Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дореволюційна історіографія діяльності Конституційно-демократичної партії Росії (1905-1917 рр.)

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
11
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДОРЕВОЛЮЦІЙНА ІСТОРІОГРАФІЯ ДІЯЛЬНОСТІ КОНСТИТУЦІЙНО-ДЕМОКРАТИЧНОЇ ПАРТІЇ РОСІЇ (1905-1917 РР.)
 
Золотарьов В. С. 
 
Досліджується історіографія Конституційно-демократичної партії Росії у дорадянський період (1905-1917 рр.). Увагу сконцентровано на аналізі важливих джерел з історії становлення та розвитку партії кадетів. Авторами багатьох джерел та партійних документів були саме кадети, серед яких є відомі російські історики. Крім того, в цей час важливе значення мала парламентська політика кадетів у Державній Думі, особливо їх законотворча діяльність в ній. Саме ця група джерел привернула увагу автора.
Ключові слова: Конституційно-демократична партія, кадети, Російська імперія, Державна Дума, лібералізм, консерватизм.
Конституційно-демократична партія посідала одне з провідних місць серед усіх політичних сил Росії на початку ХХ ст. Тому її діяльність викликала значну увагу дослідників. Але досліджень, присвячених вивченню історіографії КДП таїї аналізу досить бракує. Особливо це стосується дорадянського періоду історії партії кадетів.
В історіографії даної проблеми слід виділити три основні періоди: дорадянський (1905-1917 рр.) ; радянський (1917 – початок 1990-х рр.) ; сучасний (1990-ті рр. – початок ХХІ ст.). Кожен з них характеризується власними ідеологічними та методологічними підходами, колом використаних джерел, глибиною висновків та узагальнень, загальним рівнем теоретичного осмислення історичних фактів та політичних подій, ступенем наукової достовірності досліджень.
Аналізуючи дорадянський період історіографії слід визначити її полемічний, дискусійний характер, обумовлений гострою ідейно-політичною боротьбою, що відбувалася в Росії на початку ХХ ст. Виходячи з цього, логічно виділити три напрямки в історіографії, які були притаманні тому часу: консервативний, радикальний та ліберальний.
Досліджуючи шляхи реалізації запропонованої кадетами у програмі партії моделі суспільної перебудови та значення парламентської діяльності КДП, ми можемо говорити про їхнє лідерство серед ліберальних політичних сил Росії. Відповідно до цього, ліберальні автори намагалися об’єктивно розібратися у процесах та результатах законотворчої діяльності Державної Думи та партійних фракцій, що входили до її складу [1-51]. У роботах цих авторів є достатня інформація про законотворчу та фракційну роботу кадетів у Думі. Ці роботи були використані керівництвом партії кадетів при підготовці законопроектів, визначені партійної та фракційної тактики у думській законотворчості. Саме кадети в законодавчий парламентській діяльності вбачали одне з головних засобів для досягнення своєї програмної мети.
Вивчаючи ліберальну історіографію діяльності Думи особливо слід зупинитися на другому та третьому виданні збірників “Перша Державна дума”. Усі статті другого випуску були присвячені роботі над законопроектами Конституційно-демократичної партії.
Особливе місце займала публікація П. І. Новгородцева [37], де було проаналізовано законодавчу роботу І Думи. Високу оцінку її роботи він пов’язував, перш за все, з діяльністю кадетської фракції. Поряд з тим, автор засуджував “лівих”, які намагалися перетворити Думу у засіб пропаганди та агітації. На його думку це гальмувало законодавчу роботу. Іншою причиною неефективної роботи Думи він вважав ігнорування урядом її законодавчої діяльності.
Статті інших авторів збірника: О. М. Рикачова, Ф. Ф. Кокошкіна, О. І. Камінки, О. О. Кауфмана, В. Д. Набокова, М. О. Гредескула, – були присвячені аналізу запропонованих кадетами конкретних законопроектів. Так, О. М. Рикачов розглянув процес обговорення законопроекту про відміну смертної кари [41]. Перш за все, він аналізує умови, які змусили Думу розробити цей законопроект, процес його підготовки, ставлення до нього з боку депутатів та міністрів, хід обговорення проекту. Третій випуск збірника був присвячений аграрному питанню. Розглядаючи законопроекти “лівих” та кадетів, один з теоретиків партії О. О. Кауфман вважав, що “мета була одна – передача землі селянам”, а різниця полягала лише у темпах проведення земельної реформи [16, с. 7].
Більшість фракцій Думи, в цілому, підтримували кадетський принцип примусового відчуження землі. Проти виступав лише уряд. На думку О. О. Кауфмана, “не можна визнавати право власності на землю одним та забороняти іншим” [16, с. 8].
Робота над законопроектами Думи другого скликання, ставлення до них представників різних політичних сил, які мали свої фракції у парламенті, знайшли своє відображення у публікаціях О. І. Каминки, К. А. Цитрона, Н. П. Васильева, В. І. Герье [6; 9; 15; 49].
Теоретичні та практичні аспекти проблеми реалізації законодавчої ініціативи членів Думи аналізуються у роботі О. І. Шингарьова“Законодательная инициатива членов Государственной думы и Государственного совета”[50]. Він підкреслює, що всі парламентські законопроекти були ініційовані депутатами Думи. О. І. Шингарьов вважав, що ефективність законодавчої ініціативи російських депутатів була набагато більшою, ніж у європейських парламентах [50, с. 17].
Законодавча діяльність Державної Думи частково розглядалася у роботах, С. О. Варшавського, О. І. Каминки, В. П. Обнінського, О. Цитрона та інших [4; 15; 38; 49]. Ці автори досліджували вплив політичної боротьби на діяльність фракцій у Думі. Так, у роботі О. І. Камінки“Друга Державна Дума” розглядалася специфіка становлення парламентської діяльності та відносини між фракціями [15]. Крім того, він розкрив тактику лібералів у І Думі.
Деякі аспекти думської політичної боротьби розглядалися у роботах П. М. Мілюкова [31; 32]. Поряд з аналізом законотворчої діяльності кадетів, автор навів зміст окремих законопроектів, розглянув тактичні аспекти фракційної діяльності та думських баталій, розкрив відносини кадетів з іншими думськими фракціями.
Склад і діяльність відділів та комісій І Думи із законодавчої діяльності часткового розглядалися в роботах М. О. Обнінського, С. І. Варшавского та ін. [5; 38]. Склад
Фото Капча