Дослідження форм бухгалтерського обліку

необхідність розподілу праці між працівниками бухгалтерії зумовили широке використання в обліку окремих листків. В умовах використання ПЕОМ з'явилися нові регістри і новітня технологія збору й обробки облікових даних.

Форма бухгалтерського обліку як відображення певного рівня технології облікового процесу має відповідати таким вимогам: - забезпечення повноти та реальності в облікових регістрах господарських операцій;

- забезпечення раціонального розподілу облікових робіт між окремими працівниками для своєчасного їх виконання;

- забезпечення управлінців даними про виконання бізнес-планів у цілому на підприємстві й за кожним структурним підрозділом;

- забезпечення необхідними даними процесу складання звітності, здійснення контролю й економічного аналізу;

- забезпечення економічності облікового процесу шляхом його автоматизації та наукової організації праці обліковців.

Сучасними формами бухгалтерського обліку, що застосовуються на підприємствах і в організаціях в Україні, є Журнал-Головна, меморіально-ордерна та журнально-ордерна форми обліку.

2. Меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку

Меморіально-ордерна форма обліку одержала назву від меморіального ордера, яким завершується обробка первинних документів. Вона виникла в результаті переробки нової італійської форми бухгалтерського обліку. Ця форма передбачає складання проводок на кожний первинний документ окремою довідкою в меморіальних ордерах. Для операцій з однаковою кореспонденцією рахунків відкриваються окремі відомості, по яких в кінці місяця підбиваються підсумки і складаються підсумкові меморіальні ордери.

Меморіально-ордерна форма надає широкі можливості для поділу бухгалтерської праці, але вимагає багаторазового переписування даних з регістру в регістр.

Схема меморіально-ордерної форми обліку

Умовні позначення

запис

звірка

Основними принципами меморіально-ордерними формами обліку є: оформлення бухгалтерських проводок меморіальними ордерами; поділ синтетичного обліку на хронологічний і синтетичний; ведення аналітичного обліку на картках; особлива, будова Головної книги, яка розкриває кореспонденцію рахунків.

Переваги та недоліки меморіально-ордерної форми обліку наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Переваги та недоліки меморіально-ордерної форми обліку

Переваги

1. Достатньо проста будоваЗамість численних регістрів синтетичного обліку використовується один регістр синтетичного обліку – Головна книга. Вдало поєднується використання книг і карток

2. Наочність записівВсі синтетичні рахунки розташовуються на одному листі, з’явилась можливість перевірити правильність записів в облікових регістрах і виявляти допущенні помилки

3. В будь-який час можна мати баланс по рахункахДля цього достатньо підрахувати суми по підсумковій графі та коригуючи рахунка

4. Можливість розподілу облікової роботи між спеціалістами різного рівня кваліфікаціїПростота і доступність облікової техніки, сувора послідовність облікового процесу

Недоліки

1. Багатократність записівКожна господарська операція, щоб пройти шлях з більше разів в облікові регістри. Це призводить до невиправданих витрат праці облікових працівників, втрати оперативності і гнучкості обліку

2. Відрив синтетичного обліку від аналітичногоДля зв’язку синтетичного і аналітичного обліку застосовуються оборотні відомості, які ведуться практично по всіх рахунках. Синтетичний облік ведеться поряд з аналітичним, причому перший, як правило випереджає другий. Хоча повинно було б бути навпаки. Через громіздкість записів в більшості випадків на кінець місяця неможливо було завершити рознесення документів в регістри аналітичного обліку і звірити з даними синтетичного обліку далі складання балансу. Помилки, що виникали після цього, виправити можна було лише в наступному періоді

3. Тривалість облікового циклу робітБагатократність записів, відрив синтетичного обліку від аналітичного, накопичення облікової роботи за місяць призводять до затягування циклу облікових робіт. Після здачі річного звіту річний обліковий цикл не завершувався, а продовжувався, поки не завершувалось рознесення даних по аналітичних рахунках та їх звірки

4. Незручність перевірки взаємних розрахунківПеревірка розрахунків або роз шифровка, з яких сум складається залишок по рахунках, є досить складною справою, а підчас і такою, яку неможливо виконати. Незакінчені розрахунки по багатьох документах перекривають один одного і для їх перевірки витрачається багато часу

3. Журнально-ордерна форма обліку

Сьогодні на великих підприємствах широко застосовується журнально-ордерна форма обліку. Вона ґрунтується на застосуванні журналів-ордерів, де збираються і систематизуються дані первинних документів, необхідні для синтетичного і аналітичного обліку.

Журнали-ордери – це бланки багатогранної форми, призначені для кредитових записів того балансового рахунка, операції якого обліковуються у цьому журналі-ордері.

Для кожного рахунку у відповідному журналі-ордері зазначаються суми всіх господарський операцій, що проходять по кредиту цього рахунку, а також номери рахунків, дебет яких змінюється в результаті цієї операції. Всі господарські операції записуються в хронологічному порядку на підставі первинних документів. Однак при великій кількості документів, які відображають однорідні операції, ведуться накопичувальні (допоміжні) відомості, а в кінці місяця їх підсумкові дані переносять до журналів-ордерів. В кожному журналі-ордері відображаються господарські операції по одному або по декількох взаємопов’язаних синтетичних рахунках. Підсумки журналів-ордерів переносять в Головну книгу, в якій виводяться кінцеві залишки по всіх рахунках, необхідні при складанні нового балансу за звітний період.

Аналітичний облік ведеться за допомогою книг аналітичного обліку або карток.

Схема журнально-ордерної форми обліку

Умовні позначення

запис

звірка

Основними принципами журнально-ордерної форми обліку є:

побудова журналів-ордерів за кредитовою ознакою;

широке застосування накопичувальних журналів і допоміжних відомостей;

поєднання в одному регістрі хронологічного і синтетичного запису;

зазначення в журналах-ордерах кореспонденції рахунків;

поєднання в одному журналі-ордері, як правило, декількох економічно взаємопов’язаних синтетичних рахунків;

будова окремих журналів-ордерів по ряду