Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

 
 
Телефон +3 8(068) 052-35-08
Телефон +3 8(093) 689-29-85
 (096) 672-17-75
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Д. Гарібальді і визвольна боротьба в Італії у 1840-1960 рр.

Предмет: 
Тип роботи: 
Магістерська робота
К-сть сторінок: 
101
Мова: 
Українська
Ціна: 
3100 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
1. Історіографічний огляд проблеми. Передумови становлення Д. Гарібальді як борця національно-визвольного руху
1. Історіографія досліжень діяльності Д. Гарібальді
1.2. Передумови формування світогляду Д. Гарібальді та революційного руху в Італії
2. Революційних рух 1840-х рр. та роль у ньому Д. Гарібальді
2.1. Італія охоплена революцією
2.2. Боротьба за Римську республіку 1849 р.
3. Значення Д. Гарібальді у підтриманні визвольної боротьби в Італії і остаточному поваленні монархічного ладу
3.1. Діяльність Гарібальді у 1859-1860 рр.: «альпійські стрільці» і сицилійський похід «тисячі»
3.2. Розгром неаполітанської монархії
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ

 

Вступ: 

Актуальність теми. Джузеппе Гарібальді - один з головних героїв італійського Рісорджіменто. Він представляв народний струмінь в об’єднанні країни, яка йшла під керівництвом ліберальних сил на чолі з Кавуром і під прапором П’ємонт-Сардинської монархії Віктора Еммануїла. Побачити Італію єдиною, сильною, процвітаючою державою було головним його прагненням, він готовий був іти на компроміс з різними політичними силами, у тому числі й з монархією, заради втілення своєї мрії про об’єднання Італії. При цьому за своїми політичними переконаннями він залишався протягом всього життя республіканцем, хоча й визнавав можливість тимчасового приходу до влади диктатора, який міг би провести необхідні реформи в найкоротший термін, використовуючи свої надзвичайні повноваження, але потім, на його думку, необхідність у диктатурі повинна відпасти й повинен бути встановлений республіканський лад. 

Гарібальді добре розумів потреби італійського народу, бачив важке положення селян і робітників після об’єднання країни. Він розробляв проекти демократичних реформ, спрямованих на поліпшення життя народу. Перебуваючи вже в літньому віці, Гарібальді не мав сил вести боротьбу за їх здійснення, хоча він і намагався провести деякі з них через парламент, Гарібальді був прихильником введення загального виборчого права, він захищав цивільні права, а також виступав за полегшення податкового тягаря й поліпшення економічного становища простого народу. До кінця свого життя він зберіг антиклерикальні настрої, виступаючи за остаточне відділення церкви від держави.

Сплеск популярності Гарібальді у світі були пов’язані з приходом Муссоліні до влади в Італії. При фашистському режимі в 1932 р. з великою помпезністю відзначали 50-річчя від дня смерті національного героя італійського народу, а в післявоєнній демократичній Італії в 1982 р. - 100-рычну річницю його смерты. Хоча варто відзначити, що в останні десятиліття блиск слави Джузеппе Гарібальді дещо потьмянів. Можливо, це порозумівається тим, що його ім’я в Україні сьогодні зв’язують із комуністичними ідеями, а в Італії - почасти з фашизмом. 

Проте залишається відкритим питання, чому Гарібальді був настыльки популярним не лише в Італії, але й в усім світі серед людей настільки різних, часом полярних, політичних поглядів, які повідомляли його «своїм». Особливу актуальність становить питання, якими були справжні соціально-політичні погляди самого Джузеппе Гарібальді.

Стан дослідження проблеми. Значну частку інформації про життя Джузеппе Гарібальді дають художньо-біографічні матеріали Атарова Н. С., Велінського А. К., Галло М., Дкшана А., Ігнатова І. Н., Добролюбова Н.А., Kірової К.Е., Лурьє А.Я., Невлера В. Є., Ненського А.С., Русової С. Ф., Степняка С.М., Шапіровського Є. та ін. Соціально-політична роль Джузеппе Гарібальді у боротьбі за об’днання Італії розглянута у працях таких авторів, як Мізіано К.Ф., Муромцева О.В., Невлер В.Є., Collapietra R., Ridley J., Venturi A. та ін. Історична проблема об’єднання Італії і участі у ній гарібальдійського руху висвітлена у працях таких вчених, як, зокрема, Бадов А., Кірова К.Е., Берті Дж., Верті Д., Дебідур А., Канделоро Дж., Капустін М., Кін Ц.І., Ковалевська М.І., Ковальськая М.І., Галанза П.Н., Молок А.І., Невлер В. Е., Орсі П., Серова О. В., Сіроткін В. Г., Сорен Е., Тарле Є.В., Шрейдер І., Яхимович З. П., Banti A. M. та багатьох інших.

