Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження нових сільськогосподарських рослин в національному ботанічному саду ім.. М. М. Гришка НАН України (1940-ірр. хх ст. – поч. ххі ст.)

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
10
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДОСЛІДЖЕННЯ НОВИХ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН В НАЦІОНАЛЬНОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ ІМ.. М. М. ГРИШКА НАН УКРАЇНИ (1940-ІРР. ХХ СТ. – ПОЧ. ХХІ СТ.)
 
Ковальська К. В.
 
Метою даної статті є комплексне висвітлення методом історико- наукового аналізудослідження нових сільськогосподарських рослин в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (1940-і рр. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.). З’ясовано, що значних успіхів з акліматизації сільськогосподарських рослин вдалося досягти під час роботи в Ботанічному саду АН УРСР Д. Ф. Лихваря, який у 1946 р. заснував відділ культурної флори. Вивчення нових культур було продовжено під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора Ю. А. Утеуша зокрема розпочато створення колекції дикорослих і малопоширених кормових культур з особливо цінними біологічними властивостями, зручними технологіями обробітку та економічністю (до 40 нових технологій), а також кормових культур з інших регіонів.
Ключові слова: нові сільськогосподарські рослини, акліматизація рослин, Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України.
Розвиток сучасного рослинництва, а відтак і сільського господарства неможливий без залучення нових видів, форм і сортів рослин із інших географічних районів або створення нових сортів шляхом селекції. Не останню роль у цьому процесі відіграє Національний ботанічний сад імені М. М. Гришка НАН України (НБС імені М. М. Гришка НАН України), який розпочав свої дослідження ще у 1940-х рр., результатом чого стало створення близько 60 нових сортів та унікального фонду кормових, овочевих, пряноароматичних, технічних, лікарських, сидеральних і медодайних рослин. Дотично через біографії окремих учених цієї проблеми торкалися Н. В. Чувікіна [1; 2], Д. Б. Рахметов [3] та інші.
Завданням даної статті є комплексно розкрити дослідження нових сільськогосподарських рослин в Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка НАН України (1940-і рр. ХХст. – поч. ХХІ ст.).
При виконанні поставлених завдань використано такі методи дослідження: порівняльно-історичний, синхронний, ретроспективний, стадіально-регіональний, інші загальнонаукові та допоміжні методи.
Ідея створення ботанічного саду виникла ще у 20-х рр. ХХ ст., але реальні умови для здійснення будівництва ботанічного саду склалися в 1935 р., коли постановою Ради Народних комісарів УРСР для Інституту ботаніки АН УРСР було виділено 117 га на печерських пагорбах у районі Звіринця для будівництва ботанічного саду. Проект передбачав створення дендрарію, системи трав’янистих рослин і відносно невеликих ботаніко-географічних ділянок природної флори Кавказу, Середньої Азії і Далекого Сходу, ділянок культурної флори й ділянок з акліматизації нових корисних рослин та їх упровадження у виробництво [4, с. 22]. До 1944 р. сад належав Інституту ботаніки АН УРСР, директори якого фактично керували процесом створення саду, зокрема О. В. Фомін домігся виділення відповідної земельної ділянки, а згодом М. М. Гришко займався розробкою плану будівництва ЦРБС та його кадровими питаннями. З червня 1944 р. Ботанічний сад почав функціонувати як самостійна наукова установа Академії наук УРСР. Основним напрямом у його роботі на першому етапі була організація експедицій і відряджень для накопичення і створення колекцій рослин, на базі яких формувалися напрями наукових досліджень з метою мобілізації рослинних ресурсів на користь суспільству.
Значних успіхів з акліматизації сільськогосподарських рослин вдалося досягти під час роботи в Ботанічному саду АН УРСР Д. Ф. Лихваря, який у 1946 р. заснував відділ культурної флори (згодом – нових сільськогосподарських рослин) [1, с. 32], очолюючи до 1953 р. Д. Ф. Лихвар обґрунтував необхідність створення відділу культурних рослин, який мав би виконувати головне завдання ботанічного саду зі збагачення флори країни новими видами та сортами рослин шляхом введення в культуру дикорослих рослин або через інтродукцію й акліматизацію рослин інорайонного та іноземного походження, а також експонування у ботанічному саду культурної флори світу у відкритому, закритому чи напівзакритому ґрунті, залежно від специфічних вимог кожної рослини [2, с. 173].
У 1946 р. Д. Ф. Лихвар був відряджений у радянську окупаційну зону Німеччини для закупівлі садивного матеріалу та сільськогосподарського обладнання для Ботанічного саду. Завдяки його зусиллям в Німеччині було придбано і привезено до Києва 167 тис. посадкових одиниць рослин, 1372 назви насіння, бібліотека Інституту троянд, близько 700 одиниць різних видів сільськогосподарського інвентарю. Виконавши значну роботу із забезпечення посадковим матеріалом дендрологів і квітникарів, в 1947 р., після довгої перерви, Д. Ф. Лихвар зміг включитися в експериментальну роботу. В наступні 2 роки вчений займався будівництвом доручених ділянок саду: складанням списків рослин і проектів розміщення, закладкою розсадників і створенням експозиційних ділянок. Разом з тим було розпочато експериментальні дослідження зі значного числа тем, спрямованих на удосконалення зеленого будівництва в Ботанічному саду[5, арк. 95-101]. Його помічниками в цій роботі були М. І. Бондар (кормові рослини), Г. М. Рейблат (технічні рослини), І. О. Дрига (зернові та овочеві рослини), Н. С. Самчевська (лікарські, вітаміноносні і пряні рослини) і О. Є. Шередеко (прядивні та олійні рослини).
У відділі нових сільськогосподарських рослин розпочато дослідження з теми “Інтродукція продовольчих і технічних культур в умовах Києва”, зокрема освоєння культури майорану, а також черсака, каучуконосної гвайюли, олійного молочаю, а також нових волокнистих рослин. Тоді ж були розпочаті дослідження з тетраплоїдною гречкою, чуфою і рядом інших рослин. Учений разом зі своїми послідовниками зайняли зручну територію для розміщення колекцій сільськогосподарських культур, обсадили декоративними деревами та
Фото Капча