Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Донорство

Предмет: 
Тип роботи: 
Доповідь
К-сть сторінок: 
4
Мова: 
Українська
Оцінка: 
Донорство – це почесна і благородна справа. Донор – це значить той, що дарує (від. латинського слова danare – дарувати). Напевно, не знайдеться сьогодні людини, котра не чула б цього слова, не знала би, що так називають людей з добрим, щирим серцем, людей, які дають частину своєї крові, щоб повернути здоров’я, врятувати життя тим, хто потрапив у біду.
У процесі комплектування донорських кадрів береться до уваги вік людини (донором може стати кожна людина у віці від 18 до 60 років), стать, фізичний стан, професія, загальний стан здоров’я, гематологічні показники крові, наявність протипоказів до донорства, епідемічний стан мікрорайону, в якому проживає донор.
При підборі донорів можуть бути протипокази до донорства, як абсолютні, так і відносні (тимчасові).
Абсолютними протипоказами є захворювання, при яких і після перенесення яких людина ніколи донором бути не може. Такими є: туберкульоз, бронхіальна астма, ревматизм, стенокардія, гіпертонічна хвороба ІІ-ІІІ ступеня, виразкова хвороба шлунка 12-палої кишки, захворювання жовчного міхура і печінки, алкоголізм, наркоманія, психічні захворювання, пухлини злоякісні, сифіліс, гепатити, СНІД. Також не допускаються до здачі крові і люди, які перенесли операції з видаленням якого-небудь органу.
Тимчасовими протипоказаннями для донорства є такі стани, при яких брати кров не можна. Такими є:
вагітність, період лактації – вони можуть бути допущені до здачі крові через два місяці після закінчення періоду лактації, але не раніше, ніж через рік після родів;
операції, в тому числі аборт, – допускаються до донорства через 6 місяців після одужання;
щеплення – у донорів, які отримали профілактичні прививки вбитими вакцинами, взяття крові дозволяється через 10 днів після прививки, після реакції Пірке-Манту – через 2 тижні. При профілактичних прививках живим вакцинами (бруцельоз, чума, туляремія, віспа, вакцинація БЦЖ), після введення протистовбнячної сироватки взяття крові дозволяється через 1 місяць. Після прививки проти сказу взяття крові дозволяється через рік.
Всім, хто ще не вступив у ряди донорів, корисно знати, що спеціальними науковими дослідженнями і багаторічним досвідом доведено:
здачі крові в дозі 300-400 мл абсолютно безпечна і нешкідлива для здоров’я;
організм за короткий проміжок часу компенсує речовини і клітини, втрачені з кров’ю;
донори рідше хворіють гострими респіраторними хворобами;
під час кроводачі проходить, так би мовити, омолодження крові і всього організму внаслідок активізації обмінних процесів;
покращується сон, апетит, підвищується працездатність;
у донорів ознаки склерозу (накопичення холестерину і ліпідів у крові і тканинах) розвиваються значно пізніше і повільніше;
клімактеричний період у донорів протікає легше ніж у людей, які ніколи не здавали кров;
вся донорська кров піддається клінічному обстеженню, яке включає визначення груп крові, резус-належності, визначення вмісту білірубіну, трансиміназ, глобулінів, постановку серологічних реакцій на можливість захворювання сифілісом та реакцій на наявність австралійського антигену до ВІЛ, який викликає небезпечне в наш час захворювання – синдром набутого імунодефіциту (СНІД) ;
лабораторне обстеження кожного донора проводиться одноразовими стерильними скаридгікаторами (для визначення групи крові і гемоглобіну) ;
взяття крові у донорів проводиться пластикат ними стерильними системами одноразового користування (індивідуальна система для кожного донора) з послідуючим обеззараженням в дезінфікуючому розчині і знищенням (при автоклавуванні).
Багаточисленні приклади свідчать про те, що в лікувальному процесі переливання крові є незамінним і врятувати життя хворому чи потерпілому. Однак, останніми роками відмічено, що при більшості захворювань, конкретному хворому необхідний певний конкретний компонент, виділений з крові.
Одним з основних методів отримання плазми і компонентів крові є плазмоферез, суть якого полягає в тому, що донорська кров розділяється на плазму і еритроцити. Плазмофорез, на відміну від звичайного взяття крові, передбачає отримання від донора лише плазми, а форменні елементи (еритроцити, лейкоцити та інші) повертаються в кров’яне русло донора.
Розрізняють два види плазмоферезу:
мануальний, або ручний;
автоматичний, або апаратний.
Протягом одного року від одного донора мануального плазмофорезу можна заготовити 5-7 л плазми, а від донора крові за цей період можна отримати до 1, 5 плазми.
Метод автоматичного плазмофорезу, на відміну від мануального, дає можливість отримати до 12 л плазми за рік.
Сьогодні з донорської плазми виготовляють препарати для зупинки кровотечі (кріопреципітат для боротьби з шоком різного походження і білковою недостатністю (альбумін).
Для лікування тяжких ускладнень і захворювань інфекційного походження, особливо у дітей включаючи сепсис з антистафілококова плазма, імуноглобулін антистафілококовий, полібіолін).
У лікувальні заклади міста і області кров і компоненти, і препарати крові для переливання хворим видаються лише після повного обстеження і заключного обстеження на СНІД, а останнім часом і після карантинизації.
Права і обов’язки донорів. У відповідності до закону України “Про донорство крові та її компонентів” №239 від 1995 року донору держава гарантує захист прав донора та охорону його здоров’я. Посадові особи установ та закладів охорони здоров’я зобов’язані інформувати донора про його права та обов’язки та порядок здійснення донорських функцій.
Керівники підприємств, установ та організацій зобов’язані безперешкодно відпускати з місця роботи служби або навчання осіб, які виявили бажання стати донорами, відповідно в день обстеження і здачі крові за донором зберігається середній заробіток.
В день здачі крові донор забезпечується безкоштовним сніданком та обідом за рахунок коштів закладу охорони здоров’я, що здійснює взяття крові в донора.
І з вище сказаного слід зробити висновок, що ні один із сучасних методів лікування не потребує такої широкої підтримки серед населення, як переливання крові, її складових частин та препаратів крові. Ці методи лікування базуються на донорстві і повністю залежать від нього.
Донорство є життєвою необхідністю, взяти участь у донорстві хоча б 1-2 рази в житті повинен кожен громадянин держави.
Низький уклін, вам, донорам, кров яких рятує життя людей.
Фото Капча