Договір довічного утримання

Іпотечний договір, предметом іпотеки за яким є майнові права на об’єкт незавершеного будівництва, посвідчується нотаріусом на підставі документів, що підтверджують майнові права на цей об’єкт.

 Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Форма договору. Якщо предметом застави є нерухоме майно, а також в інших випадках, встановлених законом, договір застави підлягає нотаріальному посвідченню. Застава нерухомого майна підлягає державній реєстрації у випадках та в порядку, встановлених законом.  

Сторони в договорі іпотеки (застави). Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель). Заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави. Застава права на чужу річ здійснюється за згодою власника цієї речі, якщо для відчуження цього права відповідно до договору або закону потрібна згода власника.

Зміст договору. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленного майна тощо).

Момент виникнення права застави. Право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, колидоговір підлягає нотаріальному посвідченню, – з моменту його нотаріального посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до договору або закону повинен перебувати у володінні заставодержателя, право застави виникає в момент передання йому предмета застави. Якщо таке передання було здійснене до укладення договору застави, право застави виникає з моменту його укладення.

Відповідно до ст.. 9 ЗУ «Про іпотеку» – Іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. При користуванні предметом іпотеки іпотекодавець повинен не припускати погіршення стану предмета іпотеки та зменшення його вартості понад норми його звичайної амортизації (зносу).

Іпотекодавець має право одержувати від предмета іпотеки продукцію, плоди і доходи, якщо інше не встановлено іпотечним договором.

Іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя:

зводити, знищувати або проводити капітальний ремонт будівлі (споруди), розташованої на земельній ділянці, що є предметом іпотеки, чи здійснювати істотні поліпшення цієї земельної ділянки;

передавати предмет іпотеки у наступну іпотеку;

відчужувати предмет іпотеки;

передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування.

Іпотекодавець має право заповідати передане в іпотеку нерухоме майно. Правочин, який обмежує право іпотекодавця заповідати передане в іпотеку нерухоме майно, є нікчемним.  

Припинення договору іпотеки: Відповідно до статті 593 Цивільного кодексу України – Право застави припиняється у разі: припинення зобов'язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави.

Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.  

 

 

До житлового будинку, не завершеного будівництвом і не зданого в експлуатацію, вселилася сім’я Хромових, вважаючи, що квартира №21 має належати їй.

Адміністрація підприємства подала позов у суд про виселення. Заперечуючи проти позову, Хромов повідомив, що стоїть на черзі пільговиків, крім того, у квартирі він зробив певні поліпшення- здійснив поточний ремонт і замінив сантехніку.

1. Які об’єкти входять до житлового фонду?

2. Яким ознакам має відповідати житловий фонд?

3. Чи належать зазначені відносини до сфери регулювання житлового права?

4. Як розв’язати ситуацію?

 

Відповіді на питання, що стоять в задачі:

Які об’єкти входять до житлового фонду?

До житлового фонду входять:

Жилі будинки

Квартири

Частина квартири

Комунальні квартири

Допоміжні та підсобні приміщення, що не є житловими, але призначені для забезпечення потреб жильців при користуванні житлом.

Яким ознакам має відповідати житловий фонд?

Ознаки житлового фонду:

Це приміщення, що відповідає архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам і стандартам, що робить ці будівлі придатними для проживання громадян;

Прийняття в експлуатацію комісією фахівців і спеціалістів зведеного будинку, що відповідає зазначеним умовам;

Реєстрація в органі місцевого самоврядування будівлі як жилої.

3. Чи належать зазначені відносини до сфери регулювання житлового права?

- Дані відносини належать до сфери цивільного права в контексті правового регулювання об’єкту незавершеного будівництва

- Також регулюються житловим правом в контексті того, що відповідно до Житлового права (Житловий кодекс України), регулюються відносини щодо права особи на пільгове отримання житла

4. Як розв’язати ситуацію?

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України – Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Із задачі ясно випливає, що Хромов не мав відповідних юридичних документів на квартиру в даному домі. Тобто заселився самовільно без будь-якого дозволу чи юридичних підстав.

Відповідно до Житлового кодексу Української РСР – ч. 3 ст. 116 – Осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Відповідно визначення житлове приміщення міститься в ДБН В. 2. 2-15-2005 – Житлове приміщення – опалюване приміщення, розташоване у надземному поверсі, призначене для цілорічного проживання і яке відповідає санітарно-епідеміологічним вимогам щодо мікроклімату і повітряного середовища, природного освітлення, допустимих рівнів нормованих параметрів відносно шуму, вібрації, ультразвуку та інфразвуку, електричних та електромагнітних полів та іонізуючого випромінювання.

Хромов може подати позов про відшкодування коштів на поліпшення квартири.

 

 

ДБН В. 2. 2-15-2005 – Житлові будинки. Основні положення

Житловий кодекс Української РСР від 30. 06. 1983 року № 5464-X

Закон України «Про іпотеку» – від 05. 06. 2003 № 898-IV

Кодекс адміністративного судочинства України – від 06. 07. 2005 року № 2747-IV

Конспект лекцій на тему Цивільне право України – http: //pidruchniki. com/1584072046113/pravo/tsivilne_pravo_ukrayini

Офіційний сайт Міністерства юстиції України – Договір довічного утримання: загальна характеристика, підстави, порядок та правові наслідки розірвання – http: //www. minjust. gov. ua/21458

Постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України № 8 від 20. 05. 2013 року

P. О. Стефанчук – Цивільне право України (навчальний посібник) – Київ – 2005 рік.

Цивільний процесуальний кодекс України від 18 березня 2004 року №1618-VI

Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 року № 435-IV