Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 portalstudcon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження впливу регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору України

Предмет: 
Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
17
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ РЕГІОНАЛЬНОГО ТА СОЦІОКУЛЬТУРНОГО ВИМІРУ НА ФОРМУВАННЯ ЕЛЕКТОРАЛЬНОГО ПРОСТОРУ УКРАЇНИ
 
Шелемба М. М.
 
Стаття націлена на структуровання електорального простору України за рівнем підтримки населення політичних партій (політичних сил) в макрорегіонах України. Проведено визначення впливу основних соціокультурних факторів на електоральний вибір. В процесі дослідження було доведено дисертаційне твердження, що зміни соціо^льтурних факторів напряму впливають на зміни структури електорального простору.
Ключові слова: електоральний простір, регіональний вимір, соціокультурний вимір, вплив, макрорегіон, фактори, електоральні переваги.
Електоральний простір України формується під дією різних чинників, вплив яких має різну силу як в регіональному вимірі, так і у часовому. Слід відзначити, що пряму ознаку впливу мають чинники, які стосуються ментальності та рівня життя населення України, їх дія є визначальною для результатів виборів, що доведено методологічним обґрунтуванням синтетичної моделі дослідження. Існують також чинники опосередкованої дії, серед яких особливе місце належить регіональному та соціокультурному виміру, характеристика яких необхідна для представлення повної картини формування електорального простору України.
Питання методологічного забезпечення досліджень електорального простору висвітлено в працях низки вітчизняних та іноземних авторів, серед яких К. П. Боришполець, М. В. Жеребцов, В. Ф. Ковров, Р. В. Євстифеєв, М. В. Гришин, Х. Хіммелвайт, М. Фіоріна, М. Петров, О. Тітков, П. Лазерфельд тощо. Існуючі в наукових колах підходи дають можливість оцінити електоральний простір із використанням тих або інших методів, але відсутній єдиний методологічний підхід до системної оцінки впливу регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору.
Мета дослідження – структуровання електорального простору України за рівнем підтримки населення політичних партій (політичних сил) в макрорегіонах України під впливом регіонального та соціокультурного виміру.
Розглянемо вплив регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору України. На підставі вивчення основних наукових підходів до електоральної географії, факторного аналізу електорального простору [1; 2; 3; 5, с. 214-255; 4], з урахуванням особливостей електорального простору України нами було розроблено та представлено методологію дослідження впливу регіонального та соціокультурного виміру на формування електорального простору України [авторська розробка].
На першому етапі визначається вплив регіонального та соціокультурного виміру на структуру електорального простору в макрорегіонах України (структуру політичних партій (політичних сил), які було обрано до Верховної Ради під час парламентських виборів). Зокрема, визначається електоральний вибір кожного макрорегіону (схід, захід, південь, північ, центр). Для цього, визначається середнє арифметичне підтримки політичних партій (політичних сил), які було обрано до Верховної Ради під час парламентських виборів, за всіма регіонами макрорегіону країни.
Визначаються соціокультурні фактори впливу електорального вибору, серед яких пропонується обрати певні складові фактору “ментальність”, зокрема фактори “фактор частки українців регіону в загальному складі населення регіону (макрорегіону) ”, “фактор використання української мови”, “релігійність населення регіону (макрорегіону) ”. Визначається загальний рівень соціокультурних факторів як сума складових перерахованих факторів, розрахованих з урахуванням вагових показників.
Значення цих факторів за регіонами розраховуємо за авторською синтетичною моделлю дослідження електорального простору у перехідних суспільствах. Для визначення значень цих факторів за макрорегіонами розраховуємо середнє арифметичне відповідних регіональних показників.
Здійснюється оцінка впливу визначених соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах, і, тим самим обґрунтовується регіональний вимір формування електорального простору України. Зважаючи на означену методологію, слід відмітити взаємовплив регіонального та соціокультурного виміру у формуванні електорального простору України.
На другому етапі оцінюються можливі граничні значення впливу соціокультурних факторів у регіональному вимірі. Тобто, виявлення фактичної найвищої підтримки тієї або іншої політичної партії (політичної сили) під впливом цих факторів в макрорегіоні, або, навпаки, найнижча підтримка, яка здійснюється через певну дію зазначених факторів.
Необхідно, зазначити, що ідея нашого дослідження полягає в тому, що найвищі значення цих факторів відповідають за електоральний вибір, орієнтований на підтримку політичних партій (політичних сил), які декларують незалежність, соборність, самостійність, лібералізацію суспільства та демократизацію України в політичному, економічному та соціальному вимірах. Відповідно, зменшення впливу цих факторів характеризує те, що населення в меншому ступені підтримує ці цінності. А середнє значення цих факторів характеризує середній рівень підтримки різних політичних напрямів.
Дослідження охоплюватиме шість виборчих кампаній до Верховної Ради України: парламентські вибори 1994 р., 1998 р., 2002 р., 2006 р., 2012 р., 2014 р.
Зокрема, особливо важливі для дослідження перші Парламентські вибори в Україні в 1994 р., під час яких було закладено фундамент електорального простору в державі, який вплинув на подальшу структуру парламенту під час майбутніх парламентських виборів. Це, стосується участі та місця в парламенті України Комуністичної партії України, яка майже протягом всіх виборчих кампаній проходила до Верховної Ради.
Парламентські вибори 1998, 2002, 2006, 2012 та 2014 рр. представляють інтерес з точки зору змін структури електорального простору, який відбувався під впливом як регіонального та соціокультурного виміру, змін в Конституції України (Конституція України, прийнята 1996 року змінювалася 5 разів, а саме, 08. 12. 2004 р., 30. 09. 2010 р., 01. 02. 2011 р., 19. 09. 2013 р., 21. 02. 2014 р., 22. 02. 2014 р.), так і виборів Президента України та місцевих виборів. Ці всі факти мають опосередкований вплив, який потребує дослідження та оцінки. Слід відмітити, що наше дослідження не охоплює парламентські вибори 2007 р., оскільки вони не змінили у великому ступені структуру електорального простору України в той період.
За даними статистично-аналітичними матеріалів, результатів виборів до Верховної Ради України оцінено вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 1994 р. (див. табл. 1).
 
Вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 1994 р. *
 
 
Відповідно до матеріалів табл. 1, дослідження свідчить, що під час парламентських виборів 1994 р. середні значення соціокультурних факторів були продемонстровані населенням Західної України (0, 535), Північної (0, 457) та Центральної України (0, 477).
Електорат, за результатами розрахунків (табл. 3. 1. 2), надав не велику підтримку як політичним партіям (політичним силам), орієнтованим на національний розвиток, демократизацію та самостійність країни, відхід від тоталітарного режиму, так і лівим політичним силам. Те, що в цих макрорегіонах спостерігалось середнє значення означених факторів, свідчить про формування фундаменту структури електорального простору в країні.
На Сході та Півдні України вплив соціокультурних факторів був мінімальним (0, 277 та 0, 283), і, відповідно, в цих макрорегіонах електоральну перемогу здобули ліві політичні сили, які не орієнтовані на національно- демократичний розвиток.
Отже, результати дослідження за першою виборчою кампанією 1994 р. підтвердили нашу ідею, що мінімальний рівень значень соціокультурних факторів характерний для територій із низькою електоральною підтримкою національно-демократичних цінностей в державі. Також слід відмітити, що в цей період почали формуватися підстави для виникнення ефекту
“Зіткнення цивілізацій” за теорією С. Гантінгтона. А саме, Схід та Південь України зайняли позицію, полярну до позиції Західної, Північної та Центральної України, підтримуючи проросійський, антинаціональний курс.
За даними статистично-аналітичними матеріалів, результатів виборів до Верховної Ради України оцінено вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 1998 р. (див. табл. 2).
 