Об’єкт дослідження - Джузеппе Гарібальді як історична постать і політичний діяч.

Предмет дослідження - роль Джузеппе Гарібальді у боротьбі італіського народу за демократичну республіку.

Мета дослідження - з’ясувати особливості військово-політичної діяльності Джузеппе Гарібальді, визначити вплив цієї особистості на формування історичної долі італійського і європейського народу.

Гіпотеза дослідження. Джузеппе Гарібальді був незамінною ланкою національно-визвольного руху в Італії часів династії Бурбонів і Віктора Еммануїла, і саме його вплив на людей, політику того часу зумовив в остаточному підсумку звільнення робітничих та селянських мас Італії від гніту, об’єднання країни в єдину державу.

Для перевірки поставленої гіпотези нами були поставлені наступні завдання дослідження:

1) проаналізувати історіографію досліжень діяльності Д. Гарібальді;

2) з’ясувати передумови формування світогляду Д. Гарібальді та революційного руху в Італії;

3) оцінити роль Д. Гарібальді на початку перших революційних вситупів і Італії;

4) охарактеризувати участь Д. Гарібальді у боротьбі за Римську республіку 1849 р.;

5) проаналізувати діяльність Гарібальді у 1859-1860 рр.; 

6) оцінити внесок Д. Гарібальді у остаточний розгром неаполітанської монархії.

Хронологічні рамки дослідження визначені з 1830 по 1864 р., тобто з часу участі Гарібальді у русі мадзіністів до моменту повалення неаполітанської монархії, хоча політична його діяльність тривала до останнього. У разі потреби залучалася інформація з попередніх років, зокрема, щодо формування політики французького і австрійського урядів напередодні повстань, що безпосередньо вплинули на долю Італії. 

Методологічною основою роботи стали принципи об’єктивності та історизму. У дослідженні були використані такі загальноісторичні методи як історико-генетичний, компаративний та системно-структурний, що дало можливість проаналізувати причини виникнення визвольного руху в Італії., розглянути його як цілісне явище, порівняти види політичної активності Джузеппе Гарібальді і реакційних кіл, що дозволило краще зрозуміти процес національно-визвольного руху італійців. Підхід до всіх військово-політичних процесів як до складного історичного явища надав можливість застосування методів системно-структурного аналізу. У процесі дослідження були використані також спеціально-історичні методи. 

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості їх використання при розробці широкого кола проблем соціальної та політичної історії Італії та Європи загалом у ХІХ ст., при підготовці узагальнюючих наукових праць, підручників, науково-популярних нарисів.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (66 найменувань) і додатків, загальний обсяг роботи склав 101 друкований аркуш.

 

