До питання оцінювання якості життя населення регіону

 

Р.Т. Теслюк, Інститут регіональних досліджень НАН України

 

В умовах побудови в Україні соціально орієнтованої економіки головним індикатором суспільного розвитку можна вважати якість життя населення. Не вдаючись до аналізу змісту цієї категорії, зазначимо, що у даному дослідженні під якістю життя населення (ЯЖН) розуміється можливість людей під дією низки геопросторово організованих чинників задовольняти власні потреби та інтереси (фізичні, духовні, соціальні, економічні, політичні, екологічні).

Проблеми вивчення якості та рівня життя перебувають у фокусі наукових досліджень чималої кількості фахівців різних напрямків наукового знання – економіки (Артеменко В. Б., Біттер О. А., Кизим М. О., Кір’ян Т. М., Котенко Т. М., Лібанова Е. М., Мандибура В. О., Ноздріна Л. В., Пирожков С. І., Пономаренко В. С., Проніна І. І., Садова У. Я., Татаревська М. С., Тридід С. О., Узунов Ф. В. та ін.), суспільної географії (Гукалова І. В., Кляшторний Д. В. та ін.), соціології (Толстих Н. В., Плахова О. М.) тощо.

Кожний дослідник ЯЖН, намагаючись розв’язати проблему змістовного наповнення цієї категорії, прагне запропонувати якомога повнішу, часто «всеохоплюючу» систему складових (компонентів, інтеґральних характеристик) ЯЖН. Але тут варто пам’ятати, що вибір та обґрунтування методології оцінювання територіальних відмінностей у ЯЖН зумовлена масштабами дослідження. Відповідно до них компонентна структура категорії ЯЖН і, відповідно, система критеріїв ЯЖН суттєво відрізнятимуться. Слід виокремлювати якість життя конкретної людини, якість життя сім’ї (та/або домогосподарства), ЯЖН населеного пункту чи навіть його частини, ЯЖН адміністративного району, області, республіки чи іншого адміністративного утворення, економічного (соціально-економічного) району, країни загалом, макрорегіону (наприклад, Східної Європи), частини світу та усього людства.

Автором побудовано систему критеріїв оцінювання ЯЖН на рівні адміністративних одиниць обласного реґіону. Особливістю пропонованої системи є розмежування (певною мірою умовне) критеріїв, які показують тільки вплив певного явища чи процесу на формування ЯЖН та критеріїв, які можна вважати індикаторами ЯЖН. Так, до перших критеріїв відносимо, до прикладу, природо- та суспільно-географічне положення, природні умови та ресурси, щільність населення, рівень розвитку сфер охорони здоров’я, освіти, культури тощо [1, с. 39]. За допомогою відповідних критеріїв можна здійснювати порівняння умов та чинників ЯЖН на рівні адміністративних одиниць обласного реґіону. Слід зважати, що багато критеріїв виражено тільки певними якісними характеристиками, а не статистичними показниками, тому побудова певного інтеґрального показника оцінки умов та чинників ЯЖН навряд чи можлива. Можна здійснити розрахунок часткових індексів по окремих групах умов та чинників ЯЖН та порівнювати їх значення у різних адміністративних одиницях.

Представлена у табл. 1 система складових охоплює ті компоненти ЯЖН, які кількісно та головне змістовно розкривають суть конкретної складової, репрезентуючи саму якість життя населення певного адміністративного утворення.

 

Таблиця 1

Критерії оцінювання ЯЖН на рівні адміністративно-територіальних одиниць обласного реґіону

Складова ЯЖНКритерій оцінюванняСтатистичний показник

Стан здоров’я населеннянароджува-ністькількість народжених (на 1000 населення) 

смертністькількість померлих (на 1000 населення) 

дитяча смертністькількість померлих дітей віком до 1 року (на 1000 народжених живими) 

Освітній рівень населенняосвіченістьчастка неписьменних та осіб, що не мають початкової загальної освіти (в розрахунку на 1000 осіб у віці 10 років і старших) 

частка осіб, що мають повну загальну середню освіту (в розрахунку на 1000 осіб у віці 10 років і старших) 

частка осіб, що мають повну вищу освіту (в розрахунку на 1000 осіб у віці 10 років і старших) 

Економічне становище населеннягрошові доходи населення середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників (грн. на 1 штатного працівника) 

житлозабезпеченість населення житлом (м2 загальної площі у середньому на 1 мешканця) 

безробіттярівень зареєстрованого безробіття (%) 

Асоціальні проявистійкість сімейкількість зареєстрованих розлучень (на 1000 ос. населення) 

злочинністькількість зареєстрованих злочинів (на 10 000 ос. населення) 

Якість навколиш-нього середовищаякість повітрявикиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту (кг на 1 особу) 

лісистість територіїчастка земель лісового фонду (у% до земельного фонду) 

 

Обґрунтування вибору вказаних критеріїв оцінювання ЯЖН наведено у більш ранніх роботах [1, с. 41].

За допомогою індексного аналізу автором обчислено інтегральний індекс якості життя населення (ІІЯЖН) Львівської області у 2009 р. (див. рис. 1).

 

Рис. 1. Якість життя населення Львівської області (2009 р.)

 

Головними причинами високого ІІЯЖН є найвищий в області рівень освіченості та низьке безробіття. Порівняно високий ІІЯЖН – у гірських районах, сприятливих у демографічному відношенні Яворівському та Буському районах та розташованому найближче до обласного центру Пустомитівському районі. Найменші значення ІІЯЖН у Самбірському та Городоцькому районах пояснюються значною мірою несприятливою демографічною ситуацією та низькими показниками освіченості населення.

 

 

1. Теслюк Р. Т. Методичні підходи до вибору критеріїв оцінювання якості життя населення // Географія і сучасність: Зб. наук. пр. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 4. – К. : Видавництво національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, 2006. – Вип. 16. – С. 35-42.