Дослідження властивостей генноінженерних білків – потенційних компонентів вакцин

Оптична густина розчину в певному діапазоні прямо пропорційна концентрації речовини і як можна бачити, оптична густина першого зразка, у двох перших розведеннях, досить висока, та відповідає значенням, що не характерні для _исоко очищеного продукту. Теж саме стосується другого зразка. У четвертому зразку кількість core протеїну мала, а у п’ятому – білок відсутній. Результати у третьому зразку вказують на відсутність домішок у досліджуваному матеріалі та наявність протеїну.

 

Таблиця 5. 1

Результати виявлення Кор-білка в досліджених у ІФА зразках 

ЗразокРозведення

1: 11: 101: 501: 1001: 500

11, 110±

0, 1120, 496±

0, 1010, 148±

0, 1200, 043±

0, 1340, 041±

0, 170

22, 094±

0, 1062, 00±

0, 1360, 048±

0, 1050, 055±

0, 1120, 037±

0, 101

30, 460±

0, 1220, 431±

0, 1210, 199±

0. 1100, 119±

0, 1310, 117±

0, 122

40, 387±

0, 9000, 354±

0, 1300, 194±

0, 1110, 110±

0, 1010, 140±

0, 120

50, 173±

0, 1120, 162±

0, 1000, 049±

0, 1010, 039±

0, 1210, 035±

0, 149

Лізат (К+) 0, 313±

0, 1060, 907±

0, 9100, 452±

0, 1130, 365±

0, 1100, 107±

0, 932

К-0, 039±

0, 1010, 035±

0, 1090, 060±

0, 9350, 026±

0, 1180, 020±

0, 106

 

Примітка: жирним виділено показники для зразків, де наявний досліджуваний білок, К- та К+ – негативний та позитивний контроль

Таким чином, в результаті проведеної роботи було отримано стабільний штам продуцента рекомбінантного білка core, сам білок очищений за допомогою афінної хроматографії і протестований за допомогою імуноферментного аналізу.

Отриманий рекомбінантний Кор-білок вірусу гепатиту С може бути використаний для створення імуноферментних тест-систем, призначених для діагностики і моніторингу вірусного гепатиту С.

Крім того, з огляду на те, що відомим є факт того, що майже всі пацієнти, які одужали від гострого гепатиту С, мають довічно антикор-антитіла, що вказує на високу імуногенність цього білку, яка підтверджує можливість його використання в якості компоненту вакцини, тобто у перспективі отриманий білок може бути використаний і з цією метою [39].

 

 

1. При проведенні досліджень на базі лабораторії відділу Білкової інженерії Інституту молекулярної біології і генетики НАН України показано можливість ефективної трансформації штамів E. coli Codon+ та pGRO плазмідою pET15b core з наступною експресією Кор-білка.

2. Встановлено, що найбільш ефективне очищення Кор-білка можливе з використанням афінної хроматографії на колонці з Ni-NTA-агарозою. Максимум очищеного Кор-білка виходить у 3-й фракції з отриманих у 2-й фазі хроматографії при елюції буфером В.

3. Методом ІФА з використанням специфічних імунних сироваток, що містили IgG-Anti-HCV-core-антитіла підтверджено наявність Кор-білка у фракції 3 у високій концентрації, що вказує на високу активність його експресії продуцентом та високий ступінь очищення.

 

 

1. Гааль Э. Электрофорез в разделении биологических макромолекул / Э. Гааль, Г. Медбеши, Л. Верецкеи. – М. : Мир, 1982. – 448 с.

2. Грен Э. Я. Рекомбинантные вирусные капсиды – новое поколение иммуногенных белков и вакцин / Э. Я. Грен, П. П. Пумпен // Журнал ВХО. – 1988. – Т. II, №5. – С. 531-536.

3. Дмитриев Б. А. Проблемы и перспективы создания синтетических вакцин / Б. А. Дмитриев // Иммунология. – 1986. – №1. – С. 24-29.

4. Дорохова Е. Н. Аналитическая химия. Физико-химические методы анализа / Е. Н. Дорохова, Г. В Прохорова – М. : Высшая школа, 1991. – 256 с.

5. Ершов Ф. И. Вирусные гепатиты / Ф. И. Ершов // Антивирусные препараты. Справочник. Издание второе. – М., – 2006. – С. 269-287.

6. Калганова Т. Н. Практикум по микробиологии и биотехнологии: лабораторные работы / Т. Н. Калганова. – Южно-Сахалинск: СахГУ, 2011. – 56 с

7. Клаг У. С. Основы генетики / У. С. Клаг, М. Каммингс. – М. : Техносфера, 2007. – 896 с.

8. Коничев А. С. Молекулярная биология / А. С. Коничев, Г. А. Севастьянова. – М., 2005. – 397 с.

9. Лакина Е. И. РНК вируса гепатита C в организме больных хроническим гепатитом С / Е. И. Лакина, А. А. Кущ // Вопросы вирусологии. – 2002. – №2. – С. 4 – 11.

10. Лебедев Л. Р. Молекулярный вектор для доставки генов в клетки-мишени / Л. Р. Лебедев, А. А. Сизов, В. И. Масычева, Л. И. Карпенко, И. А. Рязанкин // Биотехнология. – 2001. – №1. – с. 3 – 12.

11. Макарик Т. В. Вирусный гепатит С: новое в эпидемиологии и методах диагностики / Т. В. Макарик, Е. А. Романов, // Гематология и трансфузиология. – 2001. – №3. – С. 86 –