Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діяльність Костя Штеппи в окупованомув Києві (1941-1943 рр.) : історіографія

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
16
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДІЯЛЬНІСТЬ КОСТЯ ШТЕППИ В ОКУПОВАНОМУ КИЄВІ (1941-1943 рр.) : ІСТОРІОГРАФІЯ
 
В. А. Гедз
 
У статті проаналізовані праці істориків та науковців, присвячені діяльності професора К. Штеппи в окупованому Києві. Ключові слова: К. Штеппа, історіографія, аналіз діяльності, наукова спадщина
Ще якихось двадцять років тому, коли впали перешкоди для дослідження біографій відомих постатей українського національно-визвольного руху доби Другої світової війни, мало не всі сили вітчизняної історичної науки були спрямовані на вивчення життя тих політичних і військових діячів, які вперше проривалися в Україну після тривалого замовчування: С. Бан- дери, А. Мельника, Р. Шухевича, Т. Бульби-Боровця та багатьох інших. Тоді здавалося, що життєписи всіх політичних і громадських діячів періоду Другої світової війни увійшли до кола гуманітарних наукових зацікавлень. Останнім часом значно посилився науковий інтерес і до біографій тих діячів, які проживали на окупованих територіях. Приходить усвідомлення, що, попри їхню ідеологічну заангажованість і причетність до окупаційного режиму, життєвий шлях журналістів, вчених, науковців, спортсменів має колосальний вплив на формування історичної вдячної пам’яті, а відтак, хоча б з огляду на це, їх було б необачно ігнорувати. Зрештою, справа навіть не в предметі дослідження, а в його методології. Зорієнтовані на об’єктивність, наукові дослідження мусять опановувати будь-який предмет.
Тому одним з основних видів діяльності Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. « є формування та поповнення фондової колекції. Колекція Меморіального комплексу посідає перше місце в Україні серед музеїв воєнно-історичного профілю. До неї належать раритети, що мають історичну цінність. Одна з найбільших у фондозбірні музею група «Періодичні видання», яка нараховує біля 80 тис. одиниць. Серед них зберігаються газети «Нове Українське Слово» та «Последние новости», які виходили в окупованому Києві. Ці часописи неодноразово використовувалися науковцями музею на виставках та освітніх заходах. Їх зміст та історія детально були вивченні науковцями, але вивчення газет не можна вважати закінченим без дослідження біографій авторів, які вміщували свій матеріал на їх шпальтах.
У цій статті мова піде про головного редактора вище згадуваних періодичних видань – Костя Феодосійовича Штеппу. Він народився 15 грудня 1896 р. у Лохвиці Полтавської губ. у родині священика. Навчався у Полтавській духовній семінарії. 1915 р. вступив на історико-філологічний факультет Петроградського університету. З другого курсу університету перейшов до військового училища. Підробляв помічником бібліотекаря в книгозбірні Міністерства фінансів (1916 р.). Після закінчення армійської школи направлений прапорщиком на фронт. Учасник Першої світової війни. Упродовж 19191920 рр. встиг повоювати спочатку в складі Добровольчої армії Збройних Сил Півдня Росії генерала Денікіна, а пізніше – в російській армії барона Врангеля.
Встановлення нової влади змусило Костя Феодо- сійовича, щоб вижити, перелаштуватися на новий лад. У 1920-1921 рр. учителював у червоноармійській школі м. Ромни, що називалася Військово-інженерною дистанцією. У 1921 р. переїхав до Ніжина, де обіймав посаду завідуючого клубом. Перерване війною навчання продовжив у Ніжинському інституті народної освіти (далі – ІНО). Закінчивши його з відзнакою, в березні 1922 р. був зарахований аспірантом новостворе- ної Науково-дослідної кафедри історії культури і мови при Ніжинському ІНО по секції античної культури. У 1924 р., після громадського захисту промоційної праці (прообраз нинішньої кандидатської дисертації) – «Учения о демонах в античной и христианской литературе в эпоху зарождения християнства», був обраний до розряду наукових співробітників і затверджений на посаді Укрпрофосом.
Напрям наукових студій вимагав опрацювання великої кількості літератури іноземними мовами, глибокого знання стародавніх джерел. Учений досконало володів німецькою, добре знав давньогрецьку, французьку та англійську мови. Це наочно засвідчила його монографія «Нариси з історії античної й християнської демонології (До питання про походження християнства) « (1926 р.), яку він підготував як докторську дисертацію. Захист відбувся восени 1927 р. на кафедрі літератури в Одесі, під егідою Укрголовнауки. 26 листопада того ж року комісія з учених ступенів Укрго- ловнауки листом. за підписом професора О. Палладі- на, повідомила К. Штеппу про присвоєння йому наукового ступеня доктора європейської культури.
У Ніжинському ІНО Кость Феодосійович викладав майже 10 років. Упродовж 1926-1928 рр. двічі обирався деканом факультету соціального виховання (далі – ФСВ). Учений особисто розробив програми складання соціально-економічного мінімуму для роб- факу з проблем політекономії і вчення про державу та радянську конституцію, семінару з антирелігійної пропаганди. Широкого розголосу набув, підготовлений ним і запроваджений у процес навчання в Ніжинському ІНО, «Дальтон-план» – система колективної підготовки студентів, методом конференцій, лабораторних занять, організації кількісного та якісного обліку результатів навчання. У 1930 р. К. Штеппу запросили викладачем Інституту професійної освіти, що утворився внаслідок примусової реорганізації колишнього університету Св. Володимира. Переїхавши до Києва, він продовжував працювати у Всеукраїнській Академії
Наук (далі – ВУАН), але в новому статусі – заступником голови Комісії для досліджень з історії Близького Сходу та Візантії (далі – КДІБСВ), що була створена 1 лютого 1930 р. На початку 1930-х рр. він фактично очолював в Україні всю роботу в царині орієнталістики.
За страшних часів тоталітаризму Кость Феодосій- ович, як і чимало інших науковців, щоб вижити, сумлінно виконував соціальні замовлення режиму. Лише з таких позицій можна розглядати, написані ним у ті роки, праці, що мали явно пропагандистський присмак. 13 лютого 1934 р. був
Фото Капча