Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження флори Рівненської області

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
48
Мова: 
Українська
Ціна: 
330 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ І. Територіально-флористична характеристика регіону
1.1. Лісо-болотні масиви
1.2. Лісові масиви
1.3. Болотні масиви
1.4. Заплави та озера
1.5. Степові ділянки
Розділ ІІ. Заповідні об'єкти, які заслуговують посиленої охорони
2.1. Надслучанський ландшафтний парк
2.2. Воронківське озеро
Розділ ІІІ. Реліктові види флори Рівненщини
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Територія Рівненщини охоплює декілька природних регіонів і лежить на своєрідній межі - екотоні - між Центральною та Східною Європою, відзначаючись великою різноманітністю рослинного світу. Флора області нараховує близько 1600 видів вищих рослин. Чимало з них зростають у багатьох регіонах земної кулі, Але є й такі, що мають досить вузький ареал, та такі що знаходяться на описуваній території на межі свого поширення. Саме вони найбільш цікавлять ботаніків.

Крім того, спостерігаються реліктові види. Здебільшого це залишки льодовикових часів, гляціальні релікти. До них належать верби - лапландська та чорнична, осоки - дводомна та тонкокореневищна, шолудивник королівський та ін. Трапляються і більш давні релікти - третинні: рододендрон жовтий (азалія понтійська), меч-трава болотна та молодильник озерний.
Територія Рівненщини за своїм рослинним покривом належить до Східно-Європейської провінції Європейської широколйстяно-лісової зони, а отже, вся вона знаходиться у лісовій зоні. У рослинному покриві переважають ліси (більше 30% площі), 10% займають луки та 7-8% - болота. При цьому слід зауважити, що заболоченість дуже нерівномірна і варіює від 40% на півночі до 2-3% на півдні.
На Поліссі найбільш поширеними соснові та сосново-дубові ліси, На кислих, малородючих грунтах формуються світлі соснові ліси - лишайникові, зеленомохові, чорницеві, сфагнові. На вершинах пагорбів зростають трав'янисті рослини-пісколюби - булавоносець сіруватий, келерія сиза, чебрець, цмин. На більш багатих грунтах під ярусом сосни формується ярус дуба. Трав'янисті рослини, супутники сосни і дуба, разом утворюють яскравий покрив, у якому часто переважав папороть-орляк.
Інший характер мають листяні ліси Волинського лесового плато - здебільшого дубово-грабові, темні, густі; в них під кроною дерев можуть жити лише тіньовитривалі рослини: зеленчук, копитняк, медунка, зірочник лісовий, переліска багаторічна.
На території області, яка відноситься до Малого Полісся, поширені дубово-соснові ліси з більш багатим, ніж на Поліссі, трав'яним покривом.
Луки, як правило, зосереджені в заплавах річок. Переважають болотисті (осокові, болотно-тонконогові, повзучо-мітлицеві), справжні (вівсяницеві, тимофіївкові, біломітлицеві) та торф'янисті (щучкові). Більшість боліт низинні (осокові та очеретяно-осокові), менш поширені перехідні (осоково-сфагнові) та верхові (пухівково-чагарничково-сфагнові із розрідженою сосною).
Об'єкти державного значення природно-заповідного фонду Рівненської області за природними умовами та рослинним світом можна поділити на декілька груп:
І. Лісо-болотні масиви - найбільші з тих, що збереглися на Україні. У їх складі - рідкісні болотні і лісові угруповання та види, а також типові для даної зони ландшафти. Саме на їх базі створено біосферний заповідник, до складу якого входять: ландшафтний заказник Білоозерський (9780 га), ботанічний заказник Сира Погоня (13635 га), зоологічний заказник Перебродівський (16530 га), гідрологічний заказник Сомино (9799 га).
II. Лісові масиви - типові ландшафти Західного Полісся, менші, між попередні, за площею, де зустрічаються рідкісні види рослин і тварин, старі дерева. Такими є гідрологічні заказники Острівський (2126 га) та Дібрівський (873 га), ботанічний заказник Суський (298 га), комплексна пам'ятка природи Теремно (48 га), ботанічні пам'ятки природи - урочища Острожчин (54 га), Нетреба (52 га), Хвороща (50 га) та Юзефінська дача (100 га).
III. Болотні масиви, де збереглися в природному стані болота різного ступеня розвитку, а також місцезростання рідкісних видів рослин і ягідники журавлини. Це - ландшафтний заказник Почаївський (927 га), ботанічні заказники Хиноцький (2267 га), Вичівський (2762 га), Озерський (1276 га) та Золотинський (3018 га).
IV. Заплави та озера. З усіх ландшафтів лісової зони заплави чи не найбільше зазнали антропогенового впливу і в своєму первісному вигляді мало де збереглися. Існуючі їх ділянки беруться під охорону так само, як і деякі озера. Заплави охороняються у лісовому заказнику Висоцький (110 га) та зоологічному Брище (100 га). Також існують в області гідрологічні пам'ятки природи - озера Велике Почаївське (58 га) та Стрільське (15 га).
V. Степові ділянки в межах лісової зони зустрічаються досить рідко і викликають неабиякий інтерес учених. Такою є Вишнева гора - ботанічний заказник площею 97 га. Крім того, у складі заповідного фонду області є об'єкти місцевого значення, які заслуговують державної охорони. Це ландшафтний парк «Надслучанська Швейцарія» у Березнівському, озеро Воронки у Володимирецькому, пам'ятка природи Устенське в Здолбунівському та Решуцький липовий ліс у Рівненському районах.

