в Україні з дати:
А) подачі відповідних заявок;
Б) їх реєстрації;
В) початку експертизи;
Г) закінчення експертизи;
Д) немає вірної відповіді.
2. Використанням зареєстрованого кваліфікованого зазначення походження товару визнається:
А) нанесення його на товар або на етикетку;
Б) нанесення його на упаковку товару;
В) застосування у рекламі;
Г) запис на товаророзпорядчих документах;
Д) згадування про нього в пресі;
Е) згадування про нього в учбовій літературі.
3. Зазначення походження товару – це термін, який в Україні об’єднує:
А) просте зазначення походження товару і кваліфіковане зазначення походження товару;
Б) кваліфіковане зазначення походження товару і видову назву товару;
В) просте зазначення походження товару і видову назву товару;
Г) просте зазначення походження товару, назву місця походження товару, географічне зазначення походження товару.
4. Про реєстрацію права на використання кваліфікованого зазначення походження товару в Україні видається:
А) сертифікат;
Б) патент;
В) свідоцтво;
Г) ліцензія;
Д) інший документ.
5. Оригінальна публікація в Україні відомостей про кваліфіковане зазначення походження товарів не містить відомостей:
А) про заявника;
Б) про межі географічного місця, з яким пов’язують особливі властивості, певні якості або інші характеристики товару;
В) про опис основних особливих властивостей, певних якостей, репутації або інших характеристик товару;
Г) про умови реєстрації простого зазначення походження товару.
6. В Україні простим зазначенням походження товару є:
А) будь-яке словесне або географічне позначення, що прямо вказує на географічне місце походження товару;
Б) не будь-яке словесне або географічне позначення, що прямо вказує на географічне місце походження товару;
В) спеціальне тримірне позначення що прямо вказує на географічне місце походження товару;
Г) будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару.
7. Правова охорона простого зазначення походження товару надається в Україні на підставі:
А) рішення уповноваженого органу;
Б) подачі заявником заявки;
В) його використання;
Г) його реєстрації.
8. В Україні правова охорона кваліфікованого зазначення походження товарів надається на підставі їх:
А) використання;
Б) реєстрації;
В) приватизації;
Г) корпоратизації.
9. Обсяг правової охорони, що надається реєстрацією права на використання кваліфікованого зазначення походження товару, визначається в Україні зафіксованими в свідоцтві:
А) характеристиками товару і межами географічного місця;
Б) характеристиками природних умов відповідного географічного місця;
В) характеристиками товару та межами географічного місця і історичними особливостями останнього;
Г) характеристиками людського фактору відповідного географічного місця.
10. Правова охорона надається знаку, який не суперечить:
А) Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг»;
Б) моральним засадам суспільства;
В) публічному порядку;
Г) принципам гуманності і моралі;
Д) правовим засадам держави;
Е) корпоративним нормам власника знаку.
11. Не можуть одержати правову охорону позначення, що зображують або імітують:
А) державний герб України;
Б) назву держави «Франція»;
В) слово «Масло»;
Г) ім’я «Марія Заньковецька».
 
Розділ 5 КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО (СЕМЕСТРОВОГО) КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ «ЦИВІЛЬНЕ ТА СІМЕЙНЕ ПРАВО»
 
