Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Діяльність соціальних служб для молоді

Тип роботи: 
Контрольна робота
К-сть сторінок: 
7
Мова: 
Українська
Оцінка: 
На важливу роль у провадженні молодіжної політики, яку відіграють органи державної влади, що безпосередньо опікуються проблемами молоді, уже вказувалося в попередньому розділі. Соціальні служби для молоді органічно їх доповнюють у загальному процесі здійснення державної молодіжної політики і становлять значну та організовану частину молодіжної інфраструктури. На думку автора, вони є основною ланкою молодіжної інфраструктури, що здійснює соціальну роботу з різними категоріями дітей і молоді, зокрема надає їм соціальні послуги та необхідну допомогу, тобто перебуває з ними у безпосередньому контакті.
В Україні перші осередки соціальних служб почали створюватися з 1991 р. в Харківській, Луганській, Дніпропетровській, Донецькій областях та Автономній Республіці Крим. Станом на 1 січня 2000 р. вже діяло 546 центрів соціальних служб для молоді (ЦССМ), зокрема: Український державний центр соціальних служб для молоді, республіканський (АР Крим), 24 обласних, Київський та Севастопольський міські, 337 районних, 130 міських, 51 районний у містах. За планами розвитку мережі ЦССМ передбачається створення 719 центрів. Розвивається й інфраструктура центрів соціальних служб для молоді. Ними створено 1563 спеціалізованих формування – служби “Телефон довіри”, притулки для неповнолітніх, центри різної направленості, школи, клуби, агентства тощо.
Особливо активно мережа центрів соціальних служб для молоді в Україні розвивається впродовж останніх років. Становленню цієї частини молодіжної інфраструктури сприяла Постанова Кабінету Міністрів України від 21 січня 1998 р. № 63 “Про подальший розвиток мережі центрів соціальних служб для молоді та підвищення ефективності їх діяльності”. У Харківській області, наприклад, на 1 січня 1998 р. було створено 16 центрів ССМ, а через півроку їх уже діяло 30. Всього на Харківщині заплановано створити 44 центри. Такі суттєві зрушення стали наслідком наполегливої організаційної роботи: у першому кварталі 1998 р. обласним центром підготовлено та надіслано до райдержадміністрацій, міськвиконкомів пакети документів (нормативні документи, інформаційно-методичні бюлетені тощо), що регламентують створення та діяльність центрів ССМ; працівники обласного центру виїжджали в 27 районів і міст області з метою надання допомоги щодо створення центрів соціальних служб для молоді на місцях. Для створення і забезпечення діяльності ЦССМ в області використовувалися кошти місцевого бюджету. В обласному бюджеті 1998 р. на ці цілі було передбачено 434, 9 тис. грн..
Аналогічні процеси відбувалися і в інших регіонах. Тобто мережа продовжує розвиватися і осередки роботи з молоддю зміщуються дедалі більше на периферію.
Станом на 1999 р. в регіонах України в основному було сформовано необхідну нормативну базу діяльності соціальних служб для молоді.
Наприклад, як свідчить аналіз нормативних актів у м. Києві, практично всі рішення міської, районних рад народних депутатів соціального спрямування тією чи іншою мірою торкаються організації роботи ССМ. Вони регламентують більш загальні напрями діяльності соціальних служб для молоді, найперше ті, що стосуються місцевих бюджетів та програм соціально-економічного розвитку, а також питань, які мають особливо важливе значення для міста, району в цей час. Розпорядження міськрайдержадміністрацій приймаються здебільшого для визначення конкретної діяльності. Причому ряд з них вказує на досить велику роль ССМ у реалізації соціальних заходів6.
Разом зі збільшенням кількості центрів, їхнім організаційним зміцненням зростають можливості в наданні соціальних послуг та необхідної допомоги молоді. Так, якщо в 1994 р. кількість молоді в Україні, яка отримала допомогу, становила 130, 7 тис. осіб, у 1995 р. – 313, 1 тис. осіб, у 1996 р. – 765, 9 тис. осіб, то у 1998 р. районні, міські, обласні центри надали допомогу майже 1, 8 млн. осіб7.
Аналіз сучасних статистичних звітів про діяльність центрів ССМ, вивчення їхньої роботи на місцях дають можливість зробити висновок, що впродовж п’яти – семи років розвитку мережі центрів ССМ цілком окреслилися напрями їхньої діяльності. Про це свідчать конкретні програми, пріоритетними серед яких станом на 2007-2008 рр. стали:
- “Соціальна робота з молодою сім”єю”;
- “Соціальна адаптація жіночої молоді”;
- “Соціальна підтримка інвалідів”;
- “Соціальна підтримка сиріт”;
- “Профілактика наркотизації, правопорушень, захворювань на СНІД”;
- “Сприяння зайнятості молоді”;
- “Соціальна підтримка талановитої та обдарованої молоді”;
- “Соціально-психологічна адаптація і реабілітація молодої людини”;
- “Соціальна підтримка сільської молоді”;
- “Інформаційне забезпечення”;
- “Дозвілля і оздоровча робота”;
- “Телефон довіри”.
Зрозуміло, що вищеперераховані 12 програм не здійснюються кожним центром зокрема. Центри ССМ під час організації роботи виходять з місцевих умов та наявних можливостей і визначаються як з кількістю, так і з направленістю програм. Наприклад, на Полтавщині центрами ССМ за всiма напрямами соцiальної роботи на 2007 рр. було розроблено 143 програми, а 62 з них навіть поданi на обласний конкурс для отримання додаткового фінансування, а 6 – представлені до участi у Всеукраїнському конкурсi програм соцiальної роботи на 2008 р. Необхідно зауважити, що з року в рік збільшується кількість програм, за якими працюють центри.