Таблиця 2
Вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 1998 р. *
 
 
Результати табл. 2 свідчать, що під час парламентських виборів 1998 р., як і під час попередніх парламентських виборів 1994 р., середні значення соціокультурних факторів були продемонстровані населенням Західної України (0, 537), Північної (0, 458) та Центральної України (0, 4773). При цьому, в Західній Україні більш чітко сформувався вектор прихильності до національно-демократичних партій, населення Північної та Центральної України продовжувало надавати середній рівень підтримки лівим силам та не значну підтримку національно-демократичним.
Найменше значення соціокультурних факторів було в 1998 р., як і в 1994 р. в Східній (0, 278) та Південній Україні (0, 2832). Ці макрорегіони, які і в 1994 р. найбільшу підтримку надають лівим політичним силам.
Тобто, результати впливу регіонального та соціокультурного виміру в 1998 р. тільки закріпили стан початку електорального розколу країни на Південно- Східну і інші макрорегіони, в яких не спостерігалось такого суттєвого неприйняття про національного курсу держави.
За даними статистично-аналітичними матеріалів, результатів виборів до Верховної Ради України оцінено вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2002 р. (див. табл. 3).
Дані табл. 3 свідчать, що під час парламентських виборів 2002 р. Західною Україною були продемонстровані значення вище середнього (0, 548), які дещо зросли порівняно із 1998 р. В цьому макрорегіоні спостерігалась суттєва підтримка демократичних політичних сил.
І це (табл. 3) підтверджує дисертаційне твердження щодо взаємовпливу зростання досліджуваних факторів на збільшення підтримки національно-демократичних політичних сил в країні.
Північна та Центральна Україна мали середні, як і в 1998 р., значення цих факторів, що, в свою чергу, вплинуло на середній рівень підтримки партій різних політичних напрямів.
За результатами табл. 3, можна зробити висновок, що в 2002 р, як і 1998 р., значення соціокультурних факторів в Східній (0, 287) та Південній Україні (0, 2986) було низькими. Відповідно до даних розрахунків, в цих макрорегіонах найбільша підтримка була надана як лівим політичним силам (Комуністична партія України в Східній та Південній Україні), так і політичним силам, які декларували зростання добробуту населення за умов економічної, технічної, соціальної співпраці із РФ, надання влади місцевим радам (Виборчий блок політичних партій “За Єдину Україну! ” в Східній Південній Україні).
 
Таблиця 3
Вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2002 р. *
 
 
В 2002 р. посилюються позиції Західної України щодо підтримки національно-демократичних політичних партій (Виборчий блок політичних партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, Виборчий блок політичних партій “Виборчий блок Юлії Тимошенко”), знижується підтримка партій, які не орієнтовані на розвиток національних пріоритетів, а пропагують співпрацю з країнами СНД (Виборчий блок політичних партій “За Єдину Україну! ”, Комуністична партія України, Соціал-демократична партія України (об’єднана)). Також в цей період в країні посилюється електоральний розкол макрорегіонів, який виділяє окреме місце Південно-Східній Україні, населення якої обрало політичні сили, що не декларують національний розвиток. Зокрема, під час цієї виборчої кампанії електоральна підтримка політичних сил, не орієнтованих на національно-демократичний розвиток України, складала 0, 5595 (більше 50%), а підтримка цих політичних сил в інших макрорегіонах була в рази меншою, і на це вагомий вплив здійснили соціокультурні фактори.
Згідно із даними статистично-аналітичними матеріалів, результатів виборів до Верховної Ради України здійснено оцінку впливу соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2006 р., результати якої викладено в табл. 4.
 
Таблиця 4
Вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2006 р. *
 
За даними статистично-аналітичними матеріалів, результатів виборів до Верховної Ради України оцінено вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2012 р. (див. табл. 5).
 