Поточний контроль знань студентів здійснюється за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно») відповідно до нижче зазначених вимог по трьох напрямках – усна відповідь, письмове вирішення задач, письмове вирішення тестів.
Усна відповідь студента на семінарському (практичному) заняття оцінюється за наступними критеріями:
Оцінка «незадовільно» – відсутність письмової підготовки, незнання базового матеріалу, передбаченого навчальною програмою.
Оцінка «задовільно» – знання основного базового матеріалу, орієнтація в лекційному матеріалі та цивільному законодавстві.
Оцінка «добре» – знання базового, лекційного та навчального матеріалу, а також цивільного законодавства.
Оцінка «відмінно» – вміння аналізувати базовий, лекційний та навчальний матеріал, положення цивільного законодавства, орієнтація в наукових підходах.
При оцінці письмового вирішення ситуативних задач студентом використовуються такі критерії:
Оцінка «незадовільно» – студент невірно визначив цивільне правовідношення, яке підлягає правовому регулюванню, та/ або невірно застосовує чи тлумачить норму (норми) закону, яку використовує при вирішенні задачі.
Оцінка «задовільно» – студент вірно визначив цивільне правовідношення, описане в умовах задачі та його елементи (суб’єкти, об’єкт, зміст), норму (норми), що регулюють ці відносини. Однак, не зміг докладно та послідовно пояснити, чому підлягає застосуванню саме ця норма; вказана цивільно-правова норма тлумачиться студентом невірно або нечітко; відповідь на питання задачі є фрагментарною та непослідовною.
Оцінка «добре» – студент вірно визначив цивільне правовідношення, описане в умовах задачі та його елементи (суб’єкти, об’єкти, зміст), норму (норми), що регулюють ці відносини. Однак, аналіз життєвих обставин та правової норми проведений неповно, відсутня розгорнута відповідь на питання, що поставленні в умовах задачі, допущені несуттєві помилки при тлумаченні цивільно-правової норми.
Оцінка «відмінно» – студент точно визначив, які цивільні правовідносини описані в ситуативній задачі, які суб’єкти виступають їх учасниками, що є об’єктом цих відносин; зазначає якою правовою нормою (нормами) регулюються ці відносини, як слід застосувати вказану норму. При вирішенні задачі студентом використовуються не тільки норми Цивільного кодексу України, а (при наявності) і норми спеціальних законів та підзаконних нормативних актів. Відповідь сформульована чітко, повно та послідовно, ґрунтується на докладному аналізі життєвих обставин, визначених в умовах задачі, та норми права, що їх регулює. Студент показує розуміння понятійного та категоріального апарату цивільного права, вміння правильно тлумачити цивільно-правові норми, на які він посилається, може точно та лаконічно сформулювати прийняте рішення або висновок.
Критерії оцінки тестів:
Оцінка «незадовільно» – менше ніж 50% відповідей на тестові завдання надано вірно.
Оцінка «задовільно» – не менше 50% відповідей на тестові завдання надано вірно. При варіативності відповідей, допускається, що два-три варіанти не вказані, або вказані невірно.
Оцінка «добре» – не менше 70% відповідей на тестові завдання надано вірно. При варіативності відповідей, допускається, що один варіант не вказаний, або вказаний невірно.
Оцінка «відмінно» – всі чи не менше 90% відповідей на тестові завдання надано вірно. При варіативності відповідей (наявності декількох відповідей), зазначено всі варіанти.
Семестровий контроль знань студентів проводиться у формах семестрового іспиту або заліку з «Цивільного та сімейного права» в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і у строки, встановлені навчальним планом. Семестровий іспит – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з дисципліни «Цивільне та сімейне право» за семестр, що проводиться як контрольний захід. Семестровий залік – це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних (семінарських) заняттях. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з «Цивільного та сімейного права» (семестрового іспиту або заліку), якщо він виконав всі види робіт, передбачені навчальним планом. Іспит з «Цивільного та сімейного права» складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом за розкладом, затвердженим адміністрацією факультету. Результати складання іспитів оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») і вносяться в екзаменаційну відомість та залікову книжку.
Оцінка знань студентів на семестровому екзамені здійснюється за наступними критеріями:
Оцінка «відмінно»:
Повна безпомилкова відповідь на питання, що демонструє глибокі знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, вільне володіння матеріалом, знання основних теорій, концепцій.
Відповідь студента ґрунтується на самостійному творчому мисленні.
Знання студентом структури курсу, теми, змісту висвітлюваного питання.
Вміння укладати тезисний план і користуватися понятійним апаратом та точністю формулювань законів, визначення основних понять.
Уміння синтезувати знання з питання, що розглядаються, грамотно і логічно будувати усний текст своєї відповіді, мати глибокі знання програмного матеріалу.
Студент без зволікань дає відповідь на основні та додаткові питання.
Програмний матеріал засвоєно студентом повністю.
Ґрунтовні знання першоджерел, вміння самостійно розкривати їх зміст та робити узагальнення і висновки, використовуючи при цьому додаткову спеціальну літературу.
Оцінка «добре»:
1. Тверді знання програмного матеріалу, здобуті за підручниками, спеціальною та додатковою літературою, знайомство з різноманіттям концептуальних, теоретичних підходів. Допускаються несуттєві неточності.
2. Відповідь студента базується на самостійному аналізі питання, що розглядається.
3. Достатні знання структури тексту, висвітлення матеріалу – грамотне та за суттю.
4. Добре засвоєння програмного матеріалу та володіння навичками й засобами виконання практичних завдань.
5. Програмний матеріал засвоєно, при цьому можливі несуттєві неточності в поясненні в деяких неосновних питаннях.
6. Студент вміє використовувати свої знання в аналізі сучасної дійсності.
7. Знання першоджерел і іншої передбаченої програмою літератури.
Оцінка «задовільно»:
1. Знання основного програмного матеріалу, здобуті за підручниками, труднощі у володінні ним за умов теоретичних, концептуальних суперечностей. Можливі суттєві неточності, помилки.
2. Відповідь студента ґрунтується на рівні репродуктивного мислення. Слабкі знання структури курсу.
3. Студент допускає помилкові тлумачення термінів, формулювань.
4. Спостерігаються порушення послідовності у висвітленні питання. Виникають проблеми при виконанні практичних завдань.
5. Засвоєно лише основну частину програмного матеріалу, яка охоплює тільки вузлові питання, що мають визначальне значення для поняття багатьох тем курсу.
6. Виникають труднощі при аналізі сучасності.
7. Студент знає основний текст першоджерел, лекційний матеріал. Недостатнього володіння навичками узагальнення і висновків.
Оцінка «незадовільно»:
Суттєві прогалини в знаннях основного матеріалу або необ’єктивне висвітлення питань Студент не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки, не може пов’язати даний матеріал із сучасністю, не знає основного змісту матеріалів першоджерел.
 
