justify;">Закон України «Про боротьбу з тероризмом» поряд із наведеними органами виділяє органи спеціального призначення, для яких протидія тероризму не є одним із головних завдань, проте у визначених законодавством випадках вони можуть бути залучені як суб’єкти протидії тероризму. У цьому випадку йдеться про Службу зовнішньої розвідки України та Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України. Зокрема, відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» від 1 грудня 2005 року, Служба зовнішньої розвідки України є державним органом, який здійснює розвідувальну діяльність у політичній, економічній, військово-технічній, науково-технічній, інформаційній та екологічній сферах. Служба зовнішньої розвідки України підпорядкована Президентові України та підконтрольна Президентові України та Верховній Раді України [7]. Своєю чергою, згідно із Законом України «Про Державну службу спеціального зв’язку та захисту інформації України» від 23 лютого 2006 року, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України є державним органом, який призначений для забезпечення функціонування та розвитку державної системи урядового зв’язку, Національної системи конфіденційного зв’язку, формування та реалізації державної політики в сферах криптографічного та технічного захисту інформації, телекомунікацій, користування радіочастотним ресурсом України, поштового зв’язку спеціального призначення, урядового фельд’єгерського зв’язку, а також інших завдань відповідно до закону. Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України спрямовує свою діяльність на забезпечення національної безпеки України від зовнішніх і внутрішніх загроз та є складовою сектора безпеки й оборони України [8].
- Міністерство внутрішніх справ України [10];
- Міністерство оборони України [11];
- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в сфері цивільного захисту [12];
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону, – Адміністрація Державної прикордонної служби України [13];
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері виконання кримінальних покарань, – Державна пенітенціарна служба України [14].
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, – Державна служба фінансового моніторингу України [15];
- Міністерство закордонних справ України [16];
- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в сфері охорони здоров’я. Так, головним серед наведених центральних органів виконавчої влади виступає Міністерство охорони здоров’я України [17].
- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику в електроенергетичному, вугільно-промисловому та нафтогазовому комплексах. Так, серед зазначених центральних органів виконавчої влади варто виділити Міністерство енергетики та вугільної промисловості України [18];
- центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері управління об’єктами державної власності, – Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном [19];
- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах транспорту, – Міністерство інфраструктури України [20].
- центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну фінансову політику.