Таблиця 5 Вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2012 р. *
 
Оцінка результатів табл. 4 свідчить про те, що в 2006 р. в більшому ступені проявились полюси електоральних переваг населення, а саме була посилена підтримка населенням Південно-Східної України партій, які не підтримують національно- демократичного розвитку країни (була висока підтримка проросійської Партії регіонів). При цьому значення соціокультурних факторів в Східній (0, 2867) та Південній Україні (0, 30) було низькими.
Значення соціокультурних факторів в Західній Україні (0, 55) в 2006 р. було вище середнього, і населення макрорегіону за результатами парламентських виборів стабільно збільшує підтримку проукраїнських політичних сил (Блок Юлії Тимошенко, Блок “Наша Україна”).
За даними дослідження (див. табл. 4), в 2006 р. згідно із результатами парламентських виборів спостерігались середні значення соціокультурних факторів в Північній та Центральній Україні, що обумовило середній рівень електоральної підтримки партій різних напрямів.
Згідно із результатами аналізу за 2006 р. можна констатувати підтвердження прямого взаємозв’ язку між зміною рівня впливу соціокультурних факторів та структурою електорального простору в Україні за цей період.
Можна зазначити, що в 2012 р., як і в 2006 р., значення соціокультурних факторів в Західній Україні були вище середніх, в Північній, Центральній – на середньому рівні, в Східній та Південній – низькими. Також дія цих факторів відповідає структурі електоральної підтримки в макрорегіонах України.
За даними статистично-аналітичними матеріалів, результатів виборів до Верховної Ради України оцінено вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2014 р. (див. табл. 6).
 
Таблиця 6
Вплив соціокультурних факторів на електоральний вибір в макрорегіонах України в 2014 р. *
 
За результатами розрахунків, представлених в табл. 6, можна зазначити, що в 2014 р. в результаті політичних змін та через зміну впливу соціокультурних факторів відбулася зміна регіонального розколу. Зокрема, в Південній Україні збільшилось значення соціокультурних факторів, які в 2014 р. мали середнє значення і дорівнювали 0, 39. В Східній Україні значення цих факторів було низьким, і, відповідно, забезпечувалась значна підтримка політичної партії, яка не декларувала проукраїнські цінності. Хоча, необхідно зазначити, що в 2014 р. в Східній Україні була надана середня підтримка пронаціональним політичним партіям. Тобто, відбулись зміни в електоральній структурі в Східній Україні.
Найбільше значення цих факторів спостерігалось в Західній Україні, і, відповідно, спостерігалась підтримка національно-демократичних цінностей. В Північній та Центральній Україні ці фактори мали середній прояв, і, відповідно, спостерігалась середня підтримка національно-демократичних політичних партій.
В процесі дослідження було структуровано електоральний простір за рівнем підтримки населення політичних партій (політичних сил) в макрорегіонах, також здійснено визначення впливу основних соціокультурних факторів на електоральний вибір. Проведене дослідження дозволило довести дисертаційне твердження, що зміни соціокультурних факторів напряму впливають на зміни структури електорального простору. Виявлений розкол макрорегіонів України на регіональному та соціокультурному рівнях в 2014 р. набагато зменшився, і, хоча дія соціокультурних факторів в Східній Україні була не достатньо значною, суттєвою, але не достатньо високою, була підтримка політичної сили, яка не націлена на розвиток національно-демократичного розвитку, спостерігався середній рівень підтримки про національних партій.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Боришполец К. П. Методы политических исследований [Текст]: учеб. пособие / К. П. Боришполец. – М. : Аспект Пресс, 2005. – 221 с.
  2. Гришин Н. В. Динамика электоральных предпочтений населения Юга России: Сравнительное исследование [Текст]: монография / Н. В. Гришин. – М. : Издательство “Социальнополитическая МЫСЛЬ”, 2008. – 182 с.
  3. Евстифеев Р. В. Мелодии электоральных пространств. Политический процесс и электоральные предпочтения избирателей (Владимирская область, 1999-2009 гг.) [Текст] / Р. В. Евстифеев. – Владимир: Собор, 2009. – 192 с.
  4. Журкина И. А. Сравнительный анализ электоральных предпочтений российских избирателей в регионах России разного типа [Электронный ресурс] / И. А. Журкина. – Режим доступа: http: //geopub. narod. ru/student/jurkina/1/main. htm
  5. Петров Н. Электоральный ландшафт [Текст] / Петров Н., Титков А. // Регионализация в развитии России: географические процессы и проблемы. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – С. 214-255.
 
Фото Капча