Розділ 6 СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
При вивченні тем курсу рекомендується користуватися нижче зазначеними підручниками та посібниками, а також знайомитися з статтями та публікаціями розміщеними в періодичних юридичних виданнях, зокрема, в журналах «Право України», «Юридична Україна», «Вісник Академії правових наук України» тощо.
Основні джерела:
  1. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. / За заг. ред. Є. О. Харитонова, О. І. Харитонової, Н. Ю. Голубєвої. – 2-е вид., перероб. та доп. – К. : Правова єдність, 2011. – 744 с.
  2. Харитонов Є. О. Цивільне право України: підручник / Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова, О. В. Старцев. – 3-тє вид., перероб. i доп. – К. : Істина, 2011. – 808 с.
  3. Майданик Р. А. Цивільне право: Загальна частина. / Т. I. Вступ у цивільне право. – К. : Алерта, 2012. – 472 с.
  4. Бірюкова І. А., Заіка І. О. Цивільне право України: в 2-х томах. Т. 1. Загальначастина. – К. : Правова Єдність, 2014 р. -510 с.
  5. Цивільне право: підручник у 2 т. / В. І. Борисова (кер. авт. кол.), Л. М. Баранова, Т. І. Бєгова та ін. ; за ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. – Х. : Право, 2012. – Т. 1. – 656 с.
Додаткові джерела:
  1. Енциклопедія цивільного права України/ Інститут держави і права ім.. В. М. Корецького НАН України; відп. ред.. Я. М. Шевченко. – К. : ІнЮре, 2009. – 952 с.
  2. Мичурин Е. А. Гражданское право Украины в схемах. / Учебноепособие. – Харьков: Юрсвит, 2006. – 320 с.
  3. Базилевич В. Д. Інтелектуальна власність: Підручник. – 2-е вид., стер. – К. : Знання, 2008. – 431 с.
  4. Цінніпапери: підручник/ В. Д. Базилевич, В. М. Шелудько, Н. В. Ковтун та ін. ; за ред. В. Д. Базилевича. -К. : Знання, 2011. – 1094 с. – (Серія «Класичний університетський підручник»).
  5. Господарські товариства та інші юридичні особи/ М. І. Панченко. – К. : Знання, 2010. – 54 с. – (Бібліотечка товариства «Знання». Серія «Юридична»; 2010, №4).
  6. Право інтелектуальної власності: Навч. посіб. / В. Р. Крвець, В. Г. Олюха, О. М. Стець та ін. ; за заг. ред. Кравця В. Р., Олюхи В. Г. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 270 с.
  7. Українське цивільне право. Право власності. / З. Ромовська. – К. Підручник. – К. : Алерта, Центр учбової літератури, 2011. – 246 с.
  8. Цивільне право України: навч. посіб. / Ю. В. Білоусов, В. А. Ватрас, С. Д. Гринько та ін.. ; за ред. Р. О. Стефанчука. – К. : Правова єдність, 2009. – 536 с.
  9. Цивільне право України: Загальна частина: Підручник/ В. Г. Фазикош, С. Б. Булеца, Р. Б. Олійник та ін. ; за ред. В. Г. Фазикоша, С. Б. Булеци. – К. : Знання, 2010. – 613 с. – (Вища освіта ХХІ століття).
  10. Аномалії у цивільному праві; навч. практпосіб. / P. A. Майданик, Бервено С. М., Майданик Н. І. та ін. ; відп. ред. P. A. Майданик. -К., 2010. -1008 с.
  11. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: у 2 т. ; за ред. О. В. Дзери (кер. авт. кол.), Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. – 5-е вид. перероб і доп. ; К., 2013. – 832 с.
  12. Особливості захисту суб’єктивних цивільних прав; монографія / За ред. О. Д. Крупчана, В. В. Луця. – К. – 2012. – 400 с.
  13. Ромовська З. Українськецивільне право. Загальначастина: Академічний курс: підручник/ 3. Ромовська. – 3-те вид., допов. – К., 2013. -672 с.
  14. Харитонов С. О. Добровільнепредставництво у цивільномуправіУкраїни: навч. посіб. / Є. О. Харитонов, 0. 1. Харитонова, А. І. Дрішлюк. -К. : Істина, 2007. – 176 с.
  15. Харитонов С. О. Цивільніправовідносини: монографія/Є. О. Харитонов, О. І. Харитонова. – К., 2011. -456 с.
  16. Цюра В. В. Речові права на чужемайно: наук, практ. посіб. / В. В. Цюра. – К., 2006. – 136 с.
 
 
 
 
Фото Капча