Список використаних джерел: 
  1. Атаров Н. С. Опоясан мечём: повесть о Д. Гарибальди - М.: Политиздат, 1978. - 519 с. 
  2. Бадов А. Италия. Юбилей самого любимого героя // Эхо планеты. - 2007. - № 28. - С. 36-39.
  3. Берти Дж. Демократы и социалисты в период Рисорджименто. - М.: Наука, 1965. - 214 с.
  4. Борьба Австрии против Пруссии и Италии в 1866 г. - / Сост. Военно-историческим отд. Австрийского ген. штаба. - СПб., 1872-1873. - Ч. 1-5. - 834 с.
  5. Велинский А. К. Ришелье. Мирабо. Наполеон. Меттерних. Гарибальди. (биогр. повествования). - СПб. : ЛИО Редактор, 1996. - 474 с.
  6. Верти Д. Россия и итальянские государства в период Рисорджименто. - М., 1959. - 118 с.
  7. Галло Макс. Джузеппе Гарибальди / М.Д. Оленич-Гнененко (пер.с фр.). - Ростов н/Д : Феникс, 1998. - 480 с.
  8. Гарибальди Д. Записки: 1980-1891. - СПб., - Т. 1-3. - 890 с.
  9. Гарибальди Д. Мемуары / Пер. В.С. Бондарчука и Ю.А. Фридмана; Ст. и коммент. В.Е. Невлера. - М.: Наука, 1966. - 468 с.
  10. Гарибальди Д. Мои мемуары. - М.: Дело, 1971. - 402 с.
  11. Гарибальди Дж. Мемуары. - М.: Политиздат, 1966. - 478 с.
  12. Дебидур А. Дипломатическая история Европы. -Т. 2. - Ростов-на-Дону, 1995. - 499 с.
  13. Дкшан А. Воспоминания о битве при Сольферино. - СПб., 1904. - 34 с.
  14. Добролюбов Н.А. Жизнь и смерть графа Камилло Бензо Кавура // Полное собрание сочинений. - Т. 8. - СПб., 1982. - 632 с.
  15. Игнатов И. Н. Гарибальди. - М.: Вузовская книга, 2001. - 44 с. 
  16. Канделоро Дж. История современной Италии. - в 3-х т, Т. 3. - М.: БСЄ, 1962. - 710 с.
  17. Канделоро Дж. История современной Италии. - М., 1962. - Т. 5. - 542 с.
  18. Капустин М. Туринское правительство в Италии. - Русский вестник, 1860, - июль. - С. 6.
  19. Кин Ц.И. Италия конца XIX века: судьбы людей и теорий. - М.: Политиздат, 1978. - 310 с.
  20. Kирова К..Э. Жизнь Джузеппе Мадзини. - М.: Политиздат, 1976. - 162 с.
  21. Кирова К.Э. Социально-политические взгляды Гарибальди // Из истории общественных движений и международных отношений. - М., 1957. - С. 455-474.
  22. Ковалевская М.И. Италия в борьбе за национальную независимость и единство: от революции 1831 г. к революции 1848-1849 гг. - М.: Госполитиздат, 1977. - 117 с.
  23. Ковальская М.И. Движение карбонариев в Италии 1808-1821 гг. - М.: Наука, 1971. - 90 с.
  24. Ковальская М.И. Итальянские карбонарии. - М.: Наука, 1977. - 112 с.
  25. Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв. // Под ред. П.Н. Галанзы. - М.: Политиздат, 1957. - 290 с.
  26. Лурье А.Я. Гарибальди. - М.: Журн. - газет. объединение, 1938. - 318 с.
  27. Лурье А.Я. Гарибальди. - М.: Воениздат, 1967. - 166 с.
  28. Лурье А.Я. Гарибальди. 1807-1882. - М.: Воентиздат, 1957. - 104 с.
  29. Маркс К. Революционное движение в Италии // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - Т. 6. - 880 с.
  30. Материалы по истории революционного движения на Западе / Под ред. Г.И. Гордона. - М., 1923. - Вып. 1-2. - 300 с.
  31. Мизиано К.Ф. Гарибальди и Мадзини // Русская мысль. - 1882. - Кн. 12. - Некоторые проблемы истории воссоединения Италии. - М.: Дело, 1955. - 284 с.
  32. Молок А. И. Воссоединение Италии и Германии в самостоятельные государства. - М.: Политиздат, 1952. - 108 с.
  33. Муромцева О.В. Жизнь и деятельность Джузеппе Гарибальди. Современный взгляд / Муромцева О.В. // Новая и новейшая история. - 2002. – № 1. - С. 152-172.
  34. Невлер В. Е. Джузеппе Гарибальди. - М. : Госполитиздат, 1961. - 126 с.
  35. Невлер В. К истории воссоединения Италии. - М., 1936. - 18 с.
