Дебати під час розгляду цивільних справ у суді першої інстанції

Судові дебати – це довільний виступ осіб, які беруть участь у справі, та їхніх представників, під час яких вони, як правило, роблять таке:

• ще раз доносять до суду свою позицію відносно позовних вимог, які є предметом судового розгляду;
• висловлюють свою точку зору стосовно досліджених у судовому засіданні доказів;
• звертаються до суду з позовними вимогами, які ними були заявлені.

Відповідно до приписів ст. 193 ЦПК України, у судових дебатах виступають із промовами особи, які беруть участь у справі. Посилатись на факти й обставини, не встановлені судом у судовому засіданні, забороняється. Тому головуючий управі зупинити особу, котра виходить за межі встановленого або повторюється, і зробити їй зауваження. «Підбиваючи підсумки стосовно досліджених обставин справи, суд має бути впевнений у тому, що особи, які беруть участь у справі, вже наповнили доказову базу і не бажають додавати до неї матеріали, даючи суду додаткові пояснення», – слушно стверджує Г. Тимченко [11, с. 126].

Законом установлено імперативний порядок черговості виступу з промовами, що має такий вигляд:

• органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (ст. 45 ЦПК України) ;
• позивач і його представник;
• треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору й беруть участь на стороні позивача;
• відповідач і його представник;
• треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору й беруть участь на стороні відповідача;
• третя особа, яка заявила самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та її представник.

Варто відмітити, що процесуальне законодавство Республіки Білорусії, на відміну від ЦПК України, не вказує на черговість виступу в судових дебатах, проте в більшості випадків така черговість є тотожною українському цивільному процесу [12, с. 57].

Суд, згідно з ч. 5 ст. 193 ЦПК України, має право позбавити сторону брати участь у судових дебатах, проте і примусити також не може. Суду, який розглядає справу, у жодному разі не варто розглядати відмову сторони від участі в судових дебатах як акт визнання обставин, викладених її опонентом у справі. За клопотанням сторін і третіх осіб у судових дебатах можуть виступати лише їхні представники.

На відміну від судових дебатів, що проводяться під час апеляційного розгляду справи, суд першої інстанції не вправі обмежувати часовим критерієм тривалість дебатів, оскільки суд у більшості випадків сам зацікавлений у тому, щоб сторона якомога доступніше й докладніше висловила свою позицію стосовно заявленого спору. З дозволу суду промовці можуть обмінятись репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представнику. Саме репліка та відповідь на неї є головними елементами дебатів. Адже не у ствердженнях сторонами ще раз справедливості й обґрунтованості своєї позиції, а в запереченні і спростуванні аргументів протилежної сторони полягає сутність дебатів [8]. У зв’язку з цим, говорячи про поняття судової промови, указує О. Загурський [10, с. б], не можна заперечити, що судовий виступ – це хоча й суттєва, проте лише частина судових дебатів, і судові промови й судові дебати – далеко не одне й те саме. І вони одне з одним не збігаються. Судові дебати як самостійна частина судового розгляду включають у себе дії суду щодо організації судових виступів, керівництво ними й контроль за їхнім здійсненням.

Під час судових дебатів особами, котрі беруть участь у справі, можуть бути донесені до суду раніше невідомі факти, які за своїм змістом можуть суттєво вплинути на результат розгляду. Тому законодавець передбачив право головуючого постановляти ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Наприклад, 04. 06. 2013 р. суддя Свердловського міського суду Луганської області, розглядаючи у відкритому судовому засіданні цивільну справу, установив, що під час розгляду справи судом не вирішено питання щодо відмови позивача ОСОБА_1 у частині вимог щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача ОСОБА_2, від чого позивачка відмовилася в ході слухання справи, про що надала письмову заяву. Посилаючись на ст. 194 ЦПК України, суд указував, якщо під час судових дебатів виникає необхідність з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку. На підставі ви- щевикладеного суд постановив ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСО- БА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю та стягнення матеріальної шкоди [13].

Судові дебати – це свого роду головне поле бою між позивачем і відповідачем, площина для реалізації в дії принципу змагальності цивільного процесу.

Проте на сьогодні особи, які беруть участь у розгляді справи, не використовують у повному обсязі надане їм законом право на дебати. І чинників тут чимало. По-перше, це пов’язано з тим, що більшість учасників судового процесу навіть не знають, як користуватися таким правом, а суду, ураховуючи його завантаженість, це не завжди потрібно. «Вина в цьому не тільки сторін, які не мають жодного уявлення, як виступати в дебатах чи