Кожна з програм, над виконанням якої працює той чи інший центр, вимагає зусиль, як правило, в кількох напрямах. При реалізації різних програм деякі з напрямів, за якими вони здійснюються, нерідко збігаються. Внаслідок цього формуються напрями роботи ЦССМ, які в систематизованому вигляді можна представити таким чином:
участь у реалізації державної соціальної політики в Україні;
координація діяльності інших соціальних служб, установ і організацій всіх форм власності, об’єднань громадян, окремих громадян у сфері соціальної роботи з дітьми і молоддю;
організація та надання інформаційних, соціально-психологічних, соціально-педагогічних, юридичних та консультативних послуг дітям і молоді;
організація надання соціальних послуг окремим категоріям дітей і молоді, зокрема інвалідам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, соціально-психологічної та педагогічної підтримки, сприяння їх соціальній реабілітації та адаптації;
соціально-профілактична робота серед дітей і молоді, здійснення заходів щодо запобігання негативних явищ у дитячому і молодіжному середовищі;
організація провового захисту конституційних прав дітей і молоді;
здійснення соціальної інспекції, тобто системи заходів, спрямованих на забезпечення нагляду, аналізу, експертизи, контролю за реалізацією соціальних програм, проектів, забезпечення належних умов життєдіяльності, морального, психічного та фізичного стану дітей і молоді, захисту їхніх прав та свобод.
Виходячи з того, що мережа центрів ССМ розширюється, збільшується кількість програм та напрямів діяльності і відповідно збільшується кількість наданих послуг молоді, можна зробити висновок, що їх роль у процесі здійснення державної молодіжної політики зростає. Особливе значення центрів полягає в тому, що юнаки і дівчата звертаються до них здебільшого в складні періоди свого соціального становлення. Позитивом є і те, що вирішення проблем молодих громадян відбувається безпосередньо на місцях, за місцем проживання. Адже центри соціальних служб для молоді в основу своєї практичної діяльності поклали реалізацію регіональних цільових програм з найактуальніших питань соціального становлення та розвитку молоді. Розробка та практичне здійснення програм відбувається з урахуванням регіональних чинників, особливостей, тенденцій, з орієнтацією на прогнозовані результати. Тобто основним завданням центрів соціальних служб для молоді є здійснення, зокрема в молодіжному середовищі, соціальної роботи. Розширення діяльності і ролі ЦССМ подекуди призводять до того, що соціальні служби для молоді розглядаються як організації, які надають допомогу в здійсненні соціальної роботи тим установам і закладам, які з якихось причин не можуть цього робити: наприклад, виховну роботу з школярами – замість педагогічного колективу шкіл і позашкільних закладів, роботу з профорієнтації – замість центрів зайнятості і педагогічних колективів шкіл, масові молодіжні заходи – замість органів культури, громадських організацій, роботу з дітьми-сиротами – замість органів опіки. При цьому робота, яка проводиться, не може розглядатися як безпосередньо соціальна, тому що основні її напрями мають масовий превентивний, а не індивідуальний або індивідуально-груповий характер. Значення ЦССМ як чинника ефективного провадження регіональної державної молодіжної політики, зростає на думку автора, щонайменше з двох причин.
По-перше, роки становлення і розвитку мережі збігаються з періодом ускладнення соціальної адаптації молоді, що об’єктивно пов’язане з процесами трансформації суспільства, а це, у свою чергу, вимагає все ширшого спектру соціальних послуг, розвитку установ, здатних кваліфіковано надавати необхідну допомогу.
По-друге, зростає ефективність роботи самих центрів, адже накопичується досвід, підвищується кваліфікація працівників, поширюється позитивна інформація про центри в молодіжному середовищі.
Аналіз діяльності центрів соціальних служб для молоді вказує, що підвищення ефективності їхньої роботи здійснюється за такими напрямами: підтримка, узагальнення та поширення досвіду ЦССМ, які були найперші в Україні; всебічна підтримка щойно створених центрів та проведення необхідних заходів щодо формування нових. Водночас, окреслюються причини, які знижують ефективність соціальної роботи з молоддю, зокрема, незадовільне фінансування, неповна вкомплектованість кадрами, недостатня їхня кваліфікація, слабке методичне та матеріально-технічне забезпечення.
Центри ССМ у процесі реалізації регіональної державної молодіжної політики займають чільне місце і виглядають у своїй діяльності досить привабливо для молоді, що обумовлено важливістю і багатогранністю послуг та різних видів соціальної допомоги, яку вони надають.
 
Список використаних джерел
 
Декларація «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року № 2859-XII (зі змінами) // Урядовий кур’єр. – 2007. – №7.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про стан реалізації державної молодіжної політики» від 18 листопада 2007 року № 9 // Урядовий кур’єр. – 2007. – №7.
Державна молодіжна політика в Україні / Український центр політичного менеджменту. – К., Техніка, 2007.
Молодіжна політика в Україні: практична реалізація. Збірник нормативних документів, розробок та методичних матеріалів стосовно роботи з молоддю. – К., 2003.
Пріоритетні напрями діяльності центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді / Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. – К., 2007.
Фото Капча