 

Список використаних джерел: 
  1. Андриенко Т. Л. и др. Природа Украинской ССР: Растительный мир. - К.: Наукова думка, 1985.
  2. Андрієнко Т. Л. Край лісів та імлистих боліт. – Львів: Каменяр, 1988.
  3. Бабиченко В. Н. и др. Природа Украинской ССР: Климат. - К.: Наукова думка, 1984.
  4. Вернандер Н. Б. и др. Природа Украинской ССР: Почвы. - К.: Наукова думка, 1986.
  5. Геоботанічне районування Української РСР. /за ред. А. І. Барбарича. - К.: Наукова думка, 1977.
  6. Географічна енциклопедія України: В 3 т. - К., Укр. рад. енцикл., 1990.
  7. Географія України/за ред. А. Ї. Сиротенко. - К., Освіта, 1994.
  8. Доброчаева Д. Н. и др. Определитель высших растений Украины. - К.: Фитосоциоцентр, 1999.
  9. Елин Е. Я. Определитель растений лесов УССР. - К., Высшая школа, 1984.
  10. Заставний Ф. Д. Географія України. – Львів: Світ, 1990.
  11. Зеленая книга Украинской ССР: Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране растительные сообщества. Под. ред. Ю. Р. Шеляг-Сосонка. - К., Наукова думка, 1987.
  12. Красная книга растений/под. ред. Н. Филипповича. - М.: Знание, 1978.
  13. Маринич А. М. и др. Природа Украинской ССР: Ландшафты и физико-географическое районирование - К.: Наукова думка, 1985.
  14. Природа України та її охорона. За ред. Вольтовського Б. І. - К., Політвидав України, 1975.
  15. Природні лучні угіддя Українського Полісся. За ред. Д. Я. Афанасьєва. - К., Наукова думка, 1985.
  16. Природно-заповідний фонд Української РСР: Реєстр-довідник заповідних об'єктів/за ред. В. С. Одноралова. - К.: Урожай, 1986.
  17. Природные национальные парки Украины. Под ред. П. Т. Ященко. Львов, Высшая школа, 1988.
  18. Редкие и исчезающие растения и животные Украины: Справочник. - К.: Наукова думка, 1988.
  19. Садовенко Я. Л. Національні парки України. - К., Знання, 1987.
  20. Физико-географическое районирование УССР/под ред. проф. В. П. Попова. - К.: Изд-во Киевского ун-та, 1968.
  21. Фізична географія Української РСР/за ред. Маринича А. М. - К.: Вища школа, 1982.
  22. Ющенко О. К. Заповідники УРСР. - К.: Радянська школа, 1985.
65
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.