  36. Невлер В.Е. Демократические силы в борьбе за объединение Италии (1831-1860). - М., 1982. - 164 с.
  37. Невлер В.Е. Джузеппе Гарибальди - герой итальянского народа. - М., 1937. - 198 с.
  38. Невлер В.Е. Джузеппе Гарибальди и русское общество в годы революционной ситуации (1859-1861 гг.) // Объединение Италии. 100 лет борьбы за независимость и демократию. - М.,1963, с. 69-101.
  39. Невлер В.Е. Мадзини и «Молодая Италия» // Всемирная история. - 1972. - № 7. - С. 42-49.
  40. Невлер В.Е. Эхо гарибальдийских сражений. - М., 1963. - 40 с.
  41. Невский А.С. Гарибальди. - Отечественные записки. - 1860. - ноябрь. - С. 184. 
  42. Объединение Италии в оценке русских современников. Сборник документов и материалов, - М., 1961. - 619 с.
  43. Орлова О.Н. Граф Камилло Кавур по его письмам и современным запискам // Русская мысль. - 1898. - Кн. 1-3. - Некоторые проблемы истории воссоединения Италии. - М.: Дело, 1955. - 290 с.
  44. Орси П. Современная Италия. История последних 150 лет. - СПб., 1907. - 189 с.
  45. Орсини Ф. Воспоминания. - М.-Л., 1934. - 516 с.
  46. Русова С. Биография Дж. Гарибальди, освободителя Италии. - Ростов-на-Дону : Донская Речь, 1905. - 36 с.
  47. Серова О. В. Кавур и объединение Италии. - М.: Наука, 1997. - 351 с.
  48. Серова О.В. Россия и объединение Италии // Новая и новейшая история. - 1994. - № 3. - С. 59-69.
  49. Сироткин В. Г. Римский вопрос по донесениям русских . - М..: изд. АН СССР, 1963. - 29 с.
  50. События в Европе в середине XIX в // Всемирная история: в 24 т. - Минск, 1997. - Т. 17. - С. 280-429.
  51. Сорен Э. История Италии от 1815 г. до смерти Виктора-Эммануила. -СПб., 1898 (репринтное изд. 2002 г.). - М.: Вектор, 2002. - 430 с.
  52. Стендаль Ф. Рим, Неаполь и Флоренция // Стендаль Ф. Собрание сочинений. - Л., 1936. - Т. 11. - С. 198-203.
  53. Степняк С.М. Джузеппе Гарибальди. Биографический очерк. - СПб., 1919. - 49 с.
  54. Тарле Е.В. История Италии в новое время. - СПб., 1901. - 562 с.
  55. Хрестоматия по новой истории. 1640-1870 / Под ред. В.Г. Сироткина. - М.: Просвещение, 1990. - 288 с.
  56. Цомакион Л.И. Дж. Гарибальди. Его жизнь и роль в объединении Италии. - СПб., 1892. - 146 c.
  57. Чернышевский Н.Г. Статьи об итальянских делах // Полное собрание сочинений. - Пермь: Митан, 1998. - Т. 6. - 566 с.
  58. Шапировский Э. Джузеппе Гарибальди. - М., 1938. - 88 с.
  59. Шрейдер И. Джузеппе Мадзини о национальном вопросе // Голос минувшего. - 1913. - №5. - С. 32-36.
  60. Шрейдер И. Республиканцы и парламентаризм в Италии // Голос минувшего. - 1914. - № 8-9. - С. 90-98.
  61. Энгельс Ф. Освободительная борьба в Италии и причины ее теперешней неудачи // Маркс К., Энгельс Ф. Сочинения. - Т. 5. - 840 с.
  62. Яхимович З. П. Завершающие битвы Рисорджименто и становление итальянского государства // История Европы: в 8 томах. - Т. 5. - М.: БСЄ. - С. 301-311.
  63. Banti A. M. La nazione del Risorgimento: parentela, santita e onore alle origine dell «Italia unita». - Torino, 2000. - 330 р.
  64. Collapietra R. Intorno al pensiero politico di Garibaldi. - Nuova Rivista Storica, 1959. - gennaio-aprile. - Р. 1-30. 
  65. Ridley J. Garibaldi. New York, 1976. - 240 р.
  66. Venturi A. Garibaldi in parlamento. Le esperienze di un eroe istintivo alle prese con il meccanismo delle istitlizioni. - Milano, 1973. - 208 р.
11095
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (096) 672-17-75      Вконтакте Студентська консультація
 або телефонуйте: 068-052-35-08, 093-68-92-985 (цілодобово).