Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження впливу регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору України

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕГІОНАЛЬНОГО ТА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ВИМІРУ НА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
 
Шелемба М. М.
 
Стаття націлена на структуровання електорального простору України за рівнем підтримки населення політичних партій (політичних сил) в макрорегіонах України. Проведено визначення впливу основних соціокультурних факторів на електоральний вибір. В процесі дослідження було доведено дисертаційне твердження, що зміни соціо^льтурних факторів напряму впливають на зміни структури електорального простору.
Ключові слова: електоральний простір, регіональний вимір, соціокультурний вимір, вплив, макрорегіон, фактори, електоральні переваги.
Електоральний простір України формується під дією різних чинників, вплив яких має різну силу як в регіональному вимірі, так і у часовому. Слід відзначити, що пряму ознаку впливу мають чинники, які стосуються ментальності та рівня життя населення України, їх дія є визначальною для результатів виборів, що доведено методологічним обґрунтуванням синтетичної моделі дослідження. Існують також чинники опосередкованої дії, серед яких особливе місце належить регіональному та соціокультурному виміру, характеристика яких необхідна для представлення повної картини формування електорального простору України.
Питання методологічного забезпечення досліджень електорального простору висвітлено в працях низки вітчизняних та іноземних авторів, серед яких К. П. Боришполець, М. В. Жеребцов, В. Ф. Ковров, Р. В. Євстифеєв, М. В. Гришин, Х. Хіммелвайт, М. Фіоріна, М. Петров, О. Тітков, П. Лазерфельд тощо. Існуючі в наукових колах підходи дають можливість оцінити електоральний простір із використанням тих або інших методів, але відсутній єдиний методологічний підхід до системної оцінки впливу регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору.
Мета дослідження – структуровання електорального простору України за рівнем підтримки населення політичних партій (політичних сил) в макрорегіонах України під впливом регіонального та соціокультурного виміру.
Розглянемо вплив регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору України. На підставі вивчення основних наукових підходів до електоральної географії, факторного аналізу електорального простору [1; 2; 3; 5, с. 214-255; 4], з урахуванням особливостей електорального простору України нами було розроблено та представлено методологію дослідження впливу регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору України [авторська розробка].
На першому етапі визначається вплив регіонального та соціокультурного виміру на структуру електорального простору в макрорегіонах України (структуру політичних партій (політичних сил), які було обрано до Верховної Ради під час парламентських виборів). Зокрема, визначається електоральний вибір кожного макрорегіону (схід, захід, південь, північ, центр). Для цього, визначається середнє арифметичне підтримки політичних партій (політичних сил), які було обрано до Верховної Ради під час парламентських виборів, за всіма регіонами макрорегіону країни.
Визначаються соціокультурні фактори впливу електорального вибору, серед яких пропонується обрати певні складові фактору “ментальність”, зокрема фактори “фактор частки українців регіону в загальному складі населення регіону (макрорегіону) ”, “фактор використання української мови”, “релігійність населення регіону (макрорегіону) ”. Визначається загальний рівень соціокультурних факторів як сума складових перерахованих факторів, розрахованих з урахуванням вагових показників.
Значення цих факторів за регіонами розраховуємо за авторською синтетичною моделлю дослідження електорального простору у перехідних суспільствах. Для визначення значень цих факторів за макрорегіонами розраховуємо середнє арифметичне відповідних регіональних показників.
Здійснюється оцінка впливу визначених соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах, і, тим самим обґрунтовується регіональний вимір формування електорального простору України. Зважаючи на означену методологію, слід відмітити взаємовплив регіонального та соціокультурного виміру у формуванні електорального простору України.
На другому етапі оцінюються можливі граничні значення впливу соціокультурних факторів у регіональному вимірі. Тобто, виявлення фактичної найвищої підтримки тієї або іншої політичної партії (політичної сили) під впливом цих факторів в макрорегіоні, або, навпаки, найнижча підтримка, яка здійснюється через певну дію зазначених факторів.
Необхідно, зазначити, що ідея нашого дослідження полягає в тому, що найвищі значення цих факторів відповідають за електоральний вибір, орієнтований на підтримку політичних партій (політичних сил), які декларують незалежність, соборність, самостійність, лібералізацію суспільства та демократизацію України в політичному, економічному та соціальному вимірах. Відповідно, зменшення впливу цих факторів характеризує те, що населення в меншому ступені підтримує ці цінності. А середнє значення цих факторів характеризує середній рівень підтримки різних політичних напрямів.
Дослідження охоплюватиме шість виборчих кампаній до Верховної Ради України: парламентські вибори 1994 р., 1998 р., 2002 р., 2006 р., 2012 р., 2014 р.
Зокрема, особливо важливі для дослідження перші Парламентські вибори в Україні в 1994 р., під час яких було закладено фундамент електорального простору в державі, який вплинув на подальшу структуру парламенту під час майбутніх парламентських виборів. Це, стосується участі та місця в парламенті України Комуністичної партії України, яка майже протягом всіх виборчих кампаній проходила до Верховної Ради.
Парламентські вибори 1998, 2002, 2006, 2012 та 2014 рр. представляють інтерес з точки зору змін структури електорального простору, який відбувався під впливом як регіонального та соціокультурного виміру, змін в Конституції України (Конституція України, прийнята 1996 року змінювалася 5 разів, а саме, 08. 12. 2004 р., 30. 09. 2010 р., 01. 02. 2011 р., 19. 09. 2013 р., 21. 02. 2014 р., 22. 02. 2014 р.), так і виборів Президента України та місцевих виборів. Ці всі факти мають опосередкований вплив, який потребує дослідження та оцінки. Слід відмітити, що наше дослідження не охоплює парламентські вибори 2007 р., оскільки вони не змінили у великому ступені структуру електорального
